ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року Справа № 915/1439/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Ткаченко О.В.
за участі секретаря Сулейманової С.М.
та представників сторін:
від позивача - Валентова К.В.;
від відповідача-3 - Татарінов В.П.;
від третьої особи - Вавілов А.Є.;
від інших учасників справи представники не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1439/21
за позовом Миколаївської міської ради,
м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;
електронна пошта: sov@mkrada.gov.ua
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ",
54029, м. Миколаїв, пр. Центральний, 22-б, кв. 27;
електронна пошта: ekvitas84@gmail.com;
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Топ",
54029, м. Миколаїв, вул. Олега Григор?єва, 10-А, кв. 18;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс-НК",
54038, м. Миколаїв, вул. Крилова, 38/8;
3) ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 ;
про: скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 137,2 кв.м. шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу по АДРЕСА_2
В С Т А Н О В И В:
Миколаївською міською радою пред?явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Центр Топ", Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Маркетс-НК" та ОСОБА_1 з такими вимогами:
"1. Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЦЕНТР ТОП», код ЄДРПОУ 40432805, усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою площею 76,2 кв.м. шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу по АДРЕСА_2 .
2. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ТОП», код ЄДРПОУ 40432805, право власності на торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101, державна реєстрація від 15.11.2019 №34201514).
3. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101, державна реєстрація від 28.10.2019 №33874684).
4. Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Маркетс-НК», код ЄДРПОУ 42879659, та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою площею 137,2 кв.м. шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу по АДРЕСА_2 .
5. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності (679/1000 частки) на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101, державна реєстрація від 28.10.2019 №33873960).
6. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетс-НК», код ЄДРПОУ 42879659, право власності (321/1000 частки) на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101, державна реєстрація від 28.10.2019 №33873857).
7. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності (679/1000 частки) на торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 26.03.2019 №30909986).
8. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Товариством з обмеженого відповідальністю «Маркетс-НК», код ЄДРПОУ 42879659, право власності (321/1000 частки) на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 14.03.2019 №30743176).
9. Судові витрати .стягнути з відповідачів на користь позивача через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (р/р UA448201720344230028000027733, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 04056612)".
Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці комунальної власності, що раніше перебувала у користуванні ФОП Колтун Т.А. (договори сервітуту припинилися, земельна ділянка повернута не була) внаслідок протиправних дій останньої було самочинно розміщено торговельний комплекс та зареєстровано право власності на нього, яке у подальшому скасовано судовим рішенням по справі № 915/1377/17.
Водночас під час розгляду судових справ № 915/1377/17 та № 814/944/18, що власне стосувалися правомірності набуття права власності ОСОБА_2 на відповідний об`єкт - торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101), останньою його відчужено на користь відповідачів по даній справі та здійснено його поділ.
Внаслідок здійсненого поділу згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно утворилися:
- торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101), право власності на який зареєстровано за ТОВ «Маркетс-НК» (321/1000 частки) та ОСОБА_1 (679/1000 частки);
- торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101), право власності на який зареєстровано за ТОВ «ЦЕНТР ТОП».
При цьому, як вбачається з вищевикладеного державна реєстрація прав на вказані об`єкти також відбулась з порушенням чинного законодавства.
Водночас за інформацією управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради вказані суб?єкти для оформлення правових документів на земельні ділянки за вказаними адресами не звертались. Відповідних рішень щодо передачі у власність чи користування земельних ділянок за вказаними адресами Миколаївською міською радою не приймалось.
За такого, на думку позивача, ОСОБА_2 не набула у визначеному законом порядку права власності на вказаний торговельний комплекс як на об`єкт нерухомості. За таких обставин подальше відчуження об`єкта самочинного будівництва, у т.ч. його поділ, в силу положень, зокрема, ст.ст. 181, 182, 190 ЦК України, є незаконним, оскільки торговельний комплекс не набув статусу об`єкта нерухомого майна, а ОСОБА_2 - права власності на об`єкт нерухомого майна, а тому всі подальші реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного об`єкта також підлягають скасуванню.
Крім того, подальші державні реєстрації також здійснювалися з порушенням чинного законодавства - на підставі довідок, які не видавалися, технічної інвентаризації, яка не проводилася та ін.
Наявність зареєстрованих прав за відповідачами фактично створює передумови до набуття останніми прав на земельні ділянки у позаконкурентному порядку, що свідчить про порушення прав Миколаївської міської ради.
За такими вимогами ухвалою від 24.09.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.10.2021.
Іншою ухвалою від 24.09.2021, залишеною у подальшому без змін постановою суду апеляційної інстанції, задоволено заяву Миколаївської міської ради вих. № 6566/0202.01-22/21 від 13.09.2021 про забезпечення позову та накладено арешт на майно - торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101); - торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947098748101).
26.10.2021 до суду надійшов відзив від відповідача-3, за змістом якого ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову (пункти 4, 5 прохальної частини позову) та вказує, що скасування Управлінням ДАБІ в Миколаївській області реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 26.12.2016 за № МК 1421163612894 не тягне незаконності набуття права власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт нерухомості, а також не належить до встановлених ст. 346 ЦК України підстав припинення права власності.
Крім того, відповідач-3 зазначає, що оскільки жодним судовим рішенням не встановлено незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно, а також не визнано недійсним правочин з передачі у власність ОСОБА_1 679/1000 часток торгівельного комплексу, то в даному випадку діє принцип презумпції правочину, а відтак правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на вказаний нерухомий об?єкт.
Також, посилаючись на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2021 № 273562064, відповідач-3 вказує, що станом на теперішній час ОСОБА_1 не є власником торгівельного комплексу по АДРЕСА_2 , об?єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс з реєстраційним номером 1250817948101 закрито у зв?язку з його поділом, а право власності ОСОБА_1 погашено, у зв?язку з чим відповідач-3 просить закрити провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 та в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 за реєстраційним номером 1250817948101 (пункти 3, 7 прохальної частини позову).
26.10.2021 до суду позивачем подано заяву про зміну предмету позову, за змістом якої позивач фактично доповнює позовні вимоги та додатково просить:
- визнати недійсним акт приймання передачі нерухомого майна, серія та номер: №1, виданий 14.11.2019, видавник: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області, Ставнича І.О.;
- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 2, виданий 25.03.2019, видавник: між сторонами;
- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 12.03.2019, видавник: між сторонами.
За приписами ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
За таких обставин суд розглядає справу з урахуванням вказаних у заяві від 23.10.2021 № 7783/02.02.01-22/02.06/14/21 про зміну предмету позову вимог.
27.10.2021 до суду від відповідача-2 надійшов відзив, за змістом якого ТОВ "Маркетс-НК" просить відмовити у задоволенні позову (пункти 4, 6 прохальної частини позову) та вказує, що скасування Управлінням ДАБІ в Миколаївській області реєстрації декларації про готовність об?єкту до експлуатації від 26.12.2016 року за № МК 1421163612894 не тягне незаконності набуття права власності на новозбудований (реконструйований) об?єкт нерухомості, а також не належить до встановлених ст. 346 ЦК України підстав припинення права власності.
Також, враховуючи, що об?єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс з реєстраційним номером 1250817948101 закрито у зв?язку з його поділом, право власності ТОВ "Маркетс-НК" погашено, у зв?язку з чим відповідач-2 просить закрити провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на торговельний комплекс по вул. Крилова, 38/8 у м. Миколаєві з реєстраційним номером 1250817948101 (пункт 8 прохальної частини позову).
Ухвалою від 28.10.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.11.2021, а також витребувано у Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради належним чином засвідчених копій реєстраційних справ торговельного комплексу по вул. Крилова, 38/8 у м. Миколаєві (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101); торговельного комплексу по вул. Крилова, 38/8 у м. Миколаєві (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101); торговельного комплексу по вул. Крилова, 38/8-в у м. Миколаєві (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101).
03.11.2021 від Миколаївської міської ради надійшли відповіді на відзиви відповідачів-2,3, в яких позивач наполягав на доводах, викладених у позовній заяві, а також зазначив, що, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами натепер спірні питання не врегульовані (предмет спору наявний), оскільки на належній позивачу земельній ділянці знаходиться об?єкт, право власності на який неправомірно зареєстровано або у минулому було зареєстровано за відповідачами.
Водночас, як уже зазначалося вище, зважаючи на особливості функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за умови скасування виключно актуальної державної реєстрації прав, що є вірним на думку відповідачів, автоматично будуть поновлені записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, тобто буде поновлено записи про права відповідача.
В свою чергу згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об?єкта нерухомого майна або виділу частки з об?єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа - закриваються, а реєстраційний номер цього об?єкта скасовується. На кожний новостворений об?єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об?єктів. Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об?єкта, що поділяється, або при виділі частки з цього об?єкта одночасно з відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об?єкт переносяться до таких розділів.
З наведеного вбачається, що закриття об?єкту (відповідного розділу) у зв?язку з поділом об?єкта нерухомого майна не свідчить про його припинення (знищення), мова йде лише про формування нових реєстраційних справ з відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об?єкт.
За такого Миколаївська міська рада вважає, що зважаючи на фактичну наявність спору між сторонами через вчинення перешкод відповідачами у користуванні позивачу належною йому земельною ділянкою шляхом протиправного розміщення та реєстрації прав на спірний об?єкт, враховуючи особливості функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у задоволенні клопотань про закриття провадження в даній справі у частині позовних вимог доцільно відмовити.
Ухвалою від 23.11.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.12.2021, а також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Генеральне бюро технічного планування України «Експерт» відомості про здійснення технічної інвентаризації торговельного комплексу по вул. Крилова, 38/8 у м. Миколаєві та торговельного комплексу по вул. Крилова, 38/8-в у м. Миколаєві, а також належним чином засвідчені копії матеріалів відповідних інвентаризаційних справ, у тому числі технічних паспортів, на зазначені об?єкти.
23.11.2021 від ПП «МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ» надійшло клопотання в порядку ст. 50 ГПК України про його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою від 14.12.2021 суд постановив залучити ПП «МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та відкласти підготовче засідання на 27.01.2022.
Підготовче засідання, призначене на 27.01.2022, не відбулось у зв?язку з перебуванням судді Ткаченка О.В. у нарадчій кімнаті в судовому процесі у справі № 915/1364/21.
Ухвалою від 28.01.2022 призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 17.02.2022.
17.02.2022 від ПП "МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа виклала позицію про те, що відповідачем-1 порушені майнові права третьої особи в частині незаконного зайняття земельної ділянки, що знаходиться в оренді третьої особи, та шляхом незаконного будівництва торговельного комплексу загальною площею 76,2 кв.м.
Оскільки третя особа не є власником земельної ділянки, а є лише орендарем, то право звернення за відновленням порушеного права виникає лише у власника (позивача).
Виникнення у відповідача-1 15.11.2019 права власності на об?єкт нерухомості площею 76, 2 кв.м, який всупереч діючого земельного законодавство розміщено на земельній ділянці третьої особи без отримання відповідного рішення власника земельної ділянки (Миколаївської міської ради) та законного користувача - ПП "МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ".
Ухвалою від 17.02.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 22.03.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Ухвалою суду від 13.12.2022 призначено дану справу до розгляду на 24.01.2023.
Ухвалою від 24.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 03.04.2023.
Ухвалою від 03.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 10.05.2023.
09.05.2023 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-3 зазначив, що відповідачі набули право власності на спірні об?єкти нерухомості в результаті реєстрації за ними відповідного права.
Разом із тим, у даній справі Миколаївською міською радою заявлено, зокрема, вимогу про зобов?язання відповідачів усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) торговельного кіоску по АДРЕСА_2 та 38/8-в у м. Миколаєві.
На думку ОСОБА_1 , позов про знесення самочинного будівництва може бути пред?явлений до особи, яка здійснила це будівництво, а оскільки жоден з відповідачів по справі не є особою, яка здійснила самочинне будівництво, а стали власниками нежитлового приміщення на підставі правочинів, право власності яких було зареєстровано в установленому законом порядку, позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не підлягають задоволенню, оскільки відповідачі не здійснювали забудову спірного об?єкту, на відміну від ОСОБА_2 , та не можуть бути в даному випадку, саме під час вирішення цих позовних вимог, відповідачами по справі і звернення до суду з такими позовними вимогами є передчасним.
Отже, ТОВ «ЦЕНРТ ТОП», ТОВ «МАРКЕТС-НК» та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами за позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об?єкту самочинного будівництва.
Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідач-3 звернув увагу суду на наступні обставини.
Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого вимикає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13.
Отже, на думку відповідача-3, у відносинах, які є предметом даного спору, ефективним способом захисту прав позивача як власника земельної ділянки є виключно позов про усунення перешкод в користуванні нею шляхом знесення самочинно збудованих об?єктів нерухомості.
Задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконно побудованого житлового будинку особою, яка здійснила таке будівництво або за її рахунок, є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача).
Скасування державної реєстрації права власності на об?єкт нерухомості не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених незаконним будівництвом.
Ухвалою від 10.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 28.06.2023.
Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.
Від відповідачів-1,2, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники у засідання не з?явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
1. Щодо клопотань відповідачів-2,3 про закриття провадження в даній справі в частині вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 та в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на торговельний комплекс по вул. Крилова, 38/8 у м. Миколаєві за реєстраційним номером 1250817948101, суд приходить до такого.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
Разом із тим, у даному випадку із змісту поданих сторонами документів по суті справи вбачається, що між сторонами досі наявний спір щодо наявності або відсутності фактів вчинення перешкод відповідачами у користуванні позивачу належною йому земельною ділянкою шляхом протиправного розміщення та реєстрації прав на спірний об?єкт.
Крім того, зважаючи на особливості функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за умови скасування виключно актуальної державної реєстрації прав автоматично будуть поновлені записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав.
З урахуванням викладеного, суд визнає, що підстави для закриття провадження в даній справі в частині вимог, визначеній у відзивах відповідачів-2,3 -відсутні.
2. Щодо обставин виникнення спору в даній справі.
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 782 від 27.07.2012 "Про укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд", виконком міської ради вирішив:
- Дозволити розміщення пересувних тимчасових споруд: фізичній особі-підприємцю Садомову Олександру Сергійовичу для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6,0 кв.м) за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, біля будинку № 38; ТОВ "Медиа Украйна" для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6,0 кв.м) за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, біля будинку № 38;
- Зобов?язати протягом 10 робочих днів з дати прийняття цього рішення звернутися до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради щодо укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту строком на один рік: фізичну особу - підприємця Садомова Олександра Сергійовича щодо земельної ділянки площею 24,0 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, біля будинку № 38; ТОВ "Медиа Украйна" щодо земельної ділянки площею 30,0 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, біля будинку № 38.
На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.07.2012 № 782, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та фізичною особою-підприємцем Садомовим Олександром Сергійовичем укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 № 195 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 24 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38 у Заводському районі. Строк дії договору 1 рік.
На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.07.2012 № 782, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДИА УКРАИНА", в особі директора Садомова Олександра Сергійовича, укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 № 196 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 30 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38 у Заводському районі. Строк дії договору 1 рік.
Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 вказаних договорів про встановлення особистого строкового сервітуту особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки по вул. Крилова біля будинку 38, встановлений для розміщення групи пересувних тимчасових споруд.
Згідно п. 4.2 вказаних договорів на земельній ділянці не дозволяється діяльність, яка не пов?язана з розміщенням пересувних тимчасових споруд.
Пунктом 7.3. г) договорів передбачено, що при закінченні строку, на який було укладено цей договір за умови належного виконання обов?язків відповідно до умов цього договору, сервітуарій має право звернутися щодо продовження строку його дії, але не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку договору.
Відповідно до п. 7.4. а) вказаних договорів сервітуарій зобов?язаний дотримуватись умов встановлення сервітуту, встановлених цим договором, б) розмістити групу пересувних тимчасових споруд, відповідно до паспорта, в) використовувати пересувні тимчасові споруди відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 7.4 з) договорів у разі не продовження власником строку дії договору сервітуарій зобов?язаний демонтувати пересувні тимчасові споруди та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за призначенням.
20.08.2012 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, з однієї сторони, та фізичною особою-підприємцем Садомовим Олександром Сергійовичем, з другої сторони, складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут, згідно якого власник на підставі рішення від 27.07.12 за № 782 передав, а сервітуарій прийняв земельну ділянку, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут для розміщення групи пересувних тимчасових споруд по АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут для розміщення групи пересувних тимчасових споруд зазначена на кадастровому плані земельної ділянки, що є невід?ємною частиною договору; Акт є невід?ємною частиною договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд.
20.08.2012 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, з однієї сторони, та ТОВ "МЕДИА УКРАИНА", з другої сторони, складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут, згідно якого власник на підставі рішення від 27.07.12 за № 782 передав, а сервітуарій прийняв земельну ділянку, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м.); земельна ділянка, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут зазначена на кадастровому плані земельної ділянки, що є невід?ємною частиною договору; Акт є невід?ємною частиною договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд.
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 534 від 31.05.2013 "Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву", виконком міської ради вирішив:
Переоформити договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву:
- Дозволити фізичній особі-підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні переоформлення договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.12 № 195 шляхом внесення змін до цього договору в частині заміни сторони по договору з фізичної особи-підприємця Садомова Олександра Сергійовича на фізичну особу-підприємця Колтун Тетяну Анатоліївну, для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 24 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38 в Заводському районі та привести об?єкт у відповідність до Порядку розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва, затвердженого рішенням міської ради від 14.02.13 № 25/20;
- Дозволити фізичній особі-підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні переоформлення договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.12 № 196 шляхом внесення змін до цього договору в частині заміни сторони по договору з товариства з обмеженою відповідальністю "Медиа Украйна" на фізичну особу-підприємця Колтун Тетяну Анатоліївну, для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 30 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38 в Заводському районі та привести об?єкт у відповідність до Порядку розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва, затвердженого рішенням міської ради від 14.02.13 № 25/20.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31.05.2013 № 534, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та фізичною особою-підприємцем Колтун Тетяною Анатоліївною від 06.08.2013 укладено договір про зміни № 195/1-13 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 195, згідно якого відбулась заміна сторони по договору: з "фізична особа- підприємець Садомов Олександр Сергійович" на "фізична особа-підприємець Колтун Тетяна Анатоліївна".
Договором про зміни № 196/1-13 від 06.08.2013 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 196, відбулась заміна сторони по договору: з "Товариство з обмеженою відповідальність "МЕДИА УКРАИНА", в особі директора Садомова Олександра Сергійовича" на "фізична особа-підприємець Колтун Тетяна Анатоліївна".
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 808 від 22.08.2013 "Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву", виконком міської ради вирішив:
Продовжити термін дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву:
-Дозволити фізичній особі - підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні укладання договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням виконкому міської ради від 31.05.2013 № 534, строком на 1 рік з 20.08.2013 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 24 кв.м по вул. Крилова, біля будинку №38, у Заводському районі;
-Дозволити фізичній особі - підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні укладання договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням виконкому міської ради від 31.05.2013 № 534, строком на 1 рік з 20.08.2013 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 30 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38, у Заводському районі.
Договором про зміни № 195/2-13 від 23.09.2013 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 195, строк встановлення особистого строкового сервітуту по вул. Крилова, біля будинку № 38, подовжено до 20.08.2014.
Договором про зміни № 196/2-13 від 23.09.2013 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 196, строк встановлення особистого строкового сервітуту по вул. Крилова, біля будинку № 38, подовжено до 20.08.2014.
Згідно листа управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 06.12.2016 № 17-5487 та від 06.12.2016 № 17-5488 щодо поновлення договору сервітуту на розміщення пересувної ТС, управління розглянувши звернення ФОП Колтун Т.А. та надані матеріали щодо поновлення терміну договору сервітуту повідомило, виїздом на місце виявлено, що ФОП Колтун Т.А. встановлено стаціонарні споруди замість пересувних тимчасових споруд по вул. Крилова, напроти будинку № 38 в Заводському районі м. Миколаєва, що не відповідає раніше прийнятим рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради; управління не рекомендувало продовження терміну дії договору сервітуту на земельній ділянці площею 30 кв.м для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) по вул. Крилова, біля будинку № 38, у Заводському районі м. Миколаєва.
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.05.2017 № 381 "Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) та відмову у продовженні строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування пересувних тимчасових споруд (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву" виконком міської ради вирішив відмовити фізичній особі-підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні у продовженні строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м), загальною площею 30 кв.м; та у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м), загальною площею 24 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38, у Заводському районі відповідно до висновків управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 06.12.2016 № 17-5488 та від 06.12.2016 № 17-5487.
Як вбачається з листа управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 05.10.2017 № 750/22.01.01-11 на запит Миколаївської міської ради щодо проведення перевірки об?єкту за адресою: вул. Крилова, 38/8, м. Миколаїв, управлінням ДАБІ у Миколаївській області була зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об?єкта: Реконструкція торговельного комплексу за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, 38/8, МК 142171301361 від 10.05.2017, замовник - гр. ОСОБА_2 . За результатами проведеного управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради контрольного заходу (позапланова перевірка) на об?єкті "Реконструкція торгівельного комплексу" за адресою: вул. Крилова, 38/8, в м. Миколаєві, замовник: гр. ОСОБА_2 , встановлено факти порушення вимог чинного містобудівного законодавства, які є підставою вважати збудований об?єкт самочинним.
Наказом управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 19.07.2017 № 35 декларацію про готовність об?єкта до експлуатації "Реконструкція торгівельного комплексу" за адресою: АДРЕСА_2 , МК 142171301361 від 10.05.2017 скасовано. Про скасування декларації надано інформацію до Держархбудінспекції України для виключення відомостей, щодо декларації МК 142171301361 від 10.05.2017 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, та повідомлено замовника, лист від 21.07.2017 № 64/22.01.01-20.
Листом Управління земельних ресурсів за № 02-03/3369 від 29.11.2017 на запит Миколаївської міської ради від 16.11.2017 №705/02.07.02-07 (віх. №02-03/3369 від 20.11.2017) щодо надання роз?яснення стосовно посилання у договорі про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 №196, укладеного з ТОВ "МЕДИА УКРАИНА", на рішення виконкому Миколаївської міської ради від 24.02.2012 № 156, повідомило, що при укладенні договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 №196 виникла технічна помилка щодо посилання на рішення виконкому Миколаївської міської ради від 24.02.2012 №156 замість рішення від 27.07.2012 №782. Актом приймання-передачі, що є невід?ємною частиною цього договору, земельна ділянка передається на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.07.2012 № 782. Враховуючи те, що на цей час строк дії особистого строкового сервітуту закінчився виправити технічну помилку в п.1.1 договору №196 неможливо.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Колтун Т.А. не погодившись з прийнятим наказом від 19.07.2017 № 35 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просила: визнати неправомірними та скасувати наказ від 19.07.2017 № 35 "Про скасування реєстрації декларації про готовність об?єкта до експлуатації "Реконструкція торговельного комплексу" за адресою: вул. Крилова, 38/8, м. Миколаїв, № МК 142171301361 від 10.05.2017.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі № 814/944/18, залишеним без змін постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вищевказаними судовими рішеннями, ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій остання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Постановою Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 814/944/18 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 - без змін.
Під час розгляду справи № 814/944/18 судами були встановлені наступні обставини.
В оскаржуваних судових рішеннях зазначається, що отримані відповідачем у відповідь на письмовий запит довідки Управління земельних ресурсів та лист ФОП Домарацького О.В. свідчать про недостовірний характер даних, зазначених у декларації, стосовно наявності робочого проекту та земельної ділянки, оскільки строк дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд закінчився 20.08.2014, тобто до реєстрації декларації від 12.05.2017, а робочий проект не виготовлявся.
Судами також встановлено, що скасування декларації від 12.05.2017 зумовили виявлені відповідачем факти, які свідчили про самочинне будівництва об?єкта, зокрема, інформація, відображена у листі, отриманим Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради 06.07.2017 від ФОП Домарацького О.В., про те, що він робочий проект на об?єкт будівництва, стосовно якого було здійснено реєстрацію декларації, скасованої спірним наказом, не виготовляв і договір на здійснення авторського нагляду з ФОП Колтун Т.А. не укладав.
Реєстрацію вищевказаної декларації було скасовано за наслідками позапланової перевірки, про що зазначено й у спірному наказі. Той факт, що обставини, які зумовили винесення управлінням спірного наказу і скасування декларації, не зафіксовані в акті, складеному за наслідками позапланової перевірки, не спростовує правильних по суті висновків Управління ДАБК Миколаївської міської ради про наявність підстав вважати об?єкт самочинним будівництвом, до того ж, це не було спростовано ОСОБА_2 під час судового розгляду справи, тоді як законність оскаржуваного ОСОБА_2 наказу була підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, які були досліджені у судовому засіданні при розгляді справи.
Суди дійшли до висновку про те, що у даному конкретному випадку спірний наказ видано Управлінням ДАБК ММР за наявності підстав, визначених законом для скасування декларації про готовність об?єкта до експлуатації.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 по справі № 814/944/18 викладено висновок про правильність висновків Управління ДАБК Миколаївської міської ради про наявність підстав вважати спірний об?єкт самочинним будівництвом.
У подальшому рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.06.2021 у справі № 915/1377/17 вирішено, зокрема:
- скасувати рішення державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори, Миколаївського міського нотаріального округу, Фоменко С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
- скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 16.05.2017 №20461260);
- припинити за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області право власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 125081794810).
Зазначене рішення набрало законної сили в порядку, встановленому законодавством.
Право власності ОСОБА_2 , зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101) припинено 14.03.2019 (тобто під час розгляду судових справ № 915/1377/17, № 814/944/18).
Натомість, 14.03.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ТОВ «Маркетс-НК» на 321/1000 частки у праві приватної власності на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101).
26.03.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на 679/1000 частки у праві приватної власності на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101).
При цьому, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.10.2019 об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1250817948101 (торговельний комплекс по АДРЕСА_2 ) закрито, а відповідні права погашено на підставі поділу об?єкта нерухомого майна.
На даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про наявність зареєстрованого 28.10.2019 права власності за ТОВ «Маркетс-НК» (321/1000) та ОСОБА_1 (679/1000) на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101), опис якого збігається з описом цього ж торговельного комплексу згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 03.11.2017, який однак мав на той момент реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101.
Водночас підставою державної реєстрації прав власності на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101) за ТОВ «Маркетс-НК» (321/1000) та ОСОБА_1 (679/1000) зазначено зокрема, довідку про присвоєння адреси, серія та номер: 17-1048, виданий 24.10.2019, видавник: управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.
Згідно п. 1.3 Порядку надання та зміни адрес об?єктам нерухомості в місті Миколаєві, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 10.03.2011 № 4/11 (режим доступу: https://mkrada.gov.ua/documents/2725.html) надання та зміна адрес об?єктам нерухомості здійснюється шляхом прийняття рішень виконкому міської ради на підставі довідки управління містобудування та архітектури щодо внесення пропозиції до адреси.
При цьому, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачами, рішення виконкому Миколаївської міської ради про надання окремої адреси вказаному об?єкту не приймалось, а за інформацією департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради така довідка з пропозицією присвоєння окремої поштової адреси департаментом не надавалась, заяв з даного приводу до департаменту не надходило, за зазначеним реєстраційним номером зареєстровано інший документ.
Крім того, 28.10.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101).
Підставою державної реєстрації права власності на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101) за ОСОБА_1 зазначено, зокрема, довідку про присвоєння адреси, серія та номер: 17-1049, виданий 24.10.2019, видавник: управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради,
При цьому, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачами, рішення виконкому Миколаївської міської ради про надання окремої адреси вказаному об?єкту також не приймалось; за інформацією департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради така довідка з пропозицією присвоєння окремої поштової адреси департаментом не надавалась, заяв з даного приводу до департаменту не надходило, за зазначеним реєстраційним номером зареєстровано інший документ.
У подальшому 15.11.2019 право власності ОСОБА_1 на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101) припинено та зареєстровано за ТОВ «ЦЕНТР ТОП».
Внаслідок здійсненого поділу, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, утворилися:
- торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101), право власності на який зареєстровано за ТОВ «Маркетс-НК» (321/1000 частки) та ОСОБА_1 (679/1000 частки);
- торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101), право власності на який зареєстровано за ТОВ «ЦЕНТР ТОП».
За інформацією управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради вказані суб?єкти для оформлення правових документів на земельні ділянки за вказаними адресами не звертались. Відповідних рішень щодо передачі у власність чи користування земельних ділянок за вказаними адресами Миколаївською міською радою не приймалось.
Викладені обставини позивач вважає такими, що свідчать про порушення його прав, як власника земельної ділянки, на якій розміщені об?єкти самочинного будівництва, оскільки наявність зазначених об?єктів та зареєстрованих прав на них за відповідачами фактично створює передумови до набуття останніми прав на земельні ділянки у позаконкурентному порядку, що свідчить про порушення прав Миколаївської міської ради.
Предметом позову у даній справі є:
- зобов?язання ТОВ «ЦЕНТР ТОП» усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою площею 76,2 кв.м. шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу по АДРЕСА_2 ;
- визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: № 1, виданий 14.11.2019, видавник: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області, ОСОБА_4 ;
- скасування державної реєстрації права власності та припинення за ТОВ «ЦЕНТР ТОП» права власності на торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101, державна реєстрація від 15.11.2019 №34201514);
- скасування державної реєстрації права власності та припинення за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947136748101, державна реєстрація від 28.10.2019 №33874684);
- зобов?язання ТОВ «Маркетс-НК» усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою площею 137,2 кв.м. шляхом знесення (демонтажу) торговельного комплексу по АДРЕСА_2 ;
- скасування державної реєстрації права власності та припинення за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , права власності (679/1000 частки) на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101, державна реєстрація від 28.10.2019 №33873960);
- скасування державної реєстрації права власності та припинення за ТОВ «Маркетс-НК», код ЄДРПОУ 42879659, права власності (321/1000 частки) на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1947098748101, державна реєстрація від 28.10.2019 №33873857);
- визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 2, виданий 25.03.2019, видавник: між сторонами;
- визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 12.03.2019, видавник: між сторонами;
- скасування державної реєстрації права власності та припинення за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності (679/1000 частки) на торговельний комплекс загальною площею 76,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 26.03.2019 №30909986);
- скасування державної реєстрації права власності та припинення за ТОВ «Маркетс-НК», код ЄДРПОУ 42879659, право власності (321/1000 частки) на торговельний комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 14.03.2019 №30743176).
Обставини пов?язані із правовідносинами самочинного будівництва чинним законодавством врегульовано наступним чином.
Відповідно до ч. 4 смт. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Частинами 1 та 4 ст. 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
При цьому ч. 2 вказаної статті визначає, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об?єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об?єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об?єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв?язку з будівництвом на земельній ділянці об?єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об?єктів і документів про виділення земельної ділянки.
Вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на земельних ділянках, відносно яких у 2012 році первісно встановлювалися особисті строкові сервітути, були розташовані будь-які об?єкти нерухомого майна.
Натомість, згідно умов договорів №№ 195, 196 про встановлення особистих строкових сервітутів, такі сервітути були встановлені саме для розміщення групи пересувних тимчасових споруд; на земельній ділянці не була дозволеною діяльність, не пов?язана з розміщенням пересувних тимчасових споруд; у разі не продовження власником строку дії договорів сервітуарій був зобов?язаний демонтувати пересувні тимчасові споруди та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за призначенням.
Таким чином, земельна ділянка не відводилася у користування з метою здійснення на ній будь-якого будівництва.
Отже, будівництво на орендованій земельній ділянці здійснене самочинно.
При цьому позивач стверджує і судові рішення у справах № 814/944/18 та №915/317/17 підтверджують, що будівництво спірного об?єкту нерухомості по вул. Крилова, 38/8, Крилова, 38/8-в у м. Миколаєві було здійснено саме ОСОБА_2 , а відповідачі набули право власності на ці об?єкти згодом за цивільно-правовими правочинами.
Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб?єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб?єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов?язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб?єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб?єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв?язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об?єктивного і прямо не опосередкований у суб?єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб?єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом,
Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об?єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють, у тому числі, органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб?єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Землекористувачі зобов?язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки (ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ст. 152 Земельного кодексу України).
Як убачається зі змісту ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, маймо підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов?язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов?язана відшкодувати витрати, пов?язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Приписами ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення факту самочинного будівництва об?єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об?єкта та компенсацію витрат, пов?язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об?єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов?язаних із знесенням об?єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об?єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об?єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Вищевказані норми кореспондуються з приписами ст. 16, 386, 391 Цивільного кодексу України, позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
Зокрема, відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, відповідно до змісту позовної заяви та матеріалів справи відповідачі набули право власності на спірні об?єкти нерухомості в результаті реєстрації за ними відповідного права.
Разом із тим, у даній справі Миколаївською міською радою заявлено, зокрема, вимоги про зобов?язання відповідачів усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) торговельного кіоску по вул. Крилова,38/8 та 38/8-в у м. Миколаєві.
Таким чином, позов про знесення самочинного будівництва може бути пред`явлений до особи, яка здійснила це будівництво, а оскільки жоден з відповідачів по справі не є особою, яка здійснила самочинне будівництво, а стали власниками нежитлового приміщення на підставі правочинів, право власності яких було зареєстровано в установленому законом порядку, позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не підлягають задоволенню, оскільки відповідачі не здійснювали забудову спірного об?єкту, на відміну від ОСОБА_2 , та не можуть бути в даному випадку, саме під час вирішення цих позовних вимог, відповідачами по справі і звернення до суду з такими позовними вимог є передчасним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 року у справі № 712/9407/20.
Отже, ТОВ «ЦЕНРТ ТОП», ТОВ «МАРКЕТС-НК» та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами за позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, а тому у задоволенні відповідних вимог належить відмовити.
Щодо тверджень ПП «МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ» про порушення майнових прав останнього відповідачем-1 шляхом незаконного зайняття земельної ділянки, що перебуває в оренді третьої особи, та будівництва на ній торговельного комплексу загальною площею 76,2 кв.м, - суд приходить до такого.
З матеріалів справи вбачається, що позов у даній справі спрямований на усунення Миколаївській міській раді, як власнику земельної ділянки комунальної власності, перешкод у користуванні та розпорядженні цією ділянкою.
При цьому спірна земельна ділянка, відносно якої ФОП Колтун Т.А. встановлювалися особисті строкові сервітути, розташована по вул. Крилова, біля будинку № 38 у Заводському районі.
Саме на цій земельній ділянці ФОП Колтун Т.А. самочинно розміщено торговельний комплекс, на який зареєстровано право власності, з якого у подальшому утворилися торговельний комплекс по вул. Крилова, 38/8 ум. Миколаєві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947098748101), право власності на який зареєстровано за ТОВ «Маркетс-НК» (321/1000 частки) та ОСОБА_1 (679/1000 частки); торговельний комплекс по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1947136748101), право власності на який зареєстровано за ТОВ «ЦЕНТР ТОП».
У свою чергу, із змісту пояснень третьої особи та матеріалів справи, зокрема, постанови Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 915/250/20 вбачається, що земельна ділянка, орендована ПП «МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ», розташована по вул. Крилова поміж житловими будинками №№ 15, 17 у Заводському районі.
За такого суд визнає, що матеріалами справи спростовується наявність на орендованій ПП «МОНОЛІТ-ТРЕЙД МИКОЛАЇВ» земельній ділянці торговельного комплексу з адресою: вул. Крилова, 38/8-в, право власності на який зареєстровано за ТОВ «ЦЕНТР ТОП».
Щодо вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна, на підставі яких внесені оскаржувані реєстраційні записи, - суд приходить до такого.
Згідно з вимогами стаття 331 ЦК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 зазначила, що "застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 вказано, що "ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)".
Відповідно до частини 2 пункту "б" частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17 зазначено, що "задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, втому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 у справі № 509/11/17 зазначено, що "визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом".
Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов?язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 910/27779/14.
Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13.
Отже, у відносинах, які є предметом даного спору, ефективним способом захисту прав позивача як власника земельної ділянки є виключно позов про усунення перешкод в користуванні нею шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомості.
Задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконно побудованого житлового будинку особою, яка здійснила таке будівництво або за її рахунок, є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомості або скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно
Суд визнає, що в даному випадку скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, як і визнання недійсними актів, на підставі яких внесені оскаржувані реєстраційні записи, не можуть бути визнаними ефективними способами захисту та не забезпечують усунення порушень, спричинених незаконним будівництвом.
За такого зазначені вище відповідні вимоги задоволенню не підлягають.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем не доведено наявності підстав для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позову Миколаївської міської ради належить відмовити.
Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.
Згідно ч. 9, ч. 10 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Отже, зважаючи на те, що судом відмолено у задоволенні позову, суд дійшов висновку про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 24.09.2021.
У судовому засіданні 28.06.2023, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову Миколаївської міської ради відмовити повністю.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2021 року у справі № 915/1439/21.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2023.
Суддя О.В.Ткаченко
