ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Ткачука О. С. та Григор`євої І. В.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у цивільній справі № 204/2321/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення.
13 вересня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою скасувала ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2022 року та передала справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
З таким висновком Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося і відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України висловлюємо окрему думку.
У пунктах 8.10 - 8.11 постанови від 13 вересня 2023 року у цій справі Велика Палата Верховного Суду вказала, що «адвокат Сідак-Жарова Н. О. на виконання вимог пункту 10 Положення про ЄСІТС зареєструвала офіційну електронну адресу в електронному кабінеті та подала позовну заяву з використанням сервісу «Електронний суд». Неможливість подання апеляційної скарги у вказаний спосіб адвокат пояснила відсутністю технічної можливості підсистеми «Електронний суд» приймати процесуальні документи на «оскарження судового рішення». Суд апеляційної інстанції не перевірив вказані обставини, зокрема те, чи справді поданню апеляційної скарги через «Електронний кабінет» перешкодили технічні проблеми, та дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги».
Такий висновок Великої Палати Верховного Суду вважаємо необґрунтованим з огляду на таке.
За правилами частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.
Запровадження в дію наведених вимог процесуального законодавства пов`язується із затвердженням рішенням ВРП положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визнають дію окремих підсистем (модулів) вказаної підсистеми. Таке рішення ВРП було ухвалено 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21.
У друкованому виданні «Голос України» від 04 вересня 2021 року N 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
Умови, визначені частиною шостою статті 14 ЦПК України про обов`язкову реєстрацію ЄСІТС набрало чинності після офіційного опублікування 04 вересня 2021 року.
Слід відзначити, що згідно з частиною 8 статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Проте, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії також в електронній формі, однак виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Отже, нормами ЦПК не передбачено виключень для осіб, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, у разі технічних проблем із системою «Електронний суд». На наше переконання, у випадку виникнення технічних проблем адвокат Сідак-Жарова Н. О. мала виконати вимоги процесуального законодавства та подати апеляційну скаргу в паперовій формі.
Слід також наголосити, що Велика Палата Верховного Суду, не встановила, чи справді поданню апеляційної скарги через «Електронний кабінет» адвокату Сідак-Жаровій Н. О. перешкодили технічні проблеми, а відтак, чи є взагалі якісь підстави для скасування ухвали апеляційного суду. Тобто висновок про порушення апеляційним судом вимог ЦПК вважаємо необґрунтованим.
Крім того, надавши адвокату, який зареєстрував свою електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, право надсилати апеляційну скаргу поза межами цієї системи (на електронну адресу суду), Велика Палата Верховного Суду фактично сформувала нову норму ГПК України, що не входить до її компетенції.
Ураховуючи наведене вище, адвокат Сідак-Жарова Н. О. звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, її скарга не містить відомостей про підписання документа з використанням підсистеми «Електронний суд».
На нашу думку, Дніпровський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що адвокат Сідак-Жарова Н. О. не виконала вимог процесуального законодавства щодо підписання електронного документа, тому її апеляційна скарга відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України обґрунтовано не була прийнята судом до розгляду.
Вважаємо за необхідне наголосити, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за його природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95, § 53).
Судді О. С. Ткачук
І. В. Григор`єва
