КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2023 року справа № 320/3570/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
за участю представників сторін:
представника позивача - Погорєлової А.В.,
представника відповідача-1 (Головного управління Державної податкової служби України у Київській області) - Познякової О.В.,
представник відповідача-2 (Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області) - не з`явився,
в с т а н о в и в :
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» (далі позивач та/або ТОВ «Регіонпродукт») з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (далі відповідач-1 та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі відповідач-2 та/або ГУ ДКСУ у Київській області) та просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди квітень, травень 2008 року, в розмірі 1 507 857,00 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 1 958 000,84 грн.;
- судові витрати покласти на відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 25.11.2014 сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітні періоди квітень, травень 2008 року набула статусу узгодженої на підставі рішення в адміністративній справі №810/1702/14, проте станом на час звернення до суду із даним адміністративним позовом контролюючим органом не вжито заходів щодо відшкодування суми узгодженого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, не зважаючи на неодноразові звернення ТОВ «Регіонпродукт» до останнього із відповідними заявами з метою досудового врегулювання спору.
ТОВ «Регіонпродукт» стверджує, що ГУ ДПС у Київській області допущено триваюче порушення, яким фактично позбавлено позивача права на вільне володіння майном протягом значного часу і мало своїм наслідком звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
20.07.2022 представником ГУ ДПС у Київській області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.
25.07.2022 представником позивача подано заперечення проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, які мотивовані відсутністю обставин пропуску строку звернення до суду. При цьому, представник ТОВ «Регіонпродукт» відмітив, що посилання контролюючого органу на постанови Верховного Суду не підлягають до застосування в межах спірних правовідносин, адже не є релевантними даній адміністративній справі.
Між тим, у поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив від 02.08.2022 представник ГУ ДПС у Київській області наполягає на обставинах пропуску ТОВ «Регіонпродукт» строку звернення до суду.
23.09.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що чинним законодавством не визначено строки давності для стягнення заборгованості бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.
09.11.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
07.04.2023 до суду від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення, в яких останній повторно наполягає на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
У свою чергу, 07.04.2023 представником позивача подано до суду письмові пояснення щодо строків звернення до суду, де зазначено, що враховуючи зміни в законодавстві, зміни в правовій позиції Верховного Суду, неоднозначні відповіді податкового органу, які не містили чіткої відмови, ТОВ «Регіонпродукт» мав дізнатися та дізнався, що його права порушені саме з листа Державної податкової служби України від 28.08.2021 №19656/6/99-00-18-02-06, яке отримано 02.09.2021 та, й відповідно звернувся до суду із даним адміністративним позовом в межах шестимісячного строку звернення до суду.
28.04.2023 представником ТОВ «Регіонпродукт» подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Між тим, в судовому засіданні 28.04.2023 клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, представником ГУ ДПС у Київській області залишено на розсуд суду.
Згідно із частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Приймаючи до уваги наведене судом в судовому засіданні 28.04.2021 ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, у суду виникла необхідність поновлення судового засідання у справі для вирішення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 призначено судове засідання у справі на 13.06.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 призначено судове засідання у справі на 23 червня 2023 року о 10:00 год. Клопотання представника позивача - адвоката Погорєлової Альони Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, - задоволено. Вирішено проводити судове засідання в адміністративній справі №320/3570/22, призначене на 23.06.2023 о 10.00 год., за участю представника позивача - адвоката Погорєлової Альони Володимирівни, - в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що Працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області проведено документальну перевірку ТОВ «Регіонпродукт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за період квітень, травень 2008 р., за результатами якої складено акт перевірки від 07.08.2008 №315/23-1/32577712, яким зафіксовано порушення ТОВ «Регіонпродукт» підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 07.04.1997 №168/97-ВР, в частині віднесення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ у зв`язку з придбанням послуг, використання яких не можливо віднести до сфери господарської діяльності, що випливає з порушення підприємством пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР та статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-ІV в частині здійснення господарської діяльності без отримання необхідних дозвільних документів.
За результатами перевірки суму бюджетного відшкодування згідно звітної декларації по розрахункам з бюджетом за квітень 2008 року в розмірі 332859,00 грн. не підтверджено.
Окрім цього, за результати перевірки суму бюджетного відшкодування згідно звітної декларації по розрахункам з бюджетом за травень 2008 року в розмірі 1174998,00 грн. не підтверджено.
На підставі вказаних висновків Бориспільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 18.08.2008 №0055621310/0, №0055622310/0.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Регіонпродукт» подано позов до суду.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі №810/1702/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.08.2008 №0055621310/0, №0055622310/0.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016 у справі №810/1702/14 касаційну скаргу Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 - без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 24.01.2017 відмовлено у задоволенні клопотання представника Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку на подачу заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016.
Відмовлено у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016.
Між тим судом встановлено, що 19.05.2016 ТОВ «Регіонпродукт» звернулось до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою, у якій просило відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016, в порядку встановленому Податковим кодексом України, відшкодувати кошти в розмірі 1 507 857,00 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2008 року на розрахунковий рахунок в банку.
02.06.2016 позивач повторно звернувся до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із аналогічною за змістом заявою, адресувавши її окрім зазначеного адресату ще й голові ДФС України, начальнику ГУ ДФС у Київській області.
Листом від 30.06.2016 №22192/7/99-99-12-02-02-17 заява позивача скерована до ГУ ДФС у Київській області за належністю для розгляду та надання відповіді заявнику.
Листом від 02.07.2016 №27647/10/10-04-15-20 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомила ТОВ «Регіонпродукт» про те, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 здійснюються заходи із поновлення задекларованих сум бюджетного відшкодування ТОВ «Регіонпродукт» в АІС «Податковий блок».
Також, 05.09.2016 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом №631/10/10-04-15-20 повідомила позивача про те, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 здійснюються заходи із поновлення задекларованих сум бюджетного відшкодування ТОВ «Регіонпродукт» в АІС «Податковий блок».
Листом від 26.07.2017 №4599/10/10-36-12-06-11 ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача, серед іншого про те, що після усунення технічної помилки, 20.04.2017 Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ проведено підтвердження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Регіонпродукт» по податковим деклараціям з ПДВ за квітень, травень 2008 року. Разом з цим, у вказаному листі ГУ ДФС у Київській області вказало, що чинним законодавством не передбачено механізм відшкодуванням сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структур такого реєстру, у зв`язку із чим розробляються зміни до нормативно-правових актів з метою узгодженості єдиного механізму відшкодування ПДВ за заявами, які були внесені до тимчасового реєстру заяв на повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
25.05.2020 позивач звернувся до Бориспільського управління ГУ ДПС у Київській області із листом вих. №44, у якому повторно просило відшкодувати суму коштів з ПДВ в розмірі 1 507 857,00 грн. на розрахунковий рахунок платника податків. Окрім цього, у вказаному листі ТОВ «Регіонпродукт» зазначало про інші механізми повернення сум бюджетного відшкодування, у тому числі шляхом перенесення сум в рахунок погашення податку на землю в сумі 304 333,44 грн. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 203 523,33 грн.
Листом від 11.06.2020 №18907/10/10-36-04-02-10 ГУ ДПС у Київській області повідомило заявника про те, що за ним обліковується переплата з ПДВ у сумі 1 507 857,00 грн., однак чинним законодавством не врегульовано механізм відшкодування сум ПДВ включених до Тимчасового реєстру та структуру такого реєстру, триває нормотворча діяльність.
При цьому ГУ ДПС у Київській області повідомило ТОВ «Регіонпродукт», що надміру сплачені суми грошового зобов`язання з ПДВ, які обліковуються в його індивідуальній картці можуть бути повернуті у відповідності до статті 43 Податкового кодексу України.
30.07.2020 позивачем подано ГУ ДПС у Київській області заяву вих. №61 про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, в якій ТОВ «Регіонпродукт» просило повернути надміру сплачені грошові зобов`язання з ПДВ зараховані до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 300565,13 грн. (платіжні доручення від 03.04.2019 №75, від 25.05.2020 №59797426)
Листом від 19.08.2020 №5201/10/10-36-51-04 Бориспільське управління ГУ ДПС у Київській області просило заявника повторно подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, оскільки останнім зазначено у заяві неповні дані.
Листом від 19.10.2020 №29953/10/10-36-04-11 Бориспільське управління ГУ ДПС у Київській області просило ТОВ «Регіонпродукт» повторно подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, оскільки останнім зазначено у заяві неповні дані.
20.04.2021 ТОВ «Регіонпродукт» повторно подано до ГУ ДПС у Київській області заяву вих. №28 про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у сумі 1 570 857,00 грн., у якій наголошено, що ним було подано заяву, яка містила всю обов`язкову інформацію, визначену Порядком №60.
03.08.2021 позивачем подано до Державної податкової служби України заяву вих. №58 про припинення злочину та вчинення дій, необхідних для виконання рішення суду, зокрема щодо повернення на електронний рахунок ТОВ «Регіонпродукт» переплати з податку на додану вартість у розмірі 1 507 857,00 грн.
Листом від 28.08.2021 №19656/6/99-00-18-03-02-06 ДПС України повідомила заявника про те, що на законодавчому рівні не врегульовано процедуру внесення заявок, узгоджених після 01.02.2017, за якими станом на 01.01.2017 органами ДФС було відмовлено у бюджетному відшкодуванні та які не були включені до Тимчасового реєстру. Окрім цього, ДПС України звернуто увагу позивача на те, що відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі, повинно здійснюватися в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік.
При цьому ДПС України вказало, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено фінансового ресурсу державного бюджету для бюджетного відшкодування ПДВ за заявами, включеними до Тимчасового реєстру та наголошено, що наразі триває опрацювання шляхів врегулювання даних питань, триває нормотворча робота направлена на правове врегулювання питання повернення таких сум бюджетного відшкодування на банківські рахунки платників.
Як вказує ТОВ «Регіонпродукт» станом на час звернення до суду узгоджені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди квітень, травень 2008 року контролюючим органом не повернуто, чим порушено майнові права позивача, що і стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.
В свою чергу, як зазначає ГУ ДПС у Київській області позивачем пропущено строк звернення до суду, який, на переконання останнього слід обчислювати з 25.11.2014 дати узгодження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди квітень, травень 2008 року. Контролюючий орган стверджує, що строк звернення до суду сплив 25.11.2017 (1095 день із дня узгодження суми бюджетного відшкодування), у той час коли ТОВ «Регіонпродукт» звернувся до суду із даним адміністративним позовом 07.02.2022, тобто поза межами строків, встановлених законом, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Суд при наданні оцінки доводам, які покладені в основу клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду звертає увагу на те, що у постанові від 14.03.2019 №822/553/147 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зробив правовий висновок про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.
За правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, ПК України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних правовідносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується зі статтею 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статтею 122 цього Кодексу (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року). Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду, слід урахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу. Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів, то для забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою аналогічне право на стягнення заборгованості з бюджету та пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.
У свою чергу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.02.2021 у справі №280/4452/18, керуючись вищевказаним твердженням судової палати Верховного Суду, дійшов висновку про те, що і вимога щодо стягнення заборгованості з бюджету, і вимога щодо стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб`єктом владних повноважень встановленого законом обов`язку, можуть бути пред`явлені у межах 1095-денного строку, після спливу якого правовідносини стають стабільними.
Між тим, у постанові від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від вказаних висновків з огляду на таке.
Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
ПК України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою.
Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.
Ураховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим "іншим законом", яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи при цьому на абсолютно різну природу правового регулювання, не можна погодитися з висновком про те, що при вирішенні питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, мають враховуватися положення пункту 102.4 статті 102 ПК України, оскільки наведене не узгоджується з предметом правового регулювання цієї норми, до якого належать виключно питання здійснення контролюючим органом своїх повноважень стосовно стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою в самостійному погашенні грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, а не реалізації особою права на судовий захист від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.
Разом з цим у постанові від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що на її переконання, зміна правового регулювання, зміна Верховним Судом способу захисту порушеного права та підтверджені у встановленому порядку фактичні обставини щодо неможливості реалізації права особою, перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів підлягають оцінці судом за заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в кожному конкретному випадку при з`ясуванні поважності причин пропуску цього строку.
Суд вказує, що відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч вказаному, разом з позовною заявою, так і під час розгляду справи після зміни правової позиції згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19, позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що не відповідає положенням частини шостої статті 161 КАС України.
Таким чином, суд зазначає, що з огляду на неподання позивачем до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та враховуючи положення частини першої статті 123 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду, повни текст ухвали суду складено 23.06.2023.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість залишити без руху.
2. Встановити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня проголошення даної ухвали.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.
