П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1538/23
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,
повний текст судового рішення
складено 01.05.2023, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді- Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА
НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
26 січня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» звернулось в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області та з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 №320/15-32-07-07-23.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області було складено Акт №13105/15-32-07-07-18 від 22.11.2022 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Щодо контракту №2039 від 18.08.2017 року, укладеного з нерезидентом NOVA ТЕС POLSKA Spolka zoo (Республіка Польща) вказує, що відповідачем у акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено «факти порушення» позивачем валютного законодавства, зокрема пунктів 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIIІ від 21.06.2018, пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №95, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. По кожній з наведених операцій позивачем були отримані відповідні висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним Банком України та копії вказаних Висновків надавались посадовій особі контролюючого органу під час проведення перевірки та додаються до позову. Зазначає, що коли відповідачу стало відомо, що нерезидент NOVA ТЕС POLSKA було визнано банкрутом та ліквідовано, про це було повідомлено відповідачу. Щодо контракту від 27.04.2018 року №1526 на постачання продукції, укладеного з компанією ООО «НОВАТЕК РУ» вказує, що нарахування пені у період з 01.01.2021 року по сьогоднішній день суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Аргументація наведена у даній позовній заяві у розділі «Щодо нарахування пені». Щодо контракту від 15.04.2018 року №2604 на постачання продукції, укладеного з компанією ООО «НОВАТЕК РУ» зазначає, що по даним операціям ТОВ «Гідропром» звернулося із відповідною заявою до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та за результатами розгляду даної заяви, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було винесено наказ №261 від 19.07.2021, на виконання якого було видано Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, за №4432-09/37581-07 від 20.07.2021 року. Копія даного Висновку надавалась посадовій особі контролюючого органу під час проведення перевірки. Окрім цього, нарахування пені у період з 01.01.2021 року по сьогоднішній день суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Аргументація наведена у даній позовній заяві у розділі «Щодо нарахування пені». Вказує, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01.01.2021 року є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Також позивач зазначає про відсутність вини суб`єкта господарювання (резидента України), а внаслідок таких факторів, як невиконання іноземними контрагентами умов договору та виникнення форс-мажорних обставин (такі як: (1) Всесвітня пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) та (2) війна російської федерації проти України: Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року), що виключає юридичну відповідальність українського підприємства за ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, свою правову позицію виклав у відзиві на позов, в якому відповідач посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки № 13105/15-32-07-07-18 від 22.11.2022 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023рокуу задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2023 №320/15-32-07-07-23 - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт не погоджується з вказаним рішенням суду та вважає його незаконним, необґрунтованим та прийнятим з не з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; неправильним застосування норм матеріального права.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31292870), зареєстроване в якості юридичної особи 02.02.2001 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби.
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ГІДРОПРОМ» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 27.51 Виробництво електричних побутових приладів (основний), 27.52 Виробництво неелектричних побутових приладів, 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 69.10 Діяльність у сфері права, 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.
На підставі направлення від 08.11.2022 № 9409/15-32-07-07-16, відповідно п.п.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. б) пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 02.11.2021 № 4518-п проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ГІДРОПРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 роки, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 роки, з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактами від 18.08.2017 № 2039, № 1526 від 15.04.2020 та від 15.04.2020 №2604 за період з 01.01.2021 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.
За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №13105/15-32-07-07-18 від 22.11.2022 (т.1 а.с.14-31), яким встановлено порушення позивачем:
1) пунктів 1,2 статті 13 Закону України від 21.06 2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій:
- за контрактом від 18.08.2017 № 2039, укладеному з нерезидентом NOVA ТЕС POLSKA Spolka zoo (Республіка Польща)
на суму 22969,99 євро за період з 30.05.2022 по 15.11.2022 (170 дн.),
на суму 23072,59 євро за період з 06.06.2022 по 15.11.2022 (163 дн.),
на суму 24696,98 євро за період з 29.06.2022 по 15.11.2022 (140 дн.),
на суму 21573,14 євро за період з 01.07.2022 по 15.11.2022 (138 дн.),
на суму 21809,98 євро за період з 22.08.2022 по 15.11.2022 (86 дн.),
на суму 26288,67 євро за період з 22.08.2022 по 15.11.2022 (83 дн.),
на суму 22361,60 євро за період з 02.09.2022 по 15.11.2022 (75 дн.),
на, суму 20752,95 євро за період з 17.09.2021 по 21.09.2021 (5 дн.) та з 08.03.2022 по 15.11.2022 (253 дн.),
на суму 15324,00 євро за період з 17.09 2021 по 21.09.2021 (5 дн.) та з 27.03.2022 по 15.11.2022 (234 дн),
на суму 18617,30 євро за період з 24.09.2021 по 04.11.2021 (5 дн.) та з 23.03.2022 по 15.11.2022 (238 дн.),
на суму 25860,70 євро за період з 22.10.2021 по 04.11.2021 (14 дн.) та з 20.04.2022 по 15.11.2022 (210 дн.),
- за контрактом від 27.04.2020 № 1526 з компанією ООО «НОВА ТЕК РУ» (продавець, Російська Федерація)
на суму 2051275,00 рос. руб за період з 20.05.2022 по 12.10.2022 (146 дн.),
на суму 2389216,99 євро за період з 27.05.2022 по 12.10.2022 (139 дн.),
2) пунктів 1, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 15.04.2020 № 2604, укладеному з нерезидентом ООО «НОВА ТЕК РУ» (Російська Федерація):
на суму 22100,00 євро за період з 03.06.2021 по 30.06.2021 (28 дн.) та з 19.03.2022 по 15.11.2022,
на суму 25100,00 євро за період з 10.06.2021 по 30.06.2021 (21 дн.) та з 19.03.2022 по 15.11.2022 (242 дн.),на суму 51200,00 євро за період з 19.03.2022 по 15.11.2022 (242 дн.),
встановлена прострочена дебіторська заборгованість:
- за контрактом від 18.08.2017 № 2039, укладеному з нерезидентом NOVA ТЕС POLSKA Spolka zoo (Республіка Польща) - 243327,90 євро,
- за контрактом від 15.04.2020 № 2604, укладеному з нерезидентом ООО «НОВА ТЕК РУ» (Російська Федерація) 98400,00 євро.
Позивач не погоджуючись з вказаними висновками акту перевірки (т.1 а.с.110-118), за результатами розгляду яких відповідачем надано відповідь від 30.12.2022 №11724/КПР/15-32-07-07-06 (т.1 а.с.119-136), відповідно до якої за результатами розгляду заперечень висновок акту перевірки №13105/15-32-07-07-18 від 22.11.2022 залишені без змін.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем 05.01.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №320/15-32-07-07-23 (т.1 а.с.38), яким за порушення пунктів 1, 2, 3 статті 13 Закону України від 21.06 2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені 7224499,73 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням (далі також оскаржуване рішення), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ (далі також - Закон №2473-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).
За правилами частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції зі змісту акту перевірки від 22 листопада 2022 року за №13105/15-32-07-07-18 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» позивачем при виконанні контрактувід 18.08.2017 № 2039, укладеному з нерезидентом NOVA ТЕС POLSKA Spolka zoo (Республіка Польща); контракту від 27.04.2020 № 1526 з компанією ООО «НОВА ТЕК РУ» (продавець, Російська Федерація) порушені пункти 1,2 статті 13 Закону України від 21.06 2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
Крім цього, встановлено порушення позивачем порушення пунктів 1, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 15.04.2020 № 2604, укладеному з нерезидентом ООО «НОВА ТЕК РУ» (Російська Федерація) встановлена прострочена дебіторська заборгованість:
- за контрактом від 18.08.2017 № 2039, укладеному з нерезидентом NOVA ТЕС POLSKA Spolka zoo (Республіка Польща) - 243327,90 євро,
- за контрактом від 15.04.2020 № 2604, укладеному з нерезидентом ООО «НОВА ТЕК РУ» (Російська Федерація) 98400,00 євро.
Приписами частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з оскаржуваним в даній справі податковим повідомленням-рішенням від 05 січня 2023 року за №320/15-32-07-07-233 Головним управлінням ДПС в Одеській області за порушення пунктів 1,2,3 статті 13 Закону №2473-VIII до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 7 224 499,73 грн.
Як встановлено судом під час апеляційного перегляду ТОВ «Гідпром» у відносинах з нерезидентом NOVA ТЕС POLSKA останній був визананий банкуртом та ліквідований згідно з законодавством Республіки Польща, про що було сповіщено позивача лише після завершення процедури. Підтвердженням цього факту стало отримання відповідно нотаріального акту про ілквідацію нерезидента NOVAТЕС POLSKASPOLKAZOO№7749/2022 від 03.11.2022 року.
З приводу цього, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Гідпром» вживало заходів для повернення валютної виручки, зокрема, як зазначив під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Гідпром», останнього визнано цивільний позивачем.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач посилається на те, що контролюючим органом проведення перевірки здійснено без додержання норм п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також не враховано принципу, закріпленого в ПК України щодо індивідуальної відповідальності платника податків, оскільки у даному випадку, порушення строків розрахунків відбулось не з вини позивача, а через дії/бездіяльність контрагента-нерезидента.
Позивач наголошує на тому, що пеня до позивача була застосована (нарахована) за період з 01.01.2021 року по 15.11.2022 року, тобто, за період дії карантину, а тому підлягає скасуванню і списанню.
Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Суд апеляційної зазначає, що Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення,у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.
З наведеного слідує, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Доводи контролюючого органу про те, що на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України, суд апеляційної інстанції вважає помилковими з вищезазначених підстав.
Суд апеляційної інстанції враховує також доводи позивача про те, що 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров`я оголосила пандемію через поширення у світі Covid-19, а як зазначено в акті перевірки період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 01.01.2021 року по 15.11.2022 року. У зв`язку із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2», починаючи з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
З даного приводу суд вважає за необхідне врахувати, що карантин, встановлений в Україні постановою Кабінету Міністрів України, став для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін контракту, внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом-нерезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар, вчинити дії щодо подання відповідного позову, проте, вчиняв активні дії, зокрема, направляв лист-претензію №26-15 від 31.03.2020, та як пояснив під час розгляду представник позивача, контрагент до настання карантину сплачував за свої договірні зобов`язання, проте в один момент перестав сплачувати рахунки за поставлений товар, що вказує на те, що до моменту повного зупинення розрахунку за поставлений товар, у позивач були відсутні підстави для вчинення дій по примусовому стягненню даних коштів з контрагента.
Щодо твердження відповідача, що позивач повинен був звернутись до Торгово-промислової палати України чи її територіальних органів для отримання сертифікату про настання форс-мажорних обставин, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до розміщеного на офіційному сайті Торгово-промислової палати України повідомлення за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022: «Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.».
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №225, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
Тобто, відповідно до наведених норм права обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган.
Згідно із п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 112 ПК України, встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Згідно із п. 112.1 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 112.2 ст.112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Пунктом 112.7 статті 112 ПК України, визначено, якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Як встановлено судом апеляційної інстанції з метою недопущення порушення граничних строків по кожній з наведених операцій позивачем були отримані відповідні висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним Банком України, що на переконання суду свідчить про бажання сумлінно виконати свої обовязки.
Верховним Судом та Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувався принцип індивідуальної податкової відповідальності. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підтвердив у рішеннях по справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
На думку суду, при вирішенні цього спору доречно застосувати рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 2011 року у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05), яким було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов`язання зі сплати податку.
Одночасно суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було неправомірно нараховано товариству з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ`пеню на суму 7224499,73 грн.за порушення ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ оскільки нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не дотримані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію обгрунтованості, розсудливості та пропорційності, передбаченому п. 3, 6 та 8 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до приписів ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» - задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року скасувати, прийняти у справі нове судове рішення, яким позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОПРОМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2023 №320/15-32-07-07-23.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко
