УХВАЛА
30 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/14480/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго", позивач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022
у справі № 910/14480/21
за позовом АТ "Харківобленерго"
до: 1) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"; 2) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс"
про скасування рішень та вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
АТ "Харківобленерго" 14.11.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/14480/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/14480/21 ухвалено - 15.09.2022, повний текст її складено - 17.10.2022, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України з урахуванням вихідних днів, припадає на 07.11.2022.
Водночас, касаційна скарга як зазначено вище, надіслана на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 14.11.2022, що підтверджується відміткою "Укрпошта Експрес" на поштовому конверті.
Отже, касаційна скарга АТ "Харківобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови отримано електронною поштою 25.10.2022, у звязку з чим, наявні підстави для поновлення строку на підставі частини другої статті 288 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
На підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію першого аркушу постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21, в якій проставлено вхідний номер "№ 10/11469 25.10.2022".
Верховний Суд звертає увагу на те, що додана до матеріалів касаційної скарги копія першого аркушу постанови суду апеляційної інстанції з власною відміткою скаржника про її реєстрацію "№ 10/11469 25.10.2022", не свідчить істинність твердження скаржника про отримання копії постанови саме 25.10.2022 та отримання підлягає доведенню належними і допустимим доказами, адже вчинена безпосередньо скаржником, як заінтересованою особою.
Враховуючи доводи скаржника, у даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови можуть бути, зокрема, скріншот електронної поштової скриньки АТ "Харківобленерго" на підтвердження факту та часу отримання копії оскаржуваної постанови від Північного апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу надіслано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, матеріали справи у суду відсутні, а питання про їх витребування вирішуватиметься судом у разі відкриття касаційного провадження у цій справі.
За таких обставин, наразі суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо дати отримання копії оскарженої постанови у даній справі.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження, а відтак відсутні підстави вважати поважними, що істинність твердження щодо дати отримання повного тексту судового рішення має бути доведена суду доказами, які відповідають статтям 76 - 79 ГПК України щодо належності достовірності доказів. Саме по собі твердження скаржника та відмітка про реєстрацію оскаржуваної постанови, не є такими доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21, оскільки скаржником не доведено належними та допустимими доказами отримання ним копії оскаржуваної постанови - 25.10.2022.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Крім того, статтею 290 ГПК України передбачено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
На обґрунтування своєї правової позиції АТ "Харківобленерго" у поданій касаційній скарзі зазначає, підставою касаційного оскарження судового рішення є відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
При цьому, касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано вимоги статті 18 Закону України «Про міський електричний транспорт» та необґрунтовано застосовано пункт 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Однак, касаційна скарга в частині визначеної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржник у поданій касаційній скарзі не зазначає щодо якої саме норми права (пункт, частина, стаття Кодексу або Закону) відсутній правовий висновок Верховного Суду із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Верховний Суд відзначає, що одного лише посилання на підставу касаційного провадження, передбачену пунктом 3 частини другою статті 287 ГПК України, як необхідної передумови для відкриття касаційного провадження, без аргументованого обґрунтування щодо якої саме норми права (пункт, частина, стаття Кодексу або Закону) відсутній правовий висновок Верховного Суду із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній, не достатньо.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.
За таких обставин, враховуючи, що скаржник у поданій касаційній скарзі визначив підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а в касаційній скарзі не зазначено щодо якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу враховуючи вищевикладені недоліки.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час подання позовної заяви у даній справі, приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року визначений у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є 4 вимоги немайнового характеру, а саме:
- скасувати рішення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 23.03.2021 №01/11350;
- скасувати рішення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 20.04.2021 №01/16031;
- скасувати рішення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 02.06.2021 №01/22635;
- визнати погодженими звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "Останньої надії" Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" за січень, лютий, березень 2021 враховуючи обсяги Комунального підприємства "Міськелектртранссервіс".
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як зазначено вище, АТ "Харківобленерго" в прохальній частині касаційної скарги просить суд: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, тобто судові рішення у даній справі оскаржуються повністю.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", на час подання касаційної скарги АТ "Харківобленерго" повинен був сплатити судовий збір виходячи з 4-х вимог немайнового характеру в сумі 18 160,00 грн (2270,00 грн х 4 немайнових вимог = 9 080,00 грн х 200% = 18 160,00 грн)
До матеріалів касаційної скарги АТ "Харківобленерго" додано платіжне доручення № 3185388984 від 11.11.2022, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 13 620,00 грн, тобто в меншому, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у розмірі 4540,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга АТ "Харківобленерго" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів;
2) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;
3) документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 910/14480/21 - залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Харківобленерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Харківобленерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Суховий
Судді І. Берднік
В. Зуєв
