Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 червня 2022 року м. Рівне№ 460/1864/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради до Рівненської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування розпорядження,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" звернулося до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації №1010 від 11.12.2019 "Про взяття на облік об`єкта культурної спадщини".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки нерухоме майно розташоване за адресою: м.Рівне, вул.16 Липня, 59 не є об`єктом культурної спадщини, так як в різні періоди часу воно слугувало, як звичайне нежитлове приміщення для господарських потреб. Вказує про те, що законодавством передбачено перелік документів на підставі яких розглядається питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини та встановлено чіткі вимоги до змісту історичної довідки, яка обов`язково повинна містити: інформацію про автентичність об`єкта; його цінність з архітектурного погляду; інформацію про історико архівні дослідження та архітектурні вишукування. Проте, історична довідка не містить інформації, передбаченої п.3 розділу ІІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини від 11.03.2013 №158, а саме: про автентичність об`єкта, його цінність з архітектурного погляду, а також інформації про історико-архівні дослідження та архітектурні вишукування. Крім того, на довідці відсутня дата її складення та інформація про замовника. Звертає увагу суду, що відомості зазначені в історичній довідці суперечать офіційні інформації, наданій уповноваженими органами. Враховуючи викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 13.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 02.04.2020. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації та управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на пзовну заяву, третім особам для надання пояснень.
23.03.2020 управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради подано пояснення на позовну заяву, зі змісту яких вбачається, що обставини на які покликається позивач в позовній заяві відповідають тим обставинам, які досліджувалися управлінням комунальною власністю з питань надання статусу архітектурної пам`ятки нежитловій будівлі в м.Рівне по вул.16 Липня, 59. Зазначає, що історична довідка, надана консультативній раді, не містить повної і достовірної інформації про будинок на вул.16 Липня,59 в м. Рівному, а документи, які були подані виконавчими органами Рівненської міської ради на розгляд консультативної ради, зокрема, копії архівних документів, що стосуються вищезазначеної будівлі на комісії не розглядались та до уваги не брались. В історичній довідці зазначено: «збережені іконографічні матеріали (фото поч .XX ст.) дозволяють стверджувати, що первісно будинок був одноповерховим, накритим доволі високим вальмовим дахом». Відповідно до технічного плану будівлі на вул.16 Липня, 59, виготовленого КП «Рівненське МБТІ» 15.08.2001, вказана будівля є двоповерховою, 1928 року побудови, тобто теперішня будівля не є автентична тій, яку описують в історичній довідці. А тому, пропозиція щодо визнання об`єктом культурної спадщини (пам`ятки архітектури місцевого значення) будівлі на вул.16 Липня,59 є помилковою. Враховуючи викладені обставини просить суд позовні вимоги задовольнити (т.1 а.с.67-70).
27.03.2020 управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації подано до суду пояснення щодо позову, відповідно до яких позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації при підготовці оскаржуваного розпорядження діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, безпосередньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (т.1 а.с.73-91).
02.04.2020 Рівненською обласною державною адміністрацією подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини розглянуто за зверненням громадської організації на підставі всіх необхідних документів (фотофіксації об`єкта, історичної довідки про автентичність, цінність об`єкта, підписану доктором архітектури, копії документу, що підтверджує науковий ступінь особи, що її підписала зокрема копії диплому доктора наук). Зазначає про те, що в рішенні облдержадміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини, прийнятого у формі розпорядження голови обласної державної адміністрації, відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини міститься вся необхідна інформація про об`єкт, а саме: найменування, власник або уповноважений ним орган, місце знаходження, дата утворення, вид, автентичність, цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького наукового чи художнього погляду. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (т.1 а.с.94-108).
02.04.2020 розгляд справи не відбувся, судове засідання відкладено до 05.05.2020.
Ухвалою суду від 05.05.2020 судове засідання відкладено до 21.05.2020.
Ухвалою суду від 21.05.2020 судове засідання відкладено до 04.06.2020.
Ухвалою суду від 04.06.2020 судове засідання відкладено до 18.06.2020.
У судовому засіданні 18.06.2020 оголошено перерву до 09.07.2020.
У судовому засіданні 09.07.2020 оголошено перерву до 23.07.2020.
23.07.2020 розгляд справи не відбувся, судове засідання відкладено до 28.07.2020.
Ухвалою суду від 28.07.2020 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІН КОНСАЛТИНГ".
На вирішення експерта поставлено питання:
1) Який вік деревини, визначений методом радіовуглецевого датування з калібрування IntCal 13 та одинарним нормальним розподілом (1о), з якої побудовано об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: Україна, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 59?
2) Який вік цегли, визначений методом радіовуглецевого датування з калібрування IntCal 13 та одинарним нормальним розподілом (1о), з якої побудовано об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: Україна, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 59?
Зупинено провадження у справі до одержання висновку експертизи.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №460/1864/20 апеляційну скаргу Рівненської обласної адміністрації залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі №460/1864/20 без змін (т.2 а.с.67-70).
05.04.2021 від Рівненської окружної прокуратури надійшла заява про її вступ у справу (т.2 а.с.77-92).
12.10.2021 на адресу Рівненського окружного адміністративного суду надійшли висновки експерта за результатами первинної експертизи №20-07-10-1 (1) від 26.01.2021 та №20-07-10 (2) від 26.01.2021 (т.1 а.с.92-115).
Ухвалою суду від 12.11.2021 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 30.11.2021.
Судове засідання 30.11.2021 відкладено до 21.12.2021.
Ухвалою суду від 21.12.2021 судове засідання відкладено до 20.01.2022.
20.01.2022 судове засідання не відбулося, розгляд справи відкладено до 23.02.2022.
Судове засідання 23.02.2022 відкладено до 16.03.2022.
Ухвалою суду від 16.03.2022 розгляд справи відкладено до 27.04.2022.
26.04.2022 представником позивача подано до суду заперечення щодо вступу у справу Рівненської окружної прокуратури (т.2 а.с.198-204).
Судове засідання 27.04.2022 відкладено до 11.05.2022.
09.05.2022 Рівненською окружною прокуратурою подано до суду пояснення (т.2 а.с.208-214).
11.05.2022 Рівненською обласною військовою адміністрацією подано додаткові пояснення (т.2 а.с.216-221).
Ухвалою суду від 11.05.2022, постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати, заяву Рівненської окружної прокуратури про вступ у справу задоволено.
Ухвалою суду від 11.05.2022, постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати, вирішено перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
23.05.2022 від Рівненської окружної прокуратури надійшли пояснення щодо позовної заяви, зі змісту яких вбачається, що позовна заява до задоволення не підлягає, твердження позивача, що мурований будинок по ву.16 Липня, 59 не є об`єктом культурної спадщини, так як в різні періоди слугувало як звичайне нежитлове приміщення для господарських потреб і не встановлена дата його побудови, є безпідставними та не відповідають обставинам справи (т.3 а.с.1-11).
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, пояснення, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" зареєстроване як юридична особа з 02.03.2015 (номер запису 16081360000011762), видом діяльності, зокрема, є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10). Товариство з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана" (т.1 а.с.10-14).
14.04.2010 між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русана" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1936 (далі - Договір №1936, т.1 а.с.28-33).
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 "Предмет договору" Договору №1936 Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м.Рівне, вул.16 Липня, 59 (Майно) загальною площею 359,9 кв.м., з метою використання:155 кв.м розміщення офісу, 32,3 кв.м розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих та продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи, 172,7кв.м. розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
21.05.2015 між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" (Орендар) укладено додатковий договір до Договору №1936, зі змісту якого вбачається, що преамбулу договору оренди та розділ "Юридичні адреси та платіжні реквізити сторін" викладено в новій редакції (т.1 а.с.36).
21.07.2016 між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" (Орендар) укладено додатковий договір до Договору №1936, відповідно до якого, зокрема, п.1.1 викладено в новій редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м.Рівне, вул.16 Липня, 59 (Майно) загальною площею 359,9 кв.м., з метою використання:155 кв.м розміщення магазину вітчизняних промислових підприємство товаровиробників, крім тих, що виробляють товари підакцизної грурпи; 32,3 кв.м розміщення ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів; 172,7кв.м. розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи" (т.1 а.с.34-35).
21.10.2019 громадська організація "Наша мета" звернулася до Рівненської обласної державної адміністрації з листом №32, в якому просила вирішити питання про занесення об`єкту, що знаходиться в м.Рівне, вул.16 Липня, 59 до переліку об`єктів культурної спадщини. До заяви додано: фотофіксація об`єкта на 1 арк.; історична довідка на 3 арк. Даний лист надійшов до управління культури і туризму облдержадміністрації, як структурного підрозділу Рівненської обласної державної адміністрації, 21.10.2019 за №вх-1944/01-08/19 (т.1 а.с.84-89).
Питання щодо взяття на облік як об`єкта культурної спадщини будівлі за адресою: м.Рівне, вул.16 Липня, 59 розглядалось 05.11.2019 на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації.
Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації шляхом голосування "за" одноголосно постановила підтримати пропозицію громадської організації "Наша мета" та рекомендувала управлінню культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації підготувати проект розпорядження голови облдержадміністрації щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини будівлі за адресою: м.Рівне, вул.16 Липня, 59.
Вказані обставини підтверджуються протоколом №1 засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації (т.1 а.с.78-79).
11.12.2019 головою Рівненської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження №1010 "Про взяття на облік об`єкта культурної спадщини" (далі Розпорядження №1010).
Пунктом 1 даного розпорядження наказано занести об`єкт культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини згідно з додатком, а саме: житловий будинок (мурований), що розташований в м.Рівне по вул.16 Липня, 59 (т.1 а.с.15-16, 77, 100).
Вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III (далі Закон №1805-III).
Відповідно до ст.1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Частиною 1 статті 14 Закону №1805-ІІІ передбачено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:
а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;
б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Згідно з ч.2 ст.14 Закону №1805-ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини затверджений наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060 (далі Порядок №158).
Відповідно до п.2 розділу І "Загальні положення" Порядку №158 уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Згідно з п.1 розділу ІІ " Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік)
Пунктами 2, 3 розділу ІІ " Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158 передбачено, що уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.
Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:
фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);
історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ "Оформлення облікової документації" Порядку №158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.
До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.
Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду (п.4 розділу ІІ "Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158).
Відповідно до п.5 розділу ІІ "Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158 завірена належним чином копія рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття.
Пунктом 6 розділу ІІ "Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158 передбачено, що в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.
Згідно з п.7 розділу ІІ "Взяття на облік об`єкта культурної спадщини" Порядку №158 об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.
Як було встановлено судом, до відповідача надійшло звернення громадської організації "Наша мета" щодо занесення будівлі, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.16 Липня, 59 до Переліку об`єктів культурної спадщини.
Разом із зверненням, Громадською організацією "Наша мета" надано історичну довідку підписану доктором архітектури Михайлишиною О.Л., а також фотофіксацію об`єкта (т.1 а.с.84-89).
За змістом історичної довідки, що міститься в матеріалах справи, будiвля є одним з найстаріших житлових мурованих будинків м.Рівного.
Збудований, за інформацією з картографічних джерел, наприкінцi ХVIII ст. Зокрема, зображений на одному з найдавніших відомих планів м.Рівного 1797 р., виконаного арх. Я.Я.Бургiньйоном "План замку, садів, парку та частини міста Рівне". Споруджений на території, де в названий період розташовувалась резиденція власників міста Рівного - князів Любомирських. Входив до складу палацово-паркового ансамблю. Найімовірніше, призначався для розміщення варти резиденції, звідки і пішла назва частини території - "яничарка". За іншою версією, будинок був помешканням управителя мастку кн.Любомирських.
Картографічні матеріали свідчать, що будинок був у числі небагатьох об`єктів, які вціліли в Рівному після пожежі 1847 р.
Збережені іконографічні матеріали (фото поч. XX ст.) дозволяють стверджувати, що первісно будинок був одноповерховим, накритим доволі високим вальмовим дахом. У плані - наближений до квадрату (габартині розміри 18.20 х 13.80 м), з п`ятьма входами: двома - зі сторони вул. 16 Липня (східної сторони), по одному - з північної, південної та західної сторін. План будівлі розділений поперечними несучими стінами на три рівновеликі блоки. До південного i північного 31 сторони двору прибудовані невеликі одноповерхові об`єми. У центральному приміщеннi першого поверху наявні два дерев`яні стовпи.
Ритм головного фасаду по першому поверху формують високі двостулкові вікна, декоровані горизонтальними накладними елементами. Вікна таких же габаритів розташовані на східному та південному фасадах.
Основним акцентом об`єму є мезонін, завершений трикутними фронтонами. Західний фронтон декорований круглим вікном. Поява мезоніну, ймовірно, стала результатом реконструкції будинку, здійсненої у 1920-х роках. Поверхня фасаду мезоніну зі сторони вулиці 16 Липня прорізана трьома прямокутними вікнами, розділеними простінками, що декоровані приземистими бочкоподібними пів колонами стилізованого тосканського ордеру. Ці елементи свідчать про вплив національно-романтичного напряму (так званого "садибного стилю"), що характерного для архітектури Другої Речі Посполитої.
Підйом на мансардний поверх здійснюється забіжними дерев`яним сходами з дерев`яними поручнями.
На момент обстеження (вересень 2019 року) перебуває в аварійному стані.
Будинок являє собою унікальний збережений зразок міської забудови Рівного кінця ХVІІІ ст. поч. ХХ ст. (т.1 а.с.85-86).
Водночас, суд зазначає, що згідно з ст.1 Закону №1805-ІІІ предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.
Методичні рекомендації, щодо визначення предмета охорони об`єктів історії, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України № 956/0/16-09 від 02.11.2009 встановлюють основні принципи, на підставі яких визначається предмет охорони нерухомих об`єктів археологічної спадщини для здійснення заходів щодо їх державного обліку, охорони, використання та реставрації.
Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, та узгоджені з Методичними рекомендаціями по підготовці матеріалів Зводу пам`яток історії та культури України, розробленими Інститутом історії України НАН України в 1993 р.
Пам`ятки історії не мають специфічних, властивих тільки їм форм матеріального існування. До пам`яток історії належать споруди (витвори), комплекси (ансамблі) та визначні місця, які можуть мати формальні ознаки інших видів пам`яток (п.1.3 Методичних рекомендацій).
Предметом охорони об`єкта культурної спадщини як пам`ятки історії є матеріальне втілення історичної пам`яті про важливі історичні події або процеси, етапи розвитку історії та культури нації, суспільні явища, життя та діяльність відомих осіб.
Історична пам`ять - сукупність знань та уявлень, що є невід`ємною частиною культури, які через традиції, усні, писемні джерела та матеріальні об`єкти фіксуються в суспільній свідомості та дозволяють зберігати, відтворювати, інтерпретувати інформацію про минулі історичні події, життя та діяльність відомих осіб (п.2.2 Методичних рекомендацій).
Історична пам`ять знаходить своє матеріальне втілення в місці розташування, об`ємно-просторовій та/або матеріально-технічній структурі пам`ятки чи окремих її частин.
Залежно від формально-типологічних ознак об`єкта культурної спадщини історична пам`ять матеріалізується: у будинках (будівлях) адміністративного, громадсько-політичного, військового, наукового, культурно-освітнього, релігійного, житлового й інших призначень - у місці розташування, матеріально-технічній структурі об`єкта (матеріали і конструкції), розпланувально-просторовій композиції, інтер`єрі, рухомих предметах, обладнанні та устаткуванні, пов`язаних з нерухомими об`єктами культурної спадщини (особисті речі, що належали відомим особам, тощо) (п.2.3 Методичних рекомендацій).
Для визначення предмета охорони об`єкта культурної спадщини як пам`ятки історії враховуються такі чинники як історична, культурна, наукова, інша цінність об`єкта, важливість історичної події або особистості, її роль та значення (як позитивне, так і негативне) в історичному процесі, а також безпосередній взаємозв`язок історичної події або особистості з конкретним об`єктом (п.4.1 Методичних рекомендацій).
Одночасно слід зазначити, що при визначенні предмета охорони об`єкта культурної спадщини слід керуватися критеріями, викладеними у Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452 (далі Порядок №452).
Відповідно до п.4 Порядку №452 об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак:
мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;
пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону;
є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Так, судом встановлено, що зі змісту архівної довідки Державного архіву Рівненської області Рівненської обласної державної адміністрації від 15.05.2019 №74/08-28/19 вбачається, що фонді управління головного архітектора м. Рівного (1925-1935 рр.) на карті-планшеті, лист №19 за 1926 р. будинок по вул. Галлера,59 (нині вул. 16 Липня, 59), значиться, як вже існуючий.
У книзі реєстрації нерухомого майна м. Рівне за 1935 р. містяться відомості про будинок по вул. Галлера, 59 (нині вул. 16 Липня, 59), у якому станом на 1925 р. розміщувалася Дирекція громадських робіт. Загальна площа земельної ділянки під будівництво становила 1172 м2.
Будинок одноповерховий, мурований, з поверхом на підданиці. У будівлі було 10 кімнат, 2 кухні, 1 склад та 2 кімнати господарського призначення. У графі "рік і місце початку експлуатації будинків" зазначено до 01.09.1925 р. Дата побудови у документі не вказана, архітектор державний.
Також у довідці зазначено, що інших відомостей про рік побудови, рік введення в експлуатацію, технічний паспорт, власника тощо зазначеної будівлі у документах Державного архіву Рівненської області не виявлено (т. 1 а.с.48).
Державний архів Волинської області Волинської обласної державної адміністрації повідомив Управлінню комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради, що у перевірених частково збережених документах Державного архіву Волинської області за 1921 1939 роки відомостей про будівлю за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 59 /Директорська/ Галлера/, про її дату побудови, про її приналежність до родини князів Любомирських не виявлено. Також рекомендовано звернутися в Державний архів Житомирської області (т. 1 а.с.53).
Державний архів Житомирської області Житомирської обласної державної адміністрації листом від 28.05.2019 №07-12/434 повідомив Управлінню комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради, що після проведеної пошукової роботи у фондах Державного архіву Житомирської області документів стосовно історії побудови, введення в експлуатацію, власника та використання будівлі по вул. 16 Липня, 59 в м.Рівне не виявлено (т.1 а.с.52, 148).
Листом від 30.01.2020 №352 Російський державний історичний архів повідомив, що у фонді Департаменту народної освіти зберігається план частини міста Рівне, знятий ОСОБА_1 19.03.1797. На плані показано, що на тому місці де нині проходить вул.16 Липня, знаходилися селянські сади, й жодних міських будівель не було (т. 1 а.с.146).
З аналізу досліджених судом архівних довідок вбачається, що інформація зазначена в історичній довідці про те, що: "будинок був зображений на одному з найдавніших відомих планів м.Рівного 1797 р., виконаного арх. Я.Я.Бургiньйоном "План замку, садів, парку та частини міста Рівне". Споруджений на території, де в названий період розташовувалась резиденція власників міста Рівного - князів Любомирських. Входив до складу палацово-паркового ансамблю. Найімовірніше, призначався для розміщення варти резиденції, звідки і пішла назва частини території - "яничарка". За іншою версією, будинок був помешканням управителя мастку кн.Любомирських" не відповідає обставинам справи та дослідженим судом доказів. Оскільки відповідно до інформації наданої Російським державним історичним архівом по вул. 16 Липня жодних міських будівель не було.
Доказів протилежного відповідачем до суду надано не було.
Суд зазначає, що нежитловий будинок по вул. 16 Липня, 59 немає документальних свідчень, зокрема, історичних та літературних джерел, літературних творів видатних авторів про вагомі історичні події в м. Рівне, його етапи розвитку або життя та діяльність відомих осіб, що є носіями важливої історичної інформації.
Зі змісту висновку експерта за результатами первинної експертизи №20-07-10-1 (1) від 26.01.2021 вбачається, що вік деревини з якої побудовано об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: Україна, місто Рівне, вулиця 16 Липня, 59, складає 172 ± 8 років на 2020 рік (т.2 а.с.94-104).
Відповідно до висновку експерта №20-07-10-1(2) вік цегли з якої побудовано об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: Україна, місто Рівне, вулиця 16 Липня, 59 не можливо визначити, оскільки зразок забруднено "мертвим" вуглецем, що призводить до значного збільшення віку (т.2 а.с.105-113).
При цьому, суд зазначає, що наявність вікової (хронологічної) ознаки не дає підстави визначати нежитловий будинок по АДРЕСА_1 як об`єкт культурної спадщини за видом історії.
Водночас, відповідних ознак як для об`єкта історії, а саме зв`язку об`єкта з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури м. Рівне - нежитловий будинок по 16 Липня, 59 немає.
Крім того, в історичні довідці зазначено: "Збережені іконографічні матеріали (фото поч. XX ст.) дозволяють стверджувати, що первісно будинок був одноповерховим, накритим доволі високим вальмовим дахом."
Проте, відповідно до технічного плану будівлі на вул.16 Липня, 59 виготовленого КП "Рівненське МБТІ" 15.08.2001 вказана будівля є двоповерховою, 1928 року побудови (т.1 а.с.203-209).
Таким чином, будинок значною мірою відрізняється від будинку описаного в історичній довідці.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що нежитловий будинок по вул.16 Липня, 59 немає ознак притаманних історичним об`єктам культурної спадщини та об`єктам архітектури.
Отже, розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації №1010 від 11.12.2019 "Про взяття на облік об`єкта культурної спадщини" є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач, на підставі належних та допустимих доказів повністю обґрунтовано обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2102,00грн, сплачений відповідно до квитанції від 28.02.2020 (т.1 а.с.9).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" до Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської окружної прокуратури про визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації "Про взяття на облік об`єкта культурної спадщини" від 11.12.2019 №1010.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської обласної державної адміністрації судовий збір в сумі 2102,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 17.06.2022.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Русана Плюс" (вул. 16 Липня, буд.59,м. Рівне,33028, ідентифікаційний код 39667660)
Відповідач: Рівненська обласна державна адміністрація (майдан Просвіти,1,м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13986712)
Суддя В.В. Щербаков
