УХВАЛА
20 листопада 2023 року
м. Київ
справа №990/310/23
адміністративне провадження № П/990/310/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, депутатської фракції ВРУ ПП «Слуга народу», депутатської фракції ВРУ ВО «Батьківщина», депутатської фракції ВРУ ПП «Євро.солідарність», депутатської фракції ВРУ ПП «Голос», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Представництва ООН в Україні, Представництва ЄС - про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
15 листопада 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України, депутатської фракції ВРУ ПП «Слуга народу», депутатської фракції ВРУ ВО «Батьківщина», депутатської фракції ВРУ ПП «Євро.солідарність», депутатської фракції ВРУ ПП «Голос», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Представництва ООН в Україні, Представництва ЄС - з вимогами:
- «зобов`язати парламент України усунути бездіяльність та вжити дій щодо створення комісії захисту прав Споживачів (в т.ч. електроенергії) при Верховній Раді України під головуванням Європейського Союзу, яка б контролювала використання міжнародних коштів і бюджету України виконавчою владою»;
- «винести окрему ухвалу, якою зобов`язати ВРУ відсторонити від займаної посади державного службовця ОСОБА_2 із-за підписання ним 30.05.2023 протиправної постанови №544 про підміну цифр і здороження (за 1 день) на +84% всім Споживачам вартості електроенергії задля відновлення власності фірм олігарха, в яких працював керівник уряду України».
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за цим позовом, Суд керується таким.
За правилами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в КАС України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, реальним і стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті, які виникають в результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, які вимагають інших юрисдикційних форм захисту від зазначених порушень прав чи інтересів особи.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України встановлені статтею 266 КАС України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої цієї статті її правила поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України.
Отже, у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені постанови Верховної Ради України, її дії чи бездіяльність, які виникли у правовідносинах, у яких вона реалізовує свої владні (управлінські) функції. При цьому ці функції повинні здійснюватися Верховною Радою України саме у тих правовідносинах, в яких виник публічно-правовий спір.
У позові ОСОБА_1 вимагає зобов`язати Верховну Раду України «усунути бездіяльність» та створити комісію захисту прав споживачів при Верховній Раді України під головуванням Європейського Союзу, яка б контролювала використання органами виконавчої влади міжнародних коштів і Державного бюджету України.
Водночас доводи та аргументи позивачки ніяким чином не пояснюють суті правовідносин, які виникли між нею та Верховною Радою України і в чому, власне, полягає (проявляється) протиправна бездіяльності відповідача стосовно ОСОБА_1 .
Позов не містить посилань на те, з якими юридичними фактами чи подіями пов`язано/обумовлено звернення з позовом саме до парламенту і правовідносини якого характеру пов`язують цей орган безпосередньо з позивачкою.
В окресленій ОСОБА_1 ситуації є очевидним, що публічно-правового спору безпосередньо між нею і Верховною Радою України (як суб`єктом владних повноважень) не виникало, а отже, і права на захист також (зокрема, у той спосіб, який просить позивачка).
Аргументи ОСОБА_1 ґрунтуються на оціночних судженнях суб`єктивного характеру, що свідчить про те, що між позивачкою та відповідачем немає публічно-правового спору, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом немає.
Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13 березня 2018 року (справа № 800/554/17), поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Ураховуючи, що розгляд такого спору перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачці до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає.
Керуючись статтями 22, 170, 248, 266 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, депутатської фракції ВРУ ПП «Слуга народу», депутатської фракції ВРУ ВО «Батьківщина», депутатської фракції ВРУ ПП «Євро.солідарність», депутатської фракції ВРУ ПП «Голос», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Представництва ООН в Україні, Представництва ЄС - про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя: О.Р. Радишевська
