Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 202/2592/22
провадження № 51-2149км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 , суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 січня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Дніпро.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді 3 років обмеження волі.
2. Суд визнав доведеним, що 18 квітня 2022 року приблизно о 16:30 в квартирі АДРЕСА_1 після того, як в ході конфлікту ОСОБА_8 наніс засудженому удар ножем у ліву ногу і намагався вдарити ножем в тулуб, засуджений ухилився, схопив ніж і завдав ним удар у ліве стегно ОСОБА_8 . В результаті цього удару потерпілий отримав смертельне тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої стегнової артерії та лівої стегнової вени. Суд дійшов висновку, що засуджений не передбачав таких наслідків своїх дій і діяв з метою припинення протиправних дій потерпілого.
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив цей вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на пункт 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду, змінити вирок суду першої інстанції та звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК.
5. Він стверджує, що судами попередніх інстанцій було не в повній мірі взято до уваги позитивні дані про особу засудженого, його сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.
Позиції учасників судового провадження
6. Засуджений направив на адресу Суду заяву про розгляд справи без його участі.
7. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила залишити оскаржувані рішення без зміни.
8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
10. Відповідно до частини 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
11. Сторони не оспорюють і в Суду немає підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій стосовно встановлених фактичних обставин справи.
12. У той же час, правильно встановивши обставини, суди попередніх інстанцій дали їм невірну правову оцінку, що призвело до неправильної кваліфікації дій засудженого.
13. Відповідно до положень статті 36 КК, яка передбачає обставини, що виключають кримінальну відповідальність, кожна особа має право на необхідну оборону, тобто на дії, вчинені з метою захисту шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
14. Суд першої інстанції погодився зі стороною захисту у тому, що метою завдання засудженим удару ножем потерпілому було припинення протиправних дій останнього, тобто що він захищався від суспільно небезпечного посягання.
15. Дії засудженого під час оборони від посягання з боку потерпілого призвели до смерті останнього, і ця обставина могла поставити питання про перевищення меж необхідності при обороні.
15. У той же час відповідно до частини 3 статті 36 КК спричинення шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту, може визнаватися перевищенням меж необхідної оборони лише у разі, якщо вона спричинена умисно.
16. В цій справі суди визнали, що ушкодження стегнових артерії та вени, яке призвело до смертельного наслідку, не охоплювалося умислом засудженого, а було спричинено необережно, що відобразилося і в кваліфікації судами дій засудженого за статтею 119 КК.
17. Відповідно до частини 3 статті 36 КК необережне спричинення шкоди при обороні від посягання не може свідчити про перевищення меж необхідної оборони.
18. За таких обставин Суд вважає, що дії засудженого були зумовлені обороною від суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого у значенні частини 1 статті 36 КК і шкода тому, хто посягав, не була заподіяна ним умисно, тому не може свідчити про перевищення меж необхідної оборони відповідно до частини 3 статті 36 КК.
19. Виходячи з наведеного Суд, керуючись частиною 2 статті 433 КПК, вважає, що оскаржені рішення підлягають скасуванню, а кримінальне провадження закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК через відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника задовольнити частково.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
