ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 500/6796/21
адміністративне провадження № К/990/19190/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року (про повернення апеляційної скарги) (головуючий суддя Пліш М.А., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі №500/6796/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 28 березня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій та бездіяльності протиправними задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області №Ф-4484-54-У від 11 лютого 2021 року. Зобов`язав Головне управління ДПС у Тернопільській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей щодо наявності недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 3300,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, позивач подав апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 6 червня 2022 року залишив апеляційну скаргу без руху, встановивши апелянту десятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для надання до суду документа про сплату судового збору.
На адресу апеляційного суду надійшло клопотання позивача про прийняття апеляційної скарги до розгляду, мотивувавши його тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив його апеляційну скаргу без руху з мотивів несплати судового збору, оскільки за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди судовий збір не сплачується.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому обраховується судовим збором. Крім того, апеляційний суд зауважив, що, обґрунтовуючи звільнення від сплати судового збору, посилання позивача на пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», є безпідставним, оскільки вказані положення можуть бути застосовані при зверненні до суду за оскарженням не будь-якого рішення суб`єкта владних повноважень, а тільки тим рішенням, яким заподіяна шкода.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги та направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив його апеляційну скаргу без руху з мотивів несплати судового збору, оскільки, оскаржуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, судовий збір не сплачується.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 1 серпня 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм процесуального права.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із такого.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору.
Так, згідно пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо сплати судового збору, - апеляційна скарга залишається без руху.
Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України. Правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статтей 169, 298 КАС України та залишенні її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне рішення суду.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками оцінки усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі від 6 червня 2022 року Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду справи на ухвалу про повернення апеляційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VІ.
За статтями 1, 2 Закону №3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 3 Закону №3674-VI передбачено об`єкти справляння судового збору та визначено перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою позивач не надав документ про сплату судового збору на рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, оскільки вважав, що звільнений від її сплати на підставі положень пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI.
Суд апеляційної інстанції не погодився з доводами позивача про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору і зазначено про необхідність сплати судового збору, оскільки згідно пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст вказаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 2 травня 2019 року у справі №9901/167/19 та Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №820/5268/17, постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 597/664/18.
Отже, суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, дійшов помилкового висновку щодо необхідності сплати позивачем судового збору за вимогу щодо стягнення моральної шкоди.
Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року про повернення апеляційної скарги, за встановлених обставин у цій справі, постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року (про повернення апеляційної скарги) у справі №500/6796/21 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
