Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 727/1140/21
Провадження № 2/727/256/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«05» серпня 2022 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді Танасійчук Н.М.,
за участю секретаря: Дячук І.М.,
представника позивача: Якобишеної Т.Д.
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 , Савчук Віталіна Григорівна про :
-визнання договору купівлі-продажу квартири № 4970 від 17 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького нотаріального округу Савчук В.Г., недійсним, в частині зазначення покупця ОСОБА_2 та перевести на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2019 року, що укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г. зареєстрований в реєстрі за№ 4970
- визнання договору дарування від 17 вересня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г. , який зареєстрований в реєстрі за№ 4974, на підставі якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 належну йому квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - 285027573101, удаваним правочином.
-визнання об`єктами спільної власності подружжя ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - квартири АДРЕСА_2 вартістю 891941 грн. 88 коп., гаража НОМЕР_18, який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № 12 в місті Чернівці вартістю 115041 грн. 49 коп., транспортного засобу марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску,колір сірий, кузов - універсал-В, 242366 (двісті сорок дві тисячі триста шістдесят шість) грн.
- визнання за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , коштів в розмірі 57520 грн. 75 коп., як грошової компенсації за 1/2 частку вартості гаража № НОМЕР_2 , який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № НОМЕР_3 в місті Чернівці.
-стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , коштів в розмірі 181774 грн. 50 коп. як грошової компенсацію за 3/4 частки вартості транспортного засобу марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір сірий, кузов - універсал-В.
- визнання спільними боргами подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 5000 (п`ять тисяч) фунтів стерлінгів, які отримані ОСОБА_6 у ОСОБА_10 ,згідно боргової розписки від 21.08.2019 року та стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Ѕ частки боргу за борговою розпискою від 21.08.2019 року, в розмірі 95652 грн., що становить 2500 (дві тисячі п`ятсот) фунтів стерлінгів.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вказує, що він, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у шлюбіз ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Станом на час ухвалення судом даного рішення шлюб між ними розірвано.
Вказує, що під час перебування в шлюбі із ОСОБА_4 за спільні кошти ними було придбане наступне майно:
-Квартира АДРЕСА_3 , яка складається з трьох житлових кімнат в будинку
АДРЕСА_4 , який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № НОМЕР_3 в місті Чернівці, право власності на який було оформлено на ім`я ОСОБА_4 .
-Транспортний засіб: автомобіль марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску,колір сірий, кузов - універсал-В , на ім`я ОСОБА_4 .
-Ряд рухомого майна, яке залишилося у відповідачки, а саме: холодильник великий марки BOSH KSV36VL3P, сірого кольору, без морозильної камери вартістю 200 Фунтів (7669,06 грн.); холодильник маленький марки LG, сірого кольору без морозилки вартістю 120 фунтів (4601,44 грн.); духовка електрична марки CDA 223ss скляна панель, чорного кольору вартістю 280 фунтів (10736,70 грн.); духовка електрична марки CDA 223ss скляна панель, чорного кольору вартістю 140 фунтів (5368,34 грн.); газова плита на 6 конфорок з духовкою з нержавіючої сталі професійна вартістю 550 фунтів (21089,90 грн.); автомобільний очищуючий пістолет марки ТОРНАДОР вартістю 24 фунта (920,30 грн.); комплект кранів у ванну кімнату та кухню фірми GAPPO вартістю 283 фунта (10851,72 грн.); розетки, вимикачі, рамки, пульти та адаптери марки LIVOLO вартістю 107 фунтів (4102,95 грн.); домофон квартирний марки DRAGONSWIEV вартістю 138,36 фунтів (5305,45 грн.); рівні (уровні) пузиркові фірми OX професійні розміром 120 см, синього кольору з надписом ОХ вартістю 85 фунтів (3259,40 грн.); рівні (уровні) пузиркові фірми OX професійні розміром 80 см, синього кольору з надписом ОХ вартістю 65 фунтів (2492,44 грн.); рівні (уровні) пузиркові фірми OX професійні розміром 60 см синього кольору з надписом ОХ вартістю 42 фунтів (1610,50 грн.); набір коронок по металу марки BOSH hss-bimetal в кількості 5 шт., діаметр 22, 25, 32, 50, 65 вартістю 75 фунтів (2875,90 грн.); набір коронок по бетону ОХ mbd5, які знаходяться чемодані сірого кольору вартістю 160 фунтів (6135,25 грн.); котел марки Vaillant, конденсаційний 32 кіловата, білого кольору вартістю 250 фунтів (9586,33 грн.); компресор повітряний двохциліндровий червоного кольору з резервуаром 100 літрів вартістю 300 дол. США (8408,70 грн.); перфоратор марки MAKITA в чемодані зеленого кольору електричний 240 вт, вартістю 95 дол. США (2665,60 грн.); батарейки марки MAKITA 18 вольт 5 ампер 2 шт. вартістю 80 фунтів (3067,62 грн.); ліхтарик марки MAKITA на батарейці 18 вольт вартістю 15 фунтів (575,20 грн.); телескопічна фарбувальна палка фірми ОХ, синього кольору вартістю 65 фунтів (2492,44 грн.); 30 метрів труби діаметром 22 мідна вартістю 120 фунтів (4601,44 грн.); 20 метрів труби діаметром 16 мідна вартістю 80 фунтів (3067,62 грн.); телевізор марки LG 32 дюйма, чорного кольору вартістю 80 фунтів (3067,62 грн.); пилосос марки CHARLES, синього кольору англійський вартістю 100 фунтів (3834,53 грн.); батут зеленого кольору, діаметром 4 м вартістю 180 фунтів (6902,20 грн.); пральна машина марки LOGITEC l814wm16 вартістю 140 фунтів (5368,34 грн.); титанові диски розміром 5*110 на опель омегу сірого кольору вартістю 250 дол. США (7007,23 грн.); прес металевий для виприсовки для ремонту авто вартістю 80 дол. США (2244,71 грн.); навігатор марки ТОМ ТОМ, чорного кольору вартістю 60 Фунтів (2300,72 грн
- А також в шлюбі виникли боргові зобов`язання в розмірі 5000 (п`ять тисяч фунтів стерлінгів), які він позичив згідно розписки від 21.08.2019 року у ОСОБА_10 перебуваючи в Англії та передані відповідачці, дані кошти використані в інтересах сім`ї, позика отримувалася для купівлі квартири АДРЕСА_1 . Та вже після припинення фактичних шлюбних стосунків та після подачі відповідачкою-1 позовної заяви про розірвання шлюбу, 14 січня 2021 р. я повернув ОСОБА_10 . Курс НБУ 1 фунта стерлінга по відношенню до гривні станом на 14.01.2021 року становить 38,2608 грн., тобто загальна сума позики, яку я повернув 14.01.2021 р. становить 191304 грн., Ѕ частка - 95652 грн.
Відповідачка відмовляється в добровільному порядку поділити майно, заявивши, що все воно є її приватною власністю.
Посилається на те, що їх з відповідачкою шлюб зареєстровано 15 травня 2012 року, однак фактично як чоловік та жінка вони почали проживати раніше, приблизно за два роки до офіційного укладення шлюбу.
Згодом подружжя вирішило, що позивач поїде на заробітки закордон.
Перебуваючи закордоном, позивач через оголошення здійснював пошук квартири, з цього приводу спілкувався із посередниками.
Саме, по оголошенню знайшов квартиру АДРЕСА_1 , вартість в оголошенні була зазначена - 37000 до. США.
Після того, як відповідачка оглянула квартиру, направила фото квартири та плану квартири на телефон у додаток "Вайбер" та узгодження вартості квартири в розмірі еквівалентно 32000 євро, оскільки продавець - ОСОБА_7 фактично проживає в Італії, вони погодилися купити квартиру.
Згідно їхньої домовленості із відповідачкою у зв`язку із тим, що станом на день укладення договору купівлі-продажу квартири позивач був закордоном та не мав змоги надати згоду на укладення договору купівлі-продажу квартири на її ім`я, як другий із подружжя, щоб не втратити дану квартиру, вони порадилися і вирішили, щоб ОСОБА_4 пішла на консультацію до нотаріуса та знайшла шляхи яким чином можливо оформити квартиру на її ім`я без згоди ОСОБА_6 .
Після отримання консультації ОСОБА_4 повідомила йому, що квартиру вони вирішили оформити договором дарування, оскільки при укладенні договору дарування не потрібна згода другого із подружжя, а після його приїзду квартиру перепишуть на його ім`я, оскільки вона придбана виключно за кошти які заробляв позивач, що для нього не було принциповим, оскільки квартира купувалася для їхньої сім`ї, та він ніколи не планував розлучатися із своєю дружиною та ділити майно.
Що стосується гаража № НОМЕР_2 , який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № НОМЕР_3 в місті Чернівці, позивач вказує, що саме він перебуваючи в Англії 31.05.2020 року знайшов на сайті ОЛХ оголошення про продаж гаражу. Особисто він телефонував власнику гаража по номеру телефону НОМЕР_5 , який йому повідомив, що гараж коштує 4300 дол. США, але погодився зробити знижку та вони узгодили ціну 4150 дол. США, а також домовились, що його дружина (відповідачка) приїде подивиться гараж і привезе завдаток за гараж, та оскільки на той момент йому затримували зарплату та в нього не було всієї суми, то вони домовилися, що решту коштів він мав сплатити до 01 липня 2020 року.
20 червня 2020 року він відправив відповідачці кошти на гараж та посилки. Після отримання коштів відповідачка , 30.06.2020 року переоформила гараж на своє ім`я.
У зв`язку із тим, що ОСОБА_4 продала гараж, який придбано в шлюбі за їхні спільні кошти, без його на те згоди, просить суд присудити йому грошову компенсацію, в розмірі 1/2 ринкової вартості гаража з розрахунку його повної вартості, тобто 57520 грн. 75 коп.
Також вказує, що за час шлюбу із Відповідачкою ними набуто у власність транспортний засіб - автомобіль марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір сірий, кузов - універсал-В, д. н. з. НОМЕР_6 , який зареєстровано з 04 листопада 2017 року за Відповідачем -1. Автомобіль було придбано за ціною 9000 дол. США.
Хоча вказаний автомобіль вважає спільним майном, однак зазначає, що його частка у автомобілі становить ѕ, а частка Відповідачки лише ј з огляду на те, що вказаний автомобіль було придбано й за кошти (в частині Ѕ частки), які належали йому на праві особистої приватної власності від проданого ним житлового будинку АДРЕСА_5 , який належав на праві особистої приватної власності, однак продано ним в шлюбі, 08.04.2016 року за ціною 12000 дол. США та частково від проданого 18.04.2017 року автомобіля, марки Fiat, модель Fiorino, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_7 , за ціною 4500 дол. США, який був придбаний ним на території Італії та ще до реєстрації шлюбу із Відповідачкою, завезений на територію України 27.04.2012 року, однак розмитнений в шлюбі 16.05.2012 року.
Вказує, що спірний автомобіль марки Renault MEGANE, набуто за ціною 9000 дол.США , із них 4500 дол. США - кошти від проданого автомобіля марки Fiat, модель Fiorino, 2008 року випуску, проданого 18.04.2017 року, а 4500 дол. - кошти, які належали на праві приватної особистої власності від продажу будинку, АДРЕСА_5 , який належав йому на праві приватної особистої власності та проданий, 08.04.2016 року.
Після повернення з -за кордону позивачу стало відомо, що Відповідачка 09 жовтня 2020 року перереєструвала автомобіль марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску, третій особі, яка зареєструвала автомобіль на своє ім`я та транспортному засобу присвоєно державний номер НОМЕР_8 , що стало для нього несподіванкою, оскільки остання йому про це не повідомляла та вони як подружжя не мали наміру продавати даний транспортний засіб. Крім того відповідачка продовжує на даний час користуватися спірним автомобілем.
У зв`язку з тим, що транспортний засіб неможливо поділити в натурі, оскільки він є неподільним, просить суд присудити йому грошову компенсацію - 3/4 частки від ринкової вартості автомобіля з розрахунку його повної вартості 242 366 грн., що складає 181774 грн. 50 коп.
Також вказує, що в шлюбі виникли боргові зобов`язання в розмірі 5000 фунтів стерлінгів, які він позичив згідно розписки від 21.08.2019 року у ОСОБА_10 , перебуваючи в Англії та передав відповідачці - ОСОБА_4 , дані кошти використані в інтересах сім`ї, позика отримувалася для купівлі квартири АДРЕСА_1 . Та вже після припинення фактичних шлюбних стосунків та після подачі відповідачкою-1 позовної заяви про розірвання шлюбу, 14 січня 2021 р. він повернув ОСОБА_10 кошти. Курс НБУ 1 фунта стерлінга по відношенню до гривні станом на 14.01.2021 року становить 38,2608 грн., тобто загальна сума позики, яку він повернув 14.01.2021 р. становить 191304 грн., Ѕ частка - 95652 грн.
Посилаючись на наведене та норми законодавства просить суд ухвалити рішення, яким
-визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г. за № 4970, в частині зазначення покупця ОСОБА_2 , та перевести на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2019 року, що укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г. зареєстрований в реєстрі за№ 4970.
- визнати договір дарування від 17 вересня 2019 року посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г., який зареєстрований в реєстрі за№ 4974 на підставі якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 належну йому квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - 285027573101, удаваним правочином.
- визнати об`єктами спільної власності подружжяОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступне майно: - квартиру АДРЕСА_2 вартістю 891941 грн. 88 коп., гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № 12 в місті Чернівці вартістю 115041 грн. 49 коп., транспортний засіб марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску,колір сірий, кузов - універсал-В, 242366 грн.
- визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_9 кошти в розмірі 57520 грн. 75 коп. як грошову компенсацію за 1/2 частку вартості гаража № НОМЕР_2 , який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № 12 в місті Чернівці.
-стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_9 кошти в розмірі 181774 грн. 50коп. як грошову компенсацію за 3/4 частки вартості транспортного засобу марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір сірий, кузов - універсал-В.
- визнати спільними боргами подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 5000 фунтів стерлінгів, які отримані ОСОБА_6 у ОСОБА_10 , згідно боргової розписки від 21.08.2019 року та стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_10 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_9 Ѕ частку боргу за борговою розпискою від 21.08.2019 року, в розмірі 95652 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн., що становить 2500 (дві тисячі п`ятсот) фунтів стерлінгів.
- стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати, пропорційно до задоволених вимог.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.02.2021 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 16.06.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті ( т.3 а.с.127)
18 березня 2021 року відповідач ОСОБА_4 подала до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнає зовсім та зазначає:
- з приводу вимог про квартиру : їй ніколи не було відомо, що квартира була придбана нею спільно з відповідачем, оскільки квартира була придбана її батьками та подарована їй. Вказує, що у неї ніколи не було коштів на квартиру, позивач передавав кошти з-за кордону, однак ці суми ніколи не були значними , їх вистачало лишень на утримання її та їх з позивачем доньки, святкування сімейних свят. Позивач закордоном проходив дороговартісне лікування, винаймав квартиру, харчувався, купував одяг, тому коштів додому висилав мало. Саме її батьками було прийняте рішення купити квартиру, адже їх з позивачем донька часто хворіє, тому їй доводилося на автомобілі возити дитину в м. Чернівці на обстеження та лікування. Покупцем квартири був її батько. Вважає, що підстави для визнання договору дарування недійсним - відсутні.
- з приводу вимоги відносно гаража, вказує, що ані вона , ані її чоловік гараж не купували , кошти за його придбання не вносили. Чоловік перебував закордоном, тому фізично не міг придбати гараж , а у неї на таку покупку не було грошей. Зазначає, що вона була членом Товариства індивідуальних гаражів, а потім вибула із членства. Однак гараж не придбавала і не продавала його. Просить відмовити в задоволенні даної вимоги повністю.
- з приводу вимоги щодо транспортного засобу Рено Меган, 2012 року випуску, вказує, що дійсно нею з чоловіком був придбаний автомобіль Фіат Фіоріно 2008 року випуску, який в 2017 році був проданий за 46300 грн. 03.03.2018 року нею, за спільні кошти подружжя, був придбаний інший транспортний засіб Рено Меган 2012 року випуску. Такий транспортний засіб був придбаний особисто для неї, як подарунок в честь народження доньки. Вказує, щоє недоведеною та обставина, що позивач вклав у покупку автомобіля кошти від проданого ним у 2016 році будинку, оскільки автомобіль був придбаний через два роки після продажу будинку. Кошти , виручені з продажу будинку ними були витрачені для потреб сім`ї. Спірний автомобіль РЕНО був проданий за 175000 грн. Гроші з продажу були використані виключно для сімейних потреб, зокрема для придбання вікон та дверей, в квартиру в м. Чернівцях де вони планували проживати, оплату комунальних послуг. Вказує, що позивач був обізнаний про це , адже на час продажу автомобіля вони ще вели спільне господарство. Вимоги щодо стягнення компенсації за проданий автомобіль не визнає повністю.
- щодо вимоги про спільні борги подружжя в сумі 5000 фунтів стерлінгів, вказує, що вона особисто знайома з ОСОБА_10 і він їй ніколи не казав, що позивач позичив у нього гроші. Тому вважає, що зазначений борг це вигадка позивача, а боргова розписка штучно створена, була написана заднім числом, для цілей стягнення з неї коштів. Вимогу не визнає.
22.03.2021 року відповідач ОСОБА_4 подала до суду доповнення до відзиву, в якому вказує, що шлюб між нею та позивачем був укладений 15 травня 2012 року, однак проживати спільно та вести спільне господарство вони почали з 2010року. Вказує, що позивач жодних коштів від продажу будинку АДРЕСА_5 не надавав . Транспортний засіб Рено меган вони купили лише через півроку після того як позивач продав автомобіль Фіат Фіоріно, тому, що заощаджували та накопичували кошти на нове авто. Вимогу про стягнення з неї ѕ частини вартості автомобіля не визнає, так як витратила кошти на потреби сім`ї, а 2000 фунтів передала позивачу.
26.03.2021 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 спрямовано до суду відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що спірна квартира була куплена батьком відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , який спостерігаючи за тим, як псуються сімейні відносини його доньки, бажаючи їх зберегти , придбав зазначену квартиру щоб молоде подружжя мало власне житло, а кошти, які зять мав заробити закордоном, за його планами, мали б бути витрачені на ремонт квартири. Вказує, що довідкою про доходи позивача доводиться його фінансова неспроможність на придбання квартири. Пояснює, що навесні 2019 року ОСОБА_2 та його донька розпочали пошуки квартири , а в квітні звернулися за допомогою до ріелтора, в результаті чого між ним та ОСОБА_13 був укладений договір про надання інформаційно- консультативних та посередницьких послуг між ріелтором та покупцем нерухомості. Крім того вказує, що відповідач ОСОБА_2 05.09.2019 року позичив у ОСОБА_14 для придбання квартири грошові кошти в сумі 20000 доларів США , а також 01.12.2017 року продав належний йому транспортний засіб Volkswagen transport д.н.з. НОМЕР_11 , за 10000 дол США та, 23.01.2020 року, транспортний засіб ВАЗ 21150 д.н.з. НОМЕР_12 за 3200 дол. США. Додає, що ОСОБА_2 та його дружина багато років є приватними підприємцями, мають стабільний постійний дохід, тому кошти на придбання квартири у них були. Просить відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, а також вирішити питання розподілу судових витрат стягнувши з позивача на користь відповідача понесенні ним судові витрати.
31.03.2021 року представником позивача Якобишеною Т.Д. спрямовано до суду відповідь на відзив ОСОБА_15 , в якому представник заперечує все сказане відповідачем ОСОБА_4 у її відзиві. Наполягає на тому, що саме позивач прийняв рішення придбати квартиру у м. Чернівці та заробляв закордоном для цього кошти. Називає неправдивою інформацією посилання ОСОБА_4 на те, що позивач надсилав лишень щомісячні мізерні суми для їх з донькою існування. Вказує, що ОСОБА_6 з 2014 року по 2017 рік періодично працював у Росії , а з листопада 2017 року по вересень 2020 року працював в м. Лондон ( Англія). З 01 серпня 2017 року він вже працював та відразу почав відправляти додому грошові кошти. З листопада 2018 року працевлаштувався офіційно та за весь час надіслав додому приблизно 40 тисяч фунтів стерлінгів. Вказує, що все це підтверджується перепискою по «вайбер» між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 . Також додає, що після приїзду позивача із за кордону, він поселився у спірній квартирі, оскільки перебував на самоізоляції. На його прохання, відповідачкою були створені для перебування у квартирі елементарні умови та залишені грошові кошти у гривнях, однак 2000 фунтів стерлінгів, вона йому не залишала. Також заперечує, те, що кошти від продажу ОСОБА_4 автомобіля були використані для потреб сім`ї . Що стосується гаражу, представник позивача зазначає, що відповідач дійсно придбавала гараж у м. Чернівці, що доводиться відповіддю на адвокатський запит та додатками до нього , заявами відповідача про прийняття до членів товариства в зв`язку з придбанням гаража НОМЕР_18.
08.04.2021 року представником позивача Якобишеною Т.Д. спрямовано до суду відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якому надає пояснення аналогічні її відповіді на відзив ОСОБА_4 . Додає, що не відповідають дійсності обставини зазначені у відзиві відповідача ОСОБА_2 про те, що він продав належні йому транспортні засоби за 10000 та 3200 дол США та повернув позичену у ОСОБА_16 суму коштів. Також заперечує отримання відповідачем ОСОБА_2 високих доходів від здійснення підприємницької діяльності. Вказує, що у відповідача ОСОБА_2 не було достатньої суми грошових коштів на придбання квартири. Просить відмовити в приєднанні до матеріалів справи відзиву ОСОБА_2 на позовну заяву по цивільній справі № 727/1140/21, у зв`язку із пропуском строку для його подачі. В разі приєднання до матеріалів справи відзиву ОСОБА_2 - взяти до уваги відповідь на відзив ОСОБА_2 на позовну заяву по цивільній справі № 727/1140/21 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_7 та Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіна Григорівна «Про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, визнання договору дарування недійсним». Виключити розписку від 05.09.2019 року, розписку від 01.02.2021 року, та нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_14 від 25 березня 2021 року, які додані ОСОБА_2 до відзиву на позову заяву із числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 в повному обсязі.
Представник позивача Якобишена Т.Д. в судовому засіданні вказує, що ОСОБА_6 перебував на заробітках у Англії. Дану обставину називає сама відповідач ОСОБА_4 в позовній заяві до ОСОБА_6 про стягнення аліментів. Перебуваючи закордоном ОСОБА_6 тяжко працював та все зароблене відправляв додому у вигляді посилок з речами та грошовими коштами. З допомогою Інтернет ресурсів, позивач здійснював пошуки підходящої для своєї сім`ї квартири для проживання в м. Чернівці, що доводиться перепискою подружжя у додатку «вайбер». Погодивши з ОСОБА_4 варіант квартири, який підходив їм обом, ОСОБА_17 вислав дружині грошові кошти для її придбання. Оскільки всіх коштів у них не було 5000 фунтів стерлінгів він позичив у свого роботодавця ОСОБА_18 . Вказує, що той факт, що подружжя придбало квартиру підтверджується змістом телефонної розмови, яку позивач додав до матеріалів справи. Щодо позовних вимог, які стосуються гаража, транспортного засобу, боргу подружжя надає пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Представники відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав названих у відзивах на позов. Зокрема представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 додатково зазначила, що позивачем обраний неефективний спосіб захисту, що стосується позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі -продажу квартири в частині покупця, так як законом не передбачено такого способу захисту. Решта позовних вимог називає безпідставними.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_4 з 15.05.2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі (т.1 а.с.34).
В шлюбі у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_13 .(т.1 а.с.36).
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_14 ОСОБА_6 , змінив прізвище та ім`я на ОСОБА_6 (т.1 а.с.35).
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нарухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 12.01.2021 року власником квартири за адресою АДРЕСА_6 являється ОСОБА_4 (т.1 а.с.38).
З 2018 року по 2019 рік ОСОБА_6 , працював субпідрядником у ОСОБА_32 в м. Лондон, що підтверджується довідкою про доходи за фіскальний період 2018-2019рік (т 1 а.с.41-42)
Згідно висновку експерта № СЕ-19/126-21/245-КТ від 18.01.2021 року на мобільному телефоні Sony XPeria G3121 серійний номер RQ3005PQXK ємністю 32 GB, інстальований додаток для текстового , голосового і відео спілкування «Viber 14.4.0.9", Історія зі змістом спілкування, що в додатку Viber 12.5.0.28» з абонентом НОМЕР_15 , ім`я якого зазначено в телефоні як « ОСОБА_20 », наведено у вигляді скріншотів , що були скопійовані на оптичний диск DVD+R за шляхом « Viber.files/1/images/* »(додаток 2 до висновку судового експерта)
Повний перелік скріншотів та деякі характеристики ( назва скріншоту, розмір, контрольна сума SНA-1) наведене у файлі Viber.хls, що на оптичному диску DVD+R/*»(додаток 2 до висновку судового експерта).
На карті пам`яті «microSD»ємністю 2 GB додатку до текстового, голосового і відео спілкування «Viber» та історії із змістом спілкування - не виявлено.
Діалог між позивачем ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_4 , що відбувався в системі «вайбер» та долучений позивачем до матеріалів справи на диску, був досліджений у судовому засіданні( т.1а.с.58-65)
Як вбачається з договору купівлі -продажу від 17.09.2019 року ОСОБА_7 продала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .Договір посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.І. Сторони своїми підписами засвідчили, що договір відповідає їх дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину , укладається ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь -якого застосування фізичного та психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких життєвих обставин, договір укладається без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення. Сторони однаково розуміють значення , умови договору, його природу і правдиві наслідки, бажають настання саме таких наслідків, що створюються даним договором, а також засвідчили, що договором визначені всі істотні його умови (т.1 а.с.66-67). В матеріалах справи наявні документи, що засвідчували право власності ОСОБА_7 на спірну квартиру на час її продажу ( т.3 а.с.30-54)
Згідно договору дарування від 17.09.2019 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_6 . Як вбачається з п.17 даного договору сторони ствердили, що цей договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньої їх волею, без будь- якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладався ними без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, вони однаково розуміють значення, умови договору , його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, та те, що договором визначені всі істотні умови. Нотаріусом, до укладення договору, сторони були попередньо ознайомлені з приписами цивільного законодавства, які регулюють укладений ними правочин, що підтверджується змістом оспорюваного договору, підписаного обома сторонами (т.1 а.с. 68-69)
Як вбачається з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.01.2021 року земельна ділянка площею 0.1007 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , та житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_5 належить на праві приватної власності ОСОБА_21 (т.1 а.с.74-75).
З листа від 02.02.2021 року №7.2-08/1/7.02-28.6/10/522 наданого ОСОБА_22 державною митною службою Буковинської митниці держмитслужби встановлено, що громадянином ОСОБА_6 , згідно наявних баз даних здійснено митне оформлення «вантажного автомобіля марки Фіат 2008 р.в., об*єм двигуна - 1248 см., кузов НОМЕР_7 згідно МД №408000009/2012/502265 від 16.05.2012 року .(т.1 а.с. 77-79).
З листа територіального сервісного центру МВС в Чернівецькій області від 15.01.2021 року № 31/24/15-3-АЗ від 13.01.2021 року встановлено, що за ОСОБА_6 був зареєстрований транспортний засіб Фіат 2008 р.в., та 18.04.2017 року даний автомобіль перереєстровано на іншу особу, згідно договору купівлі продажу ( а.с.80) . Зазначене підтверджується наявною у справі копією договору ( т.2 а.с. 66)
Згідно довіреності від 21 квітня 2017 року ОСОБА_23 уповноважив ОСОБА_6 , ОСОБА_4 розпоряджатися транспортним засобом марки «RENAULT» реєстраційний номер НОМЕР_16 . Довіреність видана терміном на три роки і дійсна до 21 квітня 2020 року(т.1а.с.82-83).
З наявної у матеріалах справи розписки від 21.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_6 позичив у ОСОБА_10 кошти в сумі 5000 фунтів стерлінгів, та зобов*язався їх повернути до 20.08.2020 року. Згодом строк повернення коштів було продовжено до 31.12.2020 року. Згідно наявної у розписці відмітки, борг ОСОБА_6 повернув 14.01.2021 року. (т.1 а.с.89).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 січня 2021 року, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 та належить на підставі договору купівлі продажу квартири від 17.09.2019 року ОСОБА_4 (т.1 а.с. 91-92).
Стороною позивача долучено до матеріалів справи інформацію з державного реєстру речових прав на майно, про наявність у відповідача ОСОБА_2 нерухомого майна ( т.1а.с.110-114)
З договору купівлі -продажу № 7341/2020/2242420 встановлено, що 09.10.2020 року ОСОБА_4 відчужила транспортний засіб «RENAULT Megane» за 175 тис грн.( ас.159-160). Згідно висновку № 109-10-20 судового експерта встановлено, що середня вартість автомобіля «RENAULT Megane» становить 173 637 грн ( т.1 а.с.161-168)
Відповідно до розписки від 05.09.2019 року ОСОБА_2 взяв у борг 20 000 доларів у ОСОБА_14 . Зобов*язався повернути борг напротязі п*яти років, а саме до 05.09.2024 року (т.1а.с.184).
Згідно нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_14 , 01.лютого 2021 року та розписки від 01.02.2021 року ОСОБА_2 повернув йому раніше позичені 20000 грн, що становить 506 000 грн ( т.1 а.с.185 -186)
Як вбачається з інформації наданої ТСЦ МВС №7345 в Чернівецькій області, станом на 17.03.2021 року за гр.. ОСОБА_2 зареєстровано т.з. FORD TRANSIT д.н.з. НОМЕР_17 , а також т.з. VOLKSVAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_11 , який 01.12.2017 року знятий з обліку для реалізації в торгівельну організацію.(т.1а.с.187).
В матеріалах справи також наявні витяги з реєстру платників єдиного податку, виписка , свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_24 , інформація про доходи від підприємницької діяльності, свідоцтво платника податку ОСОБА_24 , згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_24 являються фізичними особами підприємцями та платниками податків (т.1 а.с.188-195)
Згідно інформації наданої центром обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 26.01.2021 року встановлено, що особа з прізвищем ОСОБА_25 та ОСОБА_26 у період часу з 02.02.2016 року по 02.02.2021 року неодноразово перетинала державний кордон України в порядку виїзду та в`їзду (т.1 а.с.221)
Згідно відповіді на адвокатський запит, директор товариства з експлуатації індивідуальних гаражів повідомляє, що 30.06.2020 року ОСОБА_4 придбала гараж № НОМЕР_2 , площею 24 м-2 у ОСОБА_27 . Під час купівлі - продажу їй було видано свідоцтво про право власності місцевого характеру, яке посвідчує власність на гараж, воно було анульоване під час купівлі продажу новим власником. 07.12.2020 року ОСОБА_4 написала заяву про виключення її з числа учасників товариства і передачу гаража № НОМЕР_2 ОСОБА_28 (т.1 а.с.222)
З копій заяв встановлено, що ОСОБА_28 07.12.2020 року зверталася до голови ГК №12 з проханням прийняти її до членів товариства в зв`язку з придбанням гаража № НОМЕР_2 . Та ОСОБА_4 30.06.2020 року зверталася до голови ГК №12 з проханням прийняти її у члени товариства , а 07.12.2020 року просить виключити її з членів товариства, в зв`язку з передачею гаража № НОМЕР_2 ОСОБА_28 (т.1 а.с.223)
12.04.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 був укладений договір про надання рієлторськихї послуг з купівлі продажу об`єкта нерухомості, зокрема предметом договору було те, що покупець- замовник доручає, а рієлтор приймає на себе зобов`язання з пошуку квартири , що складається з трьох кімнат, що знаходиться в районі АДРЕСА_7 , вартістю до 37 тис. дол. США в гривневому еквіваленті за курсом встановленим НБУ станом на день підписання даного Договору ( т.2 а.с. 29-30)
Відповідачем ОСОБА_4 додані до матеріалів справи копії документів, що засвідчують її витрати, зокрема придбання 14.05.2020 року дитячого смарт - годинника (т.2 а.с.31-32); 15.12.2019 року гіроскутера (т.2 а.с.33-34); 02.11.2019 року побутового водонагрівача (т.2 а.с35); 20.03.2019 року, 11.06.2019 року, 13.07.2020 року ремонт транспортного засобу (т.2 а.с.36-38); виписки з амбулаторної медичної картки доньки сторін - ОСОБА_12 (т.2 а.с.46-50), додані фотокартки про відпочинок доньки сторін на морі (т.2 а.с.51-52); довідка № 390 від 22.03.2021 року та квитанції про оплату за відвідування дитячого садочка (т.2 а.с.54- 64); довідка № 07-07/21 від 22 лютого 2021 року про оплату шкільних обідів (т.2 а.с.65); довідка про лікування собаки ( т.3а с.123)
З відповіді №31/24/15-399 від 08.05.2021 року, наданої територіальним сервісним центром МВС № 7345 встановлено, що 03.09.2019 року з гр. ОСОБА_2 було перереєстровано транспортний засіб Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_11 на іншого власника . У власника ОСОБА_2 станом на 08.05.2021 року перебуває транспортний засіб ВАЗ 21150 (т.2 а.с.116)
Відповіддю №4 від 14 травня 2021 року, голова правління товариства з експлуатації індивідуальних гаражів №12 повідомляє адвоката Якобишену Т.Д. про технічні характеристики гаража ( т.2 а.с.165)
Згідно висновку №97 оціночно-будівельної експертизи від 19 травня 2021 ринкова вартість цегляного гаражу № НОМЕР_2 площею 24 кв.м., який знаходиться за адресою : АДРЕСА_8 в товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів №12 станом на день проведення експертизи становить 114624,00 грн.(т.2 а.с.166-171).
Згідно державного акту серії ПП №037745 у власності ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_5 та згідно договору купівлі - продажу від 08.04.2016 року ОСОБА_6 відчужив її ОСОБА_21 за ціною 48226 грн.( т.2 а.с.176)
На підставі договору дарування ( а.с.214) ОСОБА_6 мав у власності житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_5 , який згідно договору купівлі - продажу , 08.04.2016 року, відчужив ОСОБА_21 , за ціною 81411 грн (т.2 а.с. 212)
В судовому засіданні також був відтворений звукозапис телефонної розмови між позивачем ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_4 ( т.1 а.с.220).
Отже, між сторонами виник спір з приводу вказаного майна.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить істаття 368 ЦК України.
Конструкція статті 60СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя у судовому порядку у разі оспорювання ним поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
Згідно зістаттею 63 СК Українидружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
Відповідно до частини першої статті 71СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка закріплені в статті 57 СК України.
Таким чином, вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69-72 СК Українитастаттею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згодивиходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи; вирішуючи спори між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб; у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Згідно із частинами другою та третьоюстатті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Статтею 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За змістом ч.2ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст.81 ЦПК України).
Відповідно дост.76 ЦПК України доказами у цивільній справі є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).
У відповідності до ч 2. ст..78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі -продажу квартири від 17 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г. за № 4970 в частині зазначення покупця ОСОБА_2 та перевести на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2019 року, що укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г. зареєстрований в реєстрі за№ 4970, суд зазначає наступне:
Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що спірна квартира АДРЕСА_1 куплена на кошти, які зароблені ним під час перебування на заробітках у Великобританії, починаючи з листопада 2017 року по вересень 2020 року та просить визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири, укладений ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , в частині покупця. Просить суд перевести права та обов`язки покупця на його дружину ОСОБА_4 , стверджуючи, що зазначена вище квартира є їх з відповідачкою ОСОБА_4 спільним сумісним майном.
Судом встановлено, що з 2018 року по 2019 рік ОСОБА_25 , працював субпідрядником у ОСОБА_32 в м. Лондон, що доводиться довідкою( т.1 а.с.41-42). Досліджені в судовому засіданні діалог між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 , що відбувався через систему «Вайбер» та звукозапис їх телефонної розмови, не підтверджують доводів позивача про те, що спірна квартира була куплена за кошти, що зароблені та передані ним відповідачу ОСОБА_4 . Інших належних доказів, які б засвідчували цей факт, наприклад документів про грошові перекази, матеріали справи не містять. Позивачем також не надано суду доказів, про об`єктивні перешкоди, що завадили йому у зв`язку з перебуванням закордоном, через компетентні органи, здійснити покупку квартири самостійно.
В ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження, також доводи позивача про матеріальну неспроможність відповідача ОСОБА_2 на придбання квартири.
Також, встановлено, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , відповідає нормам цивільного законодавства, підписаний особисто відповідачем ОСОБА_2 , що засвідчує його волю на вчинення даного правочину. Протилежного позивачем не доведено.
Крім того, за загальним правилом, суд захищає права та інтереси, які фактично порушені, не визнаються або оспорюються.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
Позивач звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі - продажу в частині покупця та про переведення прав покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 , як на підставу своїх вимог, посилається на положення ст. 215, 216, 235 ЦК України. Розглядаючи справу в частині даної вимоги, суд приходить до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом.
Такий висновок зробив, також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі №346/2238/15-ц, постанова від 14.02.2022 року, зазначивши, що нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.
Верховний суд в постанові від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 зазначив, що обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
З наведеного слідує, що позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі- продажу квартири від 17 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В. Г. за № 4970 в частині зазначення покупця ОСОБА_2 та переведення на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прав та обов`язків покупця , задоволенню не підлягають.
Вказана обставина виключає можливість розгляду похідних, з даного приводу, позовних вимог про визнання об`єктом спільної власності подружжя спірної квартири та визнання за ОСОБА_6 права власності на Ѕ її частку.
Щодо позовної вимоги про визнання договору дарування від від 17 вересня 2019 року удаваним правочином
За ст. 719 ч. 2 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Ст. 722 ч.ч. 1, 4 ЦК України визначено, що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину удаваним, позивач у силу ст. 10 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.
За удаваним правочином (ст. 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Удавані правочини вчиняються з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді мали на увазі (ч. 1ст. 235 ЦК України). Отже, в даному випадку завжди має місце укладення двох правочинів: 1) реального правочину, вчиненого з метою створити певні юридичні наслідки; 2) правочину, вчиненого для приховання реального правочину.
Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має право визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
На відміну від фіктивного, удаваний правочин, тобто правочин, який вчинений, щоб приховати інший, має на меті виникнення правових наслідків, але не тих, які афішуються фактом його вчинення. Фактично сторони прагнуть до вчинення іншого правочину. Дефектність прикриваючого правочину очевидна. Тобто, удаваний правочин вчиняється для прикриття іншого правочину, внаслідок чого наявні два правочини - той, що прикривається, тобто прихований, і удаваний - такий, що прикриває перший правочин.
Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.
Оскільки згідно із частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203 ЦК України, головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору дарування, а також з`ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Тобто, при вирішення спору про визнання правочину удаваним, суду необхідно встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди. Наміру однієї сторони на укладення удаваної угоди недостатньо.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.
З аявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.
При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів, що при укладенні спірного договору дарування воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені оспорюваним правочином.
Крім того, позивач, не зазначає жодних підстав для визнання договору дарування від 17.09.2019 року удаваним правочином та не зазначає, який саме договір мали на меті приховати відповідачі , вчиняючи договір дарування.
Таким чином, позивач не обґрунтував удаваності договору дарування спірної квартири з метою приховання іншого правочину, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами правочину виникли інші правовідносини, ніж передбачені договором дарування, та що воля сторін договору була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними правочином, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та визнання оспорюваного правочину удаваним.
Волевиявлення при укладенні договору сторін було вільним і відповідало внутрішній волі, дарувальник усвідомлював значення своїх дій та керував ними і протилежного позивач не довів.
Відтак, позов в цій частині суд вважає недоведеним, безпідставним та необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання гаража № НОМЕР_2 , який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № НОМЕР_3 в м. Чернівці, об`єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації в розмірі Ѕ його вартості, суд зазначає:
Пленум Верховного Суду України у пункті 23 Постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснив, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Позивач ОСОБА_6 вказує, що перебуваючи в Англії, він 31.05.2020 року знайшов на сайті ОЛХ оголошення про продаж гаражу. Вказує, що 20 червня 2020 року він відправив ОСОБА_4 кошти на його придбання. Після отримання коштів ОСОБА_4 , 30.06.2020 року переоформила гараж на своє ім`я та, оскільки, відповідач продала вказаний гараж просить визначити йому грошову компенсацію 1/2 ринкової вартості гаража, виходячи з того, що повна ринкова вартість гаража складає 115041 грн.
В своїх запереченнях, ОСОБА_4 та її представник заперечили як факт придбання гаража спільно під час шлюбу, так і факт його наявності на час припинення ведення спільного господарства.
Відповідно до ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Позивачем не надано суду належних доказів, які б доводили факт придбання його дружиною ОСОБА_4 , спірного об`єкта нерухомості - гаража.
Зокрема, надана позивачем відповідь на адвокатський запит директора товариства з експлуатації індивідуальних гаражів про те, що 30.06.2020 року ОСОБА_4 придбала гараж № НОМЕР_2 , площею 24 м-2 у ОСОБА_27 і під час купівлі - продажу їй було видано свідоцтво про право власності місцевого характеру, яке посвідчує власність на гараж; та копії заяв ОСОБА_28 від 07.12.2020 року, де остання зверталася до голови ГК №12 з проханням прийняти її до членів товариства в зв`язку з придбанням гаража № НОМЕР_2 ; заяви ОСОБА_4 30.06.2020 року, що зверталася до голови ГК №12 з проханням прийняти її у члени товариства, а 07.12.2020 року з проханням виключити її з членів товариства, в зв`язку з передачею гаража № НОМЕР_2 ОСОБА_28 , такими вважатися не можуть, оскільки не є документами, що засвідчують державну реєстрацію на нерухому річ.
З наведеного слідує, що позовні вимоги про визнання гаража № НОМЕР_2 , який знаходиться в Товаристві по експлуатації індивідуальних гаражів № НОМЕР_3 в місті Чернівці таким, що був об`єктом спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації в розмірі Ѕ його вартості, що становить 57520 грн 75 коп. задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про стягнення грошової компенсації в розмірі ѕ вартості транспортного засобу Renault Megan, суд зазначає:
Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.2, ч.4 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. В такому випадку присудження іншому з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду в постанові від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19 (провадження №61-17347св19), положення ст.60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц. У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2, ч.6 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як встановлено судом, сторонами за час перебування у шлюбі був придбаний автомобіль Renault Megan Vin- код НОМЕР_1 , 2012 року випуску, який з 04.11.2017 року зареєстровано за ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_4 в жовтні 2020 року відчужила зазначений транспортний засіб. Позивач, посилаючись на те, що автомобіль був проданий відповідачем без його згоди, наполягає на стягненні на його користь грошової компенсації в розмірі ѕ розміру вартості транспортного засобу, що становить 181774 грн, вказуючи на те, що автомобіль було придбано за кошти (9000 дол США), які були виручені ним від продажу належного йому, на праві особистої приватної власності, майна, зокрема житлового будинку АДРЕСА_5 та частково від проданого 18.04.2017 року автомобіля Fiat Fiorino, 2008 року випуску. Відповідач ОСОБА_4 , згідно відзиву ( а.с.129-130) не заперечує, факт продажу позивачем вказаного житлового будинку та транспортного засобу Fiat Fiorino, 2008 року випуску. Продаж позивачем даного майна підтверджується також інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.01.2021 року, з якої вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі -продажу від 08.04.2016 року належить на праві власності ОСОБА_21 ( а.с. 74-75) та наданою відповіддю на адвокатський запит № 31/24/15-3-АЗ від 15.01.2021 року з якої вбачається , що транспортний засіб Fiat Fiorino був зареєстрований за ОСОБА_6 та з 18.04.2017 року значиться зареєстрованим на іншу особу, згідно договору купівлі- продажу. Однак відповідач ОСОБА_4 не визнає того, що спірний автомобіль в більшій частині був придбаний за кошти від проданого, належного позивачу, особистого майна. Вказуючи, що транспортний засіб Fiat Fiorino, 2008 року випуску, який придбаний у 2010 році також є їх спільною з позивачем сумісною власністю, оскільки проживати спільно, як подружжя, вони почали з 2010 року, задовго до офіційного укладення шлюбу, та звертає увагу суду, що ця обставина вказується ОСОБА_6 в позовній заяві, а також доводиться тим, що їх дочка народилася через день після реєстрації шлюбу. Крім того вказує, що Renault Megan був куплений ними через півроку після того як позивач продав автомобіль Fiat Fiorino. За ці півроку вони заощаджували та збирали потрібну суму коштів для придбання нового авто та стверджує, що позивач жодних своїх особистих коштів для цієї покупки не надавав. Вважає, що відсутні підстави для відходження від принципу рівності часток у праві на майно. Крім того, відповідач ОСОБА_4 не заперечує, що відчужила транспортний засіб. Наведене підтверджується також договором купівлі -продажу 7341/2020/2242420 ( а.с.159). Однак, посилаючись на вказаний договір ( а.с.159-160) , та висновок №109-10-20 судового експерта ( а.с.161-168) заперечує, що вартість транспортного засобу складає зазначені позивачем 9000 дол США ( 242366 тис.грн), оскільки вона його відчужила за 175 тис.грн. Відповідач стверджує, що вказані кошти витратила на потреби сім`ї, зокрема купила собі шубу; навчалася в автошколі, здобуваючи посвідчення водія категорії «Д»; придбала вхідні двері та вікна, і двері на балкон квартири, яка була подарована їй батьком та в якій вона з позивачем на той час планувала проживати після ремонту; дві тисячі фунтів стерлінгів надала позивачу, та з цих причин вважає, що вона не має обов`язку надавати позивачу грошову компенсацію і в цьому позові має бути відмовлено.
Суд проаналізувавши доводи сторін, дослідивши докази у справі встановив, що спірний транспортний засіб Renault Megan Vin- код НОМЕР_1 , 2012 року випуску був об`єктом спільної сумісної власності сторін. Сторони цей факт не заперечували.
На переконання суду , підстави для відхилення від рівності часток сторін у спірному автомобілі - відсутні, в зв`язку з ненаданням позивачем доказів про те, що його вклад в придбання автомобіля складає ѕ і спірний транспортний засіб куплений саме на кошти виручені від продажу належних позивачу житлового будинку та автомобіля Fiat Fiorino. Не заслуговують, також, на увагу доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що виручені нею кошти від продажу спірного автомобіля були витрачені на потреби сім`ї, так як квартира, в яку вона придбала вікна та двері, як було встановлено судом, є її особистою власністю, оскільки подарована їй батьком. ОСОБА_4 не довела суду, що вона надала позивачу 2000 фунтів, та те, що придбання шуби та здобуття професії водія категорії «Д» є потребами сім`ї, а не її особистими бажаннями.
Договір купівлі-продажу транспортного засобу №7341/2020/2242420 від 09 жовтня 2020 року виходить за межі дрібного побутового. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач ОСОБА_31 надавав ОСОБА_4 згоду на відчуження спірного автомобіля. В такому випадку у позивача ОСОБА_31 виникло право на відшкодування компенсації вартості 1/2 частки в автомобілі марки Renault Megan Vin- код НОМЕР_1 , 2012 року випуску. Зазначене узгоджується з висновками правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19 (провадження №61-17347св19).
Суд, однак, не погоджується з доводами позивача щодо вартості транспортного засобу в розмірі 9000 дол США ( 242366 тис.грн), в зв`язку з ненаданням належних доказів про це. Наявні в матеріалах справи роздруківки з інтернет сайтів, такими вважатися не можуть. Висновків експертних досліджень про ринкову вартість автомобіля, які б спростовували вартість визначену експертом у висновку №109-10-20 ( а.с.161-168) сторона позивача до суду не надавала. Натомість наданий відповідачкою ОСОБА_4 договір купівлі - продажу спірного транспортного засобу та висновок №109-10-20 судового експерта ( а.с.161-168) є належними доказами у справі та підтверджує, що вартість автомобіля на час його продажу становила 175 000 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення даної позовної вимоги та стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошової компенсації в розмірі Ѕ вартості транспортного засобу, що становить 87 500 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання спільного боргу подружжя
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», судам роз`яснено, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватися при поділі майна подружжя.
У ч.3 ст.61 СК України зазначається: якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вищезазначене законодавче положення кореспондується із ч.4 ст.65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує на те, що він позичив у ОСОБА_10 5000 фунтів стерлінгів. Зазначена обставина підтверджується наявною в справі борговою розпискою (т.1 а.с.89). Позивач наполягає на тому, що вказані кошти передав своїй дружині ОСОБА_4 , оскільки вони призначалися для купівлі квартири. Однак такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового засідання, зокрема позивачем не доведено, що позичені 5000 фунтів стерлінгів були передані ОСОБА_4 . Інших доказів, які б свідчили про те, що вказані кошти були використані ОСОБА_6 в інтересах сім`ї, матеріали справи не містять.
Відтак, позовну вимогу про визнання спільним боргом подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 5000 фунтів стерлінгів, які ОСОБА_6 позичив у ОСОБА_10 , та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1/2 вказаних коштів, що складає 95652 грн, суд вважає безпідставною та такою , що задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.4, 10,12,13,76-82,89,258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ідн НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_6 січня 1986 року народження, ( ідн. НОМЕР_9 ) Ѕ вартості транспортного засобу марки Renault MEGANE, VIN-код - НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір сірий, кузов - універсал-В, що складає 87.500 грн
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ідн НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( ідн. НОМЕР_9 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 875.12 грн.
На рішення суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 05.08.2022 року.
Суддя Н.М.Танасійчук
