Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 березня 2023 року № 640/10147/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови, члена Національної комісії зі стандартів державної мови Мазур Наталії Василівни, члена Національної комісії зі стандартів державної мови Мазурик Данути Володимирівни, члена Національної комісії зі стандартів державної мови Мирончука Олександра Яковича, члена Національної комісії зі стандартів державної мови Мозгунова Володимира Володимировича, члена Національної комісії зі стандартів державної мови Чернобров Юлії Анатоліївни, про визнання протиправними дій, визнання протиправними, нечинними та скасування рішень,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії зі стандартів державної мови, у якому просить суд:
- визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1);
- визнати протиправним і скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Демської Орисі Мар`янівни" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2022 позовну заяву з доданими матеріалами було повернуто позивачці.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2022, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києві для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 продовжено ОСОБА_1 строк залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
27.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/10147/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 16.03.2023 о 14:00 год.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 .
15.03.2023 на адресу суду від позивачки надійшла заява про зміну предмета позову та залучення співвідповідачів, у якій просить суд вважати позовні вимоги викладеними у такій редакції:
- визнати протиправними дії членів Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які мали наслідком ухвалення рішень Національної комісії зі стандартів державної мови на її позачерговому засіданні 09.02.2022, які полягають в організації та проведенні цього засідання, розгляд на ньому відповідних питань, участі (шляхом голосування) в ухваленні рішень і підписанні протоколу засідань;
- визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1);
- визнати протиправним і скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
Також у вказаній заяві позивачка просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідачів членів Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та змінити процесуальний статус члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_2 з третьої особи, що заявляє самостійних вимог на предмет спору, на співвідповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 було прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову.
Залучено до участі у справі в якості співвідповідачів:
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 );
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_4 (01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.10; АДРЕСА_2 );
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 );
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_2 (01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.10; 04053, м.Київ, пров.Несторівський, буд.4);
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_6 (01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.10; АДРЕСА_2 ).
Виключено ОСОБА_2 зі складу третіх осіб.
Позовну заяву залишено без руху.
Запропоновано позивачці протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду в частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2), та докази поважності причин його пропуску.
21.03.2023 на адресу суду від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачка наполягає на тому, що строк звернення до суду в частині вищевказаної вимоги нею не пропущений, оскільки зазначена вимога не стосується проходження позивачкою публічної служби, внаслідок чого строк звернення до суду є загальний та дорівнює шести місяцям.
З цього приводу суд зазначає таке.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію зі стандартів державної мови, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2019 №911, Національна комісія зі стандартів державної мови (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через Міністра освіти і науки.
Згідно з частиною восьмою статті 45 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" члени Комісії є державними службовцями.
Відповідно до частини першої статті 46 цього ж Закону керівником Комісії є її Голова, який обирається Комісією з числа її членів.
Суд звертає увагу позивачки на те, що статтею 38 Закону України "Про державну службу", яка має назву "Проходження державної служби", визначено, що прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов`язаних із службою, здійснюються з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються.
Суд зауважує, що як обрання позивачки Головою Національної комісії зі стандартів державної мови, так і припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, безпосередньо пов`язано з проходженням позивачкою державної служби на посаді члена такої Комісії, оскільки саме наявність у позивачки статусу члена Комісії є обов`язковою та необхідною передумовою для обрання її Головою комісії (ч.1 ст. 46 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
Отже, набуття позивачкою повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови стало можливим лише після призначення її членом такої Комісії, а тому питання як обрання, так і припинення повноважень Голови Комісії безпосередньо пов`язані з проходженням позивачкою публічної служби, що свідчить про те, що спірне рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2) може бути оскаржено до суду протягом місячного строку.
За таких обставин, звернувшись 07.07.2022 до суду з вказаною вимогою, позивачкою пропущено такий місячний строк звернення до суду, без подання заяви про визнання поважними причин такого пропуску та поновлення строку звернення до суду.
Суд звертає увагу позивачки на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/241/21, проаналізувавши положення частини п`ятої статті 122 КАС України, дійшла висновку, що нею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, однак такі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
У постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 107354803) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Посилання позивачки на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №815/6096/17 суд вважає непереконливими, оскільки спір у зазначеній справі стосувався оскарження наказів директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації у зв`язку з незгодою позивачки з посадою, на яку її поновлено на роботі, та розмірами надбавок. Велика Палата Верховного Суду у цій справі зауважила, що позивачка ніколи не була державним службовцем, оскільки є педагогічним працівником, а посада, з якої її було незаконно звільнено, не відноситься до державної служби; сама позивачка не складала Присягу державного службовця, їй не присвоювався ранг державного службовця; посада завідуючої Одеської обласної психолого-медично-педагогічної консультації не відноситься до публічної служби, оскільки не пов`язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З урахуванням викладеного, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27.02.2019 у справі №815/6096/17, не є релевантними до спірних правовідносин.
Більш того, суд зазначає, що стверджуючи про те, що правовідносини щодо обрання чи припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови не стосуються проходження відповідною особою публічної служби, а мають внутрішньоорганізаційний характер, представниця позивачки при цьому не пояснює, чому у такому випадку вона вважає цей спір адміністративним (проте не пов`язаним з проходженням публічної служби), враховуючи, що лише суб`єктний склад учасників справи не є вирішальним критерієм визначення юрисдикційної підсудності справи.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).
Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, враховуючи виявлення судом факту пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Демської Орисі Мар`янівни" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2), приймаючи до уваги відсутність клопотання позивачки про визнання поважними причин пропуску такого строку, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду в частині зазначених позовних вимог.
При цьому, щодо іншої частини позовних вимог слід продовжити розгляд справи, у зв`язку з чим призначити дату наступного судового засідання.
Керуючись статтями 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позов залишити без розгляду в частині позовних вимог про:
- визнання протиправним і скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Демської Орисі Мар`янівни" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
2. В іншій частині продовжити розгляд справи.
3. Призначити судове засідання на 30.03.2023 о 14 год. 00 хв.
4. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дудін С.О.
