УХВАЛА
21 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 336/3796/15-к
Провадження № 51-4401 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 червня 2023 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений ставитьпитання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків.
Згідно зі ст. 427 КПК України касаційна скарга, крім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає скаргу.
Однак вказаних приписів кримінального процесуального закону засуджений належним чином не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення.
Всупереч викладеному, засуджений у касаційній скарзі не зазначає конкретні норми права, які, на його думку, порушені судами першої та апеляційної інстанцій, а також не вказує, у чому саме полягають допущені судами порушення, які в силу положень ст. 438 КПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень статей 412-414 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, за змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_4 вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не погоджується з оцінкою окремих доказів судом першої інстанції, що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Зазначені порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Протягом визначеного строку засуджений має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 червня 2023 року щодо нього залишити без руху.
Надати засудженому строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3