Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/748/492/22 Єдиний унікальний № 748/1575/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" листопада 2022 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Олещенко В.І.,
за участю секретаря судового засідання Вадюхіної О.Г.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Замури Л.П. ,
представника відповідачки Кушнеренка Є.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійний вимог: Служба у справах дітей Гончарівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Державна прикордонна служба України, про заборону виїзду дитини за межі України без згоди батька,
В С Т А Н О В И В :
31 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить заборонити виїзд сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України (за кордон) без згоди батька та без визначення тривалості виїзду та країни виїзду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 8 лютого 2022 року визначено місце проживання малолітньої дитини разом із матір`ю ОСОБА_4 . Відповідачка чинить перешкоди щодо спілкування позивача з сином, позивач неодноразово чув від відповідачки, що вона має намір вивезти сина за кордон без його згоди. У такому разі позивач втратить можливість спілкуватися з сином. Позивач заперечує проти виїзду дитини за кордон без його згоди.
Ухвалою судді від 1 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
9 вересня 2022 року представик відповідача адвокат Кушнеренко Є.Ю. подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У зв`язку з цим просить в задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з позивача на користь відповідача всі понесені процесуальні витрати, в тому числі витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що відповідачка під час їх сварок погрожувала вивезти дитину за кордон, зазначала, що він більше не побачить сина. Якщо він буде знати, куди відповідачка вивозить дитину, він надасть відповідну згоду.
Представник позивача адвокат Замура Л.П. у судовому засіданні позов підтримала.
Відповідачка у судове засідання не з"явилася.
Представник відповідачки адвокат Кушнеренко Є.Ю. у судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що позивачем не доведено порушення його прав та наміру відповідачки вивезти дитину за кордон. Відповідачка є військовослужбовцем і звільнятися з лав ЗСУ рішення не приймала.
Третя особа без самостійний вимог Служба у справах дітей Гончарівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання явку свого представника не забезпечили, надавши заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Щодо задоволення позовних вимог покладаються на розсуд суду.
Третя особа без самостійний вимог Державна прикордонна служба України в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надавши письмові пояснення та одночасно просять розгляд справи здійснювати без участі представника Адміністрації Держприкордонслужби.
Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідачки, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , його батьками в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . (а.с. 7).
Відповідно до копії рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 9 червня 2020 року розірвано шлюб між сторонами. (а.с.8)
3 червня 2020 року Чернігівським районним судом Чернігівської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку /доходу/ щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 11 березня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/9 частки його доходів (заробітку) до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи з 11 березня 2020 року. (а.с.9-11)
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 8 лютого 2022 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.12-13)
5 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Державної прикордонної служби України, в якій зазначив, що він не дає згоди на виїзд сина ОСОБА_5 за кордон з 1 серпня 2022 року по 1 серпня 2023 року без його письмової згоди. (а.с.14)
Адміністрація Державної прикордонної служби України у відповіді на заяву повідомила ОСОБА_1 про те, що громадяни України, які не досягли 16-річного віку, під час виїзду з України повинні дотримуватись вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. У разі виявлення порушень Правил під час здійснення процедур прикордонного контролю стосовно Вашої дитини, уповноваженими посадовими особами Державної прикордонної служби України буде відмовлено їй у перетинанні державного кордону. Надання Державній прикордонній службі України та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, здійснюються відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі України та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 280. Відповідно до пункту 5 Порядку уповноважені державні органи можуть надавати доручення про заборону виїзду з України осіб, яких за рішенням слідчого судді, суду тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі тих, до яких застосовано запобіжний захід, передбачений Кримінальнимпроцесуальним кодексом України, за умовами якого передбачено таке обмеження. Отже, у разі надходження до Адміністрації Держприкордонслужби України судового рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду з території України дитини і внесення інформації у відповідні бази даних, Державною прикордонною службою України буде вжито всіх заходів, передбачених законодавством, щодо недопущення її незаконного виїзду за межі України. (а.с.15)
Також, позивач звертався до Служби у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області з приводу заборони завіряти заяви відповідачки на уповноваження осіб на вивіз сина за кордон. (а.с.17)
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.
Відповідно до ст.141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно зі статтями 150, 153, 155 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до ч. ч.1, 2, 3 ст.157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд з України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску (підпункт 1 пункту 4 Правил).
Нотаріально посвідчена згода другого з батьків не вимагається у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця під час пред`явлення рішення суду або органу опіки та піклування (районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі його утворення), сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади) або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб, а також в інших передбачених Правилами випадках (п.3, 4 Правил)
З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
На час запровадження в Україні правового режиму воєнного стану діють положення абзацу тринадцятого пункту 2-3 Правил, відповідно до яких виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону.
За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачка всупереч інтересам неповнолітньої дитини має намір вивезти її за кордон.
Із викладених в позові обставин та наданих позивачем доказів не встановлено порушення відповідачкою прав позивача, свобод чи законних інтересів.
За таких обставин, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач згідно п.13 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, то останній компенсується за рахунок держави.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідачем понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги на суму 6000 грн, на підтвердження яких надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 145, акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 5 вересня 2022 року, договір № 145 про надання правової допомоги від 5 вересня 2022 року.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, а також клопотання представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат за правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачки понесені витрати на правничу допомогу.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійний вимог: Служба у справах дітей Гончарівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Державна прикордонна служба України, про заборону виїзду дитини за межі України без згоди батька - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 6000 грн витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 9 листопада 2022 року.
СуддяВ. І. Олещенко
