Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/19348/20
4-с/760/102/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Скаженик Я.О.,
за участю: представника скаржника - Котова С.О.,
державного виконавця - Цапенко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» у якій просила суд:
-Визнати неправомірною бездіяльність начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, щодо не скасування після завершення виконавчого провадження, арешту з невизначеного усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№44090483, виданої 22.07.2014 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016 20:33:14, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідентифікаційний номер: №29306897 від 18.04.2016 20:35:41, номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна);
-зобов`язати Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про зняття арешту з невизначеного усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№44090483, виданої 22.07.2014 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016 20:33:14, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідентифікаційний номер: №29306897 від 18.04.2016 20:35:41, номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).
В обґрунтування поданої скарги вказує, що на виконанні у Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 44090483, щодо виконання виконавчого листа № 2-273/13 від 11.07.2014 виданого Солом`янським районним судом м. Києва, про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» боргу в сумі 1 263 820,87 грн.
Зазначає, що у рамках даного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№44090483, виданої 22.07.2014 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016 20:33:14, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідентифікаційний номер: №29306897 від 18.04.2016 20:35:41, номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) було накладено арешт на усе майно ОСОБА_1 .
Стверджує, що 18.04.2016 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, яка була направлена з виконавчим документом на адресу стягувача.
Скаржник вказує, що приймаючи рішення про повернення виконавчого документу стягувачу, державним виконавцем не було вирішено питання про скасування арешт із майна боржника, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім цього скаржник зазначає, що 19.05.2020 вона звернулася до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про скасування арешту із належного їй майна, який був накладений вищевказаною постановою, проте у задоволенні даної заяви було відмовлено.
З урахуванням викладеного вище просить суд скаргу задовольнити.
08.09.2020 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.09.2020 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10.09.2020 без змін.
Постановою Верховного Суду від 22.12.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10.09.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 24.03.2021 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
21.01.2022 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.01.2022 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
15.008.2022 ОСОБА_1 було подано до суду уточнену скаргу.
24.08.2022 директором ТОВ «Росвен Інвест Україна» Кашпур М. було подано до суду лист, у якому останній зазначив про відсутність будь-яких майнових та фінансових претензій стягувача ТОВ «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 13-07-И/02 від 12.03.2007, а також будь-яких мінових інтересів щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 .
У судому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Державний виконавець Цапенко С.М. у судовому засідання проти поданої скарги заперечувала та просила суд відмовити у її задоволенні.
Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника скаржника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києві від 16.12.2013 було солідарно стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» суму строкової заборгованості по кредиту в розмірі 82124 долари 52 центи США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 31 січня 2013 року складає 656321 гривню 29 копійок; суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 7223 долари 18 центів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 31 січня 2013 року складає 57734 гривні 88 копійок; суму строкової заборгованості по процентам у розмірі 869 доларів 40 центів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 31 січня 2013 року складає 6949 гривень 11 копійок; суму простроченої заборгованості по процентам у розмірі 11576 доларів 82 центи США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 31 січня 2013 року складає 92533 гривні 52 копійки; суму строкової заборгованості по комісії в розмірі 959 гривень 50 копійок; суму простроченої заборгованості по комісії в розмірі 6716 гривень 50 копійок; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та комісії в розмірі 362676 гривень 07 копійок; штраф за ненадання документів на підтвердження фінансового стану та можливості огляду заставного майна в розмірі 79930 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір в розмірі 1720 гривень 50 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір в розмірі 1720 гривень 50 копійок (а.с. 20-21).
Відповідно до відомостей із ВП-спецрозділ вбачається, що 22.07.2014 було відкрито виконавче провадження № 44090483 з примусового виконання виконавчого листа № 2-273/13 від 11.07.2014 виданого Солом`янським районним судом м. Києва на виконання заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16.12.2013 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу у розмірі 1 263 820,87 грн. (а.с. 26-27).
Також встановлено, що головним державним виконавцем Москаленко О.П. було винесено постанову від 22.07.2014 у рамках виконавчого провадження № 44090483 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с. 26-27).
Окрім цього, головним державним виконавцем Штойкою Л.Р. було винесено постанову від 18.04.2016 у рамках виконавчого провадження № 44090483 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2019 було замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Росвен Інвест Україна» у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 24).
При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 07.09.2020 щодо майна ОСОБА_1 діє обтяження накладене постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№44090483, виданої 22.07.2014 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016 20:33:14, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідентифікаційний номер: №29306897 від 18.04.2016 20:35:41, номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) (а.с. 31-32).
Таким чином судом встановлено, що виконавче провадження № 44090483 було завершено 18.04.2016, оскільки головним державним виконавцем Штойкою Л.Р. було винесено постанову від 18.04.2016 у рамках виконавчого провадження № 44090483 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржником було направлена відповідна заява до органу виконавчої служби про скасування арешту нерухомого майна, що був накладений в рамках ВП № 44090483.
Однак, як посилається сторона заявника, виконавчою службою не було здійснено відповідних дій із зняття арештів з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачові, а тому вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що прямо порушує право скаржника.
Разом з тим, слід зазначити, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови від 22.07.2014) не містило обов`язку виконавця скасовувати арешт з майна боржника.
Однак, виходячи зі змісту п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.10.2020 року (справа № 204/2494/20), в якій зазначено, що повернення державним виконавцем своєю постановою виконавчого документу стягувану не змінює характеру правовідносин та вимоги боржника про скасування арешту майна не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог ст. ст. 42, 48, 175, 447 ЦПК України.
Боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі № 712/12136/18).
Так, відповідно до ст.ст. 447-449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції, чинній станом на день винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до пункту 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, в редакції, чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, - якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
З аналізу вказаних норм законодавства слідує логічний висновок про те, що повернення виконавчого листа стягувачу є однією із форм закінчення виконавчого провадження, що у розумінні вимог вказаного Закону передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що не зняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право заявника підлягає захисту.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, виконавче провадження, в межах якого подано дано скаргу знищено, що унеможливлює держвиконавця на вчинення дій щодо скасування відповідного арешту майна боржника.
А тому, з урахуванням наведеного вище та приймаючи до уваги вимоги чинного законодавства щодо необхідності застосування судом єфективного способу захисту та поновлення прав сторони заявника, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови про арешт майна боржника.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№44090483, виданої 22.07.2014 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016 20:33:14, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідентифікаційний номер: №29306897 від 18.04.2016 20:35:41, номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).
Разом із тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, оскільки рішення про повернення виконавчого документу стягувачу було прийнято іншим виконавцем, а не начальником Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ).
З урахування викладеного вище суд приходить до висновку про часткове задоволення поданої скарги.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 268, 263-264, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, суд, -
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», задовольнити частково.
Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№44090483, виданої 22.07.2014 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016 20:33:14, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідентифікаційний номер: №29306897 від 18.04.2016 20:35:41, номер запису про обтяження: №14215968 від 18.04.2016, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).
В іншій частині поданої скарги, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Букіна
