Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" серпня 2022 р., м. Київ Справа№ 910/17113/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Корсака В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (за допомогою додатку «EasyCon») апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця»
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача: Паніотов О.К.,
від відповідача: Серьогіна С.В.,
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 (повний текст додаткового рішення складно та підписано 26.05.2022)
у справі №910/17113/21 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 302 757,31 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 302 757,31 грн через пошкодження вагонів №95701090, №95702098, переданих відповідачу до перевезення за залізничною накладною №47199278, внаслідок транспортної події - сходження вагонів та стягнення 4 560,00 грн судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/17113/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» 123 401,35 грн збитків та 1 851,02 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог суд відмовив повністю.
24.01.2022 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, за якою просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких: 10 000,00 грн за підготовку позовної заяви, 5 000,00 грн за підготовку відповіді на відзив, 9 000,00 грн за участь у судових засіданнях у суді першої інстанції, а саме: 24.11.2021, 22.12.2021 та 18.01.2022.
Заява мотивована тим, що позивач з метою захисту своїх інтересів, 01.10.2021 уклав із адвокатом Паніотовим Олегом Костянтиновичем (Виконавець) Договір №01-10/21 про надання правничої допомоги (далі по тексту - Договір №01-10/21), за умовами якого Виконавець зобов`язався надавати Замовнику правничу допомогу в судовому процесі по господарській справі за позовом Замовника до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення збитків, що були понесені в результаті аварії 20.07.2020, що включає в себе: аналіз документів, надання консультацій з правових питань, підготовка претензій, листів, підготовка процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, отримання/подача документів, виконанні інших дій, представництво інтересів Замовника в судових засіданнях (надалі - Правнича допомога).
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» про відшкодування судових витрат задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛАГІСТИК» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 24 000,00 грн.
При ухваленні додаткового рішення від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 судом першої інстанції враховано, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, їх зміст і доводи є співмірним зі складністю спору в даній справі, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із ухваленим додатковим рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 та ухвалити нове додаткове рішення у справі №910/17113/21, яким частково задовольнити вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи із критерію розумності їх розміру.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що позивач в порушення приписів ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не надав суду доказів на підтвердження кількості витраченого часу, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.06.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (судді-доповідач) Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 12.07.2022. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.07.2022 о 12 год. 10 хв.
14.07.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у даній справі, який позивачем здано на пошту 12.07.2022, отже є таким, що в силу ч. 7 ст. 116 ГПК України поданий у строк встановлений судом.
Згідно вказаного відзиву позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 залишити без змін та покласти судові витрати позивача, пов`язані з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на відповідача.
В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідача позивач посилається на складність спору, оскільки спір виник внаслідок аварії на залізничному транспорті, спірні правовідносини сторін характеризуються вузькоспеціалізованим правовим регулюванням (різноманітні відомчі правила, накази та інше), матеріали справи містять велику кількість документів (залізничні накладні, відомості про вагони, технічні паспорти на вагони, акти залізниць тощо).
Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то позивач зазначає, що їх розмір (вартість послуг) визначений сторонами у Договорі, а саме: підготовка позовної заяви - 10 000,00 грн, підготовка відповіді на відзив - 5 000,00 грн та участь у судових засіданнях (24.11.2021, 22.12.2021, 18.01.2022) - 9 000,00 грн.
За умовами Договору сторони вирішили визначати обсяг адвокатських послуг не часом, який адвокат витрачає, а конкретними процесуальними діями, так як підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив та участь у судових засіданнях.
Вказані послуги були надані адвокатом та сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №3686 від 26.10.2021, №3939 від 22.12.2021, №3991 від 30.12.2021, №4081 від 21.01.2022.
Крім того, позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на його користь 10 500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом справи №910/17113/21 у суді апеляційної інстанції, з яких: 5 000,00 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022; 2 500,00 грн за підготовку відзиву на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022; 3 000,00 грн участь Виконавця у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді за одне судове засідання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 клопотання представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання по справі № 910/17113/21 в режимі відеоконференції відбудеться 19.07.2021 о 12 год. 10 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А. (зал судових засідань № 6, І поверх). Відеоконференція буде проведена за допомогою додатку «EasyCon», який може бути встановлений за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 відкладено розгляд справи №910/17113/21 на 09.08.2022 на 12 год. 40 хв.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.08.2022 підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 та ухвалити нове додаткове рішення у справі №910/17113/21, яким частково задовольнити вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи із критерію розумності їх розміру.
Представник позивача у судовому засіданні 09.08.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
За приписами ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Апеляційним судом встановлено, що 01.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» (Замовник) та Паніотовим Олегом Костянтиновичем (Виконавець) було укладено Договір №01-10/21 про надання правничої допомоги (далі по тексту - Договір №01-10/21), за умовами якого Виконавець зобов`язався надавати Замовнику правничу допомогу в судовому процесі по господарській справі за позовом Замовника до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення збитків, що були понесені в результаті аварії 20.07.2020, що включає в себе: аналіз документів, надання консультацій з правових питань, підготовка претензій, листів, підготовка процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, отримання/подача документів, виконання інших дій, представництво інтересів Замовника в судових засіданнях (надалі - Правнича допомога). (а.с. 281-283).
Умовами Договору №01-10/21 сторони погодили ціну послуг та порядок розрахунків. Ціна послуг за цим Договором становить: підготовка позовної заяви - 10 000,00 грн (п. 4.1.1 Договору №01-10/21); підготовка відповіді на відзив - 5 000,00 грн (п. 4.1.2 Договору №01-10/21); участь Виконавця в судовому засіданні - 3 000,00 грн за одне судове засідання (п. 4.1.3 Договору №01-10/21).
Зазначена в п.п. 4.1, 4.2 цього Договору ціна послуг покриває надання правничої допомоги Замовнику по ведення справи у суді першої інстанції - у Господарському суді міста Києва (п. 4.2 Договору №01-10/21).
Замовник оплачує послуги Виконавця шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Виконавця (п. 4.3 Договору №01-10/21).
Платіжними дорученнями №3686 від 26.10.2021, №3939 від 22.12.2022, №3991 від 30.12.2021, №4081 від 21.01.2022 позивач сплатив Паніотову Олегу Костянтиновичу 24 000,00 грн - «оплата згідно Договору №01-10/21 від 01.10.2021». (а.с. 285-288).
Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ч.ч. 4, 8 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
У суді першої інстанції відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, посилаючись на незначну складність справи №910/17113/21, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної та технічної роботи та недоведеність позивачем кількості часу, витраченого адвокатом, та неспівмірність із ціною позову.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Вказані правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від 15.04.2021 у справі №910/7540/19.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).
Судом апеляційної інстанції враховано, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачу надано наступні послуги: підготовка позовної заяви, з додатками до неї (а.с. 1-154), підготовка відповіді на відзив (а.с. 230-241) та участь Виконавця в 3-х судових засіданнях (24.11.2021, 22.12.2021, 18.01.2022).
Зазначена в п.п. 4.1, 4.2 цього Договору ціна послуг покриває надання правничої допомоги Замовнику по веденню справи у суді першої інстанції - у Господарському суді міста Києва (п. 4.2 Договору №01-10/21).
Замовник оплачує послуги Виконавця шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Виконавця (п. 4.3 Договору №01-10/21).
Платіжними дорученнями №3686 від 26.10.2021, №3939 від 22.12.2022, №3991 від 30.12.2021, №4081 від 21.01.2022 позивач сплатив Паніотову Олегу Костянтиновичу 24 000,00 грн - «оплата згідно Договору №01-10/21 від 01.10.2021». (а.с. 285-288).
Суд апеляційної інстанції вважає доводи апелянта про те, що дана справа має незначну складність, необґрунтованими, оскільки предметом даного спору є відшкодування збитків у розмірі 302 757,31 грн, в тому числі 3 919,75 грн - витрати на транспортування пошкоджених вагонів, 79 344,00 грн - розмір орендної плати за користування вагонами, які перебували в ремонті, 29 248,80 грн - витрати позивача на ремонт пошкоджених вагонів, 179 355,96 грн - розмір упущеної вигоди за вимушений простій кожного вагона, 10 888,80 грн - розмір провізної плати.
Спір виник внаслідок транспортної пригоди - сходження вагонів, що мала місце 20.07.2021 в 02 год. 02 хв. було пошкоджено вагони позивача №95701090, №95702098, передані відповідачу до перевезення в рамках Договору про надання послуг №07794/ЦТЛ-2018 від 08.02.2018 згідно залізничної накладної №47199278 від 18.07.2020.
На обґрунтування позовних вимог позивачем було надано значну кількість доказів, з наведенням у позові їх належності та допустимості в силу приписів ст.ст. 76, 77 ГПК України, з наведеннями правового обґрунтування позовних вимог, що стосується стягнення збитків, що спростовує доводи апелянта про те, що обсяг наданих послуг з правничої допомоги не доведений.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Об`єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 вказала, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Визначення сторонами у Договорі №№01-10/21 умов щодо ціни послуг, а саме: підготовка позовної заяви - 10 000,00 грн (п. 4.1.1 Договору №01-10/21); підготовка відповіді на відзив - 5 000,00 грн (п. 4.1.2 Договору №01-10/21); участь Виконавця в судовому засіданні - 3 000,00 грн за одне судове засідання (п. 4.1.3 Договору №01-10/21), не суперечить принципу свободи договору, та відповідачем не надано суду доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вже зазначалось, одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду даної справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/17113/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» 123 401,35 грн збитків та 1 851,02 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог суд відмовив повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/17113/21 залишено без змін.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, заява позивача про відшкодування судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції враховані надані заявником докази, розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони та заперечення відповідача проти заяви позивача про відшкодування судових витрат.
На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 9 780,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції, виходячи із пропорційності задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Згідно ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21, скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21, з ухваленням нового рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» про відшкодування судових витрат задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 9 780,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.
Враховуючи те, що за апеляційний перегляд додаткового рішення суду першої інстанції судовий збір не сплачується, суд апеляційної не здійснює такий розподіл відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 задовольнити.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/17113/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» про відшкодування судових витрат задовольнити частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» (вул. Васильківська/Басейна 1-3/2 а, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35945555) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 780,00 грн (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят гривень).
4. В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ЛОГІСТИК» про відшкодування судових витрат залишити без задоволення.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/17113/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.08.2022.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
В.А. Корсак
