ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 р.Справа № 520/14219/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Прокопчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митницї Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 18.10.21 року по справі № 520/14219/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021 р.;

- визнати протиправним і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021 та № UА 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021 є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Позивач вказує, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірних рішень. Позивач вважає, що висновки відповідача щодо невідповідності обраного декларантом 1 методу визначення митної вартості товару умовам, є необґрунтованими.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним і скасувано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021. Визнано протиправним і скасувано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Слобожанською митницею ДержмитсУлужбиподано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 по справі №520/14219/21 незаконним та необґрунтованим у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує, що при розгляді справи судом 1-ої інстанції, Слобожанською митницею Держмитслужби неодноразово зверталась увага на наявність позиції Верховного Суду, викладеної у постановах, якими врегульовані подібні спірні правовідносини, а саме - від 02.04.2019 по справі №826/14258/15, від 02.04.2019 по справі №815/4150/14, від 16.04.2019 по справі №804/1627/15, від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 . Зазначає, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807180/2021/017243 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема, за кодами: 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів Спрацювання АСАУР стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості. За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне: задекларований рівень митної вартості товару значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше (принт-скрин САІС «Інспектор» щодо рівня цін по ЦБД додається до відзиву). Щодо транспортних витрат, наголошує, що предметом договору про надання транспортно-експедиційних послуг №20/01/21 від 20.01.2021 укладеного між ТОВ "Хозленд" та ФОП ОСОБА_1 є транспортно-експедиторські послуги, згідно даного договору замовник доручає, а Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Замовника надати послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та організувати перевезення вантажів Замовника по території України та в міжнародному сполученні відповідно до умов цього договору та заявок замовника. До розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807180/2021/017243 від 25.03.2021 включено вартість перевезення в розмірі 27700 грн. Викладене також свідчить про безпідставне не включення послуг експедитора до митної вартості, оскільки експедиторська послуга - це робота, що пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»), витрати на вказану послугу розподіляються пропорційно витратам за весь маршрут перевезення. Звертає увагу суду, що експедиційна винагорода не включена до митної вартості поставленого товару по ЕМД №UA807180/2021/017243 від 25.03.2021, що є порушенням ч.10 ст.58 МКУ. Також, зазначає, що згідно матеріалів справи товари доставлялися в Україну відповідно до CMR по маршруту Стамбул_Чорноморськ_Харків, однак автомобільним транспортом доставляння по такому маршруту не є можливим, через географічні особливості. Припустимо, що товар доставлявся паромною переправою, однак ніяких підтверджуючих документів надано не було, тому складова митної вартості, транспортні витрати не підтверджено в повній мірі рахунок щодо транспортних витрат надані від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи з наданої до митного оформлення CMR від 19.03.2021 А№23. Подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості. Того ж дня декларантом до митниці було надіслано лист в якому декларант надав довідку № 1 Калькуляція транспортниї витрат від 19.03.2021 та виписку з бухгалтерської документації № 1/24/03 від 24.03.2021 - інших документів надано не було. Вказує, що згідно з графою 31 «Код МВВ митного органу» рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000576/2 від 25.03.2021 для визначення митної вартості товару позивача митним органом було обрано шостий (резервний) метод.За результатами співставлення характеристик та вказаних критеріїв пошуку знайдено найбільш схожий товар раніше оформлений митницею до товару №3 позивача, заявленого до митного оформлення.Порівняння здійснено за наступними характеристиками: назва товару - меблі з пластмаси; код товару згідно з УКТЗЕД - 9403700000; умови поставки - FCA; торгівельна марка - ELIF, виробник -DEMIR PLASTIK MADENI ESYA. Митний контроль здійснений за ЕМД№ UA807180/2021/003005 за результатами якого прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001107/2 від 31.05.2021 за резервним методом відповідно до положень ст.64 МКУ. Також зазначає, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю вказано ЕМД спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема, за кодами: 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; задекларований рівень митної вартості товарів (товар 1 заявлена митна вартість 1,65 дол. США/кг, митна вартість подібних товарів від 4,98 дол. США/кг нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше; подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, платіжне доручення щодо оплати товару, довідка та рахунок щодо транспортних витрат, експортна ВМД) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості. Враховуючі вищевказані обставини митницею письмово 31.05.2021 було повідомлено декларанта у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів. Того ж дня, 31.05.2021, декларантом підприємства було надіслано лист в якому декларант повідомляв про відсутність додаткових документів та просив завершити митне оформлення. В зв`язку з тим, що подані ТОВ "Хозленд" документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів, 31.05.2021 митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 64 МКУ митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару UA807000/2020/001107/2 за другорядним (резервним) методом. При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься ціновій базі ЄАІС про митне оформлення подібних товарів. Враховуючи вищенаведене, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 по справі №520/14219/21 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «Хозленд».

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд", до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" та Слобожанської митниці Держмитслужби, до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 року допущено заміну відповідача по справі № 520/14219/21 - Слобожанську митницю Держмитслужби на суб`єкта владних повноважень, який представляє інтереси органів Митних органів України - Харківську митницю (код в ЄДРПОУ ВП: 44017626), як правонаступника.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" у березні та в травні 2021 року імпортувало з Туреччини на територію України товар - клейонку з ПВХ-плівки з малюнком (код згідно УКТЗЕД 5603141000), надалі товар №1.

Товар №1 ввозився Позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту № 38/НС від 06.11.2020 р. (надалі за текстом Контракт).

Митне оформлення товару здійснювалося Слобожанською митницею Держмитслужби .

Відповідно до умов Контракту, сторони підписували специфікації, а постачальник надав Позивачу інвойси на оплату товару.

Підпунктом 1.1 Контракту передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар за асортиментом, кількістю та ціною, яка узгоджена сторонами в специфікації до контракту, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, в передбачені Контрактом строки.

Також, відповідно до п. 2.1., 2.3., 3.1. Контракту, ціни на кожну одиницю товару та загальна вартість партії поставки узгоджуються сторонами на кожну окрему партію в специфікації та на умовах Інкотермс FCA м. Стамбул, поставка товару відбувається на умовах Інкотермс FCA м. Стамбул.

Відповідно до п. 2.5. Контракту, ціни на поставлений товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов`язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару.

Відповідно до п. 2.6. Контракту, кінцева сума кожної партії товару, кількість, ціна за одиницю товару визначається у відповідному інвойсі на таку партію.

В березні та в травні 2021 року Слобожанською митницею Держмитслужби під час митного оформлення товару за Контрактом безпідставно збільшила митну вартість товару ТОВ "Хозленд" за Контрактом в 3 рази шляхом коригування митної вартості, застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості та видання відповідних рішень.

Так, в березні 2021 року Слобожанською митницею Держмитслужби скориговано митну вартість рішенням № UA 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021, а в травні 2021 року рішенням № UA 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021.

Зазначені рішення ТОВ "Хозленд" вважає протиправними та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом про їх скасування на захист його порушених прав.

Судом з матеріалів справи стосовно рішення про коригування митної вартості товару №UA 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021 встановлено наступне.

В березні 2021 року ТОВ "Хозленд" ввіз на територію України з Турції товар за Контрактом, специфікацією № 4 від 15.03.2021, інвойсом № ONC 2021000000062 від 19.03.2021 на загальну суму 17706,00 доларів США.

Відповідно до розділу 5 Контракту (з урахуванням положень Додаткової угоди № 4 від 15.03.2021 до Контракту) сторони узгодили, що оплата товару за специфікацією № 4 від 15.03.2021 на загальну суму 17 706,00 дол. США відбуватиметься двома платежами: 15 000 дол. США після підписання специфікації та решта суми після відвантаження товару на підставі рахунку постачальника.

Відповідно до п. 5.2. Контракту, кінцевий розрахунок за товар здійснюється на підставі інвойсу після отримання товару покупцем.

Слід зазначити, що за вказаною специфікацією № 4 від 15.03.2021 та інвойсом № ONC 2021000000062 від 19.03.2021, ТОВ "Хозленд" ввозився товар №1 - клейонка з ПВХ-плівки з малюнком (код згідно УКТЗЕД 5603141000) в кількості 750 рулонів на загальну суму 12 000,00 доларів США та товар № 2 - килимки з ПВХ в кількості 216 рулонів на загальну суму 5 706,00 доларів США. (код згідно УКТЗЕД 3918101090).

Коригування митної вартості було здійснено тільки товару № 1 - клейонки з ПВХ-плівки з малюнком (код згідно УКТЗЕД 5603141000) в кількості 750 рулонів.

Під час митного оформлення товару, на підтвердження митної вартості товару декларант надав Відповідачу наступні документи:

1. Митну декларацію МД № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021 з декларацією митної вартості до МД;

2. Контракт з постачальником № 38/НС від 06.11.2020 з додатковою угодою №1 від 11.11.2020; додатковою угодою №4 від 15.03.2021;

3. Специфікацію № 4 від 15.03.2021 до Контракту;

4. Сертифікат щодо технічних характеристик товару № 1 від 02.01.2020;

5. Інвойс № ONC2021000000062 від 19.03.2021 від постачальника;

6. Пакувальний лист до інвойсу № ONC2021000000062 від 19.03.2021;

7. Сертифікат про походження товару форми А D0295923 від 19.03.2021;

8. Прайс-лист постачальника товару № б/н від 15.03.2021;

9. Лист постачальника № б/н від 06.11.2020;

10. Міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А № 23 від 19.03.2021;

11. Експортну митну декларацію постачальника № 21341200ЕХ094833 від 19.03.2021, що стосується оцінюваних товарів;

12. Платіжні доручення № 12 від 18.03.2021, № 14 від 22.03.2021 на підтвердження оплати за товар постачальнику;

13. Документи, що підтверджують витрати по перевезенню товару до кордону України: договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 20/01/21 від 20.01.2021, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № М-12 від 19.03.2021;

14. Документи на підтвердження повноважень митного декларанта.

Зазначені документи були надані декларантом до митниці відповідним електронним повідомленням 25.03.2021, ідентифікатор повідомлення 8C205539-CE5A-4C3D-9E95-5F43FD90F47B.

Для митного оформлення товару ТОВ "Хозленд" визначено митну вартість товару за ціною товару згідно зі ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України (надалі за текстом МК України).

Так, в графі 12 митної декларації № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021, ТОВ "Хозленд" зазначив митну вартість 506576,84 грн., яка вираховується при додаванні загальної вартості товару за інвойсом та витрат на транспортування товару до кордону України наступним чином: фактурна вартість товару 493476,84 грн. (17706,00 доларів США х 27,8706 грн. за курсом Національного Банку України на момент подачі митної декларації) + 13 100,00 грн. (витрати на транспортування до кордону України).

Сума витрат на транспортування товару у розмірі 13100,00 грн. підтверджена декларантом відповідними документами: договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 20/01/21 від 20.01.2021, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг № М-12 від 19.03.2021, копії вказаних документів надаються до позову.

За декларацією митної вартості UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021, ТОВ "Хозленд" заявлена митна вартість у гривнях 506576,84 грн.

Декларантом 25.03.2021 від митниці отримано повідомлення про вимогу надання перелічених у ч. 3 ст. 53 МК України документів, у зв`язку з тим, що вже надані декларантом документи містять розбіжності, не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару (ідентифікатор повідомлення № dba716c1-7071-485c-a548-afb130588266).

Декларантом у відповідь на повідомлення від 25.03.2021 до митного органу надіслані додатково наявні документи:

- виписка з бухгалтерської документації ТОВ "Хозленд" 1/24/03 від 24.03.2021;

- довідка від експедитора № 1 калькуляція транспортно-експедиційних витрат від 19.03.2021;

- лист ТОВ "Хозленд" від 25.03.2021 №1/25/03 пояснення щодо наданих до митної декларації документів.

Додаткові документи були направлені декларантом електронним повідомленням № 66B9D8D6-02EF-4022-9B7A-6ED93469CD9B.

Після направлення додаткових документів, декларантом від митниці отримане рішення про коригування митної вартості товару № UA 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021.

Вказаним рішенням було скориговано митну вартість товару № 1 - клейонки з ПВХ-плівки з малюнком за шостим (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України.

Так, Відповідно до гр. 28, 30 рішення № UA 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021, Слобожанською митницею Держмитслужби скориговано вартість товару ТОВ "Хозленд" в сторону збільшення з 12377, 27 доларів США до 37718,52 доларів США (збільшення в 3 рази);

За товаром № 2 (килимки з ПВХ) коригування не відбувалося, митне оформлення товару здійснено за ціною договору, окреслена обставина в ході розгляду справи з боку представників сторін не заперечувалась та не є предметом позовних вимог.

На підставі рішення про коригування митної вартості товару, 25.03.2021 Слобожанською митницею Держмитслужби також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2021/00534.

Позивач не погодився із завищенням митної вартості, карткою відмови і звернувся до Слобожанської митниці Держмитслужби з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч. 7 ст. 55 МК України.

ТОВ "Хозленд" після отримання такого дозволу:

- надав Відповідачу нову митну декларацію № UA 807170/2021/017379 від 25.03.2021 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр. 44 такої митної декларації;

- здійснив доплату митних платежів від скорегованої Відповідачем митної вартості на загальну суму 177698, 97 грн., з якої: переплата ввізного мита 30369,85 грн. та ПДВ 20% - 147329,12 грн. (відповідно до гр. 47-48 МД № UA UA807170/2021/017379 від 25.03.2021). Факт здійснення оплат ввізного мита та ПДВ підтверджується платіжним дорученням, не заперечувалось в ході розгляду справи з боку представників сторін.

Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 23.06.2021» згідно із ч. 7 ст. 55 МК України.

На виконання положень ч. 8 ст. 55 МК України, ТОВ "Хозленд" листом № 10/10/06 від 10.06.2021 звернувся до митного органу з проханням скасувати рішення про митну вартість ввезеного товару і підтвердити заявлену ТОВ "Хозленд" митну вартість.

В обґрунтування заявленої митної вартості, ТОВ "Хозленд" додатково надав Слобожанській митниці Держмитслужби документи, які підтверджують митну вартість товару та пояснення щодо складових митної вартості товару.

ТОВ "Хозленд" додатково надані такі документи:

1.платіжне доручення № 1410 від 01.04.2021 про оплату послуг експедитора з відміткою банку про виконання;

2. акт прийому-передачі експедиторських послуг № М-13 від 26.03.2021;

3. заявка на перевезення товару № 3/21 від 16.03.2021;

4. CMR А № 23 від 19.03.2021 з відміткою ТОВ "Хозленд" про отримання товару.

5. довідку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 28.05.2021 про здійснення перевезення товару за CMR А № 23 від 19.03.2021 фізичної особи-підприємця

ОСОБА_2 договір перевезення між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 № М/П-6 від 16.03.2021 (копія завірена ФОП ОСОБА_1 ).

7. калькуляцію собівартості товару від виробника з перекладом № б/н від 31.03.2021 із зазначенням відсоткового відношення складових вартості товару з перекладом.

8. Інвойс № ONC2021000000062 від 19.03.2021 від постачальника з перекладом;

9.Експортну митну декларацію постачальника № 21341200ЕХ094833 від 19.03.2021, що стосується оцінюваних товарів з перекладом.

На підставі вказаних документів митним органом виданий лист № 7.14-08-2/7.14-15-03/13/7877 від 18.06.2021 про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товару.

Судом з матеріалів справи стосовно рішення про коригування митної вартості товару № UA 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021 встановлено наступне.

В травні 2021 року ТОВ "Хозленд" ввіз на територію України з Турції товар № 1 за Контрактом, специфікацією № 5 від 12.05.2021, інвойсом № ONC 2021000000106 від 21.05.2021 на загальну суму 16000,00 доларів США.

Відповідно до розділу 5 Контракту (з урахуванням положень Додаткової угоди № 5 від 12.05.2021 до Контракту) сторони узгодили, що оплата товару за специфікацією № 5 від 12.05.2021 на загальну суму 16000,00 дол. США відбуватиметься двома платежами: 13000 доларів США після підписання специфікації та решта суми після відвантаження товару на підставі рахунку постачальника.

Відповідно до п. 5.2. Контракту, кінцевий розрахунок за товар здійснюється на підставі інвойсу після отримання товару покупцем.

На підставі специфікації № 5 від 12.05.2021 та інвойсу 2021000000106 від 21.05.2021, ТОВ "Хозленд" ввозився товар №1 - клейонка з ПВХ-плівки з малюнком (код згідно УКТЗЕД 5603141000) в кількості 1000 рулонів на загальну суму 16000,00 доларів США.

В ході митного оформлення товару, на підтвердження митної вартості товару декларант надав митному органу документи:

1.МД № UA 807180/2021/003005 від 31.05.2021 з декларацією митної вартості до МД № UA 807180/2021/003005 від 31.05.2021;

2. Контракт з постачальником № 38/НС від 06.11.2020 з додатковою угодою № 5 від 12.05.2021;

3. Специфікацію № 5 від 12.05.2021до Контракту;

4. Інвойс № ONC2021000000106 від 21.05.2021 від постачальника;

5. Пакувальний лист до інвойсу № ONC2021000000106 від 21.05.2021;

6. Сертифікат про походження товару форма А D486092 від 21.05.2021;

7. Сертифікат якості (Certificate of quality) техн. характеристики № б/н від 01.01.2021 з перекладом.

8. Книжку МДП (TIR carnet) № XZ.83887506 від 24.05.2021;

9. Міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А № 454293-1 від 24.05.2021;

10. Експортну митну декларацію постачальника № 21341300ЕХ377188 від 21.05.2021, що стосується оцінюваних товарів з перекладом.

11.Платіжні доручення № 20 від 19.05.2021, № 23 від 25.05.2021 на підтвердження оплати за товар постачальнику з відмітками банку про виконання;

12.Документи, що підтверджують витрати по перевезенню товару до кордону України: договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 25/11/20 від 25.11.2020 між ТОВ "Хозленд" та ФОП ОСОБА_4 ; довідку від перевізника ФОП ОСОБА_4 щодо вартості послуг з перевезення товару № 5 від 25.05.2021; рахунок-фактуру на оплату послуг з перевезення товару № 40 від 25.05.2021 від ФОП ОСОБА_4 ;

13. Прайс-лист постачальника товару б/н від 01.05.2021;

14. Лист від постачальника щодо товару № б/н від 06.11.2020;

15. Документи на підтвердження повноважень митного декларанта.

Зазначені документи були надані декларантом до митниці відповідним електронним повідомленням 31.05.2021 (ідентифікатор повідомлення № 7721C16D-A65C-4DF2-B430-813C3CEA173E про направлення митниці декларації та доданих до неї документів).

Для митного оформлення товару ТОВ "Хозленд" визначено митну вартість товару за ціною товару згідно зі ст.ст. 57, 58 МК України.

Так, в графі 12 митної декларації UA 807180/2021/003005 від 31.05.2021, декларант зазначив митну вартість 458206,40 грн., яка вираховується при додаванні загальної вартості товару за інвойсом та витрат на транспортування товару до кордону України наступним чином: фактурна вартість товару 440006,40 грн. (16 000,00 доларів США х 27,5004 грн. за курсом Національного Банку України на момент подачі митної декларації) + 18 200,00 грн. (витрати на транспортування до кордону України).

Сума витрат на транспортування товару у розмірі 18200,00 грн. підтверджена документами: договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 25/11/20 від 25.11.2020 між ТОВ "Хозленд" та ФОП ОСОБА_4 ; довідкою від перевізника щодо вартості послуг з перевезення товару № 5 від 25.05.2021 від ФОП ОСОБА_4 ; рахунком-фактурою на оплату послуг з перевезення товару № 40 від 25.05.2021 від ФОП ОСОБА_4 ..

За декларацією митної вартості № UA 807180/2021/003005 від 31.05.2021, Позивачем заявлена митна вартість у гривнях 458206,40 грн..

Декларантом 31.05.2021 від митниці отримано повідомлення про вимогу надання перелічених у ч. 3 ст. 53 МК України документів, у зв`язку з тим, що вже надані декларантом документи містять розбіжності, не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару (ідентифікатор повідомлення № afc0dd1e-15f0-4f66-ad24-9ea06c765ec7).

Так як у вимозі митниці про надання додаткових документів не було зазначено, у чому саме полягають виявлені неточності вже наданих документів, то декларантом до митниці надіслані додатково наявні документи:

- Виписка з бухгалтерської документації ТОВ "Хозленд" 2/28/05 від 28.05.2021;

- лист ТОВ "Хозленд" від 31.05.2021 № 2/31/05 пояснення щодо наданих до митної декларації документів.

Додаткові документи були направлені декларантом електронним повідомленням №12978A8E-52BB-4228-BEAB-47A75C4CB299.

Після направлення додаткових документів, декларантом від митного органу отримане рішення про коригування митної вартості товару № UA 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021.

Окресленим рішенням було скориговано митну вартість товару № 1 - клейонки з ПВХ-плівки з малюнком за шостим (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України.

Так, згідно з гр. 28, 30 рішення 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021, Відповідачем скориговано вартість товару № 1 Позивача в сторону збільшення з 16661,81 доларів США до 50 298,00 доларів США (збільшення більш, ніж в 3 рази).

Так 31.05.2021 на підставі рішення про коригування митної вартості товару, митним органом також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807180/2021/00325.

ТОВ "Хозленд" не погодився із завищенням митної вартості, карткою відмови і звернувся до Відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч. 7 ст. 55 МК України.

Після отримання ТОВ "Хозленд" дозволу, з боку Позивача зроблено:

1.надано нову митну декларацію № UA 807180/2021/003049 від 31.05.2021 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр. 44 такої митної декларації;

2. здійснено доплату митних платежів від скорегованої Відповідачем митної вартості на загальну суму 232732,19 грн., з якої: переплата ввізного мита 39775,37 грн. та ПДВ 20% - 192956,81 грн. (відповідно до гр. 47-48 МД № UA 807180/2021/003049 від 31.05.2021).

Факт здійснення оплат ввізного мита та ПДВ підтверджується платіжним дорученням, та не заперечується з боку представників сторін.

Таким чином, збільшення митної вартості товару за рішенням митниці призвело до сплати митних платежів на загальну суму 232732,19 грн..

Митний орган здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 29.08.2021» згідно із ч. 7 ст. 55 МК України.

Позивач не погодився з визначеною відповідачем митною вартістю, винесеними рішеннями та звернувся до суду за даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.

Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому згідно з п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно даної статті такими методами є

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як зазначено вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З наведених норм випливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

Отже орган доходів і зборів наділений законодавцем повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

Як убачається з оскаржуваних рішень, джерелом інформації для прийняття рішень стала наявна в митному органі цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: МД № UA 807200/2021/908 від 22.01.2021 р., МД UA 500070/2021/2262 від 07.03.2021 р., МД UA 500070/2021/2254 від 07.03.2021 р.

Колегія суддів зазначає, що посилання митного органу на рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками відповідно до інформації з МД № UA 807200/2021/908 від 22.01.2021 р., МД UA 500070/2021/2262 від 07.03.2021 р., МД UA 500070/2021/2254 від 07.03.2021 р. є безпідставними, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, так як надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

Таким чином, доводи відповідача, що використання інформації, яка формується автоматизованою системою аналізу та управління ризиками можна вважати дійсною вартістю та як наслідок використання даної інформації органом доходів і зборів при визнанні митної вартості за другорядним методом відповідає законодавству України, колегія суддів, з урахування вказаного вище, не вважає обґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості з огляду на незазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що останні не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №815/1670/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідачем, під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідачем у спірних рішеннях та картках відмови не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Що стосується посилань відповідача на не включення декларантом винагороди експедитора до митної вартості товару, що є порушенням ч.10 ст.58 МК України, колегія суддів зазначає наступне.

Таке твердження не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Так, відповідно до п.5 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до гр. 33 оскаржуваного рішення, електронних повідомлень від митниці до декларанта, факт включення/не включення експедиторської винагороди до митної вартості товару не був підставою коригування митної вартості товару чи витребування додаткових документів.

Більш того, відповідно до гр. 44 первинної митної декларації № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021 p., картки відмови в прийнятті митної декларації № № 807170/2021/00534 від 25.03.2021 р. до моменту винесення спірного рішення, в підтвердження розміру витрат на транспортування товару до кордону України, декларантом надавалися наступні документи:

- договір про надання транспортно- експедиційних послуг № 20/01/21 від 20.01.2021 р.;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № М-12 від 19.03.2021 p.;

- довідка № 1 - калькуляція транспортно-експедиційних витрат від 19.03.2021 р.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат.

Таким чином, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару.

Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.

Отже, так як вартість транспортування товару від місця постачання (м. Стамбул) до митного кордону України не була включена до договірної вартості товару, декларантом надані до митниці транспортні документи, вказані у гр.44 первинної митної декларації та передані декларанту від експедитора, а сума транспортних витрат (у тому числі і винагорода експедитора) додана до фактурної вартості товару за інвойсом.

Колегія суддів зазначає, що довідка-калькуляція № 1 від 19.03.2021 р. від експедитора містила інформацію щодо товару та маршруту його слідування, реквізити автомобілю перевізника, вартість транспортн-експедиційних послуг до кордону України, відстань слідування в кілометрах, інформацію щодо страхування товару та витрат на навантаження вантажу за рахунок відправника; рахунок експедитора на оплату послуг по доставці товару до кордону України № М-12 від 19.03.2021 р. містив посилання на договір з експедитором № 20/01/21 від 20.01.2021 р. (договір з експедитором), маршрут перевезення, реквізити автомобілю перевізника відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 23 від 19.03.2021 р.

Відповідно до п.3.1., п.3.2. договору з експедитором, вартість послуг експедитора відображається в заявці на перевезення та відповідних рахунках експедитора, вартість послуг включає в себе вартість транспортних послуг перевізника та винагороду експедитора, а вартість транспортно - експедиційних послуг за доставку вантажу до кордону України, зазначається у довідці, що надається на вимогу Замовника.

Так. у довідці від експедитора щодо вартості транспортно-експедиційних послуг № 1 від 19.03.2021 р. від експедитора зазначено, що вартість послуг за транспортування товару від постачальника TGS DIS TICARET A.S. з м. Стамбул до м/п порт Чорноморськ (відстань 830 км) склала 13 100,00 грн.

Отже, вказана сума транспортних витрат 13 100,00 грн. ( у тому числі і винагорода експедитора) була включена декларантом до митної вартості товару в гр. 12 первинної МД № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021 р., при митному оформленні товару від постачальника TGS DIS TICARET A.S. та підтверджена відповідними документами згідно з п. 6 4.2 ст.53 МК України.

Таким чином, посилання відповідача на не включення декларантом винагороди експедитора до митної вартості товару є помилковим та не підтверджується ніякими доказами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містить інформації щодо не включення декларантом винагороди експедитора до митної вартості товару та це не було підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Що стосується посилань відповідача на надання рахунку щодо оплати транспортно-експедиторських послуг від експедитора, а не від перевізника, як на підставу коригування митної вартості товару, колегія суддів зазначає наступне.

Так, МК України не містить вимог щодо надання розрахункових документів саме від кінцевого перевізника на підтвердження витрат позивача за доставку» товару до кордону України.

Більш того, розрахунки за доставку товару від постачальника до позивача, здійснювалися позивачем саме з експедитором, а не з перевізником і саме вартість транспортно-експедиційних послуг включена декларантом до митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином надання рахунку щодо оплати транспортно-експедиторських послуг від експедитора, а не від перевізника, вплинуло на визначення митної вартості товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем ні в рішенні про коригування митної вартості, ні в електронних повідомленнях від митниці декларанту не надавалося чітких пояснень, в чому саме полягають недоліки наданих документів, ніяких підтверджень щодо наявності договірних відносин між експедитором та перевізником відповідач до винесення рішення не вимагав.

Відповідачем ні у відзиві на позов, ні у апеляційній скарзі не надається ніяких пояснень щодо причин неврахування митницею додатково наданих Позивачем документів на спростування будь-яких можливих сумнівів в порядку 4.7-10 ст. 55 МК України.

Позивач листом № 10/10/06 від 10.06.2021 р. звернувся до відповідача з проханням скасувати рішення про митну вартість ввезеного товару і підтвердити заявлену позивачем митну вартість.

В обґрунтування правомірності формування такої складової митної вартості товару як витрати на транспортування товару до кордону України, позивач додатково надав відповідачу:

- платіжне доручення № 1410 від 01.04.2021 р. про оплату послуг експедитора з відміткою банку про виконання;

- акт прийому-передачі експедиторських послуг №М-13 від 26.03.2021 p.;

- заявку на перевезення товару № 3/21 від 16.03.2021 p.;

- CMR А № 23 від 19.03.2021 р. з відміткою ТОВ «Хозленд» про отримання товару;

- довідку ФОП ОСОБА_1 № 1 від 28.05.2021 р. про здійснення перевезення товару за CMR А № 23 від 19.03.2021 р. ФОП ОСОБА_3 ;

- договір перевезення між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 № М/П-6 від 16.03.2021 р. (копія завірена ФОП ОСОБА_1 ). Зазначені документи також надавалися Позивачем до позову та знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, посилання відповідача на ненадання декларантом документів, які б підтверджували правовий зв`язок між експедитором та перевізником товару за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), є помилковими.

Колегія суддів зазначає, що надана додатково позивачем довідка ФОП ОСОБА_1 № 1 від 28.05.2021 р. про здійснення перевезення товару за CMR А № 23 від 19.03.2021 р. ФОП ОСОБА_3 ; договір перевезення між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 № М/П-6 від 16.03.2021 р. платіжне доручення № 1410 від 01.04.2021 р. про оплату послуг експедитора з відміткою банку про виконання; акт прийому-передачі експедиторських послуг № М-13 від 26.03.2021 p.; заявку на перевезення товару № 3/21 від 16.03.2021 р. підтверджують правильність визначення такої складової митної вартості як транспортні витрати (зазначені документи надавалися митниці листом № 10/10/06 від 10.06.2021 p., знаходяться в матеріалах справи).

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 р. у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 р. у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 р. у справі № 826/15850/15.

Що до посилань відповідача на не підтвердження транспортних витрат позивача в зв`язку з ніби-то неможливістю здійснити перевезення товару автомобільним транспортом по маршруту Стамбул - Чорноморськ - Харків, колегія суддів зазначає наступне.

Під час судових засідань судом першої інстанції враховувалися доводи сторін із зазначеного питання.

Так, представник позивача не заперечував щодо можливого здійснення перевезення товару з використанням парому (без вивантаження товару з автотранспорту), оскільки відповідне посилання на вид транспорту зазначено декларантом у графах 25, 26 МД № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021 р. (вид транспорту).

Відповідно до Класифікатору видів транспорту, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 р. № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651. в гр. 25 та 26 митної декларації вказується вид транспорту, яким здійснюється перевезення товару. Так, відповідно до гр. 25 МД № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021 р. вид транспорту на кордоні зазначено під кодом 16 (вантажний автомобіль на морському судні), відповідно до гр.26 МД № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021 р. вид транспорту в межах країни зазначено під кодом 30 (вантажний автомобіль).

Колегія суддів зазначає, що відповідач ні в відзиві на позов ні в апеляційній скарзі не надав ніяких доказів, які б вказали на те, що саме порядок транспортування товару (в автомобілі через паромну переправу) якимось чином вплинув на правильність визначення митної вартості товару.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містить інформації щодо не підтвердження транспортних витрат позивача в зв`язку з ніби-то неможливістю здійснити перевезення товару автомобільним транспортом по маршруту Стамбул - Чорноморськ - Харків, та це не було підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Що стосується зазначених в апеляційній скарзі зауважень до змісту міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А№23 від 19.03.2021 p., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МК України, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR не є документом, який підтверджує митну вартість товару, наявність міжнародної товарно-транспортної накладної CMR підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 1956 p., що набрала чинності для України 17 травня 2007 р. (надалі - Конвенція про договір перевезення).

З аналізу норм Митного кодексу України вбачається, що CMR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (ч. 2 ст. 191 Митного кодексу України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (ч. 2 ст. 221 Митного кодексу України). Таким чином, Митним кодексом України не передбачено CMR як джерело відомостей про митну вартість товарів.

В той же час, до первинної митної декларації № UA 807170/2021/017243 від 25.03.2021 р. декларантом було надано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) в складі товарно-супровідних документів на товар.

Так, відповідно до змісту міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А№23 від 19.03.2021 p., перевізником ФОП ОСОБА_5 здійснювалася доставка товару від постачальника TGS DIS TICARET A.S. для одержувача ТОВ «Хозленд», зазначена CMR також містить посилання на інвойс постачальника № ONC2021000000062 від 19.03.2021 p., вагу товару брутто, дату відправлення та отримання вантажу, реквізити автомобілів перевізника, що відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі та пакувальному листі постачальника, довідці та рахунку експедитора, наданих декларантом до первинної митної декларації.

Щодо електронних запитів від відповідача до декларанта з вимогою надання додаткових документів, колегія суддів зазначає, що останні не містять ні чітко викладених зауважень до документів, що підтверджують транспортні витрати позивача, ні вимоги надання заявок на організацію перевезення між експедитором та позивачем в якості додаткових документів за ч. 3 ст. 53 МК України.

Щодо висновків відповідача про ненадання декларантом (відсутності у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари, інформації щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; не надана декларантом інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал витрат, понесених виробником у зв`язку із виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність такої інформації щодо подібних та ідентичних товарів у відповідача не обґрунтовує неможливість визнання митної вартості товару, сам позивач не зобов`язаний надавати таку інформацію відповідачу.

Щодо ненадання позивачем даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток, інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару, на матеріали та витрати, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів: витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну, колегія суддів зазначає наступне.

Митним Кодексом України не передбачено обов`язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за визначенням митної вартості товарів на основі додавання вартості. Водночас, формування ціни товару здійснюється продавцем такого товару.

Тобто, відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем по справі було надано до контролюючого органу необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, не містять очевидних розбіжностей або наявних ознак підробки, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для коригування митної вартості товару.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог в частині визнання протиправним та скасування рішень Слобожанської митниці Держмитслужби № UА 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021, № UА 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021 про коригування митної вартості, а тому судом першої інстанції було обґрунтовано їх задоволено.

Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що порушення норм процесуального права полягає у ненаданні належної правової оцінки доказам по справі, обставинам та матеріалам справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що свідчить про неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та вказує на порушення під час ухвалення судом рішення норм процесуального права, а саме ст.ст.2, 90, ч.3 ст.242, ч.4 ст.246 КАС України, а неправильне застосування судом норм матеріального права полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, а саме, ст.ст.52-64, 257, 266 МК України є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що апеляційну скаргу на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року не було подано, а скарга відповідача не містить посилань щодо незгоди з зазначеним додатковим рішенням суду.

Відповідно згідно зі ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем по справі не було доведено правомірність його рішень (№ UА 807000/2021/000576/2 від 25.03.2021, № UА 807000/2021/001107/2 від 31.05.2021), що є предметом оскарження у даній справі.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України. З урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області, постанова винесена 13.12.2022 року.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 по справі № 520/14219/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 19.12.2022 року