ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/415/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Тячівської окружної прокуратури, м. Тячів Закарпатської області в інтересах держави
в особі позивача Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів
до відповідача 1 Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ 77», м. Ужгород
про визнання недійсним рішення та договору
За участю представників:
прокуратури - Чулей О.Ю., посвідчення №069356 від 01.03.2023;
позивача - Андрюк К.Г., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференцзв`язку);
відповідачів - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Тячівська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Тячівської міської ради Закарпатської області та до Товариства з обмеженою відповідальністю ШБУ-77 у якій просить суд:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету Тячівської міської ради про визначення переможцем торгів у закупівлі робіт Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів, UА-2021-05-07-001848-с, Товариство з обмеженою відповідальністю ШБУ-77, оформлене протоколом засідання тендерного комітету №38 від 12.07.2021;
- визнати недійсним договір №185 від 26.07.2021, укладений між Тячівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ШБУ-77 за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів на загальну суму 21 340 000,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/415/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023.
Ухвалою від 22.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 13.06.2023.
У підготовчому засіданні 13.06.2023 суд постановив ухвалу від 13.06.2023 № 907/415/23, якою відклав підготовче засідання на 29.06.2023 з огляду на клопотання прокурора, який просив суд відкласти підготовче засідання зважаючи на першу неявку представників сторін у підготовчому засіданні.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою суду від 29.06.2023 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 18.07.2023.
Присутні в судовому засіданні 18.07.2023 представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали з визначених в позовній заяві підстав.
Відповідач 1 в судове засідання не з`явився. Згідно з поданим суду клопотанням №05-26/884 від 23.06.2023 Тячівська міська рада просить справу розглядати за відсутності представника органу місцевого самоврядування, проти позовних вимог заперечує. Водночас, підстав невизнання вимог прокурора відповідачем 1 не зазначено.
Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань, пов`язаних з неможливістю з`явитися на розгляд справи не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» було повідомлене належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали суду від 29.06.2023 до електронного кабінету Товариства 07.07.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 07.07.2023.
Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 29.06.2023 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні 18.07.2023 не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Правова позиція прокурора.
Позовні вимоги обґрунтовані виявленими прокурором за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-07-001848-с порушеннями вимог абз. 1 ч. 3 ст. 22, абз. 2, 3 п. 1 ч. 1, абз. 5 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 1, 5, 6 Розділу ІІІ, п. 6 Розділу VI та Додаткам 1, 3 Тендерної документації Тячівської міської ради Закарпатської області на проведення відкритих торгів на закупівлю робіт по об`єкту «ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь («Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів»)».
Прокурор, з посиланням на висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-07-001848-с від 28.10.2021 стверджує про порушення відповідачем 1 означених вимог у зв`язку з відсутністю в поданих тендерних пропозиціях учасників договірної ціни, локального кошторису та непідтвердження відповідності учасника-переможця тендеру (відповідача 2) кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та неприйняття у зв`язку з цим Тячівською міською радою Закарпатської області в порядку абз. 2, 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 даного рішення про відхилення тендерних пропозицій обох учасників торгів.
Крім того, зауважує, що відповідно до п. 6 розділу VI Тендерної документації не пізніше ніж у день укладання договору переможець торгів зобов`язаний надати Замовнику забезпечення виконання договору - банківську гарантію, у відповідності із приписами ст.ст. 199, ГК України, така банківська гарантія переможцем тендеру ТОВ «ШБУ-77» надана не була, що в силу приписів абз. 5 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» є підставою відхилення тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
З урахуванням вказаного зазначає, що Замовником не забезпечено реалізацію мети Закону України «Про публічні закупівлі», всупереч принципам здійснення публічних закупівель, передбачених ст. 5 Закону, не відхиливши на підставі ст. 31 Закону тендерні пропозиції ТОВ «ШБУ-77» та ТОВ «ПБС», які не відповідали вимогам законодавства та умовам тендерної документації, незаконно проведено процедуру закупівлі, результати якої підлягають визнанню недійсними.
Вказане прокурор вважав підставою для звернення з цим позовом, оскільки вважає, що в спірних правовідносинах визнання переможцем торгів учасника, пропозиція якого не відповідає вимогам тендерної документації та Закону України «Про публічні закупівлі» створює незаконну практику проведення процедур закупівель в обхід названого Закону, окрім того, порушує зобов`язання держави Україна перед своїми громадянами щодо принципу відкритого, прозорого витрачання відповідними суб`єктами бюджетних коштів, захисту та недопущення недобросовісної конкуренції під час здійснення публічних закупівель, а органом, уповноваженим державою на здійснення функцій фінансового контролю в спірних правовідносинах Західним офісом Держаудитслужби, - внаслідок бездіяльності не ініційовано питання про визнання недійсним результатів спірної закупівлі та Договору підряду №185 від 26.07.2021 як це визначено в п. 8 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Правова позиція позивача.
Позивачем у справі Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області 14.06.2023 подано суду письмові пояснення за №132413-15/1459-2023 від 05.06.2023 відповідно до яких зазначає, що Управлінням відповідності до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснено моніторинг процедури закупівлі за ID: UA-2021-05-07-001848-с та оприлюднено висновок про результати проведеного моніторингу процедури закупівлі в інформаційно- телекомунікаційній системі Prozorro.
За результатами моніторингу встановлено, що Замовником допущено до аукціону тендерну пропозицію учасника ТОВ «ШБУ-77», яка не відповідала умовам тендерної документації (п.п. 1, 6 Розділу ІІІ, Додатку 3 Тендерної документації), зокрема, Товариством не надано договірну ціну, локальний кошторис до договірної ціни, обґрунтовані розрахунки складових вартості робіт, що відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» слугувало підставою для відхилення тендерної пропозиції. Натомість, Замовник допустив такого учасника (відповідача 2) до аукціону та визнав його закупівлі, з яким у подальшому уклав договір.
Крім того, в ході моніторингу за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що Замовником у тендерній документації не було зазначено умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, яке вимагає надати переможцем відповідно до пункту 6 розділу VI тендерної документації, що є порушенням вимог пункту 16 частини другої статті 22 Закону.
У зв`язку з наведеним, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Управлінням у висновку було зобов`язано Тячівську міську раду Закарпатської області здійснити заходи щодо усунення порушень вимог абзацу третього пункту першого частини першої статті 31 Закону, зокрема, вжити заходів щодо розірвання договору із ТОВ «ШБУ-77» від 26.07.2021 № 185 з дотриманням норм частин першої третьої статті 188 Господарського кодексу України, а в разі не досягнення сторонами згоди щодо його розірвання, звернутись до суду відповідно до частини четвертої статті 188 Господарського кодексу України щодо розірвання договору.
Звертає увагу, що Порядок проведення моніторингу процедури закупівель та специфіка реалізації результатів моніторингу визначено безпосередньо статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», норми якої не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду.
Враховуючи наведене, позивач вважає твердження Тячівської окружної прокуратури про вжиття неналежних заходів зі сторони Управління таким, що не відповідає дійсності.
Водночас, позовні вимоги в частині виявлених порушень та визнання недійсними протоколу про визначення переможця торгів та договору про закупівлю робіт за державні кошти позивач підтримує.
Заперечення (відзив) відповідачів.
Відповідачами не подано суду відзиву на позов в розумінні ст. 165 ГПК України.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Як вбачається з інформації, розміщеної на авторизованого електронному майданчику для здійснення публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-07-001848-c) Тячівською міською радою Закарпатської області (надалі відповідача 1 та/або Замовник) 07.05.2021 оприлюднено оголошення про проведення закупівлі робіт по об`єкту «ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь («Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів»)» очікуваною вартістю 21 822 000,00 грн (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2021-05-07-001848-с).
Відповідно до Тендерної документації на проведення відкритих торгів на закупівлю робіт по об`єкту «ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь («Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів»)» (надалі Тендерна документація) закупівля робіт здійснюється шляхом проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою.
Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій UA-2021-05-07-001848-c (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-07-001848-c/print/bids/pdf/124d1dc19c1549a5b870589ccecb865d) у проведенні відкритих торгів участь прийняло 2 учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» (надалі ТОВ «ШБУ-77» та/або відповідач 2) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС», які згідно протоколом розгляду тендерних пропозицій від 29.06.2023 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-07-001848-c/print/qualifications/pdf/124d1dc19c1549a5b870589ccecb865d) допущені Замовником до аукціону, а відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2021-05-07-001848-c від 05.07.2023 (а.с. 80) ТОВ «ШБУ-77» визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутні підстави для відмови, встановлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Як вбачається з протоколу оцінки тендерної пропозиції від 12.07.2021 №38 тендерного комітету Тячівської міської ради Закарпатської області (а.с. 77-79), тендерним комітетом відповідача 1 вирішено визначити ТОВ «ШБУ-77» переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю робіт по об`єкту «ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь («Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів»)» та прийнято рішення про намір укласти з відповідачем 2 договір з ціновою пропозицією 21 340 000,00 грн.
На виконання означеного рішення тендерного комітету Замовника, останнім оприлюднено на веб порталі публічних закупівель Prozorro UA-2021-05-07-001848-c повідомлення про намір укласти з ТОВ «ШБУ-77» відповідний договір про виконання робіт по об`єкту «ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь («Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів»)», із строком виконання робіт від 11.07.2021 до 31.12.2021, порядком оплати (післяплата), ціною тендерної пропозиції 21 340 000,00 грн. Джерелом фінансування закупівлі визначено Державний бюджет України (а.с. 82-84).
26 липня 2021 року між Тячівською міською радою Закарпатської області, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», як Підрядником укладено договір підряду №185 (надалі Договір), згідно з п. 1 якого Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати і здати Замовнику об`єкт: ДК 021:2015 - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь ("Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів") відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з будівельними нормами та правилами відповідно до діючого законодавства в затверджений цим Договором термін, а Замовник зобов`язується надати Підряднику проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчений виконаний об`єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів.
Згідно з п. 2.2. Договору не пізніше 5 календарних днів після отримання згаданої вище проектно-кошторисної та дозвільної документації і будівельного майданчика Підрядник приступає до виконання робіт. Про початок роботи складається відповідний акт, який підписується сторонами.
Умовами п. 4.2. Договору визначено, що строки виконання робіт по будівництву об`єкту визначаються: початок робіт: відповідно до пункту 2.2 Договору; закінчення робіт: 31 грудня 2021 року.
Строки виконання робіт можуть переглядатися при наявності обставин, які перешкоджають виконанню робіт, що не залежать від Підрядника: обставини непереборної сили; затримки виконання своїх зобов`язань Замовником; призупинення робіт не з вини Підрядника; зміна Замовником проектних рішень, що викликає зміну обсягів та складу робіт. Зміна строків виконання робіт оформляється додатковою угодою між Замовником і Підрядником.
Додатковою угодою №1/1 від 03.08.2021 до Договору сторонами внесено зміни в п. 3.1. Договору шляхом викладення його в новій редакції за якою загальна вартість доручених робіт за цим договором встановлюється згідно з тендерною пропозицією та Договірною ціною (додаток № 1) і становить 21 340 000,00 грн (з ПДВ). Ціна тверда. Сума коштів передбачених на 2021 рік становить 400 000,00 грн (з ПДВ), кошти місцевого бюджету Тячівської міської ради Закарпатської області (п. 3.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1/1 від 03.08.2021).
Термін дії договору у зв`язку з затримкою фінансування Замовника, сторонами продовжено до 31.12.2022 (п. 2. Додаткової угоди №1/1 від 03.08.2021 до Договору).
Додатковою угодою №2 від 30.12.2022 до Договору сторони продовжили строк дії договору та виконання робіт по будівництву об`єкту до 31.12.2023 року
Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-07-001848-c від 28.11.2021, здійсненого Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, останнім встановлено порушення Замовником вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що полягають, зокрема, у невідхиленні тендерних пропозицій ТОВ «ШБУ-77» та ТОВ «ПБС», як таких, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вимогам до учасника відповідно до законодавства, якими не надано договірну ціну, локальний кошторис, обґрунтовані розрахунки складових вартості робіт, чим недотримано вимог пунктів 1 і 6 розділу ІІІ та Додатку 3 тендерної документації.
Як вбачається з означеного висновку та про це зазначає прокурор в позовній заяві та в судових засіданнях, тендерна пропозиція обох учасників закупівлі підлягала відхиленню, позаяк не містила договірної ціни, локального кошторису, розрахунку складових вартості робіт, що є порушенням умов затвердженої Замовником Тендерної документації та слугувала підставою для відхилення тендерних пропозицій обох учасників відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
В той же час, окрім виявлених Держаудитслужбою порушень під час проведення відповідачем 1 спірної закупівлі, прокурор зазначає також і про наявність наступних порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі»:
- порушення абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 1, 5 розділу ІІІ, Додатку №1 Тендерної документації в частині ненадання відповідачем 2 в складі тендерної пропозиції необхідно визначеного Замовником підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, встановленим п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», що в силу приписів абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» було самостійною підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника;
- порушення п. 6 Розділу VI Тендерної документації в частині ненадання переможцем торгів ТОВ «ШБУ-77» в строк до дати укладення Договору забезпечення його виконання, що в силу приписів абз. 5 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» було окремою підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі.
На підтвердження наведеного прокурор посилається на долучені до тендерної пропозиції ТОВ «ШБУ-77» інформацію про перелік матеріально-технічної бази №Т-937 від 03.06.2021, інформацію про наявність обладнання та технічних засобів №Т-807 від 03.06.2021, договір про користування нерухомим майном №11/17-9 від 17.11.2017, з Додатком №1 та додатковими угодами №1 від 02.01.2019, №2 від 13.04.2020 до нього, лист Тячівської міської ради Закарпатської області №05-26/597 від 05.05.2023 (а.с. 145-156).
Крім того, листом Тячівської міської ради Закарпатської області від 01.03.2023 за №05-26/281 органом місцевого самоврядування повідомлено Тячівську окружну прокуратуру Закарпатської області, що оплата робіт за Договором №185 від 26.07.2021 не проводилась, акти виконаних робіт виконавцем не складались та не підписувались.
З урахуванням вказаного, прокурор зазначає, що на підставі абз. 2,3 п. 1 та абз. 5 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція ТОВ «ШБУ-77» підлягала відхиленню Замовником, а сама процедура закупівлі згідно з ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» повинна була бути відмінена, рішення тендерного комітету Тячівської міської ради №38 від 12.07.2021 є незаконним, а договір підряду №185 від 26.07.2021, укладений між відповідачами у справі з значущим порушенням законодавства про публічні закупівлі з наведених підстав підлягає визнанню недійсним.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.
Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, на яку законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.
Матеріали справи свідчать, що за результатами моніторингу закупівлі UA-2021-05-07-001848-c Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області у відповідності до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управлінням 28.10.2021 складено висновок UA-2021-05-07-001848-c, яким встановлено порушення Замовником вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що полягають, зокрема, у невідхиленні тендерних пропозицій ТОВ «ШБУ-77» та ТОВ «ПБС», як таких, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вимогам до учасника відповідно до законодавства, якими не надано договірну ціну, локальний кошторис, обґрунтовані розрахунки складових вартості робіт, чим недотримано вимог пунктів 1 і 6 розділу ІІІ та Додатку 3 тендерної документації.
В подальшому, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася з листом №07.52-104-772 вих-23 від 07.02.2023 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, з проханням вжити заходи щодо усунення виявлених Управлінням в ході моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-07-001848-c порушень, в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви.
На адресу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області надіслало у відповідь лист №132417-17/517-2023 від 21.02.2023, в якому повідомило про результати моніторингу та зміст наданих Замовником пояснень, а також зазначило про закінчення строку притягнення посадових осіб Тячівської міської ради Закарпатської області до адміністративної відповідальності.
Згідно з повідомленням №07.52-104-1374 вих23 від 08.03.2023 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області повідомила Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, що в разі невжиття Аудитслужбою заходів щодо усунення виявлених в ході моніторингу закупівлі UA-2021-05-07-001848-c порушень шляхом подання позову про визнання недійсним договору підряду №185 від 26.07.2021, такий позов буде подано прокуратурою в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби.
Згідно з листом відповіддю №132417-17/820-2023 від 22.03.2023 на означене повідомлення прокурора Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області зазначило, що Порядок проведення моніторингу процедури закупівель та специфіка реалізації результатів моніторингу визначено безпосередньо статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», норми якої не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2939-XII).
За ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України").
Відповідно до п. 8 абз. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (із змінами) (далі - Положення) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Положеннями абз. 3 п.п. 9, п. 4 Положення визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Водночас, згідно з п.п. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, в тому числі, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Відповідно до змісту §1, 2 Глави 16 Розділу IV єдиним державним органом, повноважним вирішувати питання про недійсність договорів є суд.
За змістом п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно з п. 1 якого у складі офісу утворено структурні підрозділи - Управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях, кожне з яких здійснює свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці за їх місцезнаходженням.
Таким чином, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області є структурним підрозділом Західного офісу Держаудитслужби.
Згідно з Положенням про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, Управління здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (п.п. 3 п. 4 даного Положення), реалізує державний фінансовий контроль через моніторинг закупівель (п.п. 2 п. 4); має право перевіряти документи щодо проведення процедур закупівель (п.п. 6 п. 6), вносити керівництву Офісу пропозиції щодо порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства (п.п. 18 п. 6), наділене іншими повноваженнями, визначеними нормативно-правовими актами.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що в спірних правовідносинах Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області є уповноваженим органом на подання відповідного позову з метою реалізації компетенції щодо здійснення державного фінансового контролю з правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, відповідний позов Держаудитслужбою за наслідками проведеного моніторингу до відповідачів не подавався, а відтак, Тячівської окружною прокуратурою Закарпатської області згідно з листом №07.52-104-1374 вих23 від 08.03.2023 повідомлено позивача про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв`язку з необхідністю усунення порушень законодавства про публічні закупівлі за наслідками проведеного державного фінансового контролю закупівлі UA-2021-05-07-001848-c та про подання відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.
Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокурату», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі № 903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже із наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що органами Держаудитслужби не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах, відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави, а заперечення відповідачів в цій частині відхиляються судом, як і невідповідними слід вважати аргументи Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області щодо відсутності права звернення до суду з вимогами про визнання недійсними протоколу про визначення переможця торгів та договору про закупівлю робіт за державні кошти.
Щодо спірних правовідносин.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі редакція Закону станом на час виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону згідно з його преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі»).
У відповідності до п. 13 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
За приписами ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. У тендерній документації зазначаються відомості, перелічені у ч.ч.2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у ст.17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації (ч.1 ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі»).
За змістом ч.1 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до ч.ч. 9-12 ст.29 Закону України Про публічні закупівлі після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. У разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до ч.3 ст.10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до ст.10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.
Відповідно до абз. 2, 3 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівл» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Згідно з п.п. 1.1. п. 1 Розділу ІІІ Тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в цій тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у цій тендерній документації, а саме:
- інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям - надається згідно з Додатком 1 до цієї документації);
- інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) (надаються згідно з пунктом 6 розділу 3 цієї документації та згідно з Додатком 3 - Технічне завдання до цієї документації).
Пунктом 5 Розділу ІІІ Тендерної документації визначено кваліфікаційні критерії відповідно до ст. 16 Закону, підстави встановлені статтею 17 Закону та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно з законодавством, зокрема, наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (відповідно до Додатку №1).
Згідно з додатком №1 до Тендерної документації учасники в складі тендерної пропозиції документально підтверджують наявність обладнання та технічних засобів, які є необхідними для виконання робіт за предметом закупівлі. Якщо техніка не є власністю учасника, а залучена, то учасником на всі вказані у довідці транспортні засоби, будівельні (дорожні) машини, механізми, обладнання та устаткування, додатково подаються, зокрема, оригінал листа-підтвердження орендодавця, лізингодавця або іншої особи, яка зазначена у відповідному договорі, щодо не заперечення використання його транспортних засобів, будівельних (дорожніх) машин, механізмів, обладнання та устаткування тощо для надання послуг учасником за предметом закупівлі на весь строк виконання робіт.
Крім того, в підтвердження інформації про перелік матеріально-технічної бази учасника надає завірені копії дійсних та чинних, протягом всього строку виконання договору про закупівлю, договорів: оренди (лізингу), суборенди та ін. (договори, що посвідчують право користування: оренди (лізингу), суборенди та ін. на всі вказані у довідках об`єкти, які не є власністю Учасника, мають бути укладені на строк, що дорівнює або перевищує строк виконання договору про закупівлю, або містити умови про можливість його пролонгації, у разі якщо його строк менше строку договору про закупівлю, на строк виконання робіт (послуг); акти приймання-передачі (або інший(і) документ(и), який(і) підтверджує (ють) факт передачі) Учаснику таких об`єктів до договорів (у разі, коли вимогами чинного законодавства України та/або умовами зазначених договорів передбачено їх складання).
Пунктом 6 Розділу ІІІ Тендерної документації визначено, що до цінової пропозиції учасника в обов`язковому порядку повинні бути надані договірна ціна та локальний кошторис, відповідно до Додатку 3 тендерної документації. Договірна ціна та локальний кошторис повинні містити обґрунтовані розрахунки складових вартості робіт. Учасник повинен забезпечити якість виконуваних робіт відповідно до умов чинного законодавства, нормативно-технічних актів та санітарних норм.
Для розрахунку вартості будівництва учасниками застосовуються ціни на матеріали, що склалися в регіоні на відповідну продукцію на момент подання своєї пропозиції. Ціна пропозиції учасника повинна формуватися на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. Вид договірної ціни тверда.
Водночас, у примітці Додатку 3 «Технічне завдання» до тендерної документації зазначено, що розрахунок ціни тендерної пропозиції здійснюється відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». Розрахунок ціни тендерної пропозиції має бути наданий у порядку передбаченому п.6 Розділу ІІІ ТД).
В підтвердження відповідності тендерної пропозиції ТОВ «ШБУ-77» кваліфікаційним критеріям, останнім до тендерної пропозиції додано довідку інформацію про перелік матеріально-технічної бази №Т-937 від 03.06.2021, інформацію про наявність обладнання та технічних засобів №Т-807 від 03.06.2021, договір про користування нерухомим майном №11/17-9 від 17.11.2017, з Додатком №1 та додатковими угодами №1 від 02.01.2019, №2 від 13.04.2020 до нього.
В той же час, суд погоджується з доводами прокурора, що до зазначених в інформації про перелік матеріально-технічної бази договорів оренди (договір про користування нерухомим майном №11/17-9 від 17.11.2017, договір оренди №02/2020 від 17.03.2020) ТОВ «ШБУ-77» в складі тендерної пропозиції всупереч п. 5 розділу ІІІ, Додатку 1 Тендерної документації не долучено актів приймання-передачі відповідно нерухомого майна в оренду, що є правовою підставою початку користування відповідно до ст. 795 ЦК України, а також у складі документів тендерної пропозиції учасника ТОВ «ШБУ-77» відсутній оригінал листа-підтвердження орендодавця - ТОВ «Синергія ОІЛ» щодо не заперечення використання у ході виконання робіт, що є предметом оспорюваної закупівлі, установки грунтозмішувальної ДС-506 на підставі договору від 01.10.2019 № 01 / 10-19/ 1 ДС.
Означені доводи прокурора жодним чином не спростовані відповідачами, як і не надано суду доказів належного виконання відповідачем 2 вимог п. 5 розділу ІІІ, Додатку 1 Тендерної документації щодо надання в складі тендерної пропозиції доказів фактичного отримання в оренду зазначеного в інформації про перелік матеріально-технічної бази №Т-937 від 03.06.2021 нерухомого майна в користування.
Наведена обставина, в силу положень абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» слугувала підставою для відхилення відповідачем 1 тендерної пропозиції відповідача 2, яка не відповідає встановленим самим же Замовником в Тендерній документації вимогам (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»).
В той же час, за встановленими судом обставинами тендерна пропозиція обох учасників закупівлі, в тому числі й ТОВ «ШБУ-77» підлягала відхиленню й на підставі абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», позаяк не містила договірної ціни, локального кошторису, розрахунку складових вартості робіт, що є порушенням умов затвердженої Замовником Тендерної документації (Пункт 6 Розділу ІІІ, Додаток 3).
На спростування означених доводів прокурора відповідачами не надано жодних доказів, які б підтверджували надання ТОВ «ШБУ-77» в складі тендерної пропозиції розрахунку її ціни, кошторису, а згідно з наданим Тячівської міською радою листом-відповіддю про надання пояснень на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області №03-26/7114 від 20.12.2021 (а.с. 140-141) орган місцевого самоврядування зазначив, що невідхилення тендерних пропозицій учасників ТОВ «ШБУ-77» та ТОВ «ПБС» пояснюється специфікою проведення даної процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою, передбаченою абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі», за якими у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.
В той же час, суд зауважує, що положеннями абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» регулюються правовідносини щодо оприлюднення (розкриття) інформації тендерної пропозиції із зазначенням винятку що розкриттю не підлягає інформація про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції у випадку проведення конкурентної процедури закупівлі відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».
Означена заборона розкриття ціни тендерної пропозиції жодним чином не стосується можливості не зазначення учасником тендеру такої ціни у своїй тендерній пропозиції та не нівелює визначеного самим же Замовником у Тендерній документації обов`язку для учасників закупівлі надавати договірну ціну, локальний кошторис (Пункт 6 Розділу ІІІ, Додаток 3 Тендерної документації).
Наведені вище обставини свідчать, що тендерна пропозиція ТОВ «ШБУ-77» мала бути відхилена тендерним комітетом Тячівської міської ради Закарпатської області на підставі абз. 2, 3 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» як така, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» та встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Проте, Тячівська міська рада Закарпатської області всупереч вищевказаних положень законодавства не відхилила пропозицію ТОВ «ШБУ-77» та рішенням тендерного комітету №38 від 12.07.2021 визнала Товариство переможцем закупівлі, що в свою чергу зумовило подальше укладання між відповідачами за результатом спірної закупівлі договору підряду №185 від 26.07.2021.
В той же час, згідно з пунктом 6 розділу 6 Тендерної документації визначено обов`язок переможця торгів не пізніше ніж у день укладення Договору надати Замовнику забезпечення виконання договору - банківську гарантію, у відповідності із приписами ст. 199 та ст. 200 Господарського Кодексу України із визначеними умовами банківської гарантії (безвідклична), строком її дії, розміром забезпечення 3% від ціни Договору.
Як зазначає в позовній заяві прокурор та це вбачається зі змісту листа відповідача 1 - Тячівської міської ради Закарпатської області №05-26/597 від 05.05.2023, надісланого на адресу Тячівської окружної прокуратури, на адресу тендерного комітету відповідача 1 від ТОВ «ШБУ-77» не надходило забезпечення виконання договору №185 від 26.07.2021, а також таке відсутнє і в інформації, яка знаходиться в публічному доступі документів тендерної пропозиції ТОВ «ШБУ-77» за предметом спірної закупівлі.
Відповідачем 2 також не надано суду жодних доказів виконання Товариством означених вимог Тендерної документації та надання Замовнику встановленого в ній забезпечення у вигляді банківської гарантії в розмірі 3% від ціни Договору в строк до його укладення.
Частинами 1, 3 статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
За змістом приписів абз. 5 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
З урахуванням наведеного, неподання ТОВ «ШБУ-77» після оголошення його переможцем закупівлі (12.07.2021) і до укладення оспорюваного Договору (26.07.2021) визначеного пунктом 6 розділу 6 Тендерної документації забезпечення у вигляді банківської гарантії відповідно до абз. 5 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» слугувала підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції переможця закупівлі та з урахуванням обставин даної справи, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» спірна закупівля підлягала відміні у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами здійснення закупівель є, зокрема, ефективність та пропорційність, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Відтак, сам Замовник повинен перевіряти дотримання учасниками закупівлі положень Тендерної документації, приписів Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 цього Кодексу (частина перша) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Наведені вище обставини свідчать про протиправність рішення тендерного комітету відповідача 1 №38 від 12.07.2021 та наявність правових підстав для визнання недійсним договору підряду №185 від 26.07.2021, укладеного між відповідачами у справі, позаяк порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» мали системний характер, а під час розгляду справи в суді знайшли свої документальне підтвердження доводи прокурора, що у відповідача 1 Тячівської міської ради Закарпатської області був визначений трьома різними нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (абз. 2, 3 п. 1 та абз. 5 п. 3 ч. 1 ст. 31 означеного Закону) обов`язок відхилити тендерну пропозицію відповідача 2.
В той же час, Тячівською міською радою Закарпатської області в порушення наведених приписів Закону не прийнято відповідне рішення, внаслідок чого укладено спірний договір підряду чим порушено, в тому числі й принцип об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, в спірних правовідносинах слід виходити і з його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Як зазначено в постанові Верховного суду від 12.07.2023 №907/243/22 позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 95). При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та визначає належний, на її думку, спосіб захисту порушеного права чи інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63)).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).
Визнання правочину недійсним являє собою спосіб захисту, наслідком застосування якого є припинення регулятивної сили правочину як юридичного факту, тобто визнання його таким, що не породжує юридичних наслідків. Відповідно разом з цим анулюються цивільні права та обов`язки, що виникли у сторін при вчиненні правочину, або цивільні права та обов`язків припиняються на майбутнє (якщо за недійсним правочином права й обов`язки передбачалися лише на майбутнє) для недопущення розвитку на підставі правочину відповідних йому правовідносин, пов`язаних з його виконанням, а також встановлення заборони на виконання правочину.
Договір визнається недійсним з моменту вчинення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 (провадження №12-112гс18, пункт 55).
Визначаючись з належністю та ефективністю обраного прокурором способу захисту, що зважає на ту обставину, що умови оспорюваного договору підряду №185 від 26.07.2021 сторонами договору не виконано, відповідно до листа Тячівської міської ради Закарпатської області від 01.03.2023 за №05-26/281 підтверджується, що оплата робіт за Договором №185 від 26.07.2021 не проводилась, акти виконаних робіт виконавцем не складались та не підписувались, що не спростовано також й відповідачем 2 у справі.
З урахуванням наведеного, належним та ефективним суд вважає вимогу прокурора, спрямовану на визнання спірного правочину недійсним, як такого, що укладений з грубим порушенням положень Закону України «Про публічні закупівлі», залишився невиконаним сторонами та, відповідно, не може породити жодних правових наслідків і в майбутньому.
В частині вимоги прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету Тячівської міської ради про визначення переможцем торгів у закупівлі робіт Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів, UА-2021-05-07-001848-с, Товариство з обмеженою відповідальністю ШБУ-77, оформлене протоколом засідання тендерного комітету №38 від 12.07.2021, суд виходить з того, що зазначене рішення саме по собі не породжує, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) між будь-якими юридичними особами, а його складання мало на меті лише підготовку до, власне, вчинення правочину (укладення договору про закупівлю).
Не підпадає таке рішення тендерного комітету й під ознаки правочину в розумінні частини першої статті 202 ЦК України або статті 179 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим таке рішення не може бути визнане судом недійсними.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).
Отже пред`явлення прокурором вимоги про визнання недійсними (незаконними) результатів процедури публічної закупівлі не є необхідним для ефективного відновлення його права, а відтак, в задоволенні позовних вимог прокурора в цій частині слід відмовити.
Означена правова позиція за схожих обставин справи та висновків щодо можливості оскарження рішення тендерного комітету/уповноваженої особи викладена в постанові Верховного суду від 08.02.2023 у справі №917/1149/21, яку суд вважає релевантною до застосування в спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом в повному обсязі на відповідача 1 у справі, позаяк саме з неправильних дій Тячівської міської ради Закарпатської області (грубе порушення приписів Закону України «Про публічні закупівлі») і виник спір в даній справі, а відмова в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача 1 зумовлена вибором прокурором неефективного способу захисту в цій частині та не спростовує встановленої судом незаконності такого рішення тендерного комітету Тячівської міської ради Закарпатської області.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір №185 від 26.07.2021, укладений між Тячівською міською радою Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ШБУ-77 за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт Поточний середній ремонт дорожнього покриття ділянки вулиці Незалежності у м. Тячів.
3. Стягнути з Тячівської міської ради Закарпатської області (90500, м. Тячів Закарпатської області, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04053766) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
4. В решті позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 24 липня 2023 року.
СуддяЛучко Р.М.
