Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 161/18237/18 Провадження №11-кп/802/642/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ч.1 ст.296 КК України Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
неповнолітньої обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
представника виконавчого комітету Луцької міської ради - ОСОБА_8 ,
захисника неповнолітньої обвинуваченої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030010002223 від 19.06.2018 року, за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_7 та в її інтересах захисника ОСОБА_9 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.296КК України (в редакції Закону № 767-VII від 23.02.2014 року),-
В С Т А Н О В И В :
Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Луцьк Волинської області, українку, громадянку України, незаміжню, працюючу офіціантом в "ПрестоПіцца", проживаючу у АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 16.01.2018 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України;
- 18.05.2018 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.185 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі пункту «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнена від відбуття призначеного покарання;
визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України (в редакції Закону №767-VII від 23.02.2014 року), та призначено покарання у виді арешту строком на 45 (сорок п`ять) діб.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та невідбутої частини покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2018 року, остатоточно призначено покарання до відбуття неповнолітній ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Застосовано до неповнолітньої ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:
- заборонити виїжджати за межі Волинської області без дозволу суду;
- здати на зберігання до компетентного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в разі наявності).
Строк відбуття покарання неповнолітній ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Згідно вироку суду неповнолітня обвинувачена ОСОБА_7 , 18.06.2018 року близько 23:50 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в громадському місці, а саме в дворі будинку АДРЕСА_2 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, з особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, діючи умисно, використовуючи нікчемний привід, демонструючи свою зверхність, нанесла удар лівою ногою в праву ділянку підборіддя потерпілої ОСОБА_10 . Продовжуючи свої протиправні дії, неповнолітня обвинувачена ОСОБА_7 схопила потерпілу правою рукою за волосся та кулаком лівої руки нанесла близько трьох ударів в праву ділянку обличчя потерпілої. В подальшому, неповнолітня обвинувачена ОСОБА_7 , повалила потерпілу на землю та нанесла їй близько п`яти ударів кулаками обох рук в ділянку голови, обличчя та грудної клітки. Далі, неповнолітня обвинувачена ОСОБА_7 знову потягнувши потерпілу за волосся вниз повалила її на землю та сівши на неї нанесла їй два удари кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя та після цього почала двома руками здушувати горло потерпілої. Піднявшись на ноги, утримуючи при цьому потерпілу за волосся, неповнолітня обвинувачена ОСОБА_7 вкусила її за кисть лівої та правої руки.
Вказаними протиправними діями неповнолітня обвинувачена ОСОБА_7 спричинила потерпілій ОСОБА_10 наступні тілесні ушкодження: синці на лобній ділянці голови, в ділянці нижньої губи, підборіддя, на виличній ділянці справа, в ділянці шиї справа та зліва, садно в ділянці правого плечового суглобу, поверхневі рани в ділянці обох кистей. Згідно висновку судово-медичного експерта № 436 від 04.07.2018 року вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (Том 2 а.с.14-15).
В своїй апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 вказує, що свою вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчинених нею правопорушеннях, усвідомила свої протиправні дії і дійсно стала на шлях виправлення. На даний час проживає у АДРЕСА_1 , доглядає свою прабабусю ОСОБА_11 , 1933 року народження, інваліда 2 групи, яка потрубує стороннього догляду. Без її допомоги прабабуся обійтися не може, так як крім неї нікому здійснити за нею догляд. Просить пом`якшити їй покарання і обрати його таким, щоб не позбавляти її волі (Том 2 а.с.19).
В своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_7 ОСОБА_9 , не спорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлення фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини ОСОБА_7 та правильність кваліфікації дій, вказує, що апеляційна скарга подається у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення. Просить вирок скасувати за закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності.
Вказує на те, що ОСОБА_7 вже багаторазово пожалкувала про вчинене нею кримінальне правопорушення, покарана наріканням оточуючих людей. У вчиненому кримінальному правопорушенні вона проявила та проявляє щиросердечне розкаяння, обіцяє, що більше не вчинятиме кримінальних правопорушень. Крім того ОСОБА_7 добровільно відшкодувала потерпілій усі збитки. Санкція інкримінованого ОСОБА_7 діяння, а саме ч.1 ст.296 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, було вчинене ОСОБА_7 18.06.2018 року. Таким чином ОСОБА_7 відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (Том 2 а.с.32-34).
В судове засідання не з`явилася потерпіла ОСОБА_10 , хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце розгляду вказаного кримінального провадження. Від неї на адресу апеляційного суду не надходило ні заяв, ні клопотань про відкладення розгляду справи. Учасники кримінального провадження, які з`явилися в судове засідання, не заперечували щодо продовження розгляду справи у відсутності потерпілої. Її неприбуття не перешкоджає розгляду кримінального провадження відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційних скарг; думку обвинуваченої, її законного представника та захисника,які своїапеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити; прокурора, яка проти задоволення апеляційних скарг заперечила, просила вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Суд першоїінстанції правильновстановив фактичніобставини справиі йоговисновок продоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.296КК України,ґрунтується на об`єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінально процесуального законодавства, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушеня, у вчиненні якого її визнано винною, при перевірці вироку не встановлено.
Відповідно до вимог ч.3 ст.370, п.2 ч.3 ст.374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до ст.94 зазначеного Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Твердження обвинуваченої в апеляційній скарзі про те, що призначене їй покарання не відповідає ступеню тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення таособі обвинуваченоївнаслідок суворості є безпідставними.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.
Як убачається із вироку суду призначаючи неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу неповнолітньої обвинуваченої.
До обставин, що пом`якшують покарання неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_7 , суд першої інстанції відніс щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків та вчинення злочину неповнолітньою.
До обставини, що обтяжують її покарання, суд першої інстанції відніс вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.
Разом з тим судом першої інстанції при визначенні виду та розміру покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_7 враховано те, що остання свою вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, добровільно відшкодувала завдані збитки потерпілій, яка не наполягала на призначенні суворого покарання неповнолітній ОСОБА_7 , має постійне місце проживання, має неповнолітню дитину, однак щодо якої позбавлена батьківських прав, однак характеризується з негативної сторони, вчинила новий злочин в період іспитового строку.
А тому суд першої інстанції вважав, що виправлення та перевиховання неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_7 неможливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання неповнолітній ОСОБА_7 слід призначити в межах санкції ч.1 ст.296 КК України із застосуванням ст.71 КК України у виді позбавлення волі. На думку суду першої інстанції дане покарання буде необхіднимта достатнімдля виправленняі перевиховання неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_7 , а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і відповідатиме вимогам ст.65 КК України, з чим погоджується апеляційний суд.
Так при призначенні покарання суд першої інстанції врахував всі ті обставини на які вказує обвинувачена в апеляційній скарзі, а тому апеляційний суд не вбачає законних підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання.
Отже призначене ОСОБА_7 покарання повністю відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, а також принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Щодо доводів захисника в апеляційній скарзі про звільнення ОСОБА_7 від покарання, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України за закінчення строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Пунктом 2 ч.1 ст.49КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (в редакції Закону №2617-VIII від 22 листопада 2018 року).
Відповідно до ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
Як вбчається з матеріалів кримінального провадження неодноразово ухвалами Луцького міськрайонного суду Волинської області до обвинуваченої ОСОБА_7 застосовувались приводи в судові засідання у зв`язку з її ухиленням від прибуття у судове засідання. В подальшому ухвалою Луцького міськрайонного суду Волиснької області від 29.04.2022 року було зупинено судове провадження до розшуку обвинуваченої ОСОБА_7 (Том 1 а.с.247). 08.06.2022 року було відновлено провадження у даній справі.
Таким чином апеляційний суд не вбачає законних підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.296КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1ч.2ст.284КПК України за закінчення строків давності, враховуючи положення ч.2 ст.49 КК України.
Будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника, а тому вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України Волинський апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційні скаргиобвинуваченої ОСОБА_7 тав їїінтересах захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.296КК України (вредакції Закону№ 767-VIIвід 23.02.2014року) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді:
