Ухвала
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 570/3891/14
провадження № 61-6767св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічними позовами) - ОСОБА_1 ,
відповідачі (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та як правонаступник ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест»,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Будівельні інвестиції»; Акціонерне товариство «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ремешевського Євгена Анатолійовича на постанову Волинського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк»), правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» (далі - ТОВ «Обарівінвест») про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 03 лютого 2012 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 024/12/CL, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 лютого 2014 року.
Додатковими угодами до кредитного договору було зменшено суму кредитного ліміту до 4 281 818,18 грн та змінено строк повернення кредитних коштів - до 02 лютого 2015 року.
Кредитні зобов`язання були забезпечені договором поруки № 024/12/CL/Р-1, укладеним 03 лютого 2012 року між банком та ОСОБА_2 .
За згодою сторін до вказаного договору поруки були внесені зміни, згідно з якими ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку за кредитним договором.
Крім того, з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_4 , між банком і ТОВ «Обарівінвест» 03 лютого 2012 року укладено договір поруки № 024/12/CL/Р-2, відповідно до умов якого Товариство поручилося перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн.
До вказаного договору поруки був укладений договір про внесення змін від 09 серпня 2013 року, за умовами якого визначено суму зобов`язання
у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення
кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.
Крім того, кредитні зобов`язання були забезпечені іпотечним договором, укладеним 03 лютого 2012 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «Обарівінвест», предметом якого є ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка, площею 0,3098 га, на АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що оскільки позичальник належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, станом на 13 лютого 2014 року утворилася заборгованість за кредитним договором № 024/12/CL від 03 лютого 2012 року у розмірі 4 595 197,12 грн, яка складається з поточної заборгованості за кредитом - 3 710 908,18 грн, простроченої заборгованості за кредитом - 570 910 грн, заборгованості за процентами - 280 191,68 грн, пені - 26 380,68 грн, 3% від простроченої суми основного боргу - 1 806,58 грн, штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати процентів - 5 000 грн.
При таких обставинах ПАТ «Златобанк» просило суд стягнути солідарно вказану суму з ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_2 .
Також просило у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянка площею 0,3098 га, розташовані на АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах.
В подальшому позов неодноразово змінювався, у тому числі правонаступником ПАТ «Златобанк» - ОСОБА_1 .
Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ПАТ «Златобанк» передало, а ТОВ «КУА АПФ «Актив плюс», що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Будівельні інвестиції», набуло право вимоги за кредитним договором № 024/12/CL від 03 лютого 2012 року разом з додатковими угодами до нього та договорами, що забезпечують виконання зобов`язань, а саме іпотеки та поруки.
За договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ТОВ «КУА АПФ «Актив плюс», що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Будівельні інвестиції», передало, а ОСОБА_1 набув право вимоги: за кредитним договором № 024/12/CL від 03 лютого 2012 року разом з додатковими угодами до нього (додаткова угода № 1 від 20 липня 2012 року, додаткова угода № 2 від 09 серпня 2013 року, договір № 3 про внесення змін від 14 серпня 2013 року), а саме право вимоги повернення ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 4 862 327,37 грн (яка згідно довідки АТ «Златобанк» станом на 12 лютого 2015 року складається з 4 234 802,42 грн - прострочена заборгованість за основним боргом та 627 524,95 грн - пеня), заборгованості за основною сумою згідно з кредитним договором від 03 лютого 2012 року та інших обов`язків, встановлених цим кредитним договором; договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 лютого 2012 року, а саме: за договором іпотеки (разом із додатковими договорами) від 03 лютого 2012 року за реєстровим № 144, укладеним між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «Обарівінвест», та договорами поруки від 03 лютого 2012 року, укладеними між ПАТ «Златобанк», ОСОБА_2 і ТОВ «Обарівінвест».
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2015 року ОСОБА_5 залучений до участі у справі як правонаступник позивача ПАТ «Златобанк».
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2017 року до участі у справі як правонаступник ОСОБА_4 залучена малолітня ОСОБА_3 (що прийняла спадщину після ОСОБА_4 ) в особі законного представника ОСОБА_2 .
Уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року у справі № 487/6529/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ТОВ «Обарівінвест» заборгованість за кредитним договором № 024/12/CL від 03 лютого 2012 року у розмірі 7 241 172,90 грн, яка виникла станом на 01 серпня 2015 року.
Вказане судове рішення не виконано.
Разом з тим, заборгованість, питання про стягнення якої не розглядалося Заводським районним судом міста Миколаєва у справі № 487/6529/15-ц та яка нарахована кредитором після 01 серпня 2015 року, підлягає стягненню
з відповідачів у цій справі. Так, станом на 30 серпня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 10 534 361,03 грн, з яких: 2 028 064,28 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом,
6 260 655,51 грн - заборгованість за пенею; 411 971,78 грн - 3 % річних, 1 833 669,45 грн - інфляційні втрати.
На підставі викладеного, уточнивши та змінивши розмір вимог, ОСОБА_1 просив стягнути з поручителя ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн; стягнути з поручителя ТОВ «Обарівінвест» на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 775 533,93 грн (10 534 361,03 грн + 7 241 172,90 грн) звернути стягнення на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянка площею 0,3098 га, розташовані на АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах з початковою ціною продажу вказаного комплексу у розмірі 15 015 500 грн та початковою ціною продажу земельної ділянки у розмірі 106 500 грн.
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання договору поруки припиненим.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди до кредитного договору збільшено період, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами, відповідно, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що згідно зі статтею 559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення поруки.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просила визнати припиненою поруку за договором поруки № 024/12/CL/Р-1 від 03 лютого 2012 року, укладеним між нею та ПАТ «Златобанк».
У червні 2015 року ТОВ «Обарівінвест» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання договору поруки припиненим.
Зустрічна позовна заява ТОВ «Обарівінвест» мотивована тим, що відповідно до договору поруки № 024/12/CL/Р-2 від 03 лютого 2012 року останнє поручилося перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитом. Разом з тим, внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди, якою збільшено період нарахування процентів за користування кредитом, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що згідно зі статтею 559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення поруки.
На підставі викладеного, ТОВ «Обарівінвест» просило визнати припиненою поруку за договором поруки № 024/12/CL/Р-2 від 03 лютого 2012 року, укладеним між ним та ПАТ «Златобанк».
У жовтні 2015 року ТОВ «Обарівінвест» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою.
Зустрічна позовна заява ТОВ «Обарівінвест» мотивована тим, що
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , новим боржником за кредитним договором є його малолітня спадкоємиця ОСОБА_3 , тому іпотека припинилася відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», оскільки іпотекодавець не погодився відповідати за нового боржника.
На підставі викладеного, ТОВ «Обарівінвест» просило визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним 03 лютого 2012 року між ним та ПАТ «Златобанк».
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Обарівінвест» відмовлено.
Зустрічні позови ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору поруки 024/12/СL/Р-1 від 03 лютого 2012 року припиненим, ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договору поруки 024/12/СL/Р-2 від 03 лютого 2012 року припиненим, ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року задоволено.
Визнано припиненим договір поруки № 024/12/СL/Р-1 від 03 лютого 2012 року, що був укладений між АТ «Златобанк» (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 .
Визнано припиненим договір поруки № 024/12/СL/Р-2 від 03 лютого 2012 року, що був укладений між АТ «Златобанк» (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) та ТОВ «Обарівінвест».
Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року, що був укладений між АТ «Златобанк» (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) та ТОВ «Обарівінвест».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року
у справі № 487/6529/15-ц достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором, який є предметом спору у цій справі, тому кредитором змінено строк виконання основного зобов`язання, а нарахування процентів за користування кредитними коштами, неустойки, тощо поза межами строку дії кредитного договору законом не передбачено.
Внаслідок смерті боржника правовідносини між ПАТ «Златобанк» (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) і боржником за кредитним договором ОСОБА_4 припинилися, а його правонаступник ОСОБА_3 стороною кредитного договору не була, тому такі правовідносини не можуть регулюватися нормами права, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема й стягнення заборгованості за договором кредиту.
Зобов`язання з повернення кредиту у даному випадку включається до складу спадщини, тому мають застосовуватися не умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи його сплати, а підлягають застосуванню положення статті 1282 Цивільного кодексу України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Таким чином, стягнення грошових сум з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неможливе у межах даної справи, для цього необхідно пред`явити інший позов і стягнення повинно бути проведене за правилами статті 1282 ЦК України.
До того ж, спір про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором вже вирішений іншим судом. Рішення суду з цього питання набрало законної сили.
ТОВ «Обарівінвест» не згоден поручатися за виконання кредитних зобов`язань новими боржниками. В іпотечному договорі відсутнє застереження про те, що підприємство зобов`язується виконувати кредитні зобов`язання інших осіб у разі смерті боржника. Таким чином наявні підстави для припинення зобов`язань за договором іпотеки.
Крім того, має місце збільшення обсягу відповідальності поручителів і це є підставою для визнання поруки припиненою.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 15 березня 2021 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Обарівінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою задоволено.
Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року, укладеним між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Обарівінвест».
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зобов`язання поручителя за договором поруки або заставодавця за договором застави може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 Цивільного кодексу України, у випадку, коли спадкоємцем після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, і якщо поручитель або заставодавець не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.
При таких обставинах, задовольняючи зустрічні позовні вимоги про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_4 помер, новим боржником за кредитним договором є малолітня ОСОБА_3 , тому іпотека припинилась, оскільки іпотекодавець, який не є спадкоємцем, не погодився відповідати за нового боржника.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поручителів ОСОБА_2 , ТОВ «Обарівінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором, апеляційним судом зазначено, що у договорах поруки від 03 лютого 2012 року, які укладені між банком та ОСОБА_2 і ТОВ «Обарівінвест», відсутня умова про згоду поручителів відповідати за правонаступника боржника. У зв`язку з цим, у відповідності до частини першої статті 523, частини третьої статті 559 ЦК України, відсутні правові підстави для стягнення з вказаних відповідачів, як поручителів, заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд також зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки іпотека припинилась.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 і ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договорів поруки припиненими, апеляційний суд виходив з того, що за встановлених обставин справи відсутні такі підстави, які передбаченні частиною першою статтею 559 ЦК України для їх припинення.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ремешевського Є. А., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також в частині задоволення зустрічних позовних вимог про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, ухваливши в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні вказаних зустрічних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що поданням у лютому 2014 року позову у цій справі до поручителів та іпотекодавця позивач вчинив дію, спрямовану на недопущення настання обставин, з якими частина перша статті 523 та частина третя статті 559 Цивільного кодексу України пов`язує припинення іпотеки та поруки.
Також заявник посилається на те, що в матеріалах справи наявна письмова згода відповідачів на забезпечення виконання зобов`язань новим боржником - пункт 2.4 договорів поруки.
Доводи інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу відповідачі за первісним позовом просять відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити в силі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
10 червня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що між ПАТ «Златобанк» і ОСОБА_4 03 лютого 2012 року був укладений кредитний договір № 024/12/CL, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії
з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 лютого
2014 року.
У подальшому між вказаними особами були укладені додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до умов яких зменшено суму кредиту до 4 281 818,18 грн, а також встановлено, що кредит надається
з 03 лютого 2012 року до 02 лютого 2015 року.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_4 між банком та ОСОБА_2 03 лютого 2012 року укладено договір поруки № 024/12/CL/Р-1, відповідно до умов якого остання поручилася перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн.
Разом з тим, до цього договору поруки був укладений договір про внесення змін від 09 серпня 2013 року, за умовами якого визначено суму зобов`язання у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.
Крім того, з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_4 між банком і ТОВ «Обарівінвест» 03 лютого 2012 року укладено договір поруки № 024/12/CL/Р-2, відповідно до умов якого останнє поручилося перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн.
До вказаного договору поруки був укладений договір про внесення змін від 09 серпня 2013 року, за умовами якого визначено суму зобов`язання
у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення
кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.
Також кредитні зобов`язання ОСОБА_4 були забезпечені іпотечним договором, укладеним 03 лютого 2012 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «Обарівінвест», предметом якого є ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка площею 0,3098 га на АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 4.2 іпотечного договору іпотека припиняється виконанням основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Додатковим договором до іпотечного договору, укладеним 09 серпня 2013 року між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «Обарівінвест», визначено ліміт відповідальності у розмірі 4 281 818,18 грн.
Суди встановили, що ОСОБА_4 у різні періоди отримав грошові кошти
у межах максимального ліміту заборгованості.
Відповідно до розрахунку банку, станом на 13 лютого 2014 року кредитна заборгованість позичальника складала 4 595 197,12 грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом - 3 710 908,18 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 570 910 грн, заборгованість за процентами - 280 191,68 грн, пеня - 26 380,68 грн, 3 % від простроченої суми основного боргу - 1 806,58 грн, штраф за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати процентів - 5 000 грн.
Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ПАТ «Златобанк» передало, а ТОВ «КУА АПФ «Актив плюс», що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Будівельні інвестиції», прийняло на себе право вимоги за кредитним договором від 03 лютого 2012 року разом
з додатковими угодами до нього та договорами, що забезпечують виконання зобов`язань, а саме іпотеки та поруки.
За договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ТОВ «КУА АПФ «Актив плюс», що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Будівельні інвестиції», передало, а ОСОБА_1 набув право вимоги: за кредитним договором від 03 лютого 2012 року разом з додатковими угодами до нього (додаткова угода № 1 від 20 липня 2012 року, додаткова угода № 2 від 09 серпня 2013 року, договір № 3 про внесення змін від 14 серпня 2013 року), а саме право вимоги повернення ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 4 862 327,37 грн (яка згідно довідки АТ «Златобанк» станом на 12 лютого 2015 року складається
з 4 234 802,42 грн - прострочена заборгованість за основним боргом та 627 524,95 грн - пеня), заборгованості за основною сумою згідно з кредитним договором від 03 лютого 2012 року та інших обов`язків, встановлених цим кредитним договором; договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 лютого 2012 року, а саме: за договором іпотеки (разом із додатковими договорами) від 03 лютого 2012 року за реєстровим № 144, укладеним між ПАТ «Златобанк» і ТОВ «Обарівінвест», та договорами поруки від 03 лютого 2012 року, укладеними між ПАТ «Златобанк», ОСОБА_2
і ТОВ «Обарівінвест».
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2015 року ОСОБА_1 залучений до участі у справі як правонаступник позивача ПАТ «Златобанк».
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після його смерті, є малолітня донька померлого ОСОБА_3 .
Державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори 28 листопада 2017 року малолітній ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку житлового будинку на АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_4 на час його смерті.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2017 року малолітня ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 залучена до участі як правонаступник ОСОБА_4 .
Заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва
від 06 жовтня 2015 року, ухваленим при розгляді іншої справи (№ 487/6529/15ц), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ТОВ «Обарівінвест» 8 738 997,68 грн заборгованості за кредитним договором № 024/12/CL від 03 лютого 2012 року.
Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року у справі № 487/6529/15-ц скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ТОВ «Обарівінвест» про стягнення кредитної заборгованості скасовано та ухвалено нове рішення.
Стягнуто з правонаступника ОСОБА_3 , в інтересах якої діє
ОСОБА_2 , у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину від
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року у розмірі 239 052,50 грн.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2
і ТОВ «Обарівінвест» (як поручителів) про стягнення кредитної заборгованості.
Заочне рішення місцевого суду в іншій частині залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 29 липня 2020 року постанову Миколаївського апеляційного від 12 лютого 2019 року залишено без змін.
Постановами Миколаївського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року Верховного Суду у справі 487/6529/15-ц, зокрема, встановлено, що у договорах поруки від 03 лютого 2012 року, які укладені між банком та ОСОБА_2 і ТОВ «Обарівінвест», з метою забезпечення кредитних зобов`язань ОСОБА_4 , відсутня умова про згоду поручителів відповідати за правонаступників боржника, вказані поручителі після смерті боржника такої згоди банку не надавали, у зв`язку з чим порука припинилася.
Відповідно до заяви від 28 січня 2021 року ТОВ «Обарівінвест», як майновий поручитель за іпотечним договором, після смерті боржника ОСОБА_4 не погоджувався і не погоджується забезпечувати виконання основного зобов`язання новим боржником.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу
на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду
у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність підстав для передання справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, виходячи з такого.
Предметом спору у справі, яка переглядається, є, зокрема, вимоги іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічні вимоги іпотекодавця щодо визнання іпотеки ТОВ «Обарівінвест» припиненою.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Окремі види застав визначені статтею 575 ЦК України. За змістом частини першої вказаної норми права іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (абзац третій статті 1 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Системний аналіз вказаної норми права дозволяє дійти висновку, що існує презумпція припинення поруки або застави (застави нерухомого майна/іпотеки), встановленої іншою особою, у разі заміни боржника (у тому числі і внаслідок його смерті), якщо поручитель/заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
При цьому ані стаття 523 ЦК України, ані інша норма права не містять виключень щодо застосування вказаних приписів у разі відмови заставодавця, який є відмінним від боржника, забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
З таких підстав, на думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, передбачені частиною першою статті 523 ЦК України наслідки відмови поручителя/заставодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, з огляду на правомірні очікування поручителя/заставодавця у прив`язці до особи первісного боржника, є безумовними та не залежать від будь-яких інших обставин.
Разом із тим, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2021 року в справі № 585/2836/16-ц (провадження № 61-187св19) вказано, що «Для з`ясування належного розуміння правила статті 523 ЦК України для оцінки спірних правовідносин вирішальним є визначення співвідношення моменту настання обставин, з якими пов`язується припинення поруки за згаданими правилами частини першої статті 523, та моменту пред`явлення формалізованої вимоги кредитором до поручителя. У таких висновках Верховний Суд керується тим, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за кредитним договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку під час дії (чинності) поруки; при цьому смерть позичальника, що настала у подальшому - після звернення кредитора до суду з відповідним позовом, та наступна заміна у спірних правовідносинах особи боржника його спадкоємцями, не може призвести до припинення поруки ретроспективно у тому разі, якщо мало місце своєчасне пред`явлення вимоги до поручителя. Отже, у разі, якщо кредитор за життя позичальника реалізував своє право вимоги до поручителя (звернувся з відповідним позовом до суду) до настання умов, за яких порука припиняється, тому відсутні правові підстави для висновку, що порука припинилася у зв`язку з подальшою заміною боржника у порядку спадкування».
Таким чином, Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 585/2836/16-ц (провадження № 61-187св19) фактично дійшов висновку про те, якщо кредитор за життя позичальника реалізував своє право вимоги до поручителя (звернувся з відповідним позовом до суду) до настання умов, за яких порука припиняється, тому відсутні передбачені частиною першою статті 523 ЦК України правові підстави для висновку, що порука припинилася у зв`язку з подальшою заміною боржника у порядку спадкування, навіть за умов відмови поручителя забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
У справі, яка переглядається Верховним Судом в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, кредитор реалізував своє право вимоги до заставодавця/іпотекодержателя (звернувся з відповідним позовом до суду) за життя боржника ОСОБА_4 , останній помер під час розгляду справи судом першої інстанції, у зв`язку із чим боржник у зобов`язанні був замінений у порядку спадкування. При цьому ТОВ «Обарівінвест», як майновий поручитель за іпотечним договором, відмовився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
Зазначене свідчить про застосування колегіями суддів з різних палат принципово різного підходу щодо застосування норми матеріального права - частини першої статті 523 ЦК України, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Ураховуючи наведене, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права (частини першої статті 523 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2021 року в справі № 585/2836/16-ц (провадження № 61-187св19).
У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, вважає необхідним передати зазначену справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись частиною п`ятою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 570/3891/14 (провадження № 61-6767св21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та як правонаступник ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Будівельні інвестиції», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Златобанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ремешевського Євгена Анатолійовича на постанову Волинського апеляційного суду від 15 березня 2021 року.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття
і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
