Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2023 р. справа №812/399/18
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Блохіна А.А.,
секретар судового засідання Біліченко В.П.,
за участю представника позивача Хиляк І.М.
представників відповідача Черніченко І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника позивача Хиляк Ірини Мирославівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі № 812/399/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення,-
В С Т А Н О В И В:
Представником позивача подано заяву про стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150025,80 грн. за послуги з супроводу справи в суді апеляційної інстанції: підготовка апеляційної скарги, відповіді на відзив відповідача на апеляційну скаргу, підготовка заперечень на додаткові пояснення відповідача, долучення письмових доказів (лист Мінфіну від 01.03.2019 року), підготовка додаткових пояснень щодо судової практики Верховного суду в аналогічних спорах щодо порядку курсових різниць від 09.11.2022 року, підготовка промови позивача у судових дебатах від 20.12.2022 року, підготовка та участь в судових засіданнях 13.02.2019 року, 13.03.2019 року, 26.03.2019 року, 27.10.2022 року, 16.11.2022 року, 07.12.2022 року, 22.12.2022 року, 26.12.2022 року. Також, сума накладних витрат, пов`язаних з прибуттям до суду - 2378,54 грн.
Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив зменшити розмір судових витрат на 400 Євро у зв`язку недоведеністю та неспівмірністю заявленої суми наданому об`єму послуг адвокатом в апеляційній інстанції.
Від представника позивача надійшла відповідь на клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якій посилався на те. що відповідач у клопотанні взагалі не зазначив які саме, на його думку, обставини достовірно свідчать про неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги, не надав жодних доказів на підтвердження цього, в клопотанні відповідача відсутня належна аргументація щодо завищення та необгрунтованості розрахованої вартості послуг Адвокатського об`єднання. Також, відповідачем не надано спростувань значної складності даної справи та об`єктивної необхідності значних часових витрат на її супровід в суді.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення, проти чого заперечував представник відповідача.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчив доводи заяви, клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповіді на клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку, що заява про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року зазначений позов ПАТ «РКТК» задоволений частково:
- визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення від 10.01.2018 № 0000025016 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на вартість безоплатно отриманих ТМЦ та послуг у 2015 році на суму 870642,31 грн.;
- у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.01.2018 № 0000025016 в частині врахування курсових різниць у 2014 та 2015 році за операціями з позик в іноземній валюті на суму 75996006,00 грн. відмовлено (т.13 а.с. 139-152). Постановою апеляційного суду від 26.12.2022 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» - задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі № 812/399/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення - скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 № 0000025016 в частині врахування курсових різниць у 2014 та 2015 році за операціями з позик в іноземній валюті на суму 75996006 грн. Прийнято нову постанову в цій частині. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 року № 0000025016 в частині врахування курсових різниць у 2014 та 2015 році за операціями з позик в іноземній валюті на суму 75996006 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Також, постановою апеляційного суду від 26.12.2022 року встановлено, що у зв`язку з ненаданням позивачем документів, які підтверджують суму понесених витрат на правничу допомогу в суді, то це питання буде вирішено протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, оскільки до закінчення судових дебатів позивачем зроблено про це відповідну заяву згідно ч.7 ст. 139 КАС України.
30.12.2022 року представником позивача подано заяву про стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150025,80 грн., накладні витрати, пов`язаних з прибуттям до суду - 2378,54 грн.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У той же час, аналізуючи здійснені адвокатом послуги за критеріями, визначеними у ч. 5 ст. 134 КАС України та на предмет неминучості - критерію, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150025,80 грн. за апеляційне провадження, накладні витрати, пов`язаних з прибуттям до суду - 2378,54 грн.
В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг представником позивача надано:
- рамковий договір № 11-АА/2018 про надання професійної правничої допомоги, підписаний сторонами в січні 2019 року;
- додаток № 1 до договору № 11-АА/2018;
- звіт про надані юридичні послуги щодо супроводу справи в суді апеляційної інстанції (погодинна ставка - 100 євро; ознайомлення з матеріалами справи, підготовка апеляційної скарги - 11 год./1100 євро; збирання додаткових письмових доказів - 1 год/100 євро; аналіз відзиву відповідача на апеляційну скаргу, підготовка відповіді на відзив - 2 год/200 євро; аналіз додаткових пояснень відповідача, підготовка заперечень на них - 4,5год/450 євро; підготовка клопотання про долучення письмових доказів (лист Мінфіну від 01.03.2019 року) - 1 год/100євро; підготовка та участь в судових засіданнях 13.02.2019 року, 13.03.2019 року, 26.03.2019 року 5,5 год/550 євро; підготовка додаткових пояснень з судової практики Верховного суду в аналогічних спорах 5,50год/550 євро; підготовка та участь в судових засіданнях 27.10.2022 року, 16.11.2022 року, 07.12.2022 року, 22.12.2022 року, 26.12.2022 року; підготовка та подання промови позивача у судових дебатах 2 год/200 євро; 38год/3800 євро, загалом в грн. без ПДВ 125021,50, з ПДВ 150025,80 грн.);
- рахунок UA-14087 від 30.01.2019 року на суму 38065,50 грн., ПДВ - - 7613,10 грн., всього - 45678,60 грн. (плата за послуги рамкового договору);
- рахунок UA-16045 від 25.09.2019 року на суму 30633,36 грн, ПДВ 6126,67 грн., всього 36760,03 грн. (плата за супровід справи в суді апеляційної інстанції згідно рамкового договору);
- рахунок від 27.12.2022 року на суму 56322,64 грн. (плата за послуги повного супроводу в суді апеляційної інстанції), накладні витрати 1982,12 грн., всього 58304,76 грн, з ПДВ 69965,71 грн.;
- платіжне доручення № 11869 від 01.02.2019 року на суму 45678,60 грн.;
- платіжна інструкція № 23308 від 03.10.2019 року на суму 36760,03 грн.;
- платіжна інструкція №3808 від 27.12.2022 року на суму 69965,71 грн.;
- акт приймання-передачі послуг від 01.02.2019 року;
- акт приймання-передачі послуг від 27.12.2022 року;
- посадочні документи АТ «Укрзалізниця» (Київ-Дніпро: відправлення 15.11.2022 року - 577,30 грн., Дніпро-Київ: відправлення 16.11.2022 року 423,76 грн., Київ-Дніпро: відправлення 06.12.2022 року 557.30 грн., Дніпро-Київ: відправлення 07.12.2022 року 423,76 грн.).
Таким чином, заявник претендує на відшкодування витрат за надання послуг позивачу під час апеляційного провадження.
Представники позивача брали участь в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.02.2019 року, 13.03.2019 року, 26.03.2019 року, 26.10.2022 року, 16.11.2022 року, 07.12.2022 року, 21.12.2022 року, 26.12.2022 рок, що підтверджено матеріалами справи.
Суд вважає, що заявлена сума витрат відповідає реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат.
Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив зменшити розмір судових витрат на 400 Євро у зв`язку недоведеністю та неспівмірністю заявленої суми наданому об`єму послуг адвокатом в апеляційній інстанції.
Колегія суддів зазначає, що положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас доводи суб`єкта повноважень щодо невідповідності затраченого адвокатом часу об`єму наданих послуг в суді апеляційної інстанції не містять належних обґрунтувань; при цьому відповідачем не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували відповідний розмір судових витрат.
Доводи відповідача про те, що розмір витрат є необґрунтованим, суд не бере до уваги, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Водночас, враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає розміру ціни позову, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 152404,34 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 135, 139, 143, 241, 248, 252, 310, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Заяву Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 152404,34 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі чотириста чотири гривні 34 копійки).
Повний текст постанови складений та підписаний 25 січня 2023 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
СуддіЕ.Г. Казначеєв
А.А. Блохін
