ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/447/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С.К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод"
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.05.2022 (суддя Левшина Г. В.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 (головуючий суддя Гребенюк Н. В., судді Слободін М. М., Шутенко І. А.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ"
про забезпечення позову
у справі № 905/447/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод"
про стягнення 26 274 899,21 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" (далі - позивач, ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" (далі - відповідач, ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод") про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором постачання природного газу від 22.12.2021 №ПГ-С/22-01/198 в сумі 26274899,21 грн.
2. Одночасно з позовом ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" подано заяву від 12.05.2022 №12/2-05-2022 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" на суму 26274899,21 грн.
3. Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач вказував на те, що:
- бездіяльність та протиправна поведінка відповідача, яка полягає у непогашенні значної суми заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу, а також відсутності реагування на вимоги позивача щодо сплати виниклої простроченої заборгованості або погодження графіку погашення останньої, свідчить про свідоме ухилення ТОВ "Дружківський вогнетривний завод" від виконання взятих на себе зобов`язань з оплати отриманого від позивача протягом січня-лютого 2022 року природного газу;
- аналіз даних фінансової звітності відповідача станом на 3 квартал 2021 року в системі CNA - Corporate News Agency, створеного на підставі поданої останнім податкової звітності, свідчить про те, що заборгованість відповідача перед позивачем складає майже всю вартість чистих активів, тобто є критичною для фінансового стану підприємства;
- активні бойові дії за місцезнаходженням відповідача зумовлюють виникнення обґрунтованих сумнівів у можливості виконання у подальшому судового рішення за наслідком розгляду спору, оскільки господарська діяльність ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" може бути зупинена, майно може бути зменшено чи знищено, що призведе до погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача;
- застосування у межах даної справи заходів забезпечення позову забезпечить дієвий захист майнових інтересів позивача, мінімізує ризики утворення безнадійної заборгованості та, як наслідок, банкрутства ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ".
Короткий зміст судових рішень
4. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.05.2022, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2022, заяву ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" про забезпечення позову у справі № 905/447/22 задоволено.
5. Накладено арешт на майно та грошові кошти ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" в межах суми 26 274 899, 21 грн, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах.
6. В обґрунтування підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій послались на наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) умов для їх застосування.
7. Зокрема, суди зазначили, що:
- заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та кошти відповідача спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову, є адекватними та співмірними до предмету спору;
- судами встановлене існування прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, яким є стягнення грошових коштів (оплата) за договором постачання природного газу;
- з огляду на активні бойові дії за місцезнаходженням ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" (територія Донецької області), господарська діяльність відповідача може бути зупинена або взагалі припинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.05.2022 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 у справі № 905/447/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
9. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що судами було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності.
10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- суд дійшли передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» не наведено обставин на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна, безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів;
- судом першої інстанції, задовольняючи заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову, не було належним чином обґрунтовано того, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а їх застосування є механізмом ефективного захисту або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача;
- з початку 2022 року ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" належним чином виконувало договір постачання природнього газу від 22.12.2021 № КППГ/С22-01/198/1-1/22 та сплатило виниклу заборгованість на загальну суму 1 600 000,00 грн;
- застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми 26 274 899,21 грн в умовах військового часу не тільки блокуватиме діяльність підприємства та негативно вплине на його фінансово-економічну діяльність, але й зробить неможливою виплату заробітних плат та інших асигнувань працівникам підприємства, а також негативно вплине на фінансово-економічну діяльність товариства;
- доказами того, що відповідач не намагається ухилитися від виконання зобов`язань в майбутньому є наявність договорів оренди земельних ділянок та нерухомого майна, які не знаходяться в іпотеці або жодному іншому обтяженні, а також наявність основних засобів на балансі підприємства.
11. При цьому скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 29.01.2021 у справі № 910/10957/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, від 09.06.2022 у справі № 924/1277/20 (924/1226/21) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Позиція інших учасників справи
12. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів та є законними, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
13. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
14. Верховний Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
15. Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
16. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
17. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
18. Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
19. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
20. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
21. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
22. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
23. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
24. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
25. Предметом спору у цій справі є вимога ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" про стягнення коштів у сумі 26 274 899,21 грн за договором постачання.
26. Як зазначено судами попередніх інстанцій, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.
27. Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
28. Судом першої інстанції враховано, що ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" не вживались дії щодо погашення заборгованості за договором, а поведінка відповідача свідчить про ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань. Також судом враховано обставини того, що з огляду на активні бойові дії за місцезнаходженням відповідача (територія Донецької області), господарська діяльність останнього може бути зупинена або взагалі припинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача.
29. Апеляційним судом під час перегляду справи також встановлено, що ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" підтверджує факт наявності заборгованості зі сплати отриманого природного газу перед позивачем, не заперечує відсутність письмових відповідей на вимоги позивача щодо оплати отриманого газу, а також те, що відповідачем не доведено факт наявності грошових коштів на банківських рахунках у сумі 26 274 899, 21 грн, не спростована відсутність ризиків зникнення або пошкодження майна у сумі ціни позову, що у сукупності свідчать про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.
30. Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
31. Разом із тим, суди попередніх інстанцій з`ясували, що, застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
32. Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.
33. Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
34. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 916/10/18, № 915/870/18, № 925/77/20, № 910/10957/20, № 910/16866/20, № 910/16370/20, № 916/3638/20, в № 924/1277/20 (924/1226/21) та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 381/4019/18, оскільки скаржником не обґрунтовано яку саме норму права застосовано судами першої та апеляційної інстанцій без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, та не наведено обґрунтування подібності таких правовідносин із правовідносинами у цій справ.
35. Відносно наведених у касаційній скарзі доводів скаржника щодо порушення судами положень статті 236 ГПК України, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову вжито за заявою позивача з урахуванням всіх установлених місцевим господарським судом обставин при розгляді такої заяви та з дотриманням норм процесуального права.
36. Інші доводи скаржника також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, носять декларативний характер, направлені на переоцінку встановлених обставин (що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції), а також стосуються розгляду справи по суті спору.
37. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги наведеного не спростовують. За результатами перегляду рішень судів попередніх інстанцій у касаційному порядку, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судом першої та апеляційної інстанцій, з правильним застосуванням до них норм права. Підстав скасування чи зміни судових рішень, які оскаржуються, Суд не встановив.
38. Таким чином, за встановлених обставин цієї справи колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
40. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
41. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанції та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
42. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Дружківський вогнетривкий завод" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Розподіл судових витрат
43. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.05.2022 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 у справі № 905/447/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
