У Х В А Л А
29 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 570/3891/14
Провадження № 14-44цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та як правонаступник ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Будівельні інвестиції», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Златобанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою та
ВСТАНОВИЛА:
1. У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «Златобанк»
(далі - ПАТ «Златобанк»), правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» (далі - ТОВ «Обарівінвест») про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. Позовна заява мотивована тим, що 03 лютого 2012 року між
ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір
№ 024/12/CL, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23 % річних та кінцевим терміном повернення не пізніше 02 лютого 2014 року.
3. Додатковими угодами до кредитного договору зменшено суму кредитного ліміту до 4 281 818,18 грн та змінено строк повернення кредитних коштів - до
02 лютого 2015 року.
4. Кредитні зобов`язання забезпечені договором поруки, укладеним 03 лютого 2012 року між банком та ОСОБА_2 , до якого внесено зміни, згідно з якими остання зобов`язалася відповідати перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку за кредитним договором.
5. Крім того, з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань
ОСОБА_4 між банком і ТОВ «Обарівінвест» 03 лютого 2012 року укладено договір поруки № 024/12/CL/Р-2, відповідно до умов якого Товариство поручилося перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн.
6. До вказаного договору поруки внесено зміни відповідно до договору про внесення змін від 09 серпня 2013 року, за умовами якого визначено суму зобов`язання у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.
7. Також кредитні зобов`язання забезпечені іпотечним договором, укладеним
03 лютого 2012 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «Обарівінвест», предметом якого є ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка площею 0,3098 га, розташовані на АДРЕСА_1 .
8. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 13 лютого 2014 року утворилася заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року у розмірі
4 595 197,12 грн, яка складається з поточної заборгованості за кредитом -
3 710 908,18 грн, простроченої заборгованості за кредитом - 570 910 грн, заборгованості за процентами - 280 191,68 грн, пені - 26 380,68 грн, 3 % від простроченої суми основного боргу - 1 806,58 грн, штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати процентів - 5 000 грн, яку ПАТ «Златобанк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_2 на свою користь.
9. Також просило у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянку площею 0,3098 га, розташовані на АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на публічних торгах.
10. Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року
ПАТ «Златобанк» передало, а ТОВ «КУА АПФ «Актив плюс», що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Будівельні інвестиції», набуло право вимоги за кредитним договором від 03 лютого 2012 року № 024/12/CL разом з додатковими угодами до нього та договорами, що забезпечують виконання зобов`язань, а саме іпотеки та поруки.
11. За договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ТОВ «КУА АПФ «Актив плюс», що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Будівельні інвестиції», передало, а ОСОБА_1 набув право вимоги: за кредитним договором від 03 лютого 2012 року № 024/12/CL разом із додатковими угодами до нього (додаткова угода від 20 липня 2012 року № 1, додаткова угода
від 09 серпня 2013 року № 2, договір № 3 про внесення змін від 14 серпня
2013 року), а саме: право вимоги повернення ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 4 862 327,37 грн (яка згідно довідки АТ «Златобанк» станом на 12 лютого 2015 року складається з 4 234 802,42 грн - прострочена заборгованість за основним боргом та 627 524,95 грн - пеня), заборгованості за основною сумою згідно з кредитним договором від 03 лютого 2012 року та інших обов`язків, встановлених цим кредитним договором; договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 лютого 2012 року, а саме: за договором іпотеки (разом із додатковими договорами) від 03 лютого 2012 року за реєстровим № 144, укладеним між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «Обарівінвест», та договорами поруки від 03 лютого 2012 року, укладеними між ПАТ «Златобанк», ОСОБА_2 і ТОВ «Обарівінвест».
12. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 22 грудня
2015 року до участі у справі як правонаступник позивача ПАТ «Златобанк» залучений ОСОБА_1 .
13. ІНФОРМАЦІЯ_1 померпозичальник ОСОБА_4 .
14. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2017 року до участі у справі як правонаступник ОСОБА_4 залучена малолітня ОСОБА_3 (прийняла спадщину після ОСОБА_4 ) в особі законного представника ОСОБА_2 .
15. У ході розгляді справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, зазначивши, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня
2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року у справі
№ 487/6529/15-ц, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ТОВ «Обарівінвест» заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року № 024/12/CL у розмірі 7 241 172,90 грн, яка виникла станом на 01 серпня 2015 року. Вказане судове рішення не виконано.
16. Уточнивши та змінивши розмір вимог, ОСОБА_1 просив:
- стягнути з поручителя ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн;
- стягнути з поручителя ТОВ «Обарівінвест» на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн;
- у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі
17 775 533,93 грн (10 534 361,03 грн + 7 241 172,90 грн) звернути стягнення на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянку площею 0,3098 га, розташовані на АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах з початковою ціною продажу вказаного комплексу у розмірі 15 015 500 грн та початковою ціною продажу земельної ділянки у розмірі 106 500 грн.
17. У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання договору поруки припиненим.
18. Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди до кредитного договору збільшено період, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами, відповідно, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що згідно зі статтею 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для припинення поруки.
19. На підставі викладеного ОСОБА_2 просила визнати припиненою поруку за договором поруки від 03 лютого 2012 року № 024/12/CL/Р-1, укладеним між нею та ПАТ «Златобанк».
20. У червні 2015 року ТОВ «Обарівінвест» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання договору поруки припиненим.
21. Зустрічна позовна заява ТОВ «Обарівінвест» мотивована тим, що відповідно до договору поруки від 03 лютого 2012 року № 024/12/CL/Р-2 останнє поручилося перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитом. Разом із тим, внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди, якою збільшено період нарахування процентів за користування кредитом, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що згідно зі статтею 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.
22. На підставі викладеного, ТОВ «Обарівінвест» просило визнати припиненою поруку за договором поруки від 03 лютого 2012 року № 024/12/CL/Р-2, укладеним між ним та ПАТ «Златобанк».
23. У жовтні 2015 року ТОВ «Обарівінвест» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою.
24. Зустрічна позовна заява ТОВ «Обарівінвест» мотивована тим, що
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , новим боржником за кредитним договором є його малолітня спадкоємиця ОСОБА_3 , тому іпотека припинилася відповідно до норм ЦК України та Закону України «Про іпотеку», оскільки іпотекодавець не погодився відповідати за нового боржника.
25. На підставі викладеного, ТОВ «Обарівінвест» просило визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним 03 лютого 2012 року між ним та ПАТ «Златобанк».
26. Справа судами розглядалася неодноразово.
27. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
28. Зустрічні позови ОСОБА_2 і ТОВ «Обарівінвест» задоволено.
29. Визнано припиненим договір поруки від 03 лютого 2012 року, укладений між ПАТ «Златобанк» (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) та
ОСОБА_2 . Визнано припиненим договір поруки від 03 лютого 2012 року, укладений між ПАТ «Златобанк» (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) та ТОВ «Обарівінвест». Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором
від 03 лютого 2012 року, укладеним між ПАТ «Златобанк» (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) і ТОВ «Обарівінвест».
30. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року у справі
№ 487/6529/15-ц достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором, який є предметом спору у цій справі, тому кредитором змінено строк виконання основного зобов`язання, а нарахування процентів за користування кредитними коштами, неустойки, тощо поза межами строку дії кредитного договору законом не передбачено. Внаслідок смерті боржника - ОСОБА_4 правовідносини між ПАТ «Златобанк», правонаступником якого є ОСОБА_1 , і боржником за кредитним договором ( ОСОБА_4 ) припинилися, а ОСОБА_3 стороною кредитного договору не була, тому такі правовідносини не можуть регулюватися нормами права, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань.
31. Порука припиняється у тій частині, в якій припиняється забезпечене нею зобов`язання, і поручитель повинен нести відповідальність перед кредитором у межах вартості спадкового майна. Спір про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором вже вирішений іншим судом.
32. Матеріали судової справи не містять доказів виконання кредитором вимог частини другої статті 625 ЦК України, що стосується направлення вимоги для нового боржника. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці. Розмір інфляційних втрат є завищеним.
33. Стягнення грошових сум із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можливе у межах даної справи, для цього необхідно пред`явити інший позов і стягнення повинно бути проведене за правилами статті 1282 ЦК України.
34. ТОВ «Обарівінвест» не погоджується з виконанням кредитних зобов`язань новими боржниками. В іпотечному договорі відсутнє застереження про те, що підприємство зобов`язується виконувати кредитні зобов`язання у інших осіб у разі смерті боржника. Має місце збільшення обсягу відповідальності поручителів і це є підставою для визнання договорів іпотеки та поруки припиненими. Звернення стягнення на предмет іпотеки було б непропорційним з наявною сумою заборгованості і з цих підстав у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
35. Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
36. Постановою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року частково задоволено касаційні скарги ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Постанову Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
37. Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не мотивував належним чином підстави для відмови у припиненні поруки, зокрема і майнової, не дав належної правової оцінки зустрічним позовним вимогам та не спростував доводи поручителів, зокрема і майнового, щодо підстав припинення поруки.
38. Постановою Волинського апеляційного суду від 15 березня 2021 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
39. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Обарівінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
40. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.
41. В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.
42. Зустрічний позов ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою задоволено.
43. Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого
2012 року, укладеним між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Обарівінвест».
44. Постанова апеляційного суду аргументована тим, що зобов`язання поручителя за договором поруки або заставодавця за договором застави може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, і якщо поручитель або заставодавець не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.
45. За таких обставин, задовольняючи зустрічні позовні вимоги про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_4 помер, новим боржником за кредитним договором є малолітня ОСОБА_3 , тому іпотека припинилась, оскільки іпотекодавець, який не є спадкоємцем, не погодився відповідати за нового боржника.
46. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поручителів ОСОБА_2 , ТОВ «Обарівінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд зазначив, що у договорах поруки від 03 лютого
2012 року, які укладені між банком та ОСОБА_2 і ТОВ «Обарівінвест», відсутня умова про згоду поручителів відповідати за правонаступника боржника. У зв`язку з цим, відповідно до частини першої статті 523, частини третьої статті 559 ЦК України відсутні правові підстави для стягнення з вказаних відповідачів, як поручителів, заборгованості за кредитним договором.
47. Апеляційний суд також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки іпотека припинилась.
48. При вирішенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 і
ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договорів поруки припиненими, апеляційний суд виходив з того, що за встановлених обставин справи відсутні такі підстави, які передбаченні частиною першою статтею 559 ЦК України, для їх припинення.
49. У квітні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ремешевського Є. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також в частині задоволення зустрічних позовних вимог про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, ухваливши в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні вказаних зустрічних вимог.
50. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що поданням у лютому 2014 року позову у цій справі до поручителів та іпотекодавця позивач вчинив дію, спрямовану на недопущення настання обставин, з якими частина перша статті 523 та частина третя статті 559 ЦК України пов`язує припинення іпотеки та поруки.
51. Також заявник посилається на те, що в матеріалах справи наявна письмова згода відповідачів на забезпечення виконання зобов`язань новим боржником пункт 2.4 договорів поруки.
52. Зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення первісного позову про стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та в частині зустрічних позовних вимог про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
53. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано з Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу № 570/3891/14.
54. 10 червня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
55. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2021 року справу № 570/3891/14 призначено до судового розгляду.
56. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
57. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2022 року справу № 570/3891/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
58. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 403 ЦПК України та підпунктом 7 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, а саме у зв`язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; та зв`язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
59. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України: від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13,
від 03 червня 2015 року у справі № 6-206цс15, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
60. Об`єднана палата вважає, що у практиці Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду сформувався протилежний підхід щодо застосування частини першої статті 523 ЦК України. Зокрема:
61. У постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі
№ 6-206цс15 зазначено: «за положеннями статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. Згідно із частиною третьою статті 559 ЦК України порука припиняється в разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що в разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. На поручителів може бути покладено обов`язок щодо належного виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, зафіксованої в тому числі й у договорі поруки як згоди відповідати за виконання зобов`язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов`язанням. Таку згоду поручителів зафіксовано у пункті 4.5 договору поруки від 2 вересня 2011 року НОМЕР_2 (а.с. 9)»;
62. У постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі
№ 6-18цс13 зазначено: «у випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Отже, у справі, яка переглядається, висновок суду касаційної інстанції про те, що у разі смерті боржника, який був стороною кредитного договору, не відбувається заміна боржника в зобов`язанні, оскільки має місце успадкування грошового обов`язку спадкоємцем, є помилковим»;
63. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19) зазначено, що «у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, висновок Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11). Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (частина перша статті 523 ЦК України). Зобов`язання ОСОБА_13 як власника Ѕ частки у квартирі та майнового поручителя за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем Ѕ частини квартири після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником».
64. Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, мотиви, з яких справу передано для розгляду, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне прийняти справу до розгляду з огляду на таке.
65. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
66. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
67. За частиною четвертою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
68. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
69. Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
70. Також відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень» ЦПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
71. Оскільки, як убачається з тексту судових рішень, суди касаційної інстанції у подібних правовідносинах та за тотожних фактичних обставин неоднаково застосовують положення частини першої статті 523 ЦК України щодо правових наслідків заміни боржника у зобов`язанні, забезпеченому порукою або заставою, а саме порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, справа підлягає прийняттю до провадження Великої Палати Верховного Суду.
72. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
73. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
74. Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та як правонаступник ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Будівельні інвестиції», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Златобанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 27 липня 2022 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню
не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Сімоненко
Судді: В. В. Британчук Л. Й. Катеринчук
Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. В. Григор`єва Г. Р. Крет
М. І. Гриців К. М. Пільков
Д. А. Гудима О. Б. Прокопенко
Ж. М. Єленіна І. В. Ткач
І. В. Желєзний О. С. Ткачук
О. С. Золотніков
