Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1294/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
секретар судового засідання Арустамян К.А.
за участю представників сторін:
Від ОСОБА_1 адвокат Бочевар М.П.
Від ОСББ «ЖК Люксембург» - адвокат Бороган В.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 (суддя суду першої інстанції Щавинська Ю.М., час і місце оголошення рішення: 29.09.2021 (повний текст складено 11.10.2021), м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області)
у справі № 916/1294/21
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Люксембург»
про визнання недійсним рішення загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .
12.05.2021 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург", в якій просило суд визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" про встановлення розмірів внесків співвласників, що оформлено протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" №1 від 07.04.2017 про затвердження членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території згідно додатку.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Судом першої інстанції були встановлені обставини порушення прав позивача як співвласника на участь в управлінні об`єднанням шляхом участі у загальних зборах, що були проведені 07.04.2017, а також встановлено, що оскаржуване рішення загальних зборів було прийнято за відсутності достатньої кількості голосів, необхідних для прийняття оскаржуваного рішення, тобто судом було повністю визнано вимоги позивача обґрунтованими.
В той же час відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що щонайменше починаючи з 08.06.2017 (дата першої оплати після прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів згідно акту звірки) у позивача була реальна можливість дізнатися про порушене право, тому ОСОБА_1 пропустила строк позовної давності, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 у справі № 916/1294/21.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що судом було надано неправильну оцінку обставинам справи при вирішенні поданого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності до вимог позивача, та доказам, якими таке клопотання було обґрунтовано.
Також апелянт стверджує, що надані відповідачем квитанції щодо сплати щомісячних внесків не відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів відповідно до Закону України «Про фінансовий облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим дані квитанції, на думку апелянта, є неналежними доказами.
Також апелянт стверджує, що у зв`язку із відсутністю у відповідача доказів про отримання позивачем квитанцій за червень 2017 року, жовтень 2017 року, лютий 2018 року, а саме відсутності підпису позивача про отримання даних квитанції, відсутності підпису посадових осіб, що виготовили дані квитанції, вказане свідчить про неналежність таких доказів.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 29 вересня 2021 року по справі №916/1294/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК ЛЮКСЕМБУРГ" та визнати недійсним рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК ЛЮКСЕМБУРГ» про встановлення розміру внесків співвласників, що оформлено протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК ЛЮКСЕМБУРГ» №1 від 07.04.2017 про затвердження членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території згідно додатку.
Короткий зміст письмових пояснень відповідача.
30.06.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСББ «ЖК Люксембург» надійшли письмові пояснення по справі № 916/1294/21.
Відповідач вважає, що твердження позивача щодо неправильної оцінки судом обставин справи є хибними та такими, що суперечать діючому законодавству в сфері ОСББ, у зв`язку з чим рішення суду від 29.09.2021 є законним та обґрунтованим.
Відповідач вказує, що посилання позивача на форму квитанції є необґрунтованими, оскільки вони не є документами суворої звітності. Більше того, ОСББ не є надавачем послуг, а лише забезпечує надання таких послуг належної якості відповідними постачальними організаціями за рахунок внесків на утримання будинку.
Відповідач зазначає, що взаємовідносини між співвласником та ОСББ не є господарською операцією, та первинним документом для них слугує квитанція-повідомлення для власників як житлових, так і нежитлових приміщень. Вимоги до квитанції-повідомлення про сплату щомісячних внесків на відшкодування витрат на управління будинком законодавством України не передбачено.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 у справі № 916/1294/21 відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 прийнято справу № 916/1294/21 до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Аленіна О.Ю., Таран С.В.
03.02.2022 у судовому засіданні було оголошено перерву до 21.02.2022 о 15.00.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 115 від 22.02.2022, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/1294/21.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 справу № 916/1294/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Таран С.В., Аленін О.Ю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2022 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 у справі № 916/1294/21 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Аленіна О.Ю.; визначено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 призначено справу №916/1294/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 до розгляду на 30 червня 2022 року о 11:30 год.; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язково; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
30.06.2022 у судовому засіданні прийняли участь представник ОСОБА_1 адвокат Бочевар М.П. та представник ОСББ «ЖК Люксембург» - адвокат Бороган В.В.
У зв`язку з введенням на території України воєнного стану справу №916/1294/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 було розглянуто Південно-західним апеляційним господарським судом у розумний строк, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім того, 21.02.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСББ «ЖК Люксембург» про долучення документів до матеріалів справи, яке обґрунтовано тим, що під час судового засідання, яке відбулося 03.02.2022 постало питання щодо надання додаткових доказів стосовно обізнаності позивача про наявність протоколу загальних зборів, яким було затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів відмовила у його задоволенні (ухвала суду у протокольній формі).
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
У даному випадку відповідачем не було наведено виняткових обставин неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення даного клопотання.
Фактичні обставини, встановлені судом.
26.11.2013 зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Люксембург», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.16-17).
Рішенням установчих зборів власників житлових і нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , затверджено статут ОСББ «ЖК Люксембург» (т.1 а.с.24-42), відповідно до п. 1.4. якого об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», має самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку з власним найменуванням та інші необхідні реквізити.
Згідно п. 2.1. статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав його членів та дотримання всіма співвласниками неподільного і загального майна житлового комплексу обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до п. 2.3. статуту об`єднання має право, відповідно до законодавства та статуту, шляхом скликання загальних зборів, зокрема, визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; встановлювати розміри платежів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
У розділі 4 статуту визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, які можуть приймати рішення по всім питанням, що стосуються діяльності об`єднання. Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання належить, зокрема, визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання.
Відповідно до п.5.6. статуту повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). Повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання мас бути негайно оприлюднена на дошках об`яв та на веб-сайті об`єднання. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.
Ініціатор проведення загальних зборів зобов`язаний надати членам об`єднання можливість до початку зборів ознайомитися з документами, що пропонуються до розгляду на зборах. Такі документи можуть надаватися в електронній формі (п.5.7. статуту).
Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше 50 (п`ятдесяти) відсотків членів об`єднання (п.5.9 статуту).
Рішення загальних зборів, окрім рішень з питань, вказаних в п.5.17, приймаються простою більшістю голосів від кількості голосів членів об`єднання, що присутні на загальних зборах (п.5.10 статуту).
У відповідності до п.п.5.11.-5.12. статуту кожні загальні збори обирають голову та секретаря зборів зі складу членів об`єднання. Голова зборів веде збори. Секретар зборів забезпечує оформлення протоколу загальних зборів. Протокол загальних зборів підписує голова та секретар зборів.
Згідно п.5.14. статуту протокол загальних зборів членів об`єднання після його оформлення і підписання має бути негайно оприлюднений на дошках об`яв та на веб-сайті об`єднання.
У відповідності до п. 5.21. рішення, прийняті загальними зборами, є обов`язковими для всіх членів об`єднання.
Як встановлено судом та вказана обставина відповідачем жодним чином не заперечується, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (т.1 а.с.46-47) та свідоцтво про право власності (індексний номер 36834647 від 27.04.2015) (т.1 а.с.48).
07.04.2017 були проведені загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург", оформлені протоколом №1 (т.1 а.с.120).
З Протоколу №1 загальних зборів ОСББ "ЖК Люксембург" від 07.04.2017 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 633 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 40353,6 кв.м., в зборах взяли участь 388 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 25943,5 кв.м., на порядок денний було винесено одне питання: затвердження розміру членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
У розділі 3 протоколу зазначено: слухали співвласника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , який запропонував обрати головою зборів ОСОБА_4 , секретарем зборів ОСОБА_5 .
За результатом розгляду питання денного щодо затвердження членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території вирішили: затвердити членські внески на утримання будинку та прибудинкової території згідно додатку у розмірі: для мешканців 1-го поверху - 3,00 грн, для мешканців 2-го і вище поверхів - 4,10 грн, для нежитлових приміщень - 4,10 грн. Підсумки голосування наступні: "за" 381 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 24191,5 м2; "проти" 5 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 369,3 м2; в графі "утримались" містить прочерк.
В матеріалах справи також наявний додаток №2 до протоколу загальних зборів від 07.04.2017 (т.1 а.с.121-161), який містить інформацію щодо осіб, які проголосували, зокрема, номера квартир та їх площа, прізвище власників, а також відмітки "за", "проти" та підписи власників.
Крім того, відповідачем також надано суду додаток №1 до протоколу №1 від 07.04.2017, який містить розшифровку членських внесків (т.1 а.с.162), калькуляцію витрат (т.1 а.с.163-174), квитанції на оплату комунальних послуг на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.175-178), акт звіряння, підписаний з боку ОСББ «ЖК Люксембург», за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 (т.1 а.с.180-182).
Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "ЖК Люксембург", оформленого протоколом від 07.04.2017, яким було затверджено розміри членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території згідно додатку.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до положень ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів мають, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями, у передбачених законом випадках.
Приймаючи до уваги висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №758/8634/17, від 01.04.2020 у справі №711/10310/17, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підвідомчість даного спору господарському суду.
Згідно з частиною другою статті 382 та статтею 385 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до абзацу 5 ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
За змістом статей 1, 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.
Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Отже закон передбачає право співвласника багатоквартирного будинку на участь в управлінні об`єднанням шляхом участі у загальних зборах.
За частиною другою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Частинами 4 та 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.
Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів також врегульовано п.5.6. статуту, відповідно до якого, як вже було зазначено судом, повідомлення надсилаються в письмовій формі не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів та оприлюднюються на дошках об`яв.
Отже норми закону, з якими кореспондуються положення статуту, імперативно визначають порядок і спосіб повідомлення співвласників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У даному випадку матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про повідомлення позивача під розписку або шляхом поштового відправлення про проведення загальних зборів.
Не містять матеріали справи також і жодних доказів, що підтверджують розміщення відповідного повідомлення на інформаційному стенді у будинку.
Доводи відповідача стосовно знищення доказів, що підтверджують повідомлення співвласників, за відсутності в матеріалах справи акту, на який посилається відповідач, було вірно не прийнято судом першої інстанції до уваги.
Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з недотримання відповідачем порядку повідомлення позивача про проведення загальних зборів, наявні підстави для висновку про порушення прав співвласника на участь в управлінні об`єднанням шляхом участі у загальних зборах, добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки стосовно прийнятих на зборах рішень.
Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
В той же час, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки статутом ОСББ передбачено прийняття таких рішень загальними зборами, посилання відповідача на те, що рішення є прийнятим, оскільки за нього проголосувало більше половини членів об`єднання, що присутні на зборах, не можуть бути визнані обґрунтованими.
Положеннями статуту встановлено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів від кількості членів об`єднання, що присутні на загальних зборах, однак в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", яким було внесено зміни також до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (Закон набрав чинності 01.07.2015, статут затверджено 25.11.2013), статтею 13 якого встановлено, що статути об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Судом першої інстанції також вірно було відхилено посилання відповідача на те, що у відповідності до ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, оскільки положення названої статті регулюють порядок скликання та проведення установчих зборів, тоді як в даному випадку були проведені загальні збори об`єднання, порядок прийняття рішення на яких унормовано положеннями статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до п. 5.15 Статуту, власник кожного жилого або нежилого приміщення на загальних зборах має один голос незалежно від кількості жилих або нежилих приміщень та їх площі. Всі співвласники одного жилого чи нежилого приміщення мають разом 1 голос.
Згідно інформації, відображеної у протоколі від 07.04.2017, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 633 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень 40 353,6 кв.м. Таким чином дві третини від загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку становить 422 особи (633 х 2/3).
Поряд з цим, в зборах взяли участь 388 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, загальною площею 25 943,5 кв.м., з них 381 особа проголосувала "ЗА", що не відповідає визначеним Законом умовам щодо необхідної кількості голосів співвласників, дотримання яких є обов`язковим для прийняття відповідного рішення.
Враховуючи встановлення відсутності необхідної кількості голосів для прийняття рішення загальними зборами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порушення оформлення протоколу загальних зборів, як то підписання протоколу неуповноваженими особами, недотримання форми протоколу, встановленої порядком, не має вирішального значення при наданні оцінки правомірності оскаржуваного рішення загальних зборів.
Відповідно до ч.10 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду.
Доказів вручення або оприлюднення прийнятого 07.04.2017 загальними зборами рішення матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог у даному випадку, адже було встановлено обставини порушення під час скликання та проведення загальних зборів від 07.04.2017 положень Законів та Статуту в частині недотримання порядку повідомлення позивача про проведення зборів, недотримання кількості голосів, поданих „за прийняття рішення, що в свою чергу є підставою для скасування такого рішення загальних зборів.
В той же, відповідачем 30.06.2021 було подано до Господарського суду Одеської області заяву про застосування строків позовної давності.
Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. ст. 257, 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Вжиті у статті 261 ЦК України терміни "довідався" та "міг довідатися" дають підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих, а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.
ОСОБА_1 вказує, що про наявність оскаржуваного рішення загальних зборів, яким було змінено розміри членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території, вона дізналася лише 29.03.2021 після ознайомлення з матеріалами справи №521/18224/20.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №910/5349/18.
Відповідно до положень ст.14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право, зокрема, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.
У підтвердження своїх доводів відповідач зазначав, що позивачем здійснювалась часткова сплата комунальних платежів, а також членських внесків з утримання будинку та прибудинкової території після прийняття оскаржуваного рішення, у підтвердження чого ОСББ "ЖК Люксембург" надало суду першої інстанції квитанції на оплату комунальних послуг, які, в тому числі, містять графу СДПТ, а також акт звірки, підписаний з боку відповідача.
Досліджуючи квитанції за червень 2017 року, жовтень 2017 року, лютий 2018 року колегія суддів вбачає, що останні містять від`ємне значення у графі "до сплати", що свідчить про здійснення позивачем оплати у вказані місяці та наявність фактично переплати, а також опосередковано свідчить про отримання відповідних квитанцій позивачем.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальновідомим є факт виставлення об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків власникам квартир квитанцій на оплату, які власники у будь-який час на вимогу можуть також отримати самостійно.
При цьому неотримання квитанцій чи не ознайомлення із рішеннями загальних зборів не свідчать про неможливість власника це зробити.
Наданий відповідачем акт звірки також містить інформацію щодо здійснених позивачем оплат у період після прийняття оскаржуваного рішення, а саме: 12.06.2017, 21.10.2017.
Враховуючи здійснення позивачем оплат, що ОСОБА_1 жодним чином не спростовано, з огляду також на відмінність сум СДПТ після прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів у квитанціях, колегія суддів зазначає, що вже на той час позивач мав діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав та не був позбавлений можливості з`ясувати причини збільшення тарифів.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції встановив, що Позивач є співвласником квартири у будинку: АДРЕСА_1 , та міг бути обізнаний зі спірним рішенням шляхом повідомлення його іншими співвласниками/ мешканцями квартири; здійснюючи оплату в червні та жовтні 2017 року, також Позивач не був позбавлений права ознайомитися зі спірним рішенням у 2017 році; враховуючи періодичність проведення загальних зборів, окрім того Позивач мав можливість ознайомитися з рішеннями всіх загальних зборів, на яких він був відсутній.
Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які би перешкоджали Позивачу своєчасно у відповідні строки ознайомитися зі спірним рішенням та реалізувати право на судовий захист.
Крім того, відповідно до статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує та власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про такі дії як міру належної та правомірної поведінки Позивача, в результаті виконання яких він мав змогу своєчасно дізнатись про спірне рішення Відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022 по справі № 918/964/20.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що щонайменше починаючи з 08.06.2017 (дата першої оплати після прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів згідно акту звірки) у позивача була реальна можливість дізнатися про порушене право, з огляду на що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано зазначив про пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.
Посилання позивача на форму квитанції є необґрунтованими, оскільки вони не є документами суворої звітності. Більше того, ОСББ не є надавачем послуг, а лише забезпечує надання таких послуг належної якості відповідними постачальними організаціями за рахунок внесків на утримання будинку.
Посилання позивача на те, що матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 квитанцій та останні не містять підпису позивача, а акт звірки підписаний в односторонньому порядку, не спростовують відповідних висновків суду, оскільки, по-перше, позивачем не було надано доказів здійснення платежів в інші дати, ніж зазначено в акті, або в іншому розмірі, по-друге, обов`язок позивача своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі імперативно передбачено положеннями ст.15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення справи та остаточний висновок.
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 по справі №916/1294/21 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 по справі №916/1294/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 по справі №916/1294/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2021 по справі №916/1294/21 залишити без змін.
Витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 05.07.2022.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
С.В. Таран
