Ухвала
16 травня 2023 року
місто Київ
справа № 758/5941/21
провадження № 61-6393ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Дитячо-юнацької спортивної шкоди міста Києва з плавання
на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дитячо-юнацької спортивної шкоди міста Києва з плавання про поновлення на роботі, визнання незаконними актів, наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернувся до суду з позовом до Дитячо-юнацької спортивної шкоди міста Києва з плавання (далі - ДЮСШ міста Києва з плавання), у якому з урахуванням заяви про збільшення вимог позову просив:
- визнати незаконними акти про відсутність на робочому місці від 16 грудня 2019 року № 1, від 18 грудня 2019 року № 2, від 26 грудня 2019 року № 3, від 14 січня 2019 року № 4, від 31 січня 2020 року № 5, від 14 лютого 2020 року № 6, від 21 лютого 2020 року № 7;
- визнати незаконними накази ДЮСШ міста Києва з плавання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 20 грудня 2019 року № 2; від 24 грудня 2019 року № 3; від 31 грудня 2019 року № 4; від 16 січня 2020 року № 3-1; від 31 січня 2020 року № 5; від 17 лютого 2020 року № 5-1; від 21 лютого 2020 року № 5-2;
- скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 від 24 лютого
2020 року № 10-к у зв`язку із безпідставністю звільнення та поновити його на посаді інструктора-методиста ДЮСШ міста Києва з плавання;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з розрахунку 818, 13 грн за кожен день, починаючи з 24 лютого 2020 року до дати поновлення на роботі (643 050, 18 грн).
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 07 вересня 2022 року Подільський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою від 29 березня 2023 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав незаконними накази ДЮСШ міста Києва з плавання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 20 грудня 2019 року № 2; від 24 грудня 2019 року № 3; від 31 грудня 2019 року № 4; від 16 січня 2020 року № 3-1; від 31 січня 2020 року № 5; від 17 лютого 2020 року № 5-1; від 21 лютого 2020 року № 5-2.
Скасував наказ ДЮСШ міста Києва з плавання від 24 лютого 2020 року № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади інструктора-методиста.
Поновив ОСОБА_1 на посаді інструктора-методиста ДЮСШ міста Києва з плавання.
Стягнув з ДЮСШ міста Києва з плавання на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 643 050, 18 грн без врахування податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ДЮСШ міста Києва з плавання 28 квітня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року залишити в силі.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що:
- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, щодо розрахунку середнього заробітку;
- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року справі № 761/9584/15-ц, щодо зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України;
- (3) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21, щодо неврахування вимог про застосування позовної давності та застосування зворотної дії закону до спірних правовідносин;
- (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 582/1001/15-ц, щодо встановлення факту доведення належним способом змісту документа до відома працівника;
- (5) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 182/7775/15-ц, відповідно до яких умовою справедливого судового розгляду є дотримання принципу рівності сторін. Цей принцип передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є істотно гіршими за умови опонента.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ВІДСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом оскаржуваного рішення ОСОБА_1 у квітні 2021 року пред`явив позов із трьома вимогами немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270, 00 грн (на момент подання позову).
За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Сума судового збору за подання позовної заяви за вимогами немайнового характеру, з якою звернулася у 2021 році фізична особа у цій справі, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908, 00 грн).
За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки у справі сплата судового збору передбачена за пред`явлені три вимоги немайнового характеру розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання такого позову, складав 2 724, 00 грн (908, 00 х 3), за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5 448, 00 грн (2 724, 00 х 200 %).
За подання позову майнового характеру сума судового збору становила 6 430, 00 грн (643 050, 18 х 1 %), відповідно за подання касаційної скарги підлягає сплаті 12 860, 00 грн (6 430, 00 х 200 %).
Отже, за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягає сплаті судовий збір у розмірі 18 308, 00 грн
(12 860, 00 + 5 448, 00).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги ДЮСШ міста Києва з плавання подало клопотання, у якому просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року.
Заявник на обґрунтування клопотання зазначив, що ДЮСШ міста Києва з плавання є неприбутковою організацією (на підтвердження цього факту надано копію витягу з реєстру неприбуткових організації від 20 квітня 2023 року), фінансування її діяльності здійснюється виключно за рахунок бюджетних коштів.
Враховуючи, що заявник затвердив розрахунок щодо плану використання бюджетних коштів на п`ять місяців 2023 року від 05 січня 2023 року у розмірі 1 596 652, 00 грн, яким не передбачені витрати на сплату судового збору, тому такі видатки будуть включені до наступного плану використання бюджетних коштів ДЮСШ міста Києва з плавання у травні 2023 року.
Заявник просить врахувати такі доводи та відстрочити сплату судового збору.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111).
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини третьої статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, ураховуючи обставини, наведені заявником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд встановив наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання Дитячо-юнацької спортивної шкоди міста Києва з плавання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.
Відстрочити Дитячо-юнацької спортивної шкоди міста Києва з плавання сплату судового збору у розмірі 18 308, 00 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Подільського районного суду міста Києва цивільну справу № 758/5941/21 за позовом ОСОБА_1 до
Дитячо-юнацької спортивної шкоди міста Києва з плавання про поновлення на роботі, визнання незаконними актів, наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
