Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2022 р. № 400/11883/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марич Є. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС СІСТЕМС», вул. Решетєєва, 2,Нова Одеса,Миколаївська область,56602,вул. Решетєєва,Нова Одеса,Миколаївська область,56602
до відповідача:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, пр-т Перемоги, 14,Київ,03135, пр-т Перемоги, 14,Київ,03135
про:визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2021 року № 306555,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю АГРІ ТРАНС СІСТЕМС (далі- позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.10.2021 року № 306555.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дозвіл на транспортний засіб, який перевозить подільний вантаж з перевищенням нормативно-габаритних параметрів, не видається, тому на позивача протиправно накладено штраф за порушення абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт. Вага транспортного засобу згідно ТТН складає 39530 кг, тому позивачем не було порушено норм чинного законодавства, оскільки це перевищення не складає більше 2%. Методика, відповідно до якої відповідач повинен здійснювати процес навантаження на вісь не затверджено. Жодний документ, оформлений за результатами перевірки не містить відомостей щодо проходження повірки вимірювальним обладнанням, що ставить під сумнів його відповідність вимогам нормативно-технічної документації.
Ухвалою від 01.12.2021 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав суду відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначає, що оскільки під час преревірки було встановлено порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відсутність методики не може бути підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів. Зважування транспортного засобу проводилось працівниками Укртрансбезпеки належною вимірювальною технікою, що підтверджується сертифікатом відповідності від 17.09.2020 р.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
01.10.2021 р. посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрасбезпека на підставі направлення на перевірку від 27.09.2021 р. №01533 було проведено ваговий контроль транспортного засобу MAN державний номер НОМЕР_1 . Під час проведення перевірки було виявлено надання послуг з перевезення подільного вантажу, а саме перевищення вагових норм на здвоєну вісь понад 10%, але не більше 20%, чим порушено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, за результатами якохї складено акт №295967 від 01.10.2021 р.
Згідно акту перевірки фактична вага на другу вісь складала 12,29 т. при допустимій нормі 11 т., що на 11,73% допустимої.
Чек зважування також підтверджує вагу транспортного засобу на другу вісь 12,29т.
Постановою від 21.10.2021 року № 306555 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 % але не більше 20% перевезенні вантажу без відповідного дозволу .
Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті N 1567 від 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи..
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV Про автомобільні дороги (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні , виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Отже, вищезазначеною нормою встановлена юридична відповідальність за перевезення: неподільного вантажу з перевищенням законодавчо встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу; подільного вантажу з перевищенням законодавчо встановлених габаритно-вагових норм.
Тому твердження позивача про те, що в його діях відсутні ознаки складу правопорушення, через перевезення подільного вантажу є хибним і жодним чином не впливає на питання відповідальності перевізника за порушення габаритно-вагових параметрів.
Суд зазначає, що законодавство не містить виключень або послаблень для перевезення подільних вантажів. Навпаки, порушення вагових обмежень, щодо подільних вантажів, взагалі не допускається, а тому законодавцем навіть не передбачено можливості видачі дозволу на участь у дорожньому русі.
Але, це не може бути підставою для висновків, що неможливість отримання такого дозволу, є підставою для звільнення від відповідальності за ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт.
Таким чином, в діях позивача вбачається склад правопорушення передбаченого абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт.
Позивач посилається на те, що складені відповідачем документи не містять інформації щодо сертифікації вагів, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль. Стосовно цього суд зазначає, що вищезазначені документи, складаються за встановленою формою, яка не містить обов`язкових реквізитів щодо необхідності зазначити інформацію щодо сертифікації вагів. Відповідач надав суду сертифікат відповідності.
Щодо доводів про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі та вказане є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування, необхідно зазначити наступне.
Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.
Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, а пунктом 2 Порядку №879, на який посилається позивач, надаються тільки визначення понять, застосованих у Порядку.
Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.
Позивач також обґрунтовує позовні вимоги тим, що маса транспортного засобу не перевищує 2% нормативно допустимої ваги.
Матеріали справи свідчать, що загальна вага транспортного засобу складає 39530 кг, що не перевищує більше 2 % нормативно допустимої ваги 40т, але підставою для прийняття спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN .
Як зазначалось судом вище, відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують встановлені законодавством габаритно-вагових норми більше 10 відсотків при перевезенні подільного вантажу на другу вісь, оскільки фактична вага складає 12,29 т., що на 11,73% допустимої, що є правопорушенням передбаченим ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, тому відповідачем правомірно застосований до позивача адміністративно-господарський штраф та відповідно правомірно складено спірну постанову.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач в ході розгляду справи не надав суду доказів протиправності постанови відповідача, відтак позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС СІСТЕМС» (вул. Решетєєва, 2,Нова Одеса,Миколаївська область,56602 42586189) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (пр-т Перемоги, 14,Київ,03135 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2021 року № 306555.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич
