Ухвала
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 170/129/21-ц
провадження № 61-7705св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_2 (суддя-доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_4,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімпл Мані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року у складі судді ОСОБА_8 та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2022 року у складі колегії суддів: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шацького районного суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпл Мані» (далі - ТОВ «Сімпл Мані»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») про визнання договору факторингу частково недійсним.
Ухвалою Шацького районного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року цивільну справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Передаючи справу до іншого суду у порядку статті 31 ЦПК України, суд виходив із того, що позовна заява подана з порушенням вимог частини другої статті 27 ЦПК України, оскільки згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Сімпл Мані» знаходиться за адресою: вул. Вербова, 17а, м. Київ, Оболонський район, а фактично за адресою: вул. Дорогожицька, 1, офіс 807, м. Київ, Шевченківський район; ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» знаходиться за адресою: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, Шевченківський район, що територіально віднесено до Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору на реквізити Шевченківського районного суду м. Києва та надання належним чином засвідчених копій документів, що додаються до позовної заяви для суду та інших учасників справи.
На виконання вимог ухвали, ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій зазначив, що він, звертаючись до Шацького районного суду Волинської області сплатив судовий збір за реквізитами цього суду. Hi Цивільним процесуальним кодексом України, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено повторної сплати судового збору (за реквізитами суду, до якого було передано справу), якщо він був уже сплачений при подачі позовної заяви. Визначальним є сам факт сплати судового збору, що підтверджується необхідними документами та надходженням суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .
Визнаючи неподаною і повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недолік позовної заяви шляхом сплати судового збору та не надав належним чином засвідчених копій документів для суду, що зазначені в пунктах 2, 3, 4 додатків до заяви про усунення недоліків.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судовий збір у порушення вимог статті 9 Закону України «Про судовий збір» не сплачено за місцем розгляду справи, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва.
Порушення позивачем правил підсудності, що визначені ЦПК України, не може бути підставою для звільнення особи від сплати судового збору за місцем розгляду справи.
Крім того, в абзаці 1 пункту 5 положень, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 «Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» зазначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Позивач не позбавлений можливості повернути помилково сплачений судовий збір, в зв`язку з порушення правил підсудності, на підставі Порядку № 787.Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 вересня 2018 року у справі №805/168/18-а.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що стандартами діловодства не передбачено засвідчення копій, знятих з копій документів, a не з оригіналів. Більше того, законодавством не встановлено вимог щодо засвідчення копій документів фізичною особою. Hi Цивільним процесуальним кодексом України, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено повторної сплати судового збору у випадку передання справи за підсудністю з одного суду до іншого суду.
Згідно з абзацом 3 пункту 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 якщо судовий збір було сплачено за місцем подання позову (заяви, скарги) до суду, а потім матеріали справи було передано в порядку статті 116 ЦПК України 2004 року до іншого суду, то останній не вправі у зв`язку з цим повертати відповідну заяву чи скаргу, посилаючись на відсутність належних доказів сплати судового збору, оскільки після відкриття провадження у справі положення статті 121 ЦПК України 2004 року застосовуватись не можуть, а визначальним є сам факт сплати судового збору, що підтверджується відповідними документами, та надходження суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору, серед яких відсутня така підстава, як передача справи з одного суду до іншого суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
21 вересня 2022 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімпл Мані», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання договору факторингу частково недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2022 року призначити до судового розгляду на 12 жовтня 2022 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
