УХВАЛА
22 червня 2022 року
м.Київ
справа № 753/12578/19
провадження № 51-206 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
осіб, щодо яких закрито
кримінальне провадження ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України (далі КК),
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в тому АДРЕСА_2 , раніше судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307 КК,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (прізвище змінено у зв`язку з отриманням нового паспорту на прізвище ОСОБА_10 ), жительки АДРЕСА_3 , раніше судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року, постановленою під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018100040000576 від 17 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною З статті 307 Кримінального кодексу України (далі КК), задоволено клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та закрито вказане кримінальне провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК, після повідомлення особі про підозру.
Це рішення суд першої інстанції мотивував тим, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні було продовжено постановою першого заступника прокурора м. Києва, що не узгоджується з вимогами ст. 294 КПК, оскільки на момент повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ) право на вирішення питання про продовження строку досудового розслідування на строк більше трьох місяців покладалось виключно на слідчих суддів. Разом з тим у матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, що указує про необхідність закриття кримінального провадження за наведених вище підстав.
Київський апеляційний суд 24 листопада 2021 року залишив без змін ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року у кримінальному провадженні № 12018100040000576 від 17 січня 2018 року.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Так, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону прокурор убачає в тому, що суди дійшли помилкового, на його думку, висновку про те, що строки досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні повинні були продовжуватись виключно слідчим суддею.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги, просив скаргу задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вважають ухвали судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, а доводи прокурора безпідставними. Просили відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позиції учасників касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною 2 статті 434-1 КПК передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
На думку колегії суддів, ухвали судів першої та апеляційної інстанції постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до передчасного закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ). У зв`язку з цим касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147- VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі Закон 2147- VIII), яким, зокрема, внесено зміни до статті 294 КПК та надано повноваження слідчому судді на продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що 17 січня 2018 року до ЄРДР були внесені відомості за № 12018100040000576 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК.
Надалі відомості про вчинені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11
( ОСОБА_10 ) кримінальні правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією за частиною 1 статті 307 та частиною 2 статті 307 КК, були внесені до ЄРДР 15 та 16 січня 2019 року за № 12019100040000358, № 12019100040000371,
№ 12019100040000372, № 12019100040000383, № 12019100040000384,
№ 12019100040000385, № 12019100040000387, № 12019100040000389,
№ 12019100040000390.
Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_12 кримінальні провадження № 12018100040000576, № 12019100040000358,
№ 12019100040000371, № 12019100040000372, № 12019100040000383,
№ 12019100040000384, № 12019100040000385, № 12019100040000387,
№ 12019100040000389, № 12019100040000390 були об`єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєно номер № 12018100040000576.
Тобто кримінальне провадження за № 12018100040000576 було розпочато до внесення змін до КПК щодо порядку продовження строків досудового розслідування, а кримінальні провадження за №12019100040000358, №12019100040000371,
№ 12019100040000372, № 12019100040000383, № 12019100040000384,
№ 12019100040000385, № 12019100040000387, № 12019100040000389,
№ 12019100040000390 були розпочаті після 16 березня 2018 року.
У зв`язку з цим постає запитання, який суб`єкт наділений відповідним повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування, якщо клопотання про продовження такого строку подано за об`єднаним кримінальним провадженням, відомості про перше кримінальне правопорушення у якому були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних після визначеної цим Законом дати.
Суди першої та апеляційної інстанцій у цьому провадженні встановили, що таким суб`єктом мав бути слідчий суддя, а отже, продовження строку досудового розслідування, здійснене першим заступником прокурора м. Києва, не відповідає вимогам Закону № 2147-VIII, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на таке.
Положеннями частини 2 статті 294 КПК в редакції, яка діяла з дня набрання чинності Закону України № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» до 16 березня 2018 року, передбачалося що, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини 1 статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців керівником місцевої прокуратури; до шести місяців керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців Генеральним прокурором чи його заступниками.
Із 16 березня 2018 року введені в дію положення статті 294 КПК у редакції Закону
№ 2147-VIII.
Відповідно до них, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини 3 статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини 4 статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (частина 3 статті 294 КПК в редакції Закону № 2147-VIII).
При цьому відповідно до пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII зазначені вище зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Згідно із Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» частину 3 статті 294 КПК викладено у наступній редакції:
«Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до дванадцяти місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками».
У цій редакції частина 3 статті 294 КПК діє і до теперішнього часу.
Аналізуючи зміни до порядку продовження строків досудового розслідування, слід зауважити, що повноваження слідчого судді щодо продовження цих строків поширюються виключно на провадження, які розпочаті після 16 березня 2018 року.
Не спростовує цього висновку і те, що частина 7 статті 217 КПК, відповідно до якої днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше, з`явилася у КПК також у результаті змін, внесених Законом України № 2147-VIII, і вступила в дію з 16 березня 2018 року, оскільки до цього кримінальний процесуальний закон не містив норми, яка б визначала день початку досудового розслідування в разі виділення або об`єднання матеріалів досудового розслідування.
Натомість відповідно до пункту 8 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 04 квітня 2016 року № 139 (далі Положення), відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень вносяться до ЄРДР за кожним кримінальним правопорушення окремо. Відомості про об`єднання матеріалів досудових розслідувань підлягають внесенню до ЄРДР, при цьому об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження (абзац 17 пункту 1 глави 2 розділу І, абзац 4 пункт 1 глави 3 розділу ІІ Положення). Такий самий порядок внесення відомостей та присвоєння номера провадження визначено Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року за № 298.
Крім того, згідно з частиною 6 статті 219 КПК загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною 2 цієї статті.
Правила обчислення строків досудового розслідування з`явилися у КПК внаслідок внесених до нього змін Законом України від 16 березня 2017 року № 1950-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження».
Системний аналіз норм КПК дозволяє колегії суддів дійти висновку, що правовий режим у кримінальному провадженні визначається єдиною комплексною системою процесуальних норм, принципів, правових засобів і правових гарантій, що дозволяють забезпечити максимально сприятливу реалізацію інтересів суб`єктів кримінального провадження та, як результат реалізацію завдань самого кримінального провадження. Отже, динамічність правового режиму обумовлена, перш за все, нормативно-правовим регулюванням кримінальної процесуальної діяльності, а тому зміни нормативно-правових засад є основною підставою для зміни правового режиму у кримінальному провадженні.
Таким чином, за умови об`єднання матеріалів декількох досудових розслідувань утворюється одне об`єднане кримінальне провадження, якому, відповідно, присвоюється номер того провадження, що було розпочато раніше, а тому й правовий режим у об`єднаному кримінальному провадженні визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження, що було розпочато раніше.
Отже, у разі продовження строку досудового розслідування підлягає застосуванню той правовий режим, який діяв на момент внесення до ЄРДР відомостей щодо того провадження, яке розпочалося раніше.
Разом із тим Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду дійшов іншого висновку. Зокрема, у постанові від 23 квітня 2020 року (провадження № 51-728 км 20) зроблений висновок, що належним суб`єктом продовження строків досудового розслідування після введення в дію положень Закону № 2147-VIII є слідчий суддя незалежно від того, що кримінальні провадження, внесені до ЄРДР після 15 березня 2018 року, були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
Також постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 травня 2021 року (провадження № 51-768 км 21) із посиланням на зазначену вище постанову Верховного Суду залишено без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду про залишення без змін ухвали місцевого суду про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК тобто у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК.
Посилання прокурора на те, що строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні мав право продовжити прокурор, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР до набрання чинності Законом № 2147-VIII, колегія суддів Верховного Суду не взяла до уваги, мотивувавши своє рішення тим, що відомості до ЄРДР стосовно інших кримінальних правопорушень у зазначеному кримінальному провадженні було внесено після 15 березня 2018 року, а тому строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 294 КПК мав право продовжити до п`яти місяців виключно слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим із відповідним прокурором.
За таких обставин, з метою формування єдиної правозастосовчої практики, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ) на підставі частини 2 статті 434-1 КПК належить передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновків, викладених у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 квітня 2020 року (справа
№ 310/9496/19, провадження № 51-728 км 20) та постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 травня 2021 року (справа
№ 199/4574/20, провадження № 51-768 км 21).
Керуючись статтями433, 434-2, 441, КПК,Верховний Суд
постановив:
Передати матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ) на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
