УХВАЛА
27 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/8413/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.
розглянувши заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури
про забезпечення позову
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Київської міської ради,
2. Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до 1. Приватного акціонерного товариства "Центрелеватормлинбуд",
2. Комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Благодійна організація "ФУНДАЦІЯ СПАДЩИНИ ТЕРЕЩЕНКІВ",
про розірвання договору та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2022 було відкрито касаційне провадження у справі № 910/8413/21 за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.11.2022.
25.10.2022 до Касаційного господарського суду надійшла заява першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову, яку обґрунтовано тим, що реєстрація за Приватним акціонерним товариством права власності на комунальне нерухоме майно без реалізації інвестиційного проекту та на підставі нікчемної додаткової угоди до інвестиційного договору та зняття арешту на спірне майно зумовила набуття товариством можливості реалізовувати правомочності власника такого майна щодо розпорядження ним, а отже вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту співвідноситься з предметом позову і забезпечить фактичне поновлення порушеного права позивача та можливість виконання судового рішення, у разі постановлення такого рішення на користь прокурора та Київської міської ради.
Заявник просить:
1) накласти арешт на нежилий будинок (літера "А") загальною площею 1104,7 м2, розташований у м. Києві, б-р Т. Шевченка, 34/15 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 223819880000);
2) накласти арешт на нежилі приміщення загальною площею 29,40 м2, в тому числі: приміщення №№ 1, 2, 3, 4 (групи приміщень № 5) площею 26,30 м2, місця спільного користування площею 3,10 м2 (в літ. "Б", "В"), розташовані у м. Києві, б-р Т. Шевченка, 34/13 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 252149680000);
3) стягувачем визнати Київську міську прокуратуру (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 02910019);
4) боржником визнати Приватне акціонерне товариство "Центрелеватормлинбуд" (код ЄДРПОУ: 01354680, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 34-Б).
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 ГПК України визначено заходи забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, Суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки зазначені у заяві обставини не доводять, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання прийнятого судами попередніх інстанцій рішення або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки заявником не наведено обґрунтованих мотивів та доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
Суд касаційної інстанції також виходить із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити першому заступнику керівника Київської міської прокуратури у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/8413/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді: Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
