ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023Справа № 910/9804/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН СОЛАР ЄРКИ»
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН СОЛАР ЄРКИ»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 2 350 155,84 грн,
Представники сторін:
від позивачача: Клян А.Ф., Корелова Н.М.
від відповідача: Онищенко О.А., Єфремов В.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН СОЛАР ЄРКИ» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 2 350 155,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1846/02/21 від 25.06.2021 щодо здійснення оплати за відпущену електричну енергію, вироблену позивачем за «зеленим» тарифом, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 2 147 884,93 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 44 501,08 грн 3% річних та 157 769,83 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 (з урахуванням ухвали від 23.10.2023) позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 2 078 724,56 грн заборгованості, 44 461,88 грн 3% річних, 157 769,83 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 34 214,34 грн, а також повернути позивачу зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1038,00 грн.
17.10.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9804/23 у розмірі 24 000,00 грн.
Суд ухвалою від 23.10.2023 розгляд вказаної заяви призначив на 13.11.2023 та запропонував відповідачу подати заперечення щодо заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
01.11.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення проти заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
У судове засідання 13.11.2023 з`явилися представники сторін, які висловили суду свої пояснення/заперечення щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9804/23, суд зазначає таке.
Згідно з приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Частиною 1 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн заявником надано до суду:
- договір про надання правової допомоги №24/05-23 від 24.05.2023 (надалі - Договір), укладений між ТОВ «Індіан Солар Єрки» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Гвоздій та Оберкович» (надалі - Об`єднання), відповідно до умов п. 1.1. якого клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (послуги) клієнту, обсяг якої визначається у додатках/додаткових угодах до цього договору, або іншим чином письмово погоджується сторонами, а клієнт зобов`язується оплатити гонорар за надані послуги та компенсувати усі фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору;
- додаток № 1 від 24.05.2023 до Договору, у якому сторони погодили, що фіксований гонорар, що підлягає оплаті клієнтом Об`єднанню за послуги щодо представництва інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва у справі за позовом клієнта до ДП «Гарантований покупець» про стягнення заборгованості за договором № 1846/02/21 від 25.06.2021, складає 20 000,00 грн;
- акт надання послуг від 12.10.2023 до додатку №1 від 24.05.2023 до Договору;
- опис деталізованого обсягу наданих послуг від 12.10.2023 до додатку № 1 від 24.05.2023 до Договору;
- рахунок на оплату послуг № 4917 від 24.05.2023 на суму 24 000,00 грн з ПДВ;
- платіжну інструкцію № 701 від 25.05.2023 на суму 24 000,00 грн з ПДВ.
На підтвердження необхідності стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу позивача із включенням до суми таких витрат податку на додану вартість надано Витяг № 1926554501326 з реєстру платників податку на додану вартість.
Заявник зазначає, що правова допомога відповідно до Договору та додатку № 1 до нього надавалася адвокатами Об`єднання Матвійчук Н.В. та Клян А.Ф., що вбачається також із акту надання послуг від 12.10.2023 та опису деталізованого обсягу наданих послуг від 12.10.2023.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що адвокати Матвійчук Н.В. та Клян А.Ф. здійснювали представництво інтересів позивача у даній справі, а саме: підписували та подавали до суду документи по суті спору, забезпечували участь у судових засіданнях.
Повноваження адвокатів, крім вказаного вище Договору та додатку № 1 до нього, підтверджуються наявними в матеріалах справи ордером серії АА № 1309717 від 09.06.2023, ордером серії АА № 1325018 від 11.07.2023, а також копіями свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Як вбачається із поданих відповідачем заперечень проти заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідач не погоджується із заявленими витратами, вважає їх завищеними, необґрунтованими та такими, що не відповідають принципу розумності, складності справи, а також не є співмірними із обсягом та змістом поданих представниками позивача в справу документів та витраченим часом на надання правничої допомоги.
Оцінюючи заперечення відповідача, суд зазначає, що відповідач не довів неспівмірності заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу із наданими адвокатами позивача послугами, які підтверджені належними та допустимими у розумінні статей 76-77 ГПК України доказами.
Отже, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. При цьому, судом визнається обґрунтованим включення у витрати на правничу допомогу ПДВ у розмірі 4 000,00 грн, оскільки Об`єднання, адвокатами якого надавались послуги з правничої допомоги позивачу у цьому судовому процесі, є платником вказаного податку.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу чи відмови у їх задоволенні, а тому, з огляду на задоволення позову у повному обсязі, присуджує з відповідача на користь позивача такі витрати у розмірі 24 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН СОЛАР ЄРКИ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Солар Єрки» (вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 2, смт Єрки, Катеринопільський район, Черкаська область, 20505; ідентифікаційний код 42586304) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення: 15.11.2023.
Суддя Т. Ю. Трофименко
