Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/15959/22
У Х В А Л А
08 грудня 2022 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої Дубровної В.А, розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Згіблової Оксани Олексіївни та Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дії по відмові у наданні запитуваної інформації,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Згіблової Оксани Олексіївни та Державного бюро розслідувань, в якій просить:
- визнати протиправними дії начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Згіблової Оксани Олексіївни по відмові у наданні запитуваної інформації згідно запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27 жовтня 2022 року.
- зобов`язати Державне бюро розслідувань надати копії розрахунково-платіжних відомостей керівника управління правового забезпечення Державного бюро розслідувань за червень-вересень 2021 року.
Ухвалою суду від 11.11.2022 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2022 року Державним бюро розслідувань надано до суду відзив на позов, в якому просить розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні з належним повідомленням та за участі уповноважених представників Державного бюророзслідувань, а також визнати обов`язковою явку позивача у судове засідання.
В той же час, відповідачем жодного обґрунтування не наведено про необхідність розгляду справи в судовому засіданні.
Вирішуючи дане клопотання відповідача, суд враховує наступне.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, слід зауважити, що під час відкритого судового засідання виступи з промовою учасників справи здебільшого зводяться до оголошення тексту позовної заяви, відзиву, пояснення тощо.
З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання суд не вбачає.
Керуючись пунктом 2 частини 6 статті 262, частиною 5 статті 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволені клопотання Державного бюро розслідувань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна
