ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/14480/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисевича А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 (Спичак О.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 (Козир Т.П., Коробенко Г.П., Агрикова О.В.) у справі №910/14480/21
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до 1) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"; 2) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", третя особа Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" про скасування рішень та вчинення дій
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Відповідач-1), Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - Відповідач-2), третя особа Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" (далі - Третя особа) про скасування рішення №01/11350 від 23.03.2021, №01/16031 від 20.04.2021 та №01/22635 від 02.06.2021; визнання погодженими звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадкам вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" за січень, лютий, березень 2021 року, враховуючи обсяги Третьої особи.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, оскільки у спірний період січень - березень 2021 року Третя особа продовжувала споживати електричну енергію після вимоги Відповідача-2 про припинення електропостачання, обсяг спожитої Третьою особою електричної енергії покладено Відповідачами саме на Позивача, як втрати оператора системи. Позивач вважає вказані дії Відповідачів необґрунтованими, оскільки він намагався вчинити всі можливі дії для відключення споживача від електроспоживання. Крім того, відповідно до Закону України "Про міський електричний транспорт" забороняється відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022, у позові відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що оскільки Третьою особою не погашено заборгованість перед Відповідачем-2 за спожиту електричну енергію, отримавши від Відповідача-2 вимогу про відключення об`єктів споживача (Третя особа) від електропостачання, Позивач, як оператор системи розподілу, в силу норм законодавства та умов договору електропостачальника зобов`язаний був виконати вказану вимогу та відключити об`єкти Третьої особи від електропостачання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача
5. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
6. Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовано норми Закону України "Про міський електричний транспорт", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а також Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 і висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній.
7. Судами не враховано вимоги статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", якою встановлена законодавча заборона щодо відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.
8. Суд першої інстанції необґрунтовано послався на пункт 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії у редакції, чинній з 19.05.2021, тоді як спірний період у справі є січень-березень 2021 року, проте, апеляційний господарський суд визнав це посилання таким, що не вплинуло на правильність рішення. Така позиція не відповідає статті 236 ГПК України.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
9. Відповідачі та Третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
10. Як встановили суди попередніх інстанцій, між Відповідачем-2 (Постачальник) та Позивачем (Оператор системи) 19.12.2018 підписано заяву-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір електропостачальника). Відповідно до пункту 2.1 договору електропостачальника Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функції відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема, з відключення та підключення споживачів.
11. У зв`язку із заборгованістю Третьої особи-1 (споживач) перед Постачальником з оплати за спожиту електричну енергію Відповідач-2 направив Позивачу вимогу №44/09-000282/В від 04.01.2021, в якій просив припинити повністю розподіл електричної енергії по всім точкам приєднання споживача. Також, 04.01.2021 Відповідач-2 направив Третій особі повідомлення про припинення постачання електричної енергії, в якому зазначив про наявність заборгованості на загальну суму 71 538 787,75 грн та попередив, що у разі несплати заборгованості постачання електричної енергії буде припинено 20.01.2021.
11.1. Позивач 12.01.2021 повідомив Третю особу про те, що на підставі вимоги Відповідача-2 від 04.01.2021, у зв`язку з існуючою заборгованістю за спожиту електричну енергію, розподіл електроенергії об`єктам Третьої особи буде припинено з 09:00 год 20.01.2021. Також, листом від 14.01.2021 Позивач повідомив Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської облдержадміністрації, Департамент інфраструктури Харківської міської ради та Третю особу про припинення Третій особі розподілу електроенергії з 09:00 год 20.01.2021 та просив для недопущення негативних наслідків, пов`язаних з припиненням розподілу електроенергії, сприяння в забезпеченні доступу працівників Позивача до обмеження розподілу електроенергії об`єктів. Проте, в порушення вимог підпункту 12 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії працівниками Третьої особи не допущено працівників Позивача до електроустановок з метою вибіркового припинення розподілу електричної енергії, про що складено відповідні акти недопуску персоналу та акти здачі пломб під збереження від 20.01.2021. Про обставини щодо неможливості відключення Третьої особи Позивач повідомив Відповідача-2 листом №56к-02/05-356 від 21.01.2021 та продовжив постачання Третій особі електричної енергії.
11.2. Суди першої та апеляційної інстанції також встановили, що листами №01/11350 від 23.03.2021, №01/16031 від 20.04.2021, №01/22635 від 02.06.2021 Відповідач-2 повідомив Позивача про те, що обсяги електричної енергії, спожитої Третьою особою після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення (з 21.01.2021), покладаються на витрати Позивача.
12. Позивач 23.04.2021, 19.05.2021, 01.07.2021 звертався до НКРЕКП із заявами про досудове врегулювання спору, в яких вказував, у тому числі, що за аналогічної ситуації у квітні 2020 року такі ж витрати покладались на споживача, а не на Позивача. За результатами розгляду вказаних заяв, НКРЕКП прийнято постанову №1352 від 18.08.2021, в якій Комісія дійшла висновку про відсутність порушень чинного законодавства у діях Відповідачів (рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №640/25101/21, яке 14.06.2022 набрало законної сили, відмовлено Позивачу у позові про визнання протиправним та скасування рішення НКРЕКП №1352 від 18.08.2021).
13. Звертаючись до суду з позовом про скасування рішень Відповідача-2 №01/11350 від 23.03.2021, №01/16031 від 20.04.2021, №01/22635 від 02.06.2021 та визнання погодженими звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадкам вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" Відповідача-2 за січень, лютий, березень 2021 року, Позивач просив врахувати обсяги споживання електроенергії Третьої особи, оскільки Позивачем були вчинені всі передбачені законодавством дії щодо відключення Третьої особи від електроспоживання, однак, представниками Третьої особи не було допущено працівників Позивача до об`єктів споживання для вибіркового відключення. Крім того, відповідно до Закону України "Про міський електричний транспорт" забороняється відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, що права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №37 від 01.01.2019 між Позивачем та Третьою особою, договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0377-2032 від 01.01.2019 між Відповідачем-1 та Третьою особою, договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.07.2019 між Третьою особою та Відповідачем-2, договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №14/15593 від 22.12.2018 між Позивачем та Відповідачем-2. Надавши оцінку матеріалам справи, суди встановили, що в порушення умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", Третя особа не в повному обсязі оплачувала отриману електричну енергію, у зв`язку із чим станом на 04.01.2021 заборгованість перед Відповідачем-2 становила 71 538 787,75 грн.
14.1. Відповідно до пункту 8.1 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Постачальник має право звернутися до Оператора системи з вимогою про відключення об`єкта споживача від електропостачання виключно у випадках порушення споживачем строків оплати за цим договором у тому числі за графіком погашення заборгованості.
Умовами пункту 7.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено право Оператора системи на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку та умов договору.
Пунктом 8.2 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено, що за вимогою Постачальника Оператор системи забезпечує обмеження та відновлення розподілу електричної енергії споживачу на зазначену у вимозі дату.
14.2. Згідно з пунктом 5.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного Законом України "Про ринок електричної енергії" строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії, а також завершення трирічного терміну призначення постачальника "останньої надії" чи шестимісячного терміну тимчасового покладення Кабінетом Міністрів України обов`язків постачальника "останньої надії" на електропостачальника державної форми власності.
Пунктом 11.5.2 Кодексу систем розподілу визначено, що одним з випадків припинення розподілу електричної енергії є звернення електропостачальника (припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії).
Відповідно до пункту 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Електропостачальник відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії має право звертатися до оператора системи щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених Правилами (крім випадків постачання вразливим споживачам).
Положеннями пункту 14 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" та підпункту 8 пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії на оператора системи покладений обов`язок припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника згідно з умовами договору з електропостачальником.
Наведений обов`язок закріплений також у пункті 4.1 договору електропостачальника, згідно якого Оператор системи зобов`язується обмежувати розподіл за об`єктами споживачів Постачальника на час і дату, визначену у вимозі Постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідальність за правомірність вимоги щодо припинення або обмеження електропостачання споживача у такому випадку несе Постачальник (Відповідач-2).
14.3. Оператору системи згідно з підпунктом 4 пункту 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії надано право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача, зокрема, для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого Правилами порядку та умов договору.
Відповідно до пункту 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній станом на січень 2021 року) припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу.
Отже, отримавши від Відповідача-2 вимогу про відключення об`єктів споживача від електропостачання, Позивач, як Оператор системи розподілу, в силу норм законодавства та умов договору електропостачальника зобов`язаний був виконати вказану вимогу та відключити об`єкти Третьої особи від електропостачання.
Згідно з пунктом 6.5 договору електропостачальника обсяги електричної енергії, використані споживачем Постачальника після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення, покладаються на втрати Оператора системи.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, як зазначили суди попередніх інстанцій, відповідно до умов договору електропостачальника ризик продовження використання споживачем електричної енергії, попри вимогу Постачальника про відключення, покладений саме на Оператора системи як особу, зобов`язану здійснити відповідне відключення. При цьому, наведена умова договору не пов`язує покладення такого ризику з конкретними підставами невиконання чи неналежного виконання Оператором вимоги про відключення, вжиттям чи невжиттям ним певного обсягу заходів, спрямованих на відключення тощо. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі №916/2205/20.
15. У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, і таке обґрунтування полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, неправильного застосування норм Закону України "Про міський електричний транспорт", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а також Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 (пункт 6 постанови).
15.1. При цьому, в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій Закону України "Про міський електричний транспорт", скаржник зазначає, що судами не враховано вимоги статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", якою встановлена законодавча заборона щодо відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання (пункт 7 постанови).
15.2. З преамбули Закону України "Про міський електричний транспорт" вбачається, що цей Закон визначає правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування міського електричного транспорту загального користування на ринку транспортних послуг і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних і безпечних перевезеннях.
Відповідно до частини другої статті 18 цього Закону забороняється відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.
Як вірно зазначають суди попередніх інстанцій, для виконання вимог частини другої статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" щодо заборони відключення міського електричного транспорту під час пасажирських перевезень оператор системи має утримуватися від здійснення одноразової дії з відключення електроустановок споживача в період часу, коли на маршрутах здійснюються пасажирські перевезення.
Зазначені норми мають на меті забезпечення безпечної експлуатації рухомого складу та інших складових об`єктів міського електротранспорту. В період часу, коли пасажирські перевезення не здійснюються, відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання не заборонене Законом України "Про міський електричний транспорт", оскільки не створює загроз аварійних ситуацій, життю чи здоров`ю людини.
Таким чином, в період часу, коли пасажирські перевезення не здійснюються міським електротранспортом, оператор системи здійснює одноразові дії з відключення об`єктів міського електричного транспорту - без створення загроз аварійних ситуацій, життю чи здоров`ю людей, що беруть участь у пасажирських перевезеннях у ролі пасажирів, інших учасників дорожнього руху тощо. Отже, наявні підстави вважати, що проведення відключень у випадках, передбачених чинними нормативно-правовими актами, необхідно проводити в години доби, коли не здійснюються пасажирські перевезення, а відновлення електропостачання - лише після усунення споживачем причин відключення.
15.3. Як встановили суди першої та апеляційної інстанції, Позивач, посилаючись на наказ Департаменту інфраструктури Харківської міської ради №519/1 від 05.11.2018, яким наказано Третій особі з 05.11.2018 організувати роботу маршрутів міського наземного електричного транспорту за основними напрямками у нічний час згідно з додатками №1 і №2 цього наказу, вказує, що перевезення здійснювалися цілодобово і безперервно.
Однак, як дослідили суди, зі змісту вказаних додатків вбачається організація окремих чергових рейсів електричного транспорту, а тому Позивач міг обрати час для відключення коли на маршрутах був відсутній електричний транспорт. Також, відсутні докази того, що Третя особа фактично здійснювала перевезення цілодобово і безперервно.
15.4. Таким чином, за результатами розгляду касаційної скарги Позивача, суд касаційної інстанції вважає, що, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, підстав для формування Верховним Судом правового висновку щодо застосування вказаних скаржником в пункті 6 цієї постанови норм права у контексті спірних правовідносин немає. Доводи скаржника в цій частині свідчать про незгоду останнього зі встановленими у справі фактичними обставинами, а також з висновками судів попередніх інстанцій щодо покладення на Позивача ризиків продовження використання споживачем (Третьою особою) електричної енергії, попри вимогу Постачальника про відключення. При цьому, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, наведена умова пункту 6.5 договору електропостачальника не пов`язує покладення такого ризику з конкретними підставами невиконання чи неналежного виконання Оператором вимоги про відключення, вжиттям чи невжиттям ним певного обсягу заходів, спрямованих на відключення тощо.
15.5. Таким чином, судами вірно застосовано норми Закону України "Про міський електричний транспорт", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а також Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018.
16. Щодо посилання скаржника на те, що суд першої інстанції необґрунтовано послався на пункт 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії у редакції, чинній з 19.05.2021, тоді як спірний період у справі є січень-березень 2021 року, проте, апеляційний господарський суд визнав це посилання таким, що не вплинуло на правильність рішення (пункт 8 постанови) і такий висновок не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, колегія суддів зазначає, що помилкове застосування судом першої інстанції пункту 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії в іншій редакції, не вплинуло на правильність вирішення спору по суті, оскільки, як вірно зазначає апеляційний господарський суд, аналогічні умови щодо покладення обсягів електричної енергії на оператора системи як втрат (пункт 7.10 Правил у редакції, чинній станом на січень 2021 року) визначені умовами договору (пункт 6.5) електропостачальника, який, в силу статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, і судом першої інстанції, що підтверджено апеляційним господарським судом, це враховано під час розгляду справи, а тому вказане посилання скаржника не свідчить про невідповідність судового рішення статті 236 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
18. Враховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Щодо розподілу судових витрат
19. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі №910/14480/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Суховий
Судді І. Берднік
В. Зуєв
