УХВАЛА
06 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 918/337/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
прокуратури - Красножон О.М. (прокурор),
позивача - 1 - Рівненської обласної ради (далі - Рада, позивач - 1) - не з`явився,
позивача - 2 - Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" (далі - Школа, позивач - 2) - не з`явився,
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (далі - ТОВ "Рівнегаз Збут", відповідач) - Василевська О.В. (адвокатка),
у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - Прокурор, скаржник)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 (головуючий - суддя Гудак А.В., судді: Олексюк Г.Є., Мельник О.В.)
у справі №918/337/22
за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Ради та Школи
до ТОВ "Рівнегаз Збут"
про визнання недійсним пункту Договору, визнання недійсними Додаткових угод та стягнення коштів.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Ради та Школи звернувся до суду з позовом до ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" в якому просив:
- визнати недійсним абзац 2 підпункту 2 частини другої пункту 9.2 Договору від 29.12.2020 № 41АВ337-3474-20 (далі - Договір), укладеного між Школою та ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" в частині: "під поняттям "коливанням ціни на ринку" Сторони розуміють порівняння ціни зазначеної у Договорі на момент його підписання (останньою підписаною додатковою угодою щодо зміни ціни) із ринковою ціною на момент ініціювання зміни ціни. Також сторони домовилися, що такі порівняння ціни в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події - зміни ціни. Разом з цим, фактом "Коливання ціни на ринку" є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово-промислової палати, а також даних першої редакції Договору (останньої підписаної додаткової угоди)";
- визнати недійсною Додаткову угоду від 15.02.2021 №2 до Договору;
- визнати недійсною Додаткову угоду від 06.07.2021 №3 до Договору;
- визнати недійсною Додаткову угоду від 30.07.2021 №4 до Договору;
- визнати недійсною Додаткову угоду від 09.08.2021 №5 до Договору;
- стягнути з ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" на користь Школи кошти в сумі 45 809,10 гривень.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що абзац 2 підпункту 2 частини другої пункту 9.2 Договору та Додаткові угоди не відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку із чим підлягають визнанню недійсними.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 у справі №918/337/22 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним абзац 2 підпункту 2 частини другої пункту 9.2 Договору та визнано недійсними Додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5. Стягнуто з ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" на користь Школи кошти у розмірі 45 809,10 грн.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі №918/337/22 рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 у справі №918/337/22 скасовано. Ухвалено нове рішення суду, відповідно до якого:
«Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" скасувати, позов у цій частині залишити без розгляду.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову».
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з такого:
- відповідно до положень Статуту Школа є комунальним закладом, тобто не має статусу суб`єкта владних повноважень, суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у наведених постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 25.11.2021 у справі №917/269/21, від 14.12.2021 у справі №917/562/21, від 01.02.2022 у справі №917/565/21, від 07.12.2021 у справі №903/865/20, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №914/2656/21 та не взяв до уваги, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Школи спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства, тому не підлягають розгляду по суті. Позовна заява в цій частині фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального закладу, проте Прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних закладів;
- відтак, оскільки Школа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб`єктом владних повноважень, позов Прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі цього комунального закладу в частині стягнення з ТОВ "Рівнегаз Збут" коштів підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, наголошував, що оскаржувані угоди порушують інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів. При цьому, до компетенції Рівненської обласної ради як власника Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" належить здійснення контролю за ефективністю використання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, цільового та ефективного використання бюджетних коштів та ефективністю управління санаторною школою;
- згідно з умовами Статуту санаторна школа не відповідає за зобов`язаннями власника, а власник не відповідає за зобов`язаннями санаторної школи. Держава, її органи не несуть відповідальності за зобов`язаннями санаторної школи;
- Рада та Школа є окремими юридичними особами;
- Рада не є стороною Договору, укладеного між Школою та ТОВ "Рівнегаз Збут" та спірних Додаткових угод до цього договору;
- договір та спірні Додаткові угоди до нього не стосуються прав та інтересів Ради;
- відтак, прокурором не наведено, а судом не встановлено порушення прав та законних інтересів Ради внаслідок їх укладення.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі №918/337/22 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування своєї правової позиції Прокурор із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судом попередньої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: статті 4, 53, 226 ГПК України, статті 1, 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 19, 143 Конституції України, статті 15, 16, 170, 215 ЦК України, статті 5, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", частини перша та четверта статті 7, частини перша та шоста статті 8, частини перша та друга статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", пункти 8 та 10 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", та не застосовано норми статті 4 КАС України, статті 54 Конституції України, преамбули та статті 19 Закону України "Про охорону дитинства", статті 1, 16, 17, 32 Закону України "Про місцеве самоврядування", статті 1, 4, 5, 25 Закону України "Про освіту", статті 3, 59 Закону України "Про повну загальну середню освіту", статті 1, 22, 23, 26, 48, 70, 89 Бюджетного кодексу України, статті 1, 2, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 13, 169, 203 ЦК України. Крім того, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування вище зазначених норм щодо звернення Прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі навчального закладу, як іншого суб`єкту при здійсненні ним управлінських функцій з питань реалізації освітньої діяльності на території відповідної громади в межах визначених бюджетною програмою призначень, а також порушення права органу місцевого самоврядування внаслідок укладання незаконних Додаткових угод до Договору та надміру сплачених коштів, виділених з місцевого бюджету для надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти та можливості його захисту.
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №918/337/22, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі №918/337/22 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
ТОВ "Рівнегаз Збут" 20.03.2023 (згідно з поштовими відміткам на конверті) подало до Суду відзив на касаційну скаргу Прокурора, в якому просило Суд оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Рада 21.03.2023 (згідно з поштовими відміткам на конверті) подала до Суду письмові пояснення щодо касаційної скарги, в яких, зокрема відзначила, що доводи Прокурора про бездіяльність Ради як компетентного органу є помилковими та необґрунтованими нормами закону.
Школа 26.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подало до Суду заяву про розгляд касаційної скарги її без участі.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду досліджено, що ухвалою від 01.02.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №905/1907/21 за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 та призначено до розгляду на 05.04.2022.
Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.12.2022, якою передав справу №905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відзначив, зокрема таке:
- у справі, що переглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах Черкаської обласної ради та Школи (яка є некомерційним комунальним підприємством) з позовом до ТОВ "АС" про визнання недійсним Договору, укладеного Школою (замовник) та ТОВ "АС" (постачальник), а також про стягнення на користь Школи коштів, надмірно сплачених Школою за таким договором;
- Верховний Суд вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 та для вирішення таких питань:
- чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;
- чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;
-чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та / або територіальної громади (у збереженні коштів державного та / або місцевого бюджету);
- підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідність уточнення висновку, наведеного у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те що "заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів у справі №905/1907/21 вказала, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.
Разом з цим колегія суддів звернула увагу, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі №914/2656/21 відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, на неврахування яких судами попередніх інстанцій посилався Скаржник. Здійснюючи цей відступ, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з такого: (а) Комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; (б) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з положенням Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Зокрема, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до частини третьої статті 6 цього Закону, суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Так, станом на 06.04.2023 у ЄДРСР, доступ до якого є відкритим, повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21 відсутній. Відсутність повного тексту постанови унеможливлює колегію суддів можливості ознайомитися з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, та як результат - подальшого використання даного висновку при ухваленні постанови у даній справі.
Враховуючи підстави касаційного оскарження та доводи скаржника щодо наявності/відсутності повноважень у прокурора, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 ГПК України, для звернення до суду з відповідним позовом в інтересах, зокрема комунального некомерційного підприємства (Школи) та органу місцевого самоврядування, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21 може мати суттєве значення для вирішення питання у даній справі, що розглядається №918/337/22, щодо застосування цих норм права, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №918/337/22 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
У Х В А Л И В:
Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі №918/337/22 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
