ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24 жовтня 2023 року
м. Харків
справа № 641/1334/23
провадження № 22-ц/818/2059/23
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Харківський обласний центр зайнятості
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру зайнятості про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2023 року, постановлене суддею Чайка І.В.,
в с т а н о в и в:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив поновити його на роботі на посаді провідного юрисконсульта Харківської районної філії з 20 лютого 2023 року та визнати наказ Харківського обласного центру зайнятості від 17.02.2023 року № 310-к про звільнення таким, що підлягає скасуванню з моменту його видання; зобов`язати Харківський обласний центр зайнятості виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм матеріальногота процесуальногоправа;вказує,що суд не взяв до уваги, що відповідачем не надано доказів, що позивачеві пропонувались інші посади у структурних підрозділах. Звертає увагу, що Наказ №894 не уповноважував начальника юридичного департаменту Назаренко П.О. пропонувати вакантні посади працівникам, які підлягають вивільненню. Акт від 27.12.2022 не може бути доказом виконання відповідачем вимог ч.2 ст. 40 КзПП України.
У відзиві на апеляційну скаргу Харківський обласний центр зайнятості просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при вивільненні ОСОБА_1 із займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідачем порушень трудового законодавства допущено не було, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 26.03.2020 року прийнятий на посаду провідного юристконсульта Харківської районної філії Харківського обласного центру зайнятості .
Згідно листа Харківського обласного центру зайнятості адресованого начальникам відділі Харківського обласного центру зайнятості , директора базових центрів зайнятості та філій ХОЦЗ проінформовав , що з метою забезпечення виконання п. 2 ст. 7 ЗК «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (зі змінами) просять організувати написання заяв працівниками щодо надання інформації про доступний спосіб електронної комунікації з питань трудових відносин у період воєнного стану. Заяви працівників надсилати на вайбер /ватсап/телеграм .
08.08.2022 року позивачем подана заява щодо надсилання копій документів та повідомлень з питань трудових відносин у вайбер та на електронну адресу.
Згідно Наказу Міністерства економіки України від 24.10.2022 року за №4132 про реорганізацію Харківського міського центру зайнятості, реорганізовано базовий центр зайнятості Харківський міський центр зайнятості шляхом його приєднання до Харківського обласного центру зайнятості .
Наказом Міністерства економіки України від 02.11.2022 року за №4325 про утворення філій Харківського обласного центру зайнятості, утворено сім філій, в тому числі і відокремлений підрозділ Харківську філію Харківського обласного центру зайнятості.
Наказом Харківського обласного центру зайнятості від 26.12.2022 року за №921 припинено Харківську районну філію Харківського обласного центру зайнятості шляхом ліквідації .
З наказу Харківського обласного центру зайнятості від 26.12.2022 року за №894 про зміну в організації праці Харківської обласної служби зайнятості встановлено, що начальнику відділу по роботі з персоналом Харківського обласного центру зайнятості ОСОБА_2 наказано попередити, працівників Харківського міського центру зайнятості та філій Харківського обласного управління зайнятості , зазначених у додатках , посади яких підлягають виведенню , про можливе наступне вивільнення 26 лютого 2023 року у зв`язку зі змінами в організації праці Харківської обласної служби зайнятості .
Позивач не заперечує, що був ознайомлений зі змістом зазначеного наказу.
Як вбачається з акту від 27.12.2022 року, засвідченого начальником юридичного відділу Харківського ОЦЗ Назаренко П., начальником відділу по роботі з персоналом Харківського ОЦЗ ОСОБА_3 та провідним юрисконсультом юридичного відділу Харківського ОЦЗ Нікіфоровою О. , 27.12.2022 року ОСОБА_1 запропонована робота на посаді провідного юрисконсульта Чугуївської філії Харківського обласного центру зайнятості . ОСОБА_1 від запропонованої роботи відмовився.
ОСОБА_1 13.02.2023 року подав заяву, в якій просив скоротити термін попередження про вивільнення у зв`язку із скороченням штату та звільнити його за п. 1 ст. 40 КЗпП України 19.02.2023 року. (а.с.64)
Згідно наказу від 17.02.2023 року за №310-к ОСОБА_1 звільнено з посади провідного юрисконсульта Харківської районної філії Харківського обласного центру зайнятості 19 лютого 2023 року за скороченням штатів , п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Пунктом 1 ст.40 КЗпП України ( 322-08 ) передбачено можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Порядок вивільнення працівників визначено ст.49-2 КЗпП ( 322-08 ).
Про вивільненняпрацівників персональнопопереджають непізніше ніжза двамісяці. Під час вивільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП України ( 322-08 ).
Одночасно з попередженням про звільнення через зміни в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на свій розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації і розміру оплати праці.
На прохання працівника строк попередження про наступне його звільнення (за два місяці) може бути скорочено адміністрацією і працівника може бути звільнено з роботи як з підстав, зазначених у попередженні, за п.1 ст.40 КЗпП України ( 322-08), так і з інших підстав.
08.08.2022 року позивачем подана заява щодо надсилання копій документів та повідомлень з питань трудових відносин у вайбер та на електронну адресу.
З акту від 27.12.2022 року, засвідченого начальником юридичного відділу Харківського ОЦЗ Назаренко П., начальником відділу по роботі з персоналом Харківського ОЦЗ Бураковською В. та провідним юрисконсультом юридичного відділу Харківського ОЦЗ Нікіфоровою О., 27.12.2022 року ОСОБА_1 запропонована робота на посаді провідного юрисконсульта Чугуївської філії Харківського обласного центру зайнятості. ОСОБА_1 від запропонованої роботи відмовився.
13.02.2023 року позивачем власноручно написано і подано роботодавцю заяву з проханням про скорочення терміну попередження та звільнення його з займаної посади 19.02.2023 року з підстав п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач не заперечував факту телефонної розмови із начальником юридичного відділу Назаренко П.О., під час якої йому була запропонована робота на посаді провідного юрисконсульта Чугуївської філії Харківського обласного центру зайнятості.
Проте зазначив, що не сприйняв це як пропозицію роботи, оскільки не згоден був на роботу за межами міста Харкова.
Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Заст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно дост.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідачем було порушено порядок та процедуру звільнення позивача в порядку ч.1 ст. 40 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт не є доказом запропонованих посад, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки зазначений акт складений працівниками відповідача, обставини про які зазначені в акті, позивач не заперечує, а крім того в подальшому позивач подав заяву про скорочення терміну повідомлення та звільнення його за п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст постанови складено 26.10.2023
