Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 606/1059/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/288/22 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч. 2 ст. 286-1 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
за участю обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
при секретарі ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/288/22 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 на вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 286-1 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Цивільний позов прокурора задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 32178,22 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 6040,96 грн.
Вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно з вироком суду, близько 20 год. 30 хв. 22 травня 2022 року, водій ОСОБА_6 , в порушення вимог пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (далі ПДР України) перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем «AUDI - 80», (VIN - НОМЕР_1 ) р.н. НОМЕР_2 з пасажирами ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , що йому було заборонено, рухався дорогою між населеними пунктами Бенева та Заздрість, Золотниківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області в напрямку с. Заздрість. Під час руху ОСОБА_6 , в порушення вимог пунктів 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка», «дорожні умови», «маневрування (маневр)») та 12.1 ПДР України, не ураховував дорожні умови та обстановку, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, безпечну швидкість руху та смугу руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Водій ОСОБА_6 проїжджав, керованим ним автомобілем «AUDI» ділянку дороги в порушення вимог п.п. 2.3 «б»; 10.1 ПДР України унаслідок вживання алкогольних напоїв не був уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, а застосувавши неправильні прийоми керування, втратив контроль над управлінням автомобіля, допустивши його виїзд за межі проїзної частини дороги. Своїми діями, які не відповідали вище вказаним вимогам пунктів ПДР України рухаючись поза межами проїзної частини дороги, ОСОБА_6 , поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та із правої смуги руху, тобто до с. Заздрість, виїхав поза межі проїзної частини дороги (поле). Унаслідок цього, виїхавши на виділений конструктивно елемент автомобільної дороги - поле, не призначений для руху транспортних засобів, де допустив перекидання керованого ним автомобіля «AUDI». Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «AUDI» - ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: травми голови у вигляді відкритої черепно-мозгової травми із переломами кісток склепіння черепа та його основи зліва, із забиттям головного мозку середнього ступення важкості (за клінічною класифікацією), крововиливами у речовину лобової і скроневої часток правої півкулі головного мозку, під м`яку мозкову оболонку потиличної частки правої півкулі головного мозку, у барабанну порожнину зліва і клиноподібну пазуху однойменної кістки. Вказана травма супроводжувалась розривом барабанної перетинки, накопичення повітря у порожнині черепа. Порушення водієм ОСОБА_6 вимог вищезазначених пунктів ПДР України, за вищевказаних обставин, перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду щодо ОСОБА_6 змінити та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286-1 КК України із застосуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Мотивує скаргу тим, що ОСОБА_6 вчинено злочин з необережності, просить врахувати помякшуючі його покарання обставини - щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілому заподіяної матеріальної та моральної шкоди, позицію потерпілого, який просить не позбавляти обвинуваченого волі, а також дані про його особу , який раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, його молодий вік, допустив порушення правил дорожнього руху вперше, наявність в нього постійного місця реєстрації та проживання, не перебування на обліку в лікаря-нарколога та психіатра, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, його поведінку після ДТП.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 просить вирок суду щодо ОСОБА_6 змінити та призначити йому за ч. 2 ст. 286-1 КК України покарання із застосуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Вважає призначене місцевим судом ОСОБА_6 покарання надто суворим посилаючись на те, що він не залишив місце ДТП, а одразу ж викликав швидку та надавав йому допомогу, відвідував у лікарні, розкаявся у вчиненому та повністю відшкодував йому заподіяну шкоду, є особою молодого віку, раніше не порушував правила дорожнього руху України, працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку і лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, які підтримали подані апеляційні скарги, просять їх задовольнити з викладених у них мотивів, прокурора, який заперечив проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, в цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції переглядає вирок в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин, викладених у вироку є вірним та не оспорюються в апеляційних скаргах, тому, відповідно до ст. 404 КПК України, колегією суддів не переглядається.
Кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що вчиненні в стані алкогольного сп`яніння, та які заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, також є вірною.
Перевіряючи доводи апелянтів з приводу призначеного судом покарання колегія суддів виходить з наступного.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що помякшують його відповідальність - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема, його молодий вік, відсутність судимості, визнання вини , щире каяття, повне відшкодування завданої потерпілому матеріальної та моральної шкоди, позитивну характеристику за місцем проживання, не перебування на обліку в лікарів нарколога та психіатра, його поведінку після дорожньо-транспортної пригоди.
Аналізуючи доводи апеляційних скарг захисника обвинуваченого та потерпілого колегія суддів виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання воно має грунтуватись, зокрема, на принципах індивідуалізації та справедливості. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, які є за своєю природою дискреційними.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що помякшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне праворушення, кримінальне праворушення, повязане з корупцією, визначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті(санкції частини статті) Особливої частини КК, або перейти до іншого більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті(санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Враховуючи обставини, які помякшують відповідальність ОСОБА_6 , який щиро розкаявся, визнав свою вину, виявив жаль з приводу вчиненого, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував заподіяну потерпілому матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, що істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, а також думку потерпілого, який просив не призначати ОСОБА_6 покарання, повязаного з ізоляцією від суспільства, зазначивши, що він добровільно сів в автомобіль під керуванням обвинуваченого, знаючи про те, що останній перебуває у стані алкогольного спяніння, після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 одразу ж викликав швидку та надавав йому допомогу, постійно відвідував його в лікарні, відшкодував витрати на лікування та моральну шкоду, стан його здоровя відновився, колегія суддів вважає можливим на підставі ст.69 КК України призначити ОСОБА_6 основне покарання більш мякого виду не зазначеного в санкції ч.2 ст.286-1 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому також враховує, що злочин вчинено з необережності, ОСОБА_6 є особою молодого віку, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на диспансерних обліках не перебуває, відсутні обставини, що обтяжують його покарання. Призначене ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років визначене з врахуванням тяжкості та характеру скоєного ним кримінального правопорушення. Вказане покарання буде необхідним та достатнім для його перевиховання та попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на вищенаведене, апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 слід задовольнити, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 - змінити в частині призначення покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 задовольнити .
Вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 286-1 КК України, змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.286-1 КК України з призначенням йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000(двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Головуючий
Судді
