Справа № 143/817/18
Провадження № 22-ц/801/1136/2023
Категорія: 48
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 рокуСправа № 143/817/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О.
з участю секретаря судового засідання: Литвина С. С.,
учасники справи:
позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув в судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 07 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Бойка А. В. у цивільній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків,
в с т а н о в и в:
22 червня 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків.
11 серпня 2018 року позивач подав заяву у якій просив розглядати позов буз його участі (а.с. 32).
Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ФОП ОСОБА_1 26482,15 грн.
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення строку подання такої заяви (а.с. 59)
12 жовтня 2022 року позивач подав заяву у якій просив суд розглянути справу за його позовом до ОСОБА_2 без присутності позивача (а.с. 115).
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2023 року заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду.
07 квітня 2023 року ОСОБА_2 подала заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача (а.с. 198).
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 07 квітня 2023 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 07 квітня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
07 червня 2023 року представник відповідача - ОСОБА_3 подала заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що ознайомилась з матеріалами справи лише 06 червня 2023 року, у зв`язку з чим не мала достатньо часу для підготовки відзиву.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача отримала судову повістку 02 червня 2023 року, тобто за 6 днів до судового засідання, та мала достатньо часу для підготовки.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що справа перебуває в провадженні судів з 2018 року, а також строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача та інших учасників справи, які не з`явились в судове засідання.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.
За змістом частини п`ятою статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від
20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 03 червня 2021 року по справі справа № 227/2751/19, від 04 травня 2022 року у справі № 398/457/20.
Позивач двічі подавав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 32, 115).
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина третя статті 2 ЦПК України).
Відповідно до першого речення частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Отже, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.
Суд першої інстанції не врахував, що оцінка умов застосування норм частини п`ятої статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України щодо залишення позовної заяви без розгляду здійснюється з урахуванням завдань цивільного судочинства.
Так поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ФОП ОСОБА_1 двічі подав до суду про заяву про розгляд позову без його участі. При цьому позивач свою неявку обґрунтовував тим, що він проживає у іншій області та є інвалідом дитинства другої групи та немає у зв`язку з тим змоги бути присутнім у судових засіданнях. Також вказував на те, що він проживає зі своїм батьком похилого віку (83 роки), якого не в змозі залишити одного без догляду на тривалий час, тому як відстань від місця проживання позивача до Погребищенського районного суду Вінницької області складає біля 200 км.
За встановлених обставин цієї справи та враховуючи зміст заяв позивача, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду, свідчить про надмірний формалізм та є передчасним.
Верховний суд у постанові від 01 березня 2023 року по справі 761/33869/14-ц дійшов висновку, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ФОП ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, а тому ухвалу слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ухвала про повернення заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 07 квітня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С. Г. Копаничук
судді: Л. О. Голота
Т. О. Денишенко
