Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2-з/748/37/22
Єдиний унікальний № 748/1575/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2022 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Олещенко В.І.,
за участю секретаря судового засідання Вадюхіної О.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійний вимог: Служба у справах дітей Гончарівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Державна прикородонна служба України (Адміністрація Державної прикордонної служби України) про заборону виїзду за межі України без згоди батька,
В С Т А Н О В И В:
31 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить заборонити виїзд ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України (за кордон) без згоди батька ОСОБА_1 без визначення тривалості виїзду та країни виїзду.
Ухвалою судді від 1 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
20 жовтня 2022 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом встановленням обов`язку повідомити батька про намір вивезти сина ОСОБА_3 за межі України; до набрання чинності рішенням у справі заборонити ОСОБА_4 самостійно приймати рішення щодо вивезення сина позивача ОСОБА_3 за межі України.
Позивач зазначає, що оскільки між колишнім подружжям не має єдиної думки та поваги при вирішенні питання щодо порядку спілкування та виховання спільної дитини, постійно виникають конфлікти з приводу обізнаності батька щодо дитини, її місцязнаходження та стану здоров`я, позивач позбавлений можливості підтримувати контакт із сином, тому з метою недопущення вивезення сина за межі України без його згоди, до вирішення спору по цивільній справі по суті вважає, що такий захід забезпечення позову є зваженим та який забезпечить розгляд справи і виконання судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання заяви та розгляду її судами першої та апеляційної інстанцій) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивачем у п. 2 вимог фактично ставиться питання про вирішення позовних вимог про заборону відповідачу ОСОБА_4 самостійно приймати рішення щодо вивезення сина позивача ОСОБА_3 за межі України, а не про застосування конкретного виду заходу забезпечення позову, що суперечить чинному законодавству.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуюче наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано доказів загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає вимогам статті 150 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійний вимог: Служба у справах дітей Гончарівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Державна прикородонна служба України (Адміністрація Державної прикордонної служби України) про заборонувиїзду замежі Українибез згодибатька- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя В.І. Олещенко
