Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/406/23
н/п 1-кп/953/626/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженнівнесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221070000812 від 19.10.2022за обвинуваченням :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні двох дітей ( син ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька ІНФОРМАЦІЯ_3 ), працює ДП «Укргазвидобування» на посаді машиніст підіймача, мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В С Т А Н О В И В:
До Київського районного суду м. Харкова 16 січня 2023 року надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202222107000812 від 19.10.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Ухвалою судді від 17 січня 2023 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання з`явилися прокурор, захисник та обвинувачений.
Прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 2 місяці. Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого закінчується 24.01.2023 року, за час перебування обвинуваченого під вартою ризики не зменшились, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.п.п.1,5ст.177 КПКУкраїни, обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Також прокурор просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , не заперечували щодо задоволення клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, наголошує на тому, що під час розгляду клопотання та прийняття рішення, суд ураховує вимогист. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнають судового переслідування.
Вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7ст. 111-1 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, він може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1ст.177 КПК України.
Беручи до уваги, що обвинувачений зареєстрований та проживає у м. Ізюм, Харківської області у зв`язку із веденням воєнного стану на території України і активними бойовими діями на Сході країни, в тому числі у місцевості, наближеній до місця проживання обвинуваченого, ризик переховування останнього та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим. Крім того, за адресою місця проживання у обвинуваченого склались сталі зв`язки з місцевими мешканцями, які підтримували військову агресію та можуть сприяти ОСОБА_3 , уникнути покарання, тим самим вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд, вважає, що встановлені ризики є вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Не можливе і застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на час розгляду клопотання до суду не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу. Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки, та не зменшить наявність вищевказаних ризиків та жодним чином не зможе перешкодити їх реалізації.
Суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним вище. Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На час розгляду цього клопотання, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що наявний ризик переховування обвинуваченого від суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки санкція статті злочину,у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачає покарання від 12 до 15 років позбавлення воліз позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, тому підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні та актуальні, продовження саме такого запобіжного заходу є доцільним, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Однак, з огляду на характер кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-1 ч. 7 КК України, керуючись правилами п.5 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, тому що застава не зможе забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, та створить значний негативний резонанс у суспільстві.
Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.
При підготовці до судового розгляду прокурором також заявлені клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та виклик в судове засідання осіб для допиту, проти яких не заперечували інші учасники процесу і які підлягають задоволенню.
Обвинуваченим клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів заявлено не було.
Враховуючи думку сторін та те, що всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження, та призначити судовий розгляд кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 217, 314-316, 334, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022221070000812 від 19.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 26січня 2023року об14годині 00 хвилин у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, поверх 2, зал судових засідань № 13 (м. Харків, 61128, вул. Валентинівська, 7-б).
Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 продовжити настрок 60днів,тобто до 20березня 2023року включно.
Визначити строк дії ухвали суду тривалістю до 20 березня 2023 року до 24 години 00 хвилин включно.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Харківського слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
