ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 756/16122/21
провадження № 51-641 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Тарамчук Мар`їнського району
Донецької області, який зареєстрований за
адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31 серпня 2018 року та остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 12 вересня 2021 року приблизно о 03:00, знаходячись на АДРЕСА_2 , за допомогою заздалегідь підготовлених спеціальних інструментів незаконно проник до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно, повторно викрав чуже майно, заподіявши потерпілим: ОСОБА_8 - матеріальної шкоди на суму 6 666 грн та ОСОБА_9 - 1 046,72 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, не надав належної оцінки тому, що органом досудового розслідування огляд місця події було проведено до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування та без звернення слідчого до слідчого судді про надання дозволу на обшук. Посилається на те, що у журналі судового засідання від 09 листопада 2022 року відсутні відомості про доповідь судді, про яку зазначено в ухвалі суду. Крім того, вказує на те, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з приписами статей 370, 419 КПКУкраїни в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Наведені вимоги кримінального процесуального закону під час перегляду вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 судом апеляційної інстанції було дотримано в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції, з якими погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив допустимість тих доказів, якими суд першої інстанції обґрунтував доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і переконався, що при їх збиранні органом досудового розслідування не було порушено вимоги кримінального процесуального закону.
Згідно з положеннями статей 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
У поданій апеляційній скарзі захисник ставив питання про недопустимість як доказу винуватості ОСОБА_7 протоколу огляд місця події з тих підстав, що ця слідча дії була проведена з порушенням вимог КПК України, оскільки фактично було проведено обшук житла без звернення органу досудового розслідування до слідчого судді на отримання відповідного дозволу.
Так, огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів
За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
За наявності згоди особи, яка володіє приміщенням, закон не вимагає звернення до слідчого судді за відповідним дозволом (ч. 1 ст. 233 КПК України).
Більш того, як вже неодноразово зазначав суд касаційної інстанції, положення ст. 223 КПК України не мають на меті вирішення питань власності. Вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК України охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2020 року (справа № 278/1306/17), від 01 листопада 2022 року (справа № 344/2995/15-к)).
Як убачається з матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо недопустимості такого доказу, як протоколу огляду місця події від 12 вересня 2021 року, а саме квартири АДРЕСА_4 , та обґрунтовано, на думку Суду, визнав їх безпідставними, зазначивши про те, що вказана слідча дія була проведена з дозволу ОСОБА_9 , яка проживала в цій квартирі на підставі договору оренди, тобто була тимчасовим володільцем.
Доводи касаційної скарги захисника про те, що у журналі судового засідання від 09 листопада 2022 року відсутні відомості щодо доповіді судді, про яку зазначено в ухвалі суду, спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Так, згідно з технічним записом та журналом судового засідання від 09 листопада 2022 року суддя-доповідач відповідно до ч. 2 ст. 405 КПК України, виконавши дії, передбачені статтями 432-345 цього Кодексу, та з`ясувавши наявність клопотань в учасників процесу, здійснив доповідь матеріалів провадження, що переглядаються в апеляційному порядку (т. 3 а.к.п.75).
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
З огляду на викладене, обґрунтовані підстави для задоволення касаційної скарги захисника та скасування оскаржуваного судового рішення стосовно ОСОБА_7 відсутні.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3