ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" березня 2023 р. Справа№ 910/1490/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Коротун О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал»
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022, повний текст складено 23.09.2022
у справі №910/1490/21 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор»
до Антимонопольного комітету України
за участі треті осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОЛКФІН»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал»
про визнання недійсним та скасування рішення в частині
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними та скасування пунктів 1 та 2 рішення АМК від 01.10.2020 №608-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується ТОВ «Фінгруп Фактор».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/1490/21 позов задоволено частково, визнано пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 01.10.2020 №608-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» недійсним в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» штрафу у розмірі 397327, 00 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання пункту 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 01.10.2020 №608-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» недійсним в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» штрафу у розмірі 340 000, 00 грн. Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» 1 135 грн 00 коп. судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/1490/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове судове рішення про визнання пункту 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 01.10.2020 №608-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги головуючому судді, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Коротун О.М.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).
Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 06.09.2022, повний текст якого складено 23.09.2022. Таким чином, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 13.10.2022.
Матеріалами справи підтверджується, що 04.10.2022 апелянт отримав повний текст оскарженого судового рішення (а.с. 60, т. 4), тобто до 24.10.2022 останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання повного тексту рішення суду.
Скаржник звернувся з апеляційною скаргою 23.02.2023, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції більше трьох місяців.
Обгрунтовуючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначає, що через запровадження в Україні режиму воєнного стану з 24.02.2022 та подальше його продовження є поважною причиною пропуску процесуального строку. Скаржник вважає, що дана обставина свідчить про наявність об`єктивних поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення суду.
Колегія вважає, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними враховуючи наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що під час оголошення оскаржуваного рішення, в судовому засіданні був присутній представник третьої особи-2 - Васьківський Л.М., що підтверджується протоколом судового засідання від 06.09.2022 (а.с. 61-65, том 4).
Тобто, з моменту оголошення оскаржуваного рішення суду останній знав про його прийняття та мав можливість звернутись до суду з даною апеляційною скаргою.
В той же час, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги з моменту отримання повного тексту рішення, а саме з 04.10.2022.
Стосовно посилання на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22: введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Проте позивачем не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши зазначені обставини колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі скаржника.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно обґрунтувати передбачену (передбачені) процесуальним законом підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/1490/21 залишити без руху.
2. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
3. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
О.М. Коротун
