ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15050/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника ПАТ АБ "Укргазбанк" - адвоката Бабенка А.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/15050/20
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/15050/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Рудецьку Оксану Ярославівну.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 визнано ПАТ АБ "Укргазбанк" кредитором у справі № 910/15050/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 23 334 252,32 грн, з яких: 4 540,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 22 578 344,70 грн - вимоги другої черги, 751 367,62 грн - вимоги третьої черги. Відмовлено ПАТ АБ "Укргазбанк" у визнанні кредитором на суму 70 256 338,24 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2021 визнано ОСОБА_2 кредитором у справі № 910/15050/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 9 850 880,00 грн, з яких: 4 540,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 9 846 340,00 грн - вимоги другої черги задоволення. Відмовлено ОСОБА_2 у визнанні кредитором фізичної особи ОСОБА_1 на суму 41 160,00 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів боржника; призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Рудецьку Оксану Ярославівну.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/15050/20 (суддя Мандичев Д.В.) затверджено звіт керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Рудецької Оксани Ярославівни від 20.08.2021 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування її витрат. Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. частину невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі № 910/15050/20 у розмірі 30 076,35 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. частину невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі № 910/15050/20 у розмірі 12 700,43 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Отрюх Б.В., Гарник Л.Л.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/15050/20 залишено без змін. Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 в частині стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15050/20 на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я.
Заявник касаційної скарги просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у зазначених частинах та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю к стягненні грошових коштів з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 відмовлено ПАТ АБ "Укргазбанк" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині оскарження затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 910/15050/20; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині оскарження стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15050/20 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 09.11.2022.
Отже, предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі № 910/15050/20 в частині стягнення з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. витрат на професійну правничу допомогу.
Підставами касаційного оскарження в зазначеній частині ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України - неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 08.04.2020 у справі № 306/1198/17, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 19.05.2021 у справі № 918/356/20, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19, від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 щодо відшкодування судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Заявник касаційної скарги наголошує, що, хоча Кодекс України з процедур банкрутства не містить заборон арбітражному керуючому користуватись правовою допомогою під час виконання ним повноважень у справі про банкрутство, однак, залучаючи для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб, арбітражний керуючий має виходити з критерію їх дійсності та необхідності, а також розумності розміру понесених витрат на такі цілі.
ПАТ АБ "Укргазбанк" вважає, що присуджений судом апеляційної інстанції до стягнення з Банку розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, оскільки правова позиція арбітражного керуючого щодо нарахування та виплати грошової винагороди не змінювалась, мотиви та обґрунтуванням, зазначені адвокатом Войціховським А.В. у відзиві на апеляційну скаргу, є аналогічними доводам, що подавались арбітражним керуючим Рудецькою О.Я. до суду першої інстанції, що, відповідно, може свідчити, що у арбітражного керуючого Рудецької О.Я. було достатньо знань та кваліфікації, щоб самостійно підготувати відзив на апеляційну скаргу.
Крім цього, скаржник зауважує на відсутності у матеріалах справи доказів того, що арбітражний керуючий Рудецька О.Я. доводила до відома кредиторів і суду, що в неї недостатньо знань і кваліфікації для ведення справи.
Від представника арбітражного керуючого Рудецької О.Я. - адвоката Войціховського А.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" , а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 - залишити без змін та просить , у разі відмови у задоволенні касаційної скарги, стягнути з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. судові витрати на правову допомогу в сумі 9 000,00 грн.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ АБ "Укргазбанк", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів прави, ПАТ АБ "Укргазбанк" оскаржило до суду апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 в частині затвердження звіту арбітражної керуючої Рудецької О.Я. про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат в частині стягнення грошових коштів в сумі 30 076,35 грн з ПАТ АБ "Укргазбанк".
Матеріалами справи підтверджується, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції інтереси арбітражного керуючого Рудецької О.Я. представляв адвокат Войціховський А.В., який також підготував і подав відзив на апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк".
Разом із відзивом представник арбітражного керуючого подав заяву про відшкодування судових витрат, у якій просив стягнути з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 500,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції було подано договір № 09/22 про надання правової (правничої) допомоги від 15.06.2022, укладений між адвокатом Войціховським А.В. та арбітражним керуючим Рудецькою О.Я. та Акт від 17.06.2022 приймання-передачі послуг № 1, наданих на підставі договору № 09/22 про надання правової (правничої) допомоги від 15.06.2022.
Згідно Акту від 17.06.2022 адвокат надав послуги на загальну суму 19 500,00 грн, а саме:
- розгляд та аналіз документів і матеріалів справи, аналіз здійснених заходів та проведення роботи арбітражним керуючим у справі про неплатоспроможність - 4 години, вартість - 6 000,00 грн;
- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 7 годин, вартість - 10 500,00 грн;
- авансування оплати послуг за участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, що призначене на 28.06.2022 - 1 день, вартість - 3 000,00 грн.
ПАТ АБ "Укргазбанк" подав заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, у яких просив відмовити в задоволенні заяви представника арбітражного керуючого Рудецької О.Я. - адвоката Войціховського А.В. про відшкодування судових витрат, а в разі прийняття рішення про задоволення названої заяви - зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Рудецької О.Я. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції визнав її частково обґрунтованою та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. витрат на професійну правничу допомогу вказаним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За змістом ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Цією ж нормою Кодексу України з процедур банкрутства арбітражного керуючого визначено як одного із учасників у справі про банкрутство.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частино 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
Наведений правовий висновок викладений об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.2019 у справі № 922/445/19).
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
Із наведених положень цього Кодексу вбачається, що законодавець визначив низку вимог щодо професійних якостей, рівня підготовки, професійного стажу фізичної особи, наявність яких дозволить фізичній особі належним чином виконувати обов`язки арбітражного керуючого у справі банкрутство та отримувати передбачену Кодексом України з процедур банкрутства грошову винагороду (основну та додаткову) та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство.
Верховний Суд акцентує, що хоча Кодекс України з процедур банкрутства не містить заборон арбітражному керуючому користуватись правовою допомогою під час виконання ним повноважень у справі про банкрутство, однак, залучаючи для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб, арбітражний керуючий має виходити з критерію їх дійсності та необхідності, а також розумності розміру понесених витрат на такі цілі.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.05.2021 у справі № 918/356/20).
Проте, суд апеляційної інстанції вказаних правових висновків Верховного Суду не врахував, неправильно застосував наведені вище норми, а відтак, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для покладення на ПАТ АБ "Укргазбанк" понесених арбітражним керуючим Рудецькою О.Я. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Так, апеляційний господарський суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та покладаючи їх на кредитора, не взяв до уваги статус арбітражного керуючого у справі про банкрутство (неплатоспроможність фізичної особи) та вимоги до особи арбітражного керуючого, який, залучаючи для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб, має виходити, зокрема, з їх дійсності та необхідності.
При цьому, суд апеляційної інстанції не врахував, що у такому випадку, заявляючи про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, арбітражний керуючий має довести, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Також має бути взято до уваги складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, в апеляційному порядку переглядалась ухвала суду першої інстанції в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Рудецької О.Я. про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат, а також в частині стягнення з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Рудецької О.Я. частини невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією та керуючого реалізацією у справі № 910/15050/20 у розмірі 30 076,35 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, правові позиції арбітражного керуючого Рудецької Оксани Ярославівни та ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат не змінювались, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанцій.
Так, мотиви відзиву на апеляційну скаргу банку, які зазначені у підготовленому та поданому суду представником арбітражного керуючого - адвокатом Войціховським А.В. є по своїй суті аналогічними доводам клопотання арбітражного керуючого Рудецької О.Я. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування її витрат, що може свідчити, що у арбітражного керуючого Рудецької О.Я. було достатньо знань та кваліфікації, щоб самостійно підготувати відзив на апеляційну скаргу та взяти участь у судовому засіданні, не залучаючи для забезпечення виконання своїх повноважень адвоката.
При цьому, арбітражним керуючим Рудецькою О.Я. не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено, шо у даному випадку витрати на професійну правничу допомогу були дійсно необхідними, неминучими та пропорційними до предмета спору.
Водночас, на думку колегії суддів, Рудецька О.Я., яка 12.03.2013 отримала свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та має відповідний досвід роботи, повинна володіти знаннями з питання нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство.
Крім того, апеляційним судом не встановлено, а у матеріалах справи відсутні докази того, що арбітражний керуючий Рудецька О.Я. доводила до відома кредиторів, що в неї недостатньо знань і кваліфікації для ведення цієї справи про неплатоспроможність фізичної особи.
Враховуючи викладене, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що витрати арбітражного керуючого Рудецької О.Я. на професійну правничу допомогу, понесені нею при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, не підлягають відшкодуванню в повному обсязі, та відповідно не покладаються такі витрати на ПАТ АБ "Укргазбанк".
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Статтею 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку, що аргументи касаційної скарги, які охоплюються підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, знайшли своє підтвердження.
Водночас, доводи відзиву на касаційну скаргу про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, викладені без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах та зводяться до неправильного тлумачення наведених у цій постанові норм чинного законодавства, а відтак, відхиляються колегією суддів.
З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі № 910/15050/20 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню. При цьому Верховний Суд, керуючись нормами п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, вважає за необхідне прийняти нове рішення - про відмову арбітражному керуючому Рудецькій О.Я. у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" - задовольнити.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15050/20 - скасувати.
Прийняти у цій частині нове рішення. Відмовити арбітражному керуючому Рудецькій Оксані Ярославівні у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Огороднік К.М.
