КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12021100050001983 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Тарамчук Мар`їнського району Донецької області, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 квітня 2000 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць. 31 серпня 2001 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк призначеного покарання один рік два місяці двадцять сім днів;
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28 березня 2002 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України, на чотири роки шість місяців позбавлення волі. 15 грудня 2005 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк чотири місяці шістнадцять днів;
- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 03 березня 2007 року за ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років шість місяців. 21 жовтня 2009 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк один рік два місяці двадцять днів;
- вироком Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України на п`ять років шість місяців позбавлення волі;
- вироком Ірпінського міського суду Київської області від 23 березня 2015 року за ч. 1 ст. 393 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України, на три роки шість місяців позбавлення волі. 09 листопада 2017 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк три місяці 21 день;
- вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2018 року за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі. 19 квітня 2021 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк один рік п`ять місяців шість днів;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31 травня 2018 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.
По справі вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Судом визнано доведеним, що 12вересня 2021 року,приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_7 знаходився неподалік будинку № 14-б по просп. Оболонському у м. Києві, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Надалі ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, з корисливих мотивів, діючи за допомогою знарядь заздалегідь підготовлених для вчинення кримінального правопорушення, через вхідні двері проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 , звідки повторно таємно викрав:
- майно, належне ОСОБА_8 , а саме: паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_8 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_8 ; пластикову картку банку «Пумб» № НОМЕР_2 ; пластикову картку банку «Ощад» № НОМЕР_3 ; пластикову картку банку «Альфа» № 5355571260798640; пластикову картку банку «Укрсиббанк» № НОМЕР_4 ; пластикову картку банку «Укрсиббанк» № НОМЕР_5 ; пластикову картку банку «Приват» № НОМЕР_6 ; пластикову картку банку «Ощад» № 9804409988792430; пластикову картку банку «Ощад» № 4790729946438504; безпровідні навушники «airpods pro» серійний номер H2YD7MSLKKT, вартістю 6 666 грн.;
- майно належне ОСОБА_9 , а саме: пластикову картку банку «Монобанк» № НОМЕР_7 ; пластикову картку банку «Приват» № НОМЕР_8 ; пластикову картку банку «Приват» № НОМЕР_9 ; пластикову картку банку «Приват» № 5168745602107192; пластикову картку банку «Ощад» № 4790729941144146; пластикову картку банку «Ощад» № 9804409998251849; гаманець червоного кольору, вартістю 1 000 грн; гроші в сумі 20 грн; 1 дол. США (станом на 12 вересня 2021 1 дол. США становить 26,72 грн).
Після цього ОСОБА_7 , викравши у вищевказаний спосіб майно, належне потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вищевказаним майном на власний розсуд.
У подальшому, цього ж дня приблизно о 05 год. 00 хв. ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
На рішення суду захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати його підзахисного невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що показання потерпілих та свідків, в своїй сукупності не вказують на вчинення ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення, зважаючи на ті обставини, що вони не були безпосередніми очевидцями події.
Крім того, як вказує адвокат ОСОБА_6 , суд не взяв до уваги показання обвинуваченого, який зазначив, що речі та майно потерпілих йому надав знайомий.
Не погоджується захисник і з висновками суду першої інстанції щодо належності таких доказів як висновки експерта від 24 вересня 2021 року №СЕ-19/111-21/245920-Д та від 27 вересня 2021 року № СЕ-19/111-21/45884/ТР, оскільки на думку апелянта вони не підтверджують факт підбору ключів ОСОБА_7 та його присутності на місці події.
Вказує апелянт і на недопустимість такого доказу, як протокол огляду місця події, а саме житла потерпілих, від 12 вересня 2021 року з додатками, вважаючи, що така слідча дія була проведена з порушенням вимог КПК України, а саме без ухвали суду та відповідного дозволу на її проведення власника майна. Що стосується згоди на проведення обшуку безпосередньо від потерпілих, то як зазначає адвокат, вони не є власниками майна, у зв`язку з чим не мають права на вчинення таких дій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно дост. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня2022 року визнано доведеним, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, за наступних обставин.
12 вересня 2021 року,приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_7 знаходився неподалік будинку АДРЕСА_4 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, з корисливих мотивів, діючи за допомогою знарядь заздалегідь підготовлених для вчинення кримінального правопорушення, через вхідні двері проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 , звідки повторно таємно викрав майно належне потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України.
Свої висновки про наявність в діях ОСОБА_7 складу вказаного кримінального правопорушення суд першої інстанції зробив на підставі досліджених доказів, а саме:
- показань потерпілої ОСОБА_9 , згідно яких, з вересня 2021 року вона проживає в орендованій квартирі АДРЕСА_3 разом із своїм сином ОСОБА_10 , невісткою ОСОБА_8 та малолітнім онуком. У сусідній квартирі проживають молоді люди. На виході до сходинкової площадки є спільні двері, замок, встановлений на цих дверях, дуже гучно відкривається та закривається. 12 вересня 2021 року, приблизно о 21 год. 30 хв. додому прийшли син та невістка з прогулянки, вона чула, як невістка запитала сина чи зачинив він двері квартири та тамбуру, на що син відповів стверджувально, після чого потерпіла заснула. Крізь сон вона чула як двічі клацнув замок дверей в тамбурі, як при відкриванні дверей, вона припустила, що сусіди повернулися додому, а тому не придала цьому особливої увага і знову заснула. Потім вона прокинулася від того, що невістка ходила по квартирі. Остання їй повідомила, що їх обікрали. При цьому невістка повідомила, що вона прокинулася близько 03 год. 30 хв. і побачила, що двері квартири в тамбур і з тамбуру до сходинкової площадки відчинені. Невістка виявила відсутність гаманця і паспорту громадянина України на її ім`я. Потерпіла ОСОБА_9 також перевірила вміст своєї сумки і також виявила відсутність гаманця. Син з невісткою викликали поліцію і заблокували банківські картки, які знаходилися у викрадених гаманцях. Після блокування карток, приблизно через 15 хвилин почали приходити смс-повідомлення про відмову в транзакціях, зателефонували на гарячу лінію банку, оператор повідомив, що локацію місця спроби зняти кошти не можуть повідомити. Потім прийшло смс-повідомлення про спробу розрахуватися за допомогою банківської картки в «Шаурмі», син з невісткою за допомогою Інтернету встановили місце знаходження цього закладу, а саме: м. Київ, вул. Героїв Дніпра та поїхали туди. Їй відомо, що продавець шаурми показав на чоловіка, який намагався сплатити за шаурму за допомогою банківської картки і який перебував неподалік. Син і невістка підійшли до чоловіка на якого вказав продавець і затримали його, ним виявився ОСОБА_7 , який відразу передав невістці паспорт громадянина України та банківські картки, при цьому він намагався викинути інші речі. Невістка та син викликали поліцію;
- показань потерпілої ОСОБА_8 , згідно яких вона проживає в орендованій квартирі АДРЕСА_3 разом зі свекрухою ОСОБА_9 , чоловіком ОСОБА_10 та малолітнім сином на підставі договору оренди житла. У вечері на передодні крадіжки вона запитала у чоловіка чи зачинив він двері квартири та тамбуру, на що останній відповів стверджувально. 12 вересня 2021 року приблизно о 02 год. 30 хвилин вона прокинулася та побачила, що вхідні двері квартири відчинені навстіж, двері з тамбуру до сходів теж відчинені. Вона виявила відсутність ключів від квартири, гаманця, де знаходилися банківські картки на її ім`я та ім`я її матері, її паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду, довідку внутрішньо переміщеної особи. Свекруха теж повідомила, що з її сумочки зник гаманець з банківськими картками на її ім`я та грошима. Вони заблокували банківські картки та викликали поліцію. Згодом почали приходити смс-повідомлення про відмову в транзакціях. Вона з чоловіком почали по району шукати злодія. Потім прийшло смс-повідомлення про спробу розрахуватися за допомогою банківської картки в наземній точці продажу «Шаурма» за адресою: м. Київ, по вул. Героїв Дніпра. Адресу вони встановили за допомогою Інтернету. Під`їхавши за вказаною адресою вони запитали у продався чи були невдалі спроби розрахуватися банківськими картками, на що останній відповів, що так та вказав на ОСОБА_7 , який сидів неподалік на лавці. При цьому продавець повідомив, що в цього чоловіка була велика кількість карток та показав чеки про відмову в транзакціях. Підійшовши до ОСОБА_7 вона запитала де її банківські картки та паспорт, на що він відразу дістав банківські картки і її паспорт громадянина України, під обкладинкою якого знаходилися її ідентифікаційний код і довідка тимчасово переміщеної особи, та передав їй. Після цього потерпіла повідомила, що викликає поліцію. Поряд з ними знаходилася група чоловіків, які спостерігали за ними та запитали, за що вони затримали ОСОБА_7 , на що останній повідомив, що він обікрав квартиру. Чекаючи приїзду поліції ОСОБА_7 почав викидати з кишень речі, серед яких було багато ключів. Потім приїхала поліція та затримала його, після цього їй стало відомо, що у нього вилучили належній їй навушники «airpods»;
- показань свідка ОСОБА_10 , згідно яких він проживає в орендованій квартирі АДРЕСА_3 разом з матір`ю ОСОБА_9 , дружиною ОСОБА_8 та малолітнім сином. Вночі 12 вересня 2021 року, приблизно о 03 год. 00 хв. його розбудила дружина та повідомила, що їх пограбували. Він перевірив вхідні двері та двері тамбуру, вони були відчинені. Дружина повідомила, що в неї зник гаманець з банківськими картками на її ім`я та на ім`я матері дружини, паспорт громадянина України. Мати також повідомила, що з її сумки зник гаманець з банківськими картками на її ім`я та грошима. Вони заблокували банківські карки, дружина викликала поліцію. Потім почали приходити смс-повідомлення про відмову в транзакціях, вони разом з дружиною почали на автомобілі їздити по району з метою пошуку крадія. Прийшло смс-повідомлення про відмову в транзакції закладу «Шаурма» за адресою: . Київ, по вул. Героїв Дніпра. Приїхавши туди дружина запитала у продавця про людину, яка намагалася невдало розрахуватися карткою, той показав на чоловіка, який сидів неподалік на лавці Також продавець повідомив, що у цього чоловіка була велика кількість банківських карток. Цим чоловіком виявився ОСОБА_7 , який зрозумівши, що вони є власниками викраденого майна, дістав з гаманця та віддав їм паспорт дружини та банківські картки на ім`я матері, дружини і її матері. Неподалік була група чоловіків, які за ними спостерігали та запитали, що трапилося, на що ОСОБА_7 відповів, що він заліз до їх квартири, просив його відпустити. Однак вони викликали поліцію. Після цього, ОСОБА_7 почав викидати ключі. Хвилич через 30-40 приїхала поліція та затримала ОСОБА_7
- показань свідка ОСОБА_11 , згідно яких, восени 2021 року він неподалік станції метро «Героїв Дніпра» у м. Києві продавав шаурму. Одного дня, близько 05 години ранку він звернув увагу на ОСОБА_7 , у якого була велика кількість карток і який намагався ними розрахуватися. Після невдалих спроб розрахуватися банківськими картками ОСОБА_7 сплатив готівкою та сів неподалік на лавці. Через деякий час до свідка підійшла жінка та повідомила, що щойно була невдала спроба розрахуватися банківською карткою та запитала чи не відомо йому про чоловіка, який намагався ними розрахуватися. Свідок вказав на ОСОБА_7 . До моменту приходи жінки, інших осіб, які намагалися невдало розрахуватися банківськими картками, не було;
- показань свідка ОСОБА_12 , згідно яких у вересні 2021 року, точну дату не пам`ятає, він близько 07 години перебував поблизу станції метро «Героїв Дніпра», до нього підійшли працівники поліції та попросили бути присутнім під час проведення особистого обшуку ОСОБА_7 . Вказана слідча дія фіксувалася на відео, за ходом проведення цієї слідчої дії він спостерігав постійно, працівники поліції виявили та вилучили у ОСОБА_7 бездротові навушники білого кольору. Окрім нього,був інший понятий, але він особисто його не знає, після завершення слідчої дії вони разом ознайомилися з протоколом та підписали його;
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зі змісту якого вбачається, що 12 вересня 2021 року о 06 год. 28 хв. були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за заявою ОСОБА_8 ;
- протоколу огляду місця події від 12 вересня 2021 року з додатками, відповідно до якого, 12 вересня 2021 року з 05 год. 25 хв. до 05 год. 50 хв., у присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , за участю особи, яка володіє житлом ОСОБА_9 , було проведено огляд квартири АДРЕСА_3 , в оді якого було виявлено та вилучено: один циліндричний механізм замка в вхідних дверей до квартири АДРЕСА_5 та один ключ;
- протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12 вересня 2021 року з додатками, згідно якого 12 вересня 2021 року о 08 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_6 було затримано ОСОБА_7 , як особу підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. При цьому останньому на виконання вимог ст. 208 КПК України належним чином було роз`яснено його права і обов`язки. Також, на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, з дотриманням положень ч. 7 ст. 223, 236 КПК України, у присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , за участю захисника ОСОБА_6 , було здійснено обшук ОСОБА_7 , в ході якого було виявлено та вилучено: безпровідні навушники «airpods pro», грошові кошти в сумі 500 грн.;
- ксерокопії товарного чеку №3093 від 01 грудня 2020, відповідно до якого вартість навушників «airpodspro» становить 6666, 00 грн.;
- чотирьох чеків банку «Ощадбанк» від 12 вересня 2021 року о 04:41:26, 04:41:43, 04:42:04, 04:42:26 про відхилення операції (транзакція заборонена);
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
З огляду на наведені докази суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки їх сукупність поза розумним сумнівом доводить, що останній вчинив таємне викрадення чужого майна за вище вказаних обставин.
Колегія суддів не погоджується з доводи захисника щодо неналежності таких доказів, як показання потерпілих та свідків, оскільки ці показання є логічними, послідовними та повністю узгоджуються між собою та з іншими зібраними по справі доказами. Ті обставини, що свідки та потерпілі не були безпосередніми очевидцями події, у відповідності до вимог КПК України, не є підставою для визнання їх неналежними.
Зокрема, потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_10 в своїх показаннях зазначили, що вони чули звуки відкриття дверей, проте не надали цьому особливої уваги, оскільки думали, що то сусіди відчиняють двері своєї квартири. Пізніше потерпіла ОСОБА_8 виявила, що двері їх квартири і двері тамбура відчинені. Після цього вона і потерпіла ОСОБА_9 виявили відсутність речей, зокрема банківських карток, які вони відразу заблокували. Пізніше почали приходити смс-повідомлення про відмову транзакцій по їх картках. Встановивши адресу, за якою намагалися розрахуватися їх картками потерпіла ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_10 поїхали туди та встановили, що невідома особа здійснила декілька спроб розрахуватися їх картками за шаурму, при цьому продавець вказав на ОСОБА_7 , який сидів неподалік на лавці, як на таку особу. Коли вони підійшли до ОСОБА_7 він віддав їм банківські картки, паспорт та намагався домовитися, щоб не викликали поліцію, коли зрозумів, що уникнути відповідальності не вийде, почав викидати наявні при ньому ключі.
В свою чергу свідок ОСОБА_11 суду першої інстанції надав показання, що він звернув увагу на чоловіка, ним виявився ОСОБА_7 , який намагався близько п`ятої години ранку розрахуватися декількома банківськими картками, однак його спроби були невдалими, оскільки він вводив не вірні пін-коди, у зв`язку з цим він розрахувався готівкою на сів неподалік на лавці. Згодом, до свідка ОСОБА_11 підійшла жінка та спитала про особу, яка намагалася невдало розрахуватися банківськими картками, він вказав на ОСОБА_7 , який ще сидів на лавці.
Що стосується доводів апелянта про неналежність як доказів висновків експертів від 24 вересня 2021 року №СЕ-19/111-21/245920-Д та від 27 вересня 2021 року № СЕ-19/111-21/45884/ТР, оскільки вони, на думку апелянта, не підтверджують факт підбору ключів ОСОБА_7 та його присутності на місці події, то слід зазначити, що суд першої інстанції послався на вказані докази, не як на основні, які беззаперечно доводять вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна з проникненням до житла, а лише надав їм оцінку з точки розу належності і допустимості та взаємозв`язку з іншими зібраними по справі доказами.
При цьому слід зазначити, що сукупність всіх зібраних та досліджених судом доказів вказує, що саме ОСОБА_7 проник до квартири АДРЕСА_3 , та викрав майно належне ОСОБА_9 і ОСОБА_8 .
Є безпідставними і послання апелянта на недопустимість такого доказу, як протокол огляд місця події від 12 вересня 2021 року, а саме квартири АДРЕСА_3 . На обґрунтування своїх доводів захисник вказує, що обшук житла було проведено без ухвали суду та відповідного дозволу безпосереднього власника житла, у якого потерпілі його орендують.
Разом з тим, положення ст. 233 КПК України, дозволяють слідчому, дізнавачу, прокурору увійти до житла чи іншого володіння особи до постановлення відповідної ухвали слідчим суддею за добровільною згодою особи, яка ним володіє. При цьому, у відповідності до частини другої вказаної норми закону, під житлом розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи.
Тобто, дозвіл на проникнення до житла маже надати особа, яка тимчасово ним володіє.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, обшук квартири АДРЕСА_3 був проведений за участю та на підставі дозволу ОСОБА_9 , яка проживає в цій квартирі на підставі договору оренди, а тому є особою, яка тимчасово нею володіє.
Надано судом першої інстанції, в супереч доводам апелянта, і оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_7 з приводу того, що майно потерпілих йому надав знайомий. Такі показання не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються іншими зібраними по справі доказами, про що суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному вироку.
Таким чином, за наведеного, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України,такими, що ґрунтуються на належних і допустимих доказах, які були досліджені судом першої інстанції у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим не вбачає підстав для скасування ухваленого ним вироку, а відтак апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала Київського апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той самий строк з моменту отримання її копії.
Судді:
_____________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
