Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21541/19 Головуючий у І інстанції - Хоменко В.С.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Аліменка В.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, стягнення майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Держави України в особі: Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому, з урахуванням зміни, просив:
- визнати бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві протиправною;
- стягнути з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на його користь матеріальну (майнову) шкоду в сумі 448 346,00 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, завдану тривалим невиконанням судових рішень, що підлягає стягненню шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що на примусовому виконанні перебувають виконавчі листи у справі № 752/20319/14-а, проте станом на час звернення до адміністративного суду вони не виконані.
Також зазначено, що внаслідок протиправної бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві йому завдано майнової та моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Держави України.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в яких вони просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції поставлено на обговорення питання про заміну Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві його правонаступником.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебували виконавчі провадження ВП № 52571246, ВП № 52571766 з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.
На підставі постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 09.10.2019 № 870 постановами від 11.01.2020 виконавчі провадження ВП № 52571246, ВП № 52571766 з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Постановами Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про прийняття виконавчого провадження від 14 січня 2020 року у виконавчих провадженнях ВП № 52571246, ВП № 52571766 з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат, на підставі частини 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято виконавче провадження для подальшого виконання.
Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» від 09.10.2019 № 870 (далі - постанова № 870) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції (зокрема Головне територіальне управління юстиції у місті Києві) та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком.
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету міністрів України № 870 міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються, в тому числі Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» від 23.10.2019 № 3228/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.10.2019 за № 1126/34097, внесено до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі» від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 такі зміни: заголовок викладено в такій редакції «Про затвердження Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України»; у пункті 1 слова «Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі» замінено словами «міжрегіональні управління Міністерства юстиції України».
Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2019 № 4364/5 на підставі пропозиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.12.2019 № 531/10-19 погоджено забезпечення ним повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497, та іншими нормативно-правовими актами, з 28 грудня 2019 року. У зв`язку з цим Головне територіальне управління юстиції у місті Києві припинило з 28 грудня 2019 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах.
Таким чином, колегія суддів вирішила замінити Сторону по справі, а саме: Відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві на правонаступника - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (процесуальне правонаступництво).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року та додатковою постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року, залишеними без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року (т. 1, а.с. 23-39), у справі № 752/20319/13-а адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління по нарахуванню та виплаті Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва по відмові в проведенні перерахунку ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, як інваліду 2 групи з числа ліквідаторів, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно - протиправними.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат. (ВП 52571246 - не виконано).
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення за період з 29.09.2010 року по 17.09.2014 року включно, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат - неправомірними.
Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 17.09.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат. (ВП 46005677 ВТРАЧЕНО (Знищено)).
Зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 17.09.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат. (ВП № 52571838 - ВИКОНАНО - постанова про закінчення виконавчого провадження).
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва по відмові в проведенні перерахунку ОСОБА_1 соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно - протиправними.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат. (ВП № 52571766 - не виконано).
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, розміру одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат - неправомірними.
Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат. (ВП 46005592 ВТРАЧЕНО (Знищено)).
Зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат. (ВП № 52571695 - ВИКОНАНО - постанова про закінчення виконавчого провадження).
На виконання вказаних судових рішень 18 грудня 2014 року видано виконавчі листи № 752/20319/14-а (т. 1, а.с. 40-45).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, зокрема витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) всі матеріали (зведеного та/або зведених) виконавчих проваджень, які у нього перебувають/перебували з примусового виконання виконавчих листів, виданих Голосіївським районним судом м. Києва 18 грудня 2014 року у справі № 752/20319/14-а.
Також, до Шостого апеляційного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист про направлення копій матеріалів виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, виданих Голосіївським районним судом м. Києва 18 грудня 2014 року у справі № 752/20319/14-а (т. 3, а.с. 1-2).
З вищевикладених матеріалів колегією суддів встановлено наступне.
Так, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (процесуальним правонаступником) у вказаному листі зазначено, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (спецрозділ), на виконанні у Відділі перебували виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, виданих на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20319/14-а, а саме:
- виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2014 у справі № 752/20319/14-а про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, одноразової компенсації за шкоду заподіяну життю та здоров`ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат (ВП № 46005677 ВТРАЧЕНО (Знищено)).
У зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, керуючись пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону яка діяла на момент вчинення виконавчих дій), державним виконавцем 04.03.2015 прийнято постанову про закінчення даного виконавчого провадження;
- виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2014 у справі № 752/20319/14-а про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 по 17.09.2014 включно, з урахуванням проведених виплат (ВП № 46005592 ВТРАЧЕНО (Знищено)).
У зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, керуючись пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону яка діяла на момент вчинення виконавчих дій), державним виконавцем 04.03.2015 прийнято постанову про закінчення даного виконавчого провадження.
Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2017 року № 1829/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 року за № 699/30567, вищезазначені виконавчі провадження знищено через закінчення строку зберігання, що підтверджується Актом вилучення виконавчих проваджень для знищення від 20.03.2019 та Актом про утилізацію від 20.03.2019 № 24/10 (т. 3 а.с. 267-274).
У зв`язку з вищевикладеним Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено суд апеляційної інстанції, що надати копії матеріалів зазначених виконавчих проваджень ВП № 46005677, ВП № 46005592, немає можливості.
Також у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження ВП № 52571246, з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.
Так, постановою Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 52571246 відкрито виконавче провадження.
На адресу Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві направлено, зокрема вимогу Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві за № 500/1 щодо надання інформації по виконавчому провадженню № 52571246 з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва.
Листом від 24.10.2016 № 33365/14 Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві, що Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було проведено перерахунок по нарахуванню державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року та нараховано 44995,15 грн. Таким чином, Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в межах своєї компетенції та покладених на нього зобов`язань було виконано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17.09.2014 року та додаткову постанову Голосіївського районного суду м. Києві від 25.09.2014 року у справі № 752/20319/13-а.
13.12.2016 Державним виконавцем на адресу Голосіївського районного суду м. Києва направлена заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Того ж дня прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року у справі № 752/20319/13-а заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспаряна Р.Г. про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження відкритого з виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва, виданого 18.12.2014 року у справі 752/20319/14-а про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат., а саме боржника - Управління Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва на боржника - Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40375920, адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Антоновича, 70).
10.02.2017 Державним виконавцем прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52571246.
Того ж дня, Державним виконавцем прийнято постанову про заміну сторони виконавчого провадження.
15.12.2017 Державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення штрафу, якою на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду на Боржника - Правобережне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.
15.02.2019 Державним виконавцем до Голосіївського районного суду м. Києва направлено подання про заміну сторони боржника на Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).
20.02.2019 Державним виконавцем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
24.07.2019 на адресу Голосіївського районного суду м. Києва направлено лист № 52571246/8 про надання інформації стосовно розгляду подання Державного виконавця щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2019 № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами) та наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3175/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України», ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції.
Згідно пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2019 № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються, в тому числі Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
На підставі вищевикладеного постановою від 11.01.2020 виконавче провадження № 52571246 з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про прийняття виконавчого провадження від 14 січня 2020 року у виконавчому провадженні № 52571246 з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, державної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат, на підставі частини 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято виконавче провадження для подальшого виконання Відповідачем (процесуальним правонаступником).
Крім того, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження ВП № 52571766, з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.
Так, постановою Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 52571766 відкрито виконавче провадження.
На адресу Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві направлено, зокрема вимогу Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві за № 501/1 щодо надання інформації по виконавчому провадженню № 52571766 з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва.
Листом від 24.10.2016 № 33365/14 Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві, що Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було проведено перерахунок по нарахуванню соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року та нараховано 1706,64 грн. Таким чином, Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в межах своєї компетенції та покладених на нього зобов`язань було виконано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17.09.2014 року та додаткову постанову Голосіївського районного суду м. Києві від 25.09.2014 року у справі № 752/20319/13-а.
13.12.2016 Державним виконавцем на адресу Голосіївського районного суду м. Києва направлена заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Того ж дня прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року у справі № 752/20319/13-а заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспаряна Р.Г. про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження відкритого з виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва, виданого 18.12.2014 року у справі 752/20319/14-а про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат, а саме боржника - Управління Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва на боржника - Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40375920, адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Антоновича, 70).
08.02.2017 Державним виконавцем прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52571246.
10.02.2017 Державним виконавцем прийнято постанову про заміну сторони виконавчого провадження.
16.02.2017 Державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення штрафу, якою на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду на Боржника - Правобережне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.
15.12.2017 Державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення штрафу, якою на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду на Боржника - Правобережне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.
15.02.2019 Державним виконавцем до Голосіївського районного суду м. Києва направлено подання про заміну сторони боржника на Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).
20.02.2019 Державним виконавцем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
24.07.2019 на адресу Голосіївського районного суду м. Києва направлено лист № 52571766/8 про надання інформації стосовно розгляду подання Державного виконавця щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2019 № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами) та наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3175/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України», ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції.
Згідно пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2019 № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються, в тому числі Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
На підставі вищевикладеного постановою від 11.01.2020 виконавче провадження № 52571766 з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про прийняття виконавчого провадження від 14 січня 2020 року у виконавчому провадженні № 52571766 з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , соціальної допомоги як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат, на підставі частини 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято виконавче провадження для подальшого виконання Відповідачем (процесуальним правонаступником).
Також, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження ВП № 52571838, з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 17.09.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат.
Так, постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 07 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 52571838 відкрито виконавче провадження.
Листом від 20.10.2016 № 09/1587-011 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві, що здійснити виплату Центр не має можливості за відсутності бюджетних призначень на вказані цілі.
Також, листом від 10.11.2016 № 09/1639-011 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві, що до Центру надійшло розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за період з 29.09.2010 року по 17.09.2014 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , згідно рішення суду в розмірі 21005 грн 80 коп. Здійснити виплату Центр не має можливості за відсутності бюджетних призначень на вказані цілі.
07.12.2016 Старшим державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу, якою на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду на Боржника - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.
24.01.2017 Старшим державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення штрафу, якою за повторне невиконання рішення суду на Боржника - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.
У зв`язку з невиконанням Боржником рішення суду, Старшим державним виконавцем 10.04.2017 направлено до Солом`янського УП ГУНП України в м. Києві подання про притягнення винних посадових осіб Боржника до кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного, 20.09.2017 Старшим державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року у справі № 752/19871/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року, зокрема скасовано постанову від 20.09.2017 ВП № 52571838 про закінчення виконавчого провадження, прийняту Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
10.10.2019 Старшим державним виконавцем відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 52571838.
У зв`язку з невиконанням Боржником рішення суду, та направленням до Солом`янського УП ГУНП України в м. Києві подання про притягнення винних посадових осіб Боржника до кримінальної відповідальності, 10.10.2019 Старшим державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 52571838 на підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження ВП № 52571695, з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
Так, постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 07 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 52571695 відкрито виконавче провадження.
Листом від 20.10.2016 № 09/1588-011 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві, що здійснити виплату Центр не має можливості за відсутності бюджетних призначень на вказані цілі.
Також, листом від 10.11.2016 № 09/1640-011 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУІО у м. Києві, що до Центру надійшло розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про перерахунок одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , згідно рішення суду в розмірі 3765 грн 60 коп. Здійснити виплату Центр не має можливості за відсутності бюджетних призначень на вказані цілі.
05.12.2016 Старшим державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу, якою на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду на Боржника - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, накладено штраф у розмірі 3 200,00 грн.
24.01.2017 Старшим державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення штрафу, якою за повторне невиконання рішення суду на Боржника - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.
У зв`язку з невиконанням Боржником рішення суду, Старшим державним виконавцем 10.04.2017 направлено до Солом`янського УП ГУНП України в м. Києві подання про притягнення винних посадових осіб Боржника до кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного, 20.09.2017 Старшим державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року у справі № 752/19871/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року, зокрема скасовано постанову від 20.09.2017 ВП № 52571695 про закінчення виконавчого провадження, прийняту Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
10.10.2019 Старшим державним виконавцем відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 52571695.
У зв`язку з невиконанням Боржником рішення суду, та направленням до Солом`янського УП ГУНП України в м. Києві подання про притягнення винних посадових осіб Боржника до кримінальної відповідальності, 10.10.2019 Старшим державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 52571695 на підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо виконання судового рішення в частині виконавчих проваджень № 52571246, № 52571838, № 52571766, № 52571695, колегією суддів встановлено наступне.
Листом від 30.10.2019 № 09/1137-011 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління) було надіслано рішення від 17.09.2014 про перерахунок одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю. На підставі рішення Управління Центром було проведено нарахування одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 3765,60 (три тисячі сімсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) з урахування раніше виплаченого.
До Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) було направлено лист щодо проведення фінансування для виплати за рішенням суду.
Департамент повідомив, що провести фінансування коштів на виконання рішень судів не має можливості, оскільки в розрахунках до Державного бюджету України на 2015 рік видатки на виконання судових рішень за бюджетною програмою «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Міністерству соціальної політики України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, не передбачені.
18.07.2017 Управлінням прийнято нове рішення щодо перерахунку одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 42345,00 грн (мінімальна заробітна плата на момент виплати, а саме в березні 2011 року, складала 942,00 грн, 941,00 х 45 = 42345,00 грн без урахування раніше виплаченого).
На підставі зазначеного рішення Центром здійснено донарахування одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю у сумі 38296,60 грн (тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто шість гривень 60 коп.) та направлено лист до Департаменту щодо проведення фінансування для виплати за рішенням суду. Загальна сума одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю склала 42060,60 (сорок дві тисячі шістдесят гривень 60 коп.).
У зв`язку з невиконанням в примусовому порядку судового рішення (стягнення по виконавчим провадженням № 52571246, № 46005677, № 52571838, № 52571766, № 46005592, № 52571695) та завданню йому майнової та моральної шкоди, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що не вбачає підстав для визнання бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві протиправною, оскільки констатація факту невиконання судових рішень не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що допущено протиправну бездіяльність.
Крім того, оскільки розмір збитків, які Позивач просив стягнути, останнім недоведений належними та допустимими доказами, позов ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди не підлягає задоволенню.
Також, оскільки судом першої інстанції не встановлена бездіяльність посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в процесі виконання судових рішень, тому наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності не доведена Позивачем, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи ДВС (держвиконавців) та у передбачених цим законом випадках - на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються законом «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 статті 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Стаття 11 Закону № 1404-VIII визначає, що державний виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець учиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, унесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 17 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема, такі документи, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно й в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції;
2) органи ДВС, утворені МЮ в установленому законодавством порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону № 1403-VIII відповідно до цього закону держвиконавцями є керівники органів ДВС, їхні заступники, головні держвиконавці, старші держвиконавці, держвиконавці органів ДВС.
Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 органами ДВС є: департамент ДВС Мін`юсту, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління ДВС головних територіальних управлінь юстиції Мін`юсту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи ДВС відповідних територіальних управлінь юстиції.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Предметом спору у даній адміністративній справі є бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (процесуальним правонаступником якого є Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), протиправність якої полягає в тому, що судові рішення невиконанні у строки, визначені законом, а єдиною підставою відмови у виплаті Позивачу нарахованих коштів є відсутність бюджетних коштів для виплат за рішенням суду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як встановлено колегією суддів, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 04.03.2015, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, прийнято постанови про закінчення виконавчих проваджень:
- ВП № 46005677 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2014 у справі № 752/20319/14-а про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, одноразової компенсації за шкоду заподіяну життю та здоров`ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
- ВП № 46005592 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2014 у справі № 752/20319/14-а про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 по 17.09.2014 включно, з урахуванням проведених виплат.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо невиконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20319/14-а в частині вимог по виконавчим провадженням № 46005677, № 46005592), де Боржником є Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, оскільки судове рішення в цій частині виконано.
Щодо адміністративного позову в частині визнання протиправною бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо невиконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20319/14-а в частині вимог, де Боржником є Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (виконавчі провадження № 52571838, № 52571695), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
10.10.2019, у зв`язку з повторним невиконанням без поважних причин Боржником рішення суду, та направленням до Солом`янського УП ГУНП України в м. Києві подання про притягнення винних посадових осіб Боржника до кримінальної відповідальності, прийнято постанови про закінчення виконавчих проваджень:
- ВП № 52571838, з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за період, починаючи з 29.09.2010 року по 17.09.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат;
- ВП № 52571695, з примусового виконання виконавчого листа № 752/20319/14-а від 18.12.2014, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як особі, яка стала інвалідом другої групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
Вказані постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП № 52571838, ВП № 52571695, від 10.10.2019 в судовому порядку не скасовані, тому є чинними.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо невиконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20319/14-а в частині вимог по виконавчим провадженням № 52571838, № 52571695, де Боржником є Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Щодо адміністративного позову в частині визнання протиправною бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо невиконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20319/14-а в частині вимог, де Боржником є Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва (виконавчі провадження № 52571246, ВП № 52571766), колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з доданих до матеріалів даної адміністративної справи копій матеріалів виконавчих проваджень, останніми документами у виконавчих провадженнях ВП № 52571246, ВП № 52571766 є постанови Старшого державного виконавця від 14 січня 2020 року про прийняття з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві вказаних виконавчих проваджень Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для подальшого їх виконання.
Норми Закону України «Про виконавче провадження» передбачають ряд заходів, які виконавець зобов`язаний та може вживати для примусового виконання рішень з метою неупередженого, ефективного, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, проте з моменту прийняття Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчих проваджень ВП № 52571246, ВП № 52571766 (14 січня 2020 року) не прийнято будь-яких рішень та не вчинено жодних виконавчих дій.
Вказане, з огляду на досить тривалий строк перебування вказаного судового рішення в цій частині на виконанні, дає підстави для висновку про вчинення Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправної бездіяльності щодо виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20319/14-а в частині вимог по виконавчим провадженням № 52571246, ВП № 52571766, де Боржником є Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва.
Щодо адміністративного позову в частині стягнення з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на його користь матеріальну (майнову) шкоду в сумі 448 346,00 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст. ст. 1173 та 1174 ЦК України.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків
Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України є наявність в діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.
При розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, Закону «Про виконавче провадження», а також ст. ст. 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/7218/16-ц зазначено, що ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 752/4100/17, від 26 грудня 2019 року у справі № 646/7744/17, збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2005 року у справі № 32/421.
Таким чином підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що державний виконавець зобов`язаний був провести виконавчі дії з виконання рішення суду протягом визначеного Законом України «Про виконавче провадження» строку, проте станом на час звернення до адміністративного суду воно не було виконано.
Таким чином, факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій посадових осіб державної виконавчої служби є підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою Позивачу.
Колегія суддів звертає увагу, що Позивачем заявлено вимогу про на його користь матеріальної (майнової) шкоди в сумі 448 346,00 грн, яка вираховувалась із мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, визначеної станом на час звернення до адміністративного суду.
Проте, відповідно до листа Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.10.2016 № 33365/14 Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було проведено перерахунок по нарахуванню державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року та нараховано 44995,15 грн, а також проведено перерахунок по нарахуванню соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в період, починаючи з 29.09.2010 року по 22.07.2011 року та нараховано 1706,64 грн.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про вчинення Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправної бездіяльності щодо виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20319/14-а в частині вимог по виконавчим провадженням № 52571246, № 52571766, де Боржником є Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, стягненню з Держави Україна в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає сума, яка вже є нарахованою на виконання судового рішення (в зазначеній частині), а саме 46 701,79 грн (44995,15 грн + 1706,64 грн), але не виплаченою, тобто судове рішення в цій частині не виконано.
Щодо адміністративного позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що негативні емоції Позивача внаслідок тривалого та умисного невиконання судового рішення в частині (по виконавчим провадженням № 52571246, № 52571766) перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із бездіяльністю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а відтак завдали йому моральної шкоди.
Відповідачами у відзивах на апеляційну скаргу зазначено, що розмір моральної шкоди визначений Позивачем, не доведений належними та допустимими доказами.
Проте, виходячи з меж розумності і справедливості колегія суддів вважає достатнім та співмірним стягнення на користь Позивача 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 560/798/16-а.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Керуючись ст. ст. 52, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Здійснити заміну Відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374) на Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602).
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Стягнути з Держави Україна в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 матеріальну (майнову) шкоду в сумі 46 701,79 грн.
Стягнути з Держави Україна в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
В іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: В.О. Аліменко
О.М. Оксененко
Повний текст складено 20.03.2023 року.
