Справа № 420/4393/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивачаРадіонова О.Л.

представника відповідачаЄфіменка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 47 від 26.01.2023 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 3, 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора роти батальйону УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДАА від 13 листопада 2018 року № 5112, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0173255) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 185 о/с від 22.02.2023 відповідно до пункту 6 частини 6 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію по управлінню патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0173255), інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку, з 22 лютого 2023 року, про звільнення зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку, з 22 лютого 2023 року; стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу період з 23 лютого 2023 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в його діях за 28.11.2022 відсутній склад порушення службової дисципліни. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи. Комісія віднесла складання протоколу про адміністративне правопорушення та внесення відомостей до ЄРДР до проявів негідної поведінки, оскільки вони дискредитують звання поліцейського та негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції та несумісні з подальшим проходженням служби. Однак, ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності за ст. 202 КУпАП, після складання протоколу не викликався на розгляд справи адміністративне про правопорушення та остаточно рішення у формі постанови не приймалось. Також висновок про те, що 28.11.2022 ОСОБА_1 без поважних причин не вийшов на службу спростовується матеріалами клопотання про накладення арешту на майно, матеріалами кримінального провадження, адміністративним протоколом про адміністративне правопорушення та підтверджують, що це обставини, які не залежали від волі ОСОБА_1 та повністю виключають його провину. При цьому, вина позивача не доведена в ході службового розслідування, а саме службове розслідування проведено поверхнево без з`ясування усіх фактичних обставин. наявність матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, які не вирішені по суті, а також наявність документального підтвердженого факту участі у слідчих діях у рамках кримінального провадження не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а на переконання позивача навпаки свідчить про поважність причин неприбуття на службу. Позивач відразу після з`ясування обставин, які зумовили неможливість прибути на місце служби засобами телефонного зв`язку проінформував безпосереднього начальника про обставини та повідомив про неможливість вийти на службу. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 28.11.2022 був задіяний у слідчих діях та інших діях, про що керівництво було проінформовано, це є реальною, об`єктивною причиною неможливості виходу на службу 28.11.2022 року. Також під час службового розслідування відповідачем не було встановлено жодних вчинків позивача (дій чи бездіяльності), які містять ознаки порушення ним саме службової дисципліни, ніж ті, які є предметом доказування в справі про притягнення до адміністративної відповідальності або у кримінальному провадженні. Матеріали службового розслідування, які мають самостійні правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлено і не доведено поза розумним сумнівом. Таким чином, накази № 47 від 26.01.2023 року, № 185 о/с від 22.02.2023 року мають бути скасовані, а позивач поновлений на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представником відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та викладає обставини, встановлені комісією під час проведення дисциплінарного провадження. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач є працівником поліції, тому він зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського. При цьому, поведінка працівників Національної поліції України завжди за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму, морально-етичним принципам стража правопорядку, а вчинок 28.11.2022 року ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки в позаслужбовий час, адже суперечить покладеним на нього обов`язкам. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня його вини, дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до ОСОБА_1 найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Таким чином, за наслідками службового розслідування відповідач обґрунтовано зробив висновок про наявність в діяннях позивача вчинку, який є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Накладене на позивач стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням, під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, в зв`язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що територію України позивач не покидав, а описані дії стосуються іншої невстановленої особи. Відомості про те, що ОСОБА_1 був обізнаний із дійсними намірами невстановленої особи чи бажав настання цих намірів немає. При цьому, ставши учасником подій, які можуть бути предметом кримінального правопорушення ОСОБА_1 згідно із вимогами посадової інструкції зобов`язаний своєю поведінкою підкорюватися наказам з метою співпраці з іншими підрозділами Національної поліції для з`ясування усіх фактичних обставин, що і відбулося у даному випадку в проміжку часу з 15.55 год. до моменту завершення усіх слідчих дій співробітниками ОРУП № 2. Вказане стало безпосередньою підставою неможливості вийти на службу та про вказані обставини був проінформований командир. Пояснення, які були відібрані під час проведення службового розслідування не містять самостійних підстав, які б вказували на факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного чи кримінального порушення. Крім того, не встановивши анкетних відомостей було встановлено, що невідома особа не мала законних підстав для виїзду за кордон, однак будь-яких відомостей про те, що позивач був обізнаний із планами такої особи в матеріалах службового розслідування не міститься. Також відповідач взагалі не допитав свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що свідчить про поверхневість проведеного службового розслідування та недоведеність вини ОСОБА_1 .

Представником відповідача до суду надано заперечення, в яких представник відповідача вказав, що позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Дії позивача щодо добровільного прийняття рішення у складі групи осіб довезти до пропускного пункту «Паланка» невідому особу, яка в подальшому незаконно перетнула кордон, використавши службове посвідчення для в`їзду до транзитної ділянки, призвели до невиходу на службу 28.11.2022 та не є поважними причинами, що не залежали від волі працівника. Крім того, при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано обставини, що обтяжують відповідальність.

Представником позивача до суду надано пояснення, в яких представник позивача вказав, що ОСОБА_1 в межах кримінального провадження не мав статусу підозрюваного, а перебував у статусі свідка та був допитаний в якості свідка. При цьому, будучи свідком подій у розумінні приписів ст. 66 КПК України зобов`язаний був приймати участь у слідчих діях, що в подальшому стало підставою для невиходу на службу. Матеріали службового розслідування не містять відомостей про те, що для виїзду до транзитної ділянки використано службове посвідчення, прийняття рішення довести особу до певної ділянки місцевості не було обумовлене наміром порушувати законодавство України та тим більше не було направлено на незаконний перетин кордону невстановленою особою. Провина ОСОБА_4 не доведене, не допитані учасники подій та командир батальйону та його заступник. Однак, про таких осіб комісії було відомо. Поза увагою комісії залишились та комісією не вжито заходів щодо перевірки фактичних складових подій за участю ОСОБА_1 , а саме перебування на автодорозі Одеса-Рені в період з 15.55 по 23.24 хв. Крім того, наказом 26.01.2023 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, який був доведений до відома 09.02.2023, та лише 22.02.2023 було видано наказ по особовому складу. З 28.12.2023 по 09.02.2023 минув період часу, більший ніж визначений ДС, а тому 09.02.2023 відповідач був позбавлений можливості у законний спосіб, протягом одного місяця з дня виявлення проступку застосовувати дисциплінарне стягнення.

Ухвалою суду від 20 березня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року продовжено відповідачу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України строк для подання відзиву на позовну заяву.

17 березня 2023 року прийнято ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14 червня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 19 липня 2023 року витребувано від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України інформацію та належним чином завірені копії документів щодо надходження до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП України, в тому числі інформацію та належним чином завірені копії документів щодо вхідної дати та реєстраційного номеру, із зазначенням органу, яким були направлені вказані матеріали; витребувано від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України інформацію та належним чином завірені копії документів на підтвердження направлення до Головного управління Національної поліції в Одеській області та/або до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та отримання ними матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП України; витребувано від Головного управління Національної поліції в Одеській області інформацію та належним чином завірені копії документів на підтвердження надходження (отримання) від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП України, а також інформацію та належним чином завірені копії документів щодо результатів розгляду Головним управлінням Національної поліції в Одеській області вказаних матеріалів справи (копія рішення за результатами розгляду, направлення для розгляду іншому органу, повернення тощо), та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання позивача про виклик та допит свідків.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, допитавши свідка, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

29 листопада 2022 року Департаментом патрульної поліції, за фактом події, що мала місце 28.11.2022 за участю інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дармороза Вадима Ігоровича, про що стало відомо з рапорту старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції М.Цуцкірідзе від 29.11.2022 реєстр. № 16328/41/13/03-22, відповідно до абз. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, п. 2, 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, ч. 1-4 ст. 14, ч. 1, 2 ст. 15 ст. 17, ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», видано наказ № 1628, зокрема, про призначення службового розслідування у формі письмового провадження; відсторонення від виконання службових обов`язків інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 115-116 т. 1).

13 грудня 2022 року Департаментом патрульної поліції видано наказ № 1718 про продовження терміну проведення службового розслідування, призначеного наказом від 29.11.2022 № 1628 на 15 календарних днів (а.с. 147 т. 1).

28 грудня 2022 року начальником Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування, призначеного за фактом події, що мала місце 28.11.2022 за участю інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , про що стало відомо з рапорту старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції М.Цуцкірідзе від 29.11.2022 реєстр. № 16328/41/13/03-22, яким запропоновано, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції та рішень довіри населення до поліції, зокрема сприянні у незаконному переправлені особи через державний кордон України, що стало підставою для складання стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУаПА та внесення відомостей до ЄРДР за № 12022162250000822 від 29.11.2022 за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 3, 5, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 2, 3 п. 1 розділу ІІ та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, пп. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора роти батальйону УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року № 5112, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_6 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 157-175 т. 1).

28 грудня 2022 року Департаментом патрульної поліції видано наказ № 1820 про допуск інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків за займаною посадою (а.с. 176-177 т. 1).

26 січня 2023 року Департаментом патрульної поліції видано наказ № 47, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 3, 5, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 2, 3 п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, пп. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора роти батальйону УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року № 5112, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 178, 199-200, 204-205 т. 1).

22 лютого 2023 року Департаментом патрульної поліції видано наказ № 185 о/с, яким відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, з 22 лютого 2023 року (а.с. 179 т. 1).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 64 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно абз. 2, 3 п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пп. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора роти батальйону УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року № 5112, інспектор поліції під час несення служби зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; виконувати інші обов`язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5, 7 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні. При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Верховний Суд в постанові від 22 вересня 2022 року по справі №420/4977/20 зазначив, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Департаментом патрульної поліції наказу № 47 від 26.01.2023 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 28.12.2022 року.

Згідно висновку службового розслідування від 28.12.2022 року членами комісії встановлено, що 29.11.2022 за реєстр. № 16328/41/13/03-22 надійшов рапорт старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції М.Цуцкирідзе. У рапорті зазначено, що під час несення служби з відділу чергової служби надійшла інформація про те, що 28.11.2022 о 18.07 інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW номерний знак НОМЕР_2 (у транспортному засобі ще перебували троє осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та особа чоловічої статі, дані якого не встановлено), на транзитній ділянці між пунктами пропуску «Маяки-Удобне», рухаючись у напрямку с. Удобне, здійснив зупинку біля пропускного пункту «Паланка» та з його транспортного засобу вийшла особа чоловічої статті, яка побігла у сторону пропускного пункту «Паланка» та здійснивши перетин кордону з України в Республіку Молдова попросив у представників пропускного пункту Республіки Молдова надати статус «біженця». Перетнувши кордон, вказана особа, дані якої на момент написання рапорту не встановлені, звернулася до представників пропускного пункту Республіки Молдова та запросив надання статусу «біженця». Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 267020, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП. Крім того, відомості про дану подію Одеським районним управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області внесені до ЄРДР за № 12022162250000822 від 29.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Разом з тим, відповідно до графіку несення служби особовим складом полку УПП в Одеській області ДПП на листопад 2022 року, роти № 1-4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП 28.11.2022 з 18.00 до 22.00 заступають на несення служби у резерв. Однак, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 на службу не з`явився, у зв`язку з чим складено акт про відсутність на службі.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 28.11.2022 о 18.07 на скорочений номер « 102» від заявника Черкан, яка є працівником прикордонної служби, надійшло повідомлення наступного змісту «На пропускному пункті удобное маякі та трасі одесса рені спроба перетинання кордону ОСОБА_1 т/з БМВ НОМЕР_2 » (мовою оригіналу). Відповідно до телеграми до ГПУ № 2842 від 28.11.2022 «Чергова частина НП України незаконний перетин державного кордону з України в РМ. 28.11.2022 о 18.55 до Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області по спецлінії 102 надійшло повідомлення про те, що 28.11.2022 о 18.05 на пропускному пункті «Удобне-Маяки-Паланка» на трасі Одеса-Рені» спроба перетинання кордону. В ході виїзду на місце події встановлено, що інспектор поліції ОСОБА_1 знаходився поза службою, керуючи власним автомобілем марки БМВ 530, д.н.з. НОМЕР_2 , на транзитній ділянці між пунктами пропуску «Маяки-Удобне» рухаючись у напрямку с. Удобне, здійснив зупинку біля ПП «Паланка» та з його автомобіля малознайомий на ім`я ОСОБА_9 побіг у сторону ПП «Паланка» та здійснив перетин державного кордону з України в РМ та в представників ПП ВМ попросив статус «біженця». Гр-на ОСОБА_9 його попросив підвезти, знайомий ОСОБА_8 . Також в машині слідували гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_10 . Складено протокол по ст. 202 КУпАП. Вирішується питання щодо внесення відомостей до ЄРДР, попередня правова класифікація кримінального правопорушення ст. 332 КК України. Подію зареєстровано до ЄО № 17541 повідомлено черговому НПУ Зіборову о 19.05 28.11.2022, оперативний черговий Самусевич 5/2-2842 начальник ГУНП в Одеській області генерал третього рангу Микола Семенишин» (мовою оригіналу).

У висновку комісії від 28.12.2022 року зазначено, що т.в.о. старшого інспектора з ОД ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Руслана Пузанова 28.11.2022 о 23.15 в присутності свідків складено акт про відсутність на службі з 18.30 по 23.00 28.11.2022 без поважних причин інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Згідно висновку, комісією взято до уваги, що факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУпАП свідчить про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні дисциплінарного провадження.

Комісією встановлено, що 28.11.2022 інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 в період воєнного стану в України свідомо порушив прикордонний режим з метою довести особу чоловічої статті, громадянина України, який не мав законних підстав для перетину кордону, до пункту пропуску, внаслідок чого, зазначена особа, без дозволу відповідних органів влади, а отже незаконно, перетнула кордон України, у зв`язку з чим відповідно ОСОБА_11 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 267020 за ст. 202 КУпАП та внесено відомості до ЄРДР за № 12022162250000822 від 29.11.2022 за ч. 2 ст. 132 КК України, що є несумісним зі статусом представника Національної поліції та підриває авторитет органів Національної поліції України в цілому. Крім того, установлено, що 28.11.2022 лейтенант поліції ОСОБА_1 безпідставно не з`явився на службу, де відповідно до графіку несення служби особовим складом полку УПП в Одеській області ДПП на листопад 2022 року, роти № 1-4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП 28.11.2022 з 18.00 до 22.00 мав заступити для несення служби в резерві. Враховуючи, що лейтенант поліції ОСОБА_1 є діючим працівником патрульної поліції, він зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського. Поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, вчинок 28.11.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_11 є проявом негідної поведінки в позаслужбовий час, адже є такою, що суперечить покладеним на нього обов`язкам.

У висновку комісії від 28.12.2022 року зазначено, що вищенаведене дає змогу дисциплінарній комісії прийняти найсуворіше рішення щодо лейтенанта поліції ОСОБА_12 , який не лише вчинив дії в результаті яких, 29.11.2022 внесено відомості до ЄРДР № 12022162250000822 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 ККУ, але й порушив службову дисципліну, вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ЗУ «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських. Крім того, дисциплінарна комісія вбачає факт грубого порушення службової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного по всій території України інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин 28.11.2022. Дисциплінарною комісією досліджено негативну характеристику ОСОБА_1 , послужний список, пояснення наданні дисциплінарній комісії та всі зібрані документи, а також встановлено, що обставини, які пом`якшують відповідальність, відповідно до ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту відсутні.

Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції та рішень довіри населення до поліції, зокрема сприянні у незаконному переправлені особи через державний кордон України, що стало підставою для складання стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУаПА та внесення відомостей до ЄРДР за № 12022162250000822 від 29.11.2022 за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 3, 5, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 2, 3 п. 1 розділу ІІ та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, пп. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора роти батальйону УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року № 5112, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 157-175 т. 1).

Тобто, з аналізу висновку службового розслідування від 28.12.2022 року слідує, що висновки комісії ґрунтуються на складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУаПА, внесення відомостей до ЄРДР за № 12022162250000822 від 29.11.2022 за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, поясненнях, які надані учасниками подій та акті про відсутність на службі.

Відповідно до ст. 202 КУпАП України порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1-2 ст. 332 КК України незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод - караються позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років. Ті самі дії, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, - караються позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про державний кордон України» дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу дає і здійснює Державна прикордонна служба України. У необхідних випадках Державна прикордонна служба України може запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на в`їзд і провадження робіт у прикордонній смузі.

Згідно ст. 26 ЗУ «Про державний кордон України» режим у пунктах пропуску через державний кордон України - порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов`язаної з пропуском через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів, - визначається згідно з законодавством України Державною прикордонною службою України разом з компетентними органами. У приміщеннях і місцях, де здійснюється прикордонний контроль, Державна прикордонна служба України встановлює додаткові режимні правила, що регламентують порядок допуску в них осіб, які беруть участь у контролі та обслуговуванні пасажирів і транспортних засобів закордонного прямування, відправленні з пунктів пропуску транспортних засобів, що вибувають за кордон і прибувають в Україну, а також інші обмеження для запобігання незаконному перетинанню державного кордону України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про прикордонний контроль» режим у пунктах пропуску через державний кордон - порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов`язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, який встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з керівником митного органу та керівником підприємства, на території якого розміщено пункт пропуску через державний кордон.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.

Прикордонний контроль забезпечується шляхом, зокрема, установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням.

Відповідно до п. 11 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, контрольний пост - прикордонний наряд у складі трьох та більше прикордонників, який призначається для виявлення і затримання правопорушників, здійснення контролю за дотриманням правил прикордонного режиму та виконання інших завдань у межах ділянок відповідальності підрозділів охорони кордону, спрямованих на запобігання вільному переміщенню в межах контрольованого прикордонного району зброї, боєприпасів, вибухових речовин та засобів терору, блокування та ізоляції визначених районів. Контрольний пост несе службу на обладнаних стаціонарних постах або у визначеному місці, для чого може забезпечуватися переносним комплектом шлагбаумів і дорожніх знаків, засобами для примусової зупинки транспортних засобів, диском з червоним світлоповертачем (для зупинки транспортних засобів), жилетами зі світлоповертаючими стрічками, сигналізаційними приладами для недопущення обходу місця несення служби, документацією, схемою ділянки підрозділу охорони кордону.

Під час виконання завдань контрольний пост зобов`язаний: з прибуттям до місця несення служби прийняти ділянку під охорону та облаштувати місце несення служби (встановити переносні дорожні знаки та шлагбаум, привести в готовність до застосування пристрій примусової зупинки транспортних засобів, установити сигналізаційні прилади); вести спостереження за транспортними засобами і прилеглою місцевістю; здійснювати перевірку документів у визначеної категорії осіб, які перебувають у транспортному засобі, наявності і дійсності реєстраційних документів на транспортний засіб, огляд транспортних засобів з метою виявлення правопорушників, зброї, боєприпасів, наркотичної речовини, інших підозрілих предметів; вживати заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду; підтримувати зв`язок з підрозділом охорони кордону, сусідніми прикордонними нарядами, нарядами від взаємодіючих органів державної влади та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; своїми діями не перешкоджати господарській діяльності підприємств, установ та організацій в прикордонній смузі і в смузі місцевості, що знаходиться між державним кордоном і лінією інженерних загороджень; суворо дотримуватись заходів безпеки під час зупинки та перевірки транспортних засобів.

Наказом начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 11.04.2022 року №447-АГ «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень» запроваджено додаткові тимчасові обмеження на в`їзд, провадження робіт у прикордонній смузі, прикордонних контрольованих районах, плавання маломірних суден та інших плавзасобів у внутрішніх водах.

Відповідно до п. 1 наказу № 447-АГ на період дії в країні воєнного стану до особливого розпорядження, на ділянці НОМЕР_1 прикордонного загону в межах Одеського, Білгород-Дністровського та Болградського контрольованих прикордонних районів Одеської області запровадити додаткові тимчасові обмеження на в`їзд, провадження робіт у прикордонній смузі, прикордонних контрольованих районах та плавання маломірних суден, інших плавзасобів у внутрішніх вод (акваторії водойм).

Згідно п. 2 наказу № 447-АГ тимчасові обмеження на в`їзд, провадження робіт встановити у смузі місцевості між державним кордоном до її тилової лінії:

в межах Одеського району (Додаток 1 «Смуга дії додаткових тимчасових обмежень в межах Одеського району»): розвилка польових доріг ЛИМАНСЬКЕ, ГРАДЕНИЦІ, насосна станція - східна околиця ГРАДЕНИЦІ по дорозі сполученням ЯСЬКИ - ЛИМАНСЬКЕ до перехрестя з вул. Степова - по вулиці до міждержавного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Граденці» - західна околиця ГРАДЕНИЦІ - східний уріз берегової лінії озера Путрино - західна околиця ТРОЇЦЬКЕ до понтонного моста через річку Турунчук - східний берег річки Турунчук до річки Курудорова - по середині річки Курудорова - південно-західна околиця БІЛЯЇВКА - північно-західна околиця МАЯКИ до моста через річку Дністер - умовна пряма лінія, яка з`єднує міст в МАЯКИ через річку Дністер та поворот державного кордону в районі прикордонного знаку № 0608;

в межах Білгород-Дністровського району (Додаток 2 «Смуга дії додаткових тимчасових обмежень в межах Білгород-Дністровського району»): насосна станція (прикордонний знак № 0611) - вздовж дороги до західної околиці УДОБНЕ - вздовж північної околиці УДОБНЕ (вздовж вулиці Дзержинського) до перехрестя доріг УДОБНЕ, КОЗАЦЬКЕ - дорога сполученням КОЗАЦЬКЕ, розвилка доріг КОЗАЦЬКЕ, СТАРОКОЗАЧЕ, БІЛГОРОД- ДНІСТРОВСЬКИЙ, пункт пропуску «Старокозаче» - умовна пряма лінія, яка з`єднує розвилка доріг КОЗАЦЬКЕ, СТАРОКОЗАЧЕ. БШГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИИ, пункт пропуску «Старокозаче» та перехрестя вулиць Кірова та Пушкіна в СТАРОКОЗАЧЕ - умовна пряма лінія, яка з`єднує перехрестя вулиць Кірова та Пушкіна в СТАРОКОЗАЧЕ та розвилку доріг СТАРОКОЗАЧЕ, КРУТОЯРІВКА, ПЕТРОВКА - по автомобільній дорозі до південної околиці КРУТОЯРІВКА - умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю КРУТОЯРІВКА та південну околицю ФАРАОНІВКА - умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю ФАРАОНІВКА та південну околицю ПЕТРОПАВЛІВКА - умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю ПЕТРОПАВЛІВКА та південну околицю НОВОСЕЛІВКА;

в межах Болградського району (Додаток 3 «Смуга дії додаткових тимчасових обмежень в межах Белградського району»): південна околиця НОВОСЕЛІВКА - умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю НОВОСЕЛІВКА та південну околицю ЮР`ЇВКА - умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю ЮР`ЇВКА та південну околицю НАДРІЧНЕ - умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю НАДРІЧНЕ та південно-східну околицю СЕРПНЕВЕ - умовна пряма лінія, яка з`єднує південно-східну околицю СЕРПНЕВЕ та південно-східну околицю ТАРУТИНЕ - умовна пряма лінія, яка з`єднує південно-східну околицю ТАРУТИНЕ та південно-східну околицю ВИНОГРАДІВКА - умовна пряма лінія, яка з`єднує південно-східну околицю ВИНОГРАДІВКА та північно-східну околицю НОВА ІВАНІВКА - північно-східна околиця НОВА ІВАНІВКА.

Відповідно до п. 3 наказу № 447-АГ заборонено в`їзд осіб в смугу місцевості визначену в пункті 2 Наказу, за винятком:

осіб, які постійно або тимчасово проживають чи працюють в її межах, за умов наявності у них відповідних підтверджуючих документів;

власників (орендаторів) земельних ділянок, які знаходяться у межах смуги, за умов наявності у них відповідних підтверджуючих документів, їх працівників та задіяної техніки згідно завірених представниками органів місцевого самоврядування списків і наявності документів, що посвідчують особу;

осіб, що прямують транзитом з пунктів пропуску через державний кордон в інші райони, згідно з адміністративно-територіальним поділом України;

осіб, що надали письмове запрошення близьких родичів (установ, організацій тощо), посвідчені в порядку, визначеному Законом України «Про нотаріат» або, яких зустрічають особисто особи, що постійно проживають (працюють) у смузі.

Згідно п. 5 наказу № 447-АГ заборонено в`їзд (вхід) на ділянку автомобільної дороги Одеса-Рені на 48+600 та 60+300 км:

особам в пішому порядку;

особам-громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, за винятком тих, що мають законні підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску;

особам, які перевозять громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не мають законних підстав для виїзду за кордон в пунктах пропуску.

Пунктом 8 наказу № 447-АГ визначено контроль за додержанням додаткових тимчасових обмежень у прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах в межах ділянки відповідальності здійснювати НОМЕР_1 прикордонним загоном і підпорядкованим підрозділами охорони державного кордону у взаємодії з територіальними органами (підрозділами) ГУНП в Одеській області, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, наказом начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 11.04.2022 року №447-АГ «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень» чітко визначено, що забороняється в`їзд (вхід) на ділянку автомобільної дороги Одеса-Рені на 48+600 та 60+300 км, зокрема, особам-громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, за винятком тих, що мають законні підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску та особам, які перевозять громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не мають законних підстав для виїзду за кордон в пунктах пропуску.

При цьому, вказаним наказом контроль за додержанням додаткових тимчасових обмежень у прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах в межах ділянки відповідальності покладено на НОМЕР_1 прикордонний загін і підпорядковані підрозділи охорони державного кордону у взаємодії з територіальними органами (підрозділами) ГУНП в Одеській області, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що 28 листопада 2022 року заступником начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу підполковником Денисенковим О.В. щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 267020, згідно якого ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 202 КУаПА, а саме о 15.35 28.11.2022 прикордонним нарядом в районі пункту пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» було виявлено гр. України ОСОБА_1 , який на транспортному засобі BMW 530 р.н. НОМЕР_2 здійснив підвіз на транзитну ділянку автодороги Одеса-Рені громадянина України, який не мав законних підстав для виїзду за кордон в пунктах пропуску, чим порушив прикордонний режим. Своїми діями порушив вимоги п. 5 наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 11.04.2022 № 447-АГ «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», що виданий на підставі п. 5 Положення про прикордонний режим, затвердженим постановою КМУ від 27.07.1998 № 1147, ст. 24 ЗУ «Про державний кордон України» (а.с. 144-145 т. 1).

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що в ході службового розслідування був опитаний ОСОБА_13 , працівник Державної прикордонної служби, який пояснив, що 28.11.2022 він ніс службу на посту на в`їзді у Паланку. Приблизно о 15.30 на Паланку заїхав транспортний засіб BMW НОМЕР_2 в якому перебувало три особи чоловічої статі та одна жіночої, при цьому за кермом перебував працівник поліції, який надав службове посвідчення працівника поліції, у зв`язку з чим осіб пропустили.

Таким чином, позивач, ОСОБА_1 , потрапив на транзитну ділянку автодороги Одеса-Рені через пункт пропуску, де обов`язок перевірити документи та контроль за додержанням додаткових тимчасових обмежень у прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах, згідно наказу начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 11.04.2022 року №447-АГ, покладено безпосередньо на працівників Державної прикордонної служби.

При цьому, саме працівники Державної прикордонної служби здійснюючи на виконання наказу від 11.04.2022 року №447-АГ «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень» контроль за додержанням додаткових тимчасових обмежень у прикордонній смузі, зобов`язані перевірити документи пасажирів транспортного засобу, в тому числі осіб-громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також наявність чи відсутність у них законних підстав для виїзду за кордон в пунктах пропуску.

Отже, позивач, ОСОБА_1 , заїхав на транзитну ділянку на своєму транспортному засобі, в салоні якого перебували ще троє осіб, після перевірки документів та дозволу працівників Державної прикордонної служби, що не спростовано відповідачем, суб`єктом владних повноважень.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУпАП свідчить про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні дисциплінарного провадження, оскільки саме по собі складання протоколу від 28.11.2022 року не свідчить про вчинення позивачем правопорушення, оскільки протокол лише містить опис обставин правопорушення, які в подальшому повинні бути доведені в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 222-1 КУпАП органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (статті 202-203-1(щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 01.05.2023 року № 3610, НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Жука І.В. направлені матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 202 КУпАП (а.с. 148-150 т. 2).

Згідно листа Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.08.2023 року, наданого на виконання ухвали суду, 08.05.2023 року з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за вих. № 3610 від 01.05.2023 року надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які відповідно до резолюції заступника начальника ГУНП в Одеській області 12.05.2023 направлені за належністю до Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП НПУ, на підтвердження чого до суду надано копію супровідного листа від 12.05.2023 № 1/214 (а.с. 169-170 т. 2).

З матеріалів справи вбачається, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли до Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП 17.05.2023 року (а.с. 157 т. 2).

Таким чином, станом на дату проведення службового розслідування та винесення оскаржуваних наказів матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 202 КУпАП в установленому чинним законодавством порядку до Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП не надходили.

Згідно рапорту заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області документ, який надійшов до УПП в Одеській області від 17.05.2023 № 7391 підшитий до службової документації ВМАЗ (а.с. 190 т. 2).

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження винесення рішення про притягнення позивача, ОСОБА_1 , до відповідальності відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ст. 202 КУпАП відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

При цьому, з матеріалів службового розслідування, оригінал яких досліджений в судовому засіданні, вбачається, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнято відповідачем на підставі фотокопії протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 239-240 т. 2).

Згідно п. 5 розділу V Порядку № 893 письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування. Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Допитана в якості свідка старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_5 , яка була членом дисциплінарної комісії, повідомила, що фотокопії протоколу про адміністративне правопорушення була отримана нею від ОСОБА_1 шляхом надіслання в месенджері на телефон.

В той же час приписами Порядку № 893 не передбачено збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок шляхом листування в телефоні. Будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 заявлялось клопотання в порядку, визначеному Порядком № 893 щодо долучення фотокопії протоколу про адміністративне правопорушення та за результатами такого клопотання головою дисциплінарної комісії приймалось будь-яке рішення матеріали службового розслідування не містять.

Крім того, матеріали дисциплінарного провадження не містять будь-яких доказів на підтвердження дослідження та встановлення дисциплінарною комісією обставин щодо ідентифікації особи, яку позивач 28.11.2022 року підвіз, зокрема його імені (ПІБ), віку, належності до громадянства України, а також наявності чи відсутності підстав для виїзду за кордон в пунктах пропуску.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що головою або членами дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування збирались та перевірялись матеріали і відомості про дисциплінарний проступок поліцейського шляхом одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучались до матеріалів справи, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Таким чином, висновки службового розслідування ґрунтуються на доказах, які здобуті з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 29.11.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162250000822 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332 КК України (а.с. 232 з.б. 233 т. 1).

Згідно листа ТУ ДБР у м. Миколаєві від 18.03.2023 року ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12022162250000822 перебуває у процесуальному статусі свідка. ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12022162250000822 приймав участь 28.11.2022 у проведенні огляду місця події, який проводився слідчим СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області та у подальшому 24.01.2023 допитаний в якості свідка (а.с. 209 т. 1).

При цьому, 27 лютого 2023 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташоване у місті Миколаєві винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 12022162250000822 від 29.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322 КК України у зв`язку із встановленням відсутності у діях інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП, лейтенанта поліції ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України (а.с. 114-118 т. 2).

В постанові про закриття кримінального провадження від 27.02.2023 року ТУ ДБР у м. Миколаєві зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження не здобуто даних, які підтверджують, що в діях інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку УПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

За таких підстав, доводи відповідача, викладені у висновку, складеному за результатами службового розслідування, щодо того, що ОСОБА_1 в період воєнного стану в України порушив прикордонний режим з метою довезти особу чоловічої статті, громадянина України, який не мав законних підстав для перетину кордону, до пункту пропуску, внаслідок чого, зазначена особа, без дозволу відповідних органів влади, а отже незаконно, перетнула кордон України, та вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, сприянні у незаконному переправлені особи через державний кордон України, суд вважає неспроможними та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 28.11.2022 року службовими особами Управління патрульної поліції в Одеській області складено акт про відсутність на службі з 18 год. 30 х в. по 23 год. 00 хв. 28.11.2022 року без поважних причин інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Дармороза В.І. (а.с. 126 т. 1).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 28.11.2022 року о 16.26 год. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_14 як командира про події, які відбулися 28.11.2022 року в пункті пропуску «Паланка» (а.с. 21 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_14 , які надані під час службового розслідування, в яких останній повідомив, що приблизно о 16.00 йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про його затримання на пункті пропуску «Паланка», про що в подальшому були повідомлені командир батальйону та заступник батальйону (а.с. 137 т. 1).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 терміново та своєчасно надав керівництву достовірну інформацію щодо свого місцезнаходження та повідомив причини відсутності. Тобто, Управлінню патрульної поліції в Одеській області було достеменно відомо про причини відсутності позивача на службі.

В постанові від 06 березня 2018 року по справі № 235/2284/17 Верховний Суд вказав, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Верховний Суд у постанові від 09 листопада 2021 року по справі № 235/5659/20 зазначив що: «прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності».

Таким чином, для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці без поважних причин необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

З матеріалів справи вбачається, а саме з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пояснень, протоколу огляду місця події, слідує, що 28.11.2022 року в період приблизно з 15:30 год. до 23.30 год. ОСОБА_1 перебував в пункті пропуску «Паланка», пункті пропуску «Маяки» та приймав участь у складанні протоколу та слідчих діях, що потребувало його присутності та свідчить про наявність об`єктивних та незалежних від його волі обставин неможливості виходу на службу 28.11.2022 року о 18.00 год.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування відповідачем не було вчинено належних заходів з метою з`ясування причин відсутності позивача на службі, не надано жодної оцінки подіям, як відбулися 28.11.2022 року в пункті пропуску «Паланка» в контексті поважності причин відсутності на службі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що виразився у невиході 28.11.2022 року на службу без поважних причин, оскільки мали місце обставини, що свідчать про об`єктивну неможливість позивача вийти на службу у встановлений час та про відсутність у діях позивача вини.

Так, відповідно до вимог чинного законодавства, поліцейський може бути притягнутий до одного з видів дисциплінарної відповідальності, що передбачені статтею 13 Дисциплінарного статуту, внаслідок порушення службової дисципліни, яке може проявитись у невідповідності його поведінки. Скоєння дисциплінарного проступку має бути встановлене в ході повного, об`єктивного та всебічного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу проступку в ході службового розслідування з дотриманням строків та порядку його проведення, а також прав особи, визначених Інструкцією.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Разом з тим, ст. 13 ЗУ «Про Дисциплінарний статут» передбачено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не доведена.

Так, для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок, як вчинення дій, що підривають, авторитет органів Національної поліції, та одноразове грубе порушення правил професійної етики, відповідач має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання Національної поліції чи зашкодила авторитету Національної поліції.

Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі № П/9901/14/17 та постанові Верховного Суду від 4 жовтня 2019 року по справі № 805/1235/17-а (К/9901/24269/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, саме відповідач, суб`єкт владних повноважень, згідно приписів КАС України, повинен довести правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.

При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули адміністративного протоколу, не є достатнім, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Також, наявність складеного щодо позивача протоколу та внесення відомостей до Єдиного реєстру судових розслідувань не є достатньою та самостійною підставою для висновків щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни, позаяк вказані обставини не можуть свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку.

Крім того, самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування щодо позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

За таких підстав, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, за наслідком проведення службового розслідування, не доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, відповідно, підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 47 від 26.01.2023 року прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

При цьому, з огляду на протиправність наказу № 47 від 26.01.2023 року, суд дійшов висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 185 о/с від 22.02.2023 року також є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як способу відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58, днем звільнення вважається останній день роботи.

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 23 лютого 2023 року.

Згідно п. 6 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.02.2023 року по 24.10.2023 року у розмірі 95676,39 грн. (243 днів х 393,73 грн.).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 47 від 26.01.2023 року; визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 185 о/с від 22.02.2023 року; поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 23 лютого 2023 року; стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 95676,39 грн. (дев`яносто п`ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 39 копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді яку він обіймав на час звільнення та виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 47 від 26.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 185 о/с від 22.02.2023 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 23 лютого 2023 року.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 95676,39 грн. (дев`яносто п`ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 39 копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 23 лютого 2023 року та в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 12205,52 грн. (дванадцять тисяч двісті п`ять гривень 52 копійки), з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук