ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10147/22 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
за участю секретаря Мельник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправним та скасування рішень,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення від 15.02.2022 №64 «Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови» (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1); визнання протиправним та скасування рішення від 15.02.2022 №65 «Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 » (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 року позовну заяву було повернуто позивачу.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 року у справі №640/10147/22 та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії зі стандартів державної мови в якому просила:
- визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення від 15.02.2022 №64 «Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови» (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1);
- визнання протиправним та скасування рішення від 15.02.2022 №65 «Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 » (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що спільний розгляд позовних вимог у даній адміністративній справі суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 20 КАС України визначено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.
Частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому частиною п`ятою цієї статті встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною шостою статті 172 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Колегія суддів звертає увагу, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас, таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.
Вказане передбачено також статтею 172 КАС України, зокрема, згідно абзацу другого частини шостої статті 172 КАС України розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення від 15.02.2022 №64 «Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови» (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1); визнання протиправним та скасування рішення від 15.02.2022 №65 «Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 » (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що станом на лютий 2022 року вона була членом і Головою Національної комісії зі стандартів державної мови («Комісія») і звернулася до суду із адміністративним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів, порушених Комісією та її окремими членами внаслідок проведення засідання Комісії 09.02.2022 окремими її членами усупереч вимогам Регламенту засідань Комісії та ухвалення протиправних рішень, що мали наслідком дострокове припинення її повноважень як Голови Комісії.
Вказані вище оскаржувані рішення були прийняті на позачерговому засіданні Комісії 09.02.2022.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що 15.02.2022 заступник Голови Комісії Володимир Мозгунов оформив окремими документами і підписав рішення, які зафіксовані у протоколі від 09.02.2022 № 10, а саме:
- рішення Комісії від 15.02.2022 № 64 «Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови»;
- рішення Комісії від 15.02.2022 № 65 «Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 ».
Колегія суддів звертає увагу, що КАС України визначає певні випадки, коли об`єднання позовних вимог не допускається, однак суд першої інстанції не послався на жоден такий випадок.
КАС України не допускає об`єднання в одне провадження кількох вимог лише у двох випадках:
- вимоги належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (статті 21(6) та 172(4));
- визначена виключна підсудність різним судам щодо вимог (стаття 172(5)).
Відповідно до вимог статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Згідно статті 43 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та статі 4 КАС України Комісія є суб`єктом владних повноважень, а саме центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Отже, обидві вимоги стосуються оскарження правових актів Комісії і підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Виключна підсудність передбачена статтею 27 КАС України. Відповідно до вимог частини 1 статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Комісії, яка є центральним органом виконавчої влади, вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Стаття 27 КАС України не встановлює виключну підсудність щодо оскарження індивідуальних актів Комісії. За загальними правилами територіальної підсудності (статті 25 та 26 КАС України) така вимога також може бути розглянута Окружним адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (м. Київ).
Враховуючи вищевикладене, виключна підсудність визначена лише щодо однієї позовної вимоги, тому обидві позовні вимоги могли бути розглянутими Окружним адміністративним судом міста Києва без порушення правил виключної підсудності.
В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що постанова Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16, на яку послався суд першої інстанції, не є релевантною у даній справі, оскільки вказана справа стосувалася (не)можливості одночасної зміни предмета і підстави позову шляхом заявлення нової позовної вимоги у вже відкритому провадженні, а не об`єднанні вимог на етапі пред`явлення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що спільний розгляд обидвох вимог «суттєво ускладнить і сповільнить вирішення спору по суті».
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що якщо суд першої інстанції вважав, що спільний розгляд вимог не сприяє виконанню завдань адміністративного судочинства, він мав би роз`єднати ці вимоги на підставі статті 172 КАС України, а не повертати позовну заяву згідно зі статтею 169 КАС України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, вказана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 року - скасувати.
Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
Н.В. Безименна
Повний текст постанови складено « 07» листопада 2022 року.
