Єдиний державний реєстр судових рішень
№ провадження 1-в/606/55/23
Справа № 606/1059/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про повернення сплаченого відповідно до ухвали Тернопільського апеляційного суду від 30.11.2022 штрафу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з заявою про повернення сплаченого відповідно до ухвали Тернопільського апеляційного суду від 30.11.2022 (кримінальне провадження №12022211080000077 від 23.05.2022) штрафу.
В обґрунтування заяви ОСОБА_4 зазначив, що 30.11.2022 Тернопільським апеляційним судом постановлено ухвалу, згідно якої вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст.286-1 КК України з призначенням йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
На виконання ухвали Тернопільського апеляційного суду від 30.11.2022 ОСОБА_4 сплатив 34000 грн штрафу, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2808847165.1 від 10.01.2023.
Постановою Верховного Суду від 12.04.2023 ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 30.11.2022 щодо ОСОБА_5 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
12.07.2023 постановлено ухвалу Тернопільського апеляційного суду, якою апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13.09.2022 щодо ОСОБА_5 - без змін.
В судовому засіданні прокурор не заперечував щодо задоволення поданої заяви.
Заслухавши думку прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог п.14 ч.1 ст.537, ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що згідно вироку Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13.09.2022 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2ст.286-1 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.
30.11.2022 Тернопільським апеляційним судом постановлено ухвалу, згідно якої вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст.286-1 КК України з призначенням йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
Після чого, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 було виконано вищевказане призначене судом покарання, тобто 10.01.2023 ним було сплачено штраф в загальній сумі 34000 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2808847165.1 від 10.01.2023 (а.с.4).
Постановою Верховного Суду від 12.04.2023 ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 30.11.2022 щодо ОСОБА_5 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
12.07.2023 постановлено ухвалу Тернопільського апеляційного суду, якою апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13.09.2022 щодо ОСОБА_5 - без змін.
Так, кримінальний процесуальний закон не регулює питання повернення сплачених грошових коштів у вигляді штрафу як покарання на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, проте було скасовано у встановленому законом порядку.
Однак, відповідно до ч.1 ст.19 КПК України, ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.
Згідно ч.6 ст.9 КПК України, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про повернення сплачених коштів, з дотриманням принципів законності та диспозитивності, суд враховує вимоги Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки ухвала Тернопільського апеляційного суду від 30.11.2022 відносно ОСОБА_5 скасована Верховним Судом 12.04.2023, тому сплачений штраф за скасованою ухвалою підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 369, 372, 537, 539 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про повернення сплаченого відповідно до ухвали Тернопільського апеляційного суду від 30.11.2022 штрафу - задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рахунок останнього в АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений ним в інтересах ОСОБА_5 штраф у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2808847165.1 від 10.01.2023.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
