Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2023 р. справа №520/11468/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Григоров Д.В.,
при секретарі судового засідання Сабельнік Б.В.,
за участю:
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - не прибув,
допитавши свідків : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_8) , Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:
- зобовя`зати командування Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надати висновок щодо можливості виплатити ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 ;
- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України розглянути та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 з урахуванням висновків, що містяться у рішенні суду.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона є членом сім`ї (бабуся) загиблого військовослужбовця - онука ОСОБА_6 і на неї поширюються вимоги ст.ст.16, 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця, тому звернулася до відповідача із заявою про призначення та виплату такої допомоги, якій було відмовлено у призначенні та виплати вказаної грошової допомоги.
Ухвалою суду від 22.05.2023р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Ухвалою суду від 12.06.2023р. суд перейшов до розгляду справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав, що викладені в позовній заяві. В подальшому надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибув, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідач - Головне управління Національної гвардії України, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибув, без повідомлення причин. Клопотань чи заяв про розгляд справи без його участі, а також відзиву на позовну заяву до суду не надав.
В судовому засіданні судом було допитано в якості свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які підтвердили факт спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Заслухавши учасників процесу, які прибули до суду та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.
За змістом Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), складеного ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.01.2023р., що стався 08.05.2022р. вбачається, що головний сержант ОСОБА_6 зарахований 06.05.2022р. до списків особового складу військової частини та призначений на посаду старшого стрільця-навідника 2-го відділення вогневої підтримки снайперської групи спеціалізованого призначення окремого загону спеціального призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " військової частини НОМЕР_2 .
Головного сержанта ОСОБА_6 виключено з усіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю, яка настала від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи копією витягу з Наказу Командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 09.05.2022р. №117.
Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 03.01.2023р. №2мтд, контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України припинено (розірвано) та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення Головного сержанта ОСОБА_6 .
Крім того, обставини загибелі та причини смерті ОСОБА_6 викладено у наступних військово-облікових документах: постанові від 01.02.2023р. №38 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області"; акті від 05.01.2023р. №20/23 про нещасний випадок (у тому числі поранення) головний сержант ОСОБА_6 ; довідці від 30.05.2022р. №40/57/9/2-240 про загибель військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України; свідоцтві про смерть серії: НОМЕР_3 .
Відповідно до вказаних документів причиною смерті ОСОБА_6 є "вибухова травма несумісна з життям". Встановлено, що травма, яка призвела до смерті "Так, пов`язана із захистом Батьківщини". Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.06.2022р. по справі 639/1756/22 встановлено факт смерті ОСОБА_6 , що є стало підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть.
Позивачка звернулась до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її онука ОСОБА_6 .
За наслідками розгляду поданої позивачкою заяви листом від 28.04.2023р. №40/57/12-3699 Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України повідомлено позивачку про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її онука ОСОБА_6 . Підставою для відмови у призначенні вказаної грошової допомоги стало те, що позивачка не належить до осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги з посиланням на ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Позивачка, не погодившись з такою відмовою, звернулась до суду з позовом в даній справі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.5ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу`передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII(далі - Закон №2011-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.
Відповідно до ч.1ст.16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, згідно п.1 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Частинами 1, 8 ст.16-3Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Згідно з ч.ч.6, 8 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене ст.16-1Закону №2011-ХІІ, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. При цьому, члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Закон №2011-ХІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, визначення «члена сім`ї» не містить.
Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`я є первинним основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є рідною бабусею загиблого.
Згідно копії свідоцтва про народження серії: НОМЕР_4 виданого 08.12.1971р. ОСОБА_7 (мати загиблого ОСОБА_6 ) є донькою позивачки.
Після укладення шлюбу, відповідно до копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії: НОМЕР_5 , отримала прізвище ОСОБА_7 .
При цьому донька позивачки (мати загиблого ОСОБА_6 ), померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 13.09.2022р.
В ході судового розгляду встановлено, що до моменту смерті загиблий ОСОБА_6 до шлюбу не вступав та дітей не мав.
Згідно довідок про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 26.01.2023р. за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 26.01.2023р. зареєстровані: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 . Крім того, за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 26.01.2023р. зареєстровані: ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 .
З наведеного вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за різними адресами, проте згідно показань свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , допитаних судом в судовому засіданні, а також згідно Довідки від 13.01.2023р. №2 (з додатком), виданої Об`єданням житлових кооперативів "Круг", підтверджено факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спільно за адресою: АДРЕСА_2 з 1992 по 2022 роки, а також ведення ними сумісного господарства, встановлено, що ОСОБА_5 останні декілька років перед загибеллю онука перебувала на його утриманні.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що за наявними у матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були членами однієї сім`ї, оскільки вони спільно проживали, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та мали по відношенню один до одного взаємні права та обов`язки. Причому, підставою для утворення однієї сім`ї стало їх кровне споріднення, оскільки вони є бабусею та онуком.
Таким чином, позивачка є членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 у розумінні вимог Сімейного кодексу України та має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок його загибелі під час виконання обов`язків військової служби, що зумовлює необхідність скласти відповідний висновок щодо можливості виплатити одноразову грошову допомогу як утриманці загиблого військовослужбовця, як це передбачено відповідним Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги в цілому є обґрунтованими.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути та вирішити питання щодо призначення позивачці одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 з урахуванням висновків, що містяться у рішенні суду, суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. За доводами позовної заяви позивачка не зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу розгляду та вирішення питання щодо призначення їй одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця та відмови в цьому не отримувала. Такої відмови не встановлено і в ході розгляду справи.
Таким чином наразі відсутні підстави вважати, що питання щодо призначення позивачці одноразової грошової допомоги не буде розглянуто та вирішено належним чином, оскільки командуванням Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ще не надано відповідних документів щодо можливості виплатити позивачці одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця.
Таким чином, позовні вимоги у частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути та вирішити питання щодо призначення позивачці одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивачки на час розгляду справи не є порушеними.
Крім того, судом встановлено що позивачці безпідставно відмовлено в складанні документів щодо одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Позивачка в позовній заяві вказує, що вона не згодна зі вказаним рішенням, яке було викладно у формі листа.
Це зумовлює вихід за межі заявлених позовних вимог відповідно до ч.2 ст.9 КАС України з метою належного захисту прав позивачки та визнання протиправною відмови щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", викладеної у листі від 28.04.2023р. № 40/57/12-3639 Військової частини НОМЕР_2
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", викладену у листі від 28.04.2023р. № 40/57/12-3639 Військової частини НОМЕР_2 .
Зобов`язати командування Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надати висновок щодо можливості виплатити ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги як утриманці загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 536,50 грн. (п`ятсот тридцять шість) 50 коп. Решту судових витрат залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2023р.
Головуючий суддя Д.В. Григоров
