ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2022 Справа № 917/1216/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз"
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про повернення природного газу
за участю представників:
від позивача: Когутенко М. Г.;
від відповідача: Гречко С. І.;
від третьої особи (АТ "Укртрансгаз"): Жирний О. С.;
від третьої особи (ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"): Мицько Р. М.
встановив:
До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про зобов`язання повернути в натурі природний газ в обсязі 77 798,272 тис. куб., поставлений для споживання населенню Полтавської області у період квітень - червень 2006 року без документального оформлення.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з ресурсу ВАТ «Укрнафта» для забезпечення потреб населення в природному газі у квітні-червні 2006 року було спожито природний газ в обсязі 77 798,272 тис. куб. м. населенням Полтавської області. НАК «Нафтогаз України» на відшкодування врегулювання АТ «Укртрансгаз» дефіциту природного газу за результатами споживання газу населенням України у квітні-червні 2006 року здійснив повернення АТ «Укртрансгаз» природного газу в обсязі 517 734,748 тис. куб. м. (в т.ч. 77 798,272 тис. куб. м.). На думку позивача, саме АТ «Полтавагаз» здійснило відбір природного газу в обсязі 77 798,272 тис. куб. м. без документального оформлення та не здійснило врегулювання дефіциту обсягів природного газу у квітні-червні 2006 року, що виник у зв`язку з цим. Позивач вказує, що вина АТ «Полтавагаз»» полягає у безпідставному невжитті заходів щодо врегулювання або компенсації вартості дефіциту обсягів природного газу, який виник у квітні-червні 2006 року у постачальника природного газу для забезпечення потреб населення Полтавської області.
Позивач у заяві від 16.08.2021 (т.1 а.с.153-157) зазначив, що у квітні 2007 року ВАТ «Полтавагаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в якому просило зобов`язати ДК «Газ України» виконати умови договору № 06/05-1883 від 19.12.2005 шляхом спонукання підписати акти прийому-передачі природного газу за квітень, травень та червень 2006 року; на підтвердження отримання природного газу були надані проекти актів передачі-приймання природного газу загальним обсягом 77 798,272 тис. куб. м.
Відповідач у відзиві (т.2, а.с.1-7) проти позову заперечує з таких підстав:
- у спірних правовідносинах відсутня вина відповідача у понесенні позивачем збитків, які є предметом цього позову;
- постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року «Про забезпечення споживачів природним газом» визначено, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» здійснює реалізацію природного газу населенню через дочірню компанію «Газ України», дочірнє підприємство «Газ-тепло» та суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом;
- 19 грудня 2005 року між ВАТ «Полтавагаз» та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укладений договір на постачання природного газу №06/05-1883, відповідно до якого постачальник (ДК «Газ України») зобов`язується передати у власність покупцю (ВАТ «Полтавагаз») у 2006 році природний газ, який використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе обсяги розбалансування газу (відтоків/притоків);
- оплата за газ здійснювалася відповідно до порядку, який встановлено постановою НКРЕ України від 30.09.05 № 860 «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 12.07.2000 № 759 «Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств»;
- відповідач перераховував на рахунок ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» зі спеціальним режимом використання кошти в квітні, травні та червні 2006 року;
- кошти, які відповідач сплачував у період квітень-червень 2006 року за ресурс газу спожитий населенням в квітні-червні 2006 року, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на рахунок відповідача не повертала;
- ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», як постачальник природного газу для ВАТ «Полтавагаз» для подальшої реалізації населенню, на адресу відповідача листи про розірвання чи зміну умов договору не направляла, натомість надходили та підписувалися додаткові угоди щодо ціни газу на травень. червень, липень та листопад 2006 року;
- рішення правління НАК «Нафтогаз України», оформлене протоколом № 54 від 14.04.2006, є актом органу управління НАК «Нафтогаз України», а не актом чинного законодавства України, та не може змінювати постанову Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001, якою саме на НАК «Нафтогаз України» через дочірню компанію «Газ України» покладено обов`язок здійснювати реалізацію природного газу населенню;
- цей позов поданий з пропуском строку позовної давності, оскільки позивач прохає відшкодувати збитки, які були нанесені у період квітень-червень 2006 року, то строк позовної давності по цим вимогам закінчився у червні 2009 року.
Позивач у відповіді на відзив (т.2, а.с.91-96) не погоджується з запереченнями відповідача та зазначає наступне:
- надані відповідачем платіжні доручення не підтверджують факт оплати АТ «Полтавагаз» за спожитий газ в період з квітня по червень 2006 року, оскільки в платіжних дорученнях не зазначено, за який саме обсяг спожитого газу було сплачено відповідні суми відповідачем та за який саме місяць споживання;
- в оборотно-сальдовій відомості ДК «Газ України» по ВАТ «Полтавагаз» за договором № 06/05-188 не відображені акти приймання-передачі за квітень, травень, червень 2006 року, з чого можна зробити висновок, що у період квітень-червень 2006 року ДК «Газ України» не здійснював поставку природного газу відповідачу;
- акти приймання-передачі між ВАТ «Полтавагаз» та ДК «Газ України» на поставку газу в період квітень-червень 2006 року підписані не були; відповідно відсутні докази, які б підтверджували договірне споживання відповідачем природного газу в спірний період;
- протиправна поведінка АТ «Полтавагаз» полягає у безпідставному відібранні з газотранспортної системи у квітні-червні 2006 року природного газу в обсязі 77 798,272 тис. куб. м;
- наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками підтверджується наступним:
АТ «Укртрансгаз» на виконання розрахункових балансів надходжень та розподілу природного газу на квітень-червень 2006 року здійснило транспортування 11 798,272 тис; куб. м. природного газу до точок входу до газорозподільчих мереж в Полтавській області.
джерелом постачання в ГТС цих 77 798,272 тис. куб. м. природного газу був ресурс власного видобутку ВАТ «Укрнафта», яке передало цей ресурс в ГТС для подальшого розпорядження;
на виконання судового рішення у справі № 6/521 та повернення ВАТ «Укрнафта» природного газу, який у квітні-червні 2006 року помилково вважався поставленим для забезпечення потреб населення України з ресурсу останнього, АТ «Укртрансгаз» здійснено повернення природного газу з власного ресурсу;
НАК «Нафтогаз України» на відшкодування врегулювання АТ «Укртрансгаз» дефіциту природного газу за результатами споживання газу населенням України у квітні- червні 2006 року здійснив повернення АТ «Укртрансгаз» природного газу в обсязі 517 734,748 тис. куб. м. (в т.ч. 77 798,272 тис. куб. м.). Водночас, саме АТ «Полтавагаз» здійснило відбір природного газу в обсязі 77 798,272 тис. куб. м. без документального оформлення та не здійснило врегулювання дефіциту обсягів природного газу у квітні-червні 2006 року, що виник у зв`язку з цим; це підтверджує наявність вини АТ «Полтавагаз»;
-позов подано до суду в межах строку позовної давності, оскільки позивач довідався про порушення свого права з 29.12.2020 з моменту відшкодування позивачем АТ «Укртрансгаз» дефіциту природного газу, який виник внаслідок безпідставного відбору.
Третя особа (АТ "Укртрансгаз") у письмових поясненнях (т.2, а.с.82-85) по суті справи повідомила наступне:
- законодавством було встановлено, що НАК «Нафтогаз України» забезпечує потребу населення в природному газі з ресурсів газу, видобутого державними газовидобувними підприємствами (в т.ч. ВАТ «Укрнафта») та інших ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз України». Натомість ВАТ «Укрнафта» звернулася з позовом до АТ «Укртрансгаз» про підписання актів приймання-передачі природного газу. Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 32/290 від 10.08.2006, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2006 позов ВАТ «Укрнафта» задоволено. Внаслідок зазначеного ВАТ «Укрнафта» не було укладено з НАК «Нафтогаз України» договору на продаж газу власного видобутку для потреб населення у 2006 році, а видобутий газ був переданий на зберігання до підземних сховищ газу;
- НАК «Нафтогаз України» надано до ОДУ ДК «Укртрансгаз» розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу на квітень- червень 2006 року для забезпечення потреб населення Дніпропетровської, Івано-Франківської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей з ресурсів ВАТ «Укрнафта»;
- всього з ресурсу ВАТ «Укрнафта» для забезпечення потреб населення у квітні-червні 2006 року спожито природний газ в обсязі 517 734,748 тис. куб. м., з них 77 798,272 тис. куб. м. спожито населенням Полтавської області, проте фактично ВАТ «Укрнафта» не здійснювала постачання природного газу населенню у квітні-червні 2006 року;
- у січні 2020 року АТ «Укртрансгаз» на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі № 6/521 здійснило повернення (з іншого ресурсу ніж ресурс ПАТ «Укрнафта» 2006 року видобутку) ПАТ «Укрнафта» природного газу;
- АТ «Укртрансгаз» направило АТ НАК «Нафтогаз України» претензію про відшкодування шкоди шляхом повернення природного газу в обсязі 517 734,748 тис. куб. м.;
- АТ НАК «Нафтогаз України» визнало претензію обґрунтованою та здійснило відшкодування понесених АТ «Укртрансгаз» збитків шляхом повернення АТ «Укртрансгаз» 517 734,748 тис. куб. м. природного газу 29.12.2020.
Третя особа (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") у письмових поясненнях (т.2, а.с.134-136) по суті справи повідомила наступне:
- відповідно до постанови КМУ № 244 від 02.03.2006 року „Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1729 та договору ДК «Газ України» має лише одного постачальника газу - НАК «Нафтогаз України», а тому постачає його тільки у випадку його попередньої закупівлі у останнього;
- постачання газу для населення в силу умов договору та постанови КМУ №1729 повинно здійснюватися з ресурсу НАК «Нафтогаз України»;
- ДК «Газ України» зверталась до НАК «Нафтогаз України» з позовною заявою про зобов`язання документально оформити факти поставки природного газу, отриманого ДК «Газ України» за договором №06/06-1 від 03.01.06 шляхом підписання актів приймання-передачі газу за квітень, травень, червень 2006 року для потреб населення. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.07 у справі №6/313 в задоволенні позовних вимог ДК «Газ України» відмовлено та встановлено, що ДК «Газ України» не отримувала газ від НАК «Нафтогаз України», а тому акти приймання-передачі газу, як первинний документ, не може бути складено за відсутності господарської операції з передачі майна;
- ВАТ «Полтавагаз» зверталась до ДК «Газ України» з вимогою підпасати акти приймання-передачі газу за квітень, травень, червень 2006 року для потреб населення по договору №06/05-1883. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2008 припинено провадження у справі 37/223 за відповідним позовом;
-ДК «Газ України» не передавала ВАТ «Полтавагаз» природний газ у квітні, травні, червні 2006 року по договору №06/05-1883 від 19.12.2005 року, акти приймання-передачі газу за квітень, травень, червень 2006 року не підписувала;
- ВАТ «Полтавагаз» не оплачувало ДК «Газ України» вартість газу за квітень, травень, червень 2006 року по договору №06/05-1883 від 19.12.2005 року.
Відповідач у відповіді (т.2, а.с.142-146) на пояснення третьої особи - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вказав таке:
- діючим під час спірних відносин законодавством було передбачено, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» здійснює реалізацію природного газу населенню через дочірню компанію «Газ України»;
- 19 грудня 2005 року між ВАТ «Полтавагаз» (правонаступником якого є АТ «Полтавагаз») та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укладений договір на постачання природного газу №06/05-1883, відповідно до умов якого ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» взяло на себе зобов`язання забезпечити відповідача ресурсом газу для подальшої реалізації населенню, а відповідач зобов`язався сплатити за поставлений ресурс газу;
- Національна комісія регулювання електроенергетики України постановою №759 від 12.07.2000 р. /з наступними змінами та доповненнями/ затвердила Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств;
- Газопостачальне підприємство має право відкрити лише один поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Не допускається зарахування коштів за використаний природний газ від споживачів на інші рахунки;
- Газопостачальне підприємство доручає уповноваженому банку самостійно (без платіжних доручень) здійснювати розподіл коштів, що надійшли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання газопостачального підприємства згідно з нормативом розподілу коштів, що обов`язково зазначається у договорі про банківське обслуговування поточного рахунку зі спеціальним режимом використання;
- ВАТ «Полтавагаз», як газопостачальне підприємство, здійснювало розрахунок за поставлений природний газ з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», у тому числі і в квітні-червні 2006 року, з поточних рахунків зі спеціальним режимом використанні, відповідно до затвердженого НКРЕ алгоритму;
- на виконання умов Договору та з врахуванням Постанов НКРЕ ВАТ «Полтавагаз» перерахувало на поточний рахунок ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» зі спеціальним режимом використання кошти в квітні 2006 року, травні 2006 року та червні 2006 року, що підтверджується платіжними дорученнями за вказаний період та підтверджується позивачем по справі, який надав до позовної заяви оборотно-сальдові відомості;
- ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» кошти, які зараховувалися на його розподільчий рахунок з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання в період квітень-червень 2006 року за ресурс газу спожитий населенням в квітні-червні 2006 року, на рахунок ВАТ «Полтавагаз» не повертало;
- беручи до уваги наявність договірних відносини по забезпеченню газом населення на 2006 рік, які існували між ВАТ «Полтавагаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», на виконання Постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 р., та той факт, що саме з ресурсу НАК «Нафтогаз України» у 2006 році здійснювалося забезпечення ресурсом природного газу для потреб населення, в діях АТ «Полтавагаз» відсутня вина у заподіянні шкоди НАК «Нафтогаз України», яка є одним з трьох елементів складу цивільного правопорушення, що унеможливлює застосування цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків.
Інші заяви по суті спору учасники справи суду не надали.
У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2021 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (т.1, а.с.147).
Ухвалою від 30.07.2021 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (т.1, а.с.149-150). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (т.1, а.с.153-157).
Ухвалою від 31.08.2021 суд відкрив провадження у справі № 917/1216/21 за цим позовом, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановив сторонам строки подання заяв по суті справи, а також залучив до участі у справі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (т.1, а.с.201-202).
Ухвалою від 21.09.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (т.2, а.с.76-77).
Ухвалою від 28.10.2021 залучив до участі у справі Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою від 06.12.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.158).
У судовому засіданні суду 23.12.2021 у цій справі суд оголосив усну ухвалу про перерву в засіданні на 26.01.2022 року (т.2 а.с.166-170). У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді це засідання не відбулося. Ухвалою від 09.02.2022 судове засідання у справі призначено на 10.03.2022 (т.2 а.с.176).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
На підставі ст. 3 Конституції України, ст. 29 Закону України Про судоустрій і статус суддів, рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, у відповідності до норм ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану було видано наказ про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Полтавської області в умовах воєнного стану.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало клопотання про відкладення розгляду справи до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці представників сторін в умовах військової агресії (т.2 а.с.182). Інші сторони не надали суду згоди на вирішення спору без їх участі. Ухвалою від 10.03.2022 судове засідання у справі було відкладено (т.2 а.с.184).
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.03.2022 призначено судове засідання у цій справі на 27.04.2022 (т.2 а.с.192) та оголошував перерву на 23.05.2022.
Про час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою від 27.04.2022 (т.2 а.с.206), протоколом судового засідання від 27.04.2022 (т.2 а.с.207-211) та участю представників усіх учасників справи у судовому розгляді справи.
За клопотаннями позивача, АТ "Укртрансгаз" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" їх представники приймали участь у підготовчих та судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Під час розгляду справи по суті суд заслухав пояснення учасників справи та дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 23.05.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233 ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив таке.
На засіданні правління НАК «Нафтогаз України» були прийнято наступні рішення, оформлені протоколом № 54 від 14.04.2006 (т.1 а.с.39-40):
« 1.1. Заступнику голови правління Шперупу В. М., члену правління, начальнику Департаменту ресурсів нафти та газу Гончаруку М. Г, члену правління, голові правління ВАТ «Укрнафта» Палиці І. П. в балансі природного газу поточного року, починаючи з квітня, передбачати, що обсяги газу для забезпечення потреб населення Дніпропетровської, Полтавської та Сумської областей будуть здійснюватися з ресурсів поточного видобутку ВАТ «Укрнафта». В наступних звітних періодах (травень-грудень) перелік областей може бути розширений (з урахуванням нерівномірності сезонного споживання) за рахунок Івано-Франківської, Миколаївської та Черкаської областей.
1.2. ДК «Газ України» (Болкісєв О. М.) в дводенний термін довести до відома ВАТ «Дніпропетровськгаз», ВАТ «Полтавагаз» та ВА Г «Сумигаз», що з квітня п.р. постачання газу для потреб населення Дніпропетровської, Полтавської та Сумської областей будуть здійснюватися з ресурсів ВАТ «Укрнафта». Терміни постачання газу з цих же ресурсів для потреб населення Івано-Франківської, Миколаївської та Черкаської областей будуть визначені окремо.
1.3. ВАТ «Укрнафта» (Палиця І. П.) протягом 5 днів у класти договори з ВАТ «Дніпропетровська», ВАТ «Івано-Франківськгаз», ВАТ «Миколаївгаз», ВАТ «Полтавагаз», ВАТ «Сумигаз», ВАТ «Черкасигаз» на поставку у 2006 році, починаючи з квітня, газу для потреб населення з ресурсів поточного видобутку ВАТ «Укрнафта» (за винятком обсягів для власних технологічних потреб підприємств ВАТ «Укрнафта» та обсягів газу, видобутого по спільній діяльності), а згаданим ВАТ забезпечити 100-відсотновірозрахунки з ВАТ «Укрнафта» за відпущений газ.
1.4. Заступнику голови правління Шперупу В.М., члену правління, начальнику Департаменту ресурсів нафти та газу Гончаруку М.1., ВАТ «Укрнафта» (Палиця І. П.), ДК «Укргазвидобування» (Шимко Р. Я.), ДК «Газ України» (Болкісєв О. М.) при зведенні підсумкового балансу фактичного споживання газу за квітень та наступні місяці п.р. суворо дотримуватися розподілу ресурсів газу ВАТ «Укрнафта» відповідно до пункту 1.1. цього рішення».
НАК «Нафтогаз України» надала до ДК «Укртрансгаз» розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу на квітень-червень 2006 року, зокрема:
- лист НАК «Нафтогаз України» № 6/1-556-3107 від 20.04.2006 року і розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу на квітень 2006 року, зі змісту яких вбачається, що у квітні 2006 року розподіл природного газу для забезпечення потреб населення Дніпропетровської, Івано-Франківської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей в обсязі 178,21 млн. куб. м. буде здійснюватися із ресурсів ВАТ «Укрнафта» (т.1 а.с.99, 100);
-лист НАК «Нафтогаз України» № 6/1-567 від 26.04.2006та розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу на травень 2006 року про те, що у травні 2006 року розподіл природного газу для забезпечення потреб населення Полтавської, Чернігівської, Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Івано-Франківської та Полтавської областей в обсязі 192,58 млн. куб. м. буде здійснюватися із ресурсів ВАТ «Укрнафта» (т.1 а.с.101, 102);
-лист НАК «Нафтогаз України» № 6/1-714-3843 від 25.05.2006 та розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу на червень 2006 року про те, що у червні 2006 року розподіл природного газу для забезпечення потреб населення Дніпропетровської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Чернівецької та Чернігівської областей в обсязі 188,79 млн. куб. м. буде здійснюватися з ресурсів ВАТ «Укрнафта» (т.1 а.с.103, 104).
Позивач у позовній заяві вказує, що з ресурсу ВАТ «Укрнафта» у квітні-червні 2006 року населенням Полтавської області було спожито природний газ в обсязі 77 798,272 тис. куб. м., а саме:
у квітні 2006 року населення Полтавської області спожило 49 239,514 тис. куб. м. ;
у травні 2006 року населення Полтавської області спожило 17 221,496 тис. куб. м.;
у червні 2006 року населення Полтавської області спожило 11 337,262 тис. куб. м.
На підтвердження зазначених обставин до позову долучені наступні документи: листи ДК «Укртрансгаз» № 5899/64-04 від 15.05.2006, № 7221/64-04 від 15.06.2006, № 8624/64-04 від 20.07.2006; інформація ОДУ ДК «Укртрансгаз» та ДК «Газ України» про реалізацію природного газу споживачам України за квітень, травень, червень 2006 року; інформація ОДУ ДК «Укртрансгаз» та ДК «Газ України» про споживання природного газу за регіонами України та окремими категоріями споживачів за квітень, травень, червень 2006 року (т.1 а.с.105-113).
Позивач у позові зазначає, що ВАТ «Укрнафта» не здійснювала постачання природного газу населенню у квітні - червні 2006 року, у зв`язку з цим, у квітні-червні 2006 року склалася ситуація коли природний газ обсягом 77 798,272 тис. куб. м. був спожитий населенням Полтавської області, проте такі обсяги природного газу ВАТ «Укрнафта» для споживання населенням фактично не постачало.
В листопаді 2016 року ВАТ «Укрнафта» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до АТ «Укртрансгаз» та НАК «Нафтогаз України» з вимогою зобов`язати Відповідачів не чинити перешкоди ВАТ «Укрнафта» у здійсненні його права власності на природний газ загальним обсягом 2 061 805,134 тис. куб. м., в т.ч. 517 734,748 тис.куб.м видобутку квітня-червня 2006 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі № 6/521, залишеним без змін судом постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2014 р. (реєстровий номер 38820055), позов ВАТ «Укрнафти» був задоволений (т.1 а.с.71-80).
Позивач у позові та АТ «Укртрансгаз» у поясненнях вказують, що у січні 2020 року АТ «Укртрансгаз» на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі № 6/521 здійснило повернення (з іншого ресурсу ніж ресурс ПАТ «Укрнафта» 2006 року видобутку) ПАТ «Укрнафта» 2 061 805,134 тис. куб. м. природного газу, в підтвердження чого позивач надав акт № 2/01-20 про рух природного газу в газосховищах, що обліковуються на рахунку зберігання замовника (ПАТ «Укрнафта»); (т.1 а.с.128, 129).
АТ «Укртрансгаз» направило АТ НАК «Нафтогаз України» претензію №1001ВИХ-Н-20-1108 від 23.12.2020 про відшкодування завданої шкоди шляхом повернення природного газу в обсязі 517 734,748 тис. куб. м. природного газу (т.1 а.с.81-91).
АТ «НАК «Нафтогаз України» у відповіді на претензію визнало вказані вимоги обґрунтованими (т.1 а.с 125-126). Погодження визнання претензії підтверджено витягом з протоколу засідання правління АТ «НАК «Нафтогаз України» № 538 від 23.12.2020 (т.1 а.с 127-135).
29.12.2020 АТ «НАК «Нафтогаз України» та АТ «Укртрансгаз» підписали акт приймання-передачі газу в ПСГ АТ «Укртрансгаз» № 1-ПР 538 від 29.12.2020 про повернення до АТ «Укртрансгаз» 517 734,748 тис. куб. м. природного газу (т.1 а.с. 136). В підтвердження вказаного позивач також надав роздруківку торгового сповіщення з інформаційної платформи оператора газосховищ від 29.12.2020 (т.1 а.с.137).
Позивач у позові зазначає, що таким чином у грудні 2020 року НАК «Нафтогаз України» були вчинені дії на врегулювання дисбалансу, який виник у зв`язку із споживанням населенням у квітні-червні 2006 року природного газу з ресурсу ВАТ «Укрнафта» в обсязі 517 734,748 тис. куб. м., з них 77 798,272 тис. куб. м. населенням Полтавської області. Позивач зазначає, що постачальником вказаного природного газу населенню був АТ «Полтавагаз», отже саме АТ «Полтавагаз» здійснило відбір та постачання природного газу населенню у квітні-червні 2006 року обсягом 77 798,272 тис. куб. м. без документального оформлення. НАК «Нафтогаз України» вимушено було відшкодувати АТ «Укртрансгаз» дефіцит природного газу, який виник внаслідок безпідставного відбору АТ «Полтавагаз» природного газу в обсязі 77 798,272 тис. куб. м. Зазначене спричинило завдання НАК «Нафтогаз України» збитків у вигляді втрати означеного обсягу природного газу. На думку позивача, вина АТ «Полтавагаз» полягає у безпідставному невжитті заходів щодо врегулювання або компенсації вартості дефіциту обсягів природного газу, який виник у квітні-червні 2006 року у постачальника природного газу для забезпечення потреб населення Полтавської області. Наведене стало підставою для звернення з цим позовом про стягнення з АТ «Полтавагаз» збитків в натурі шляхом повернення НАК «Нафтогаз України» 77 798,272 тис. куб. м. природного газу.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 - ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 4 вказаної статті на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи наведені норми у їх сукупності, можна дійти висновку, що, по- перше, відшкодування збитків - це один із способів відшкодування майнової шкоди; по- друге, підставою для відшкодування збитків та шкоди є порушення цивільного права особи, при цьому, як права, що випливає із договору (право на отримання товару, результату виконаної роботи, тощо), так і абсолютного права особи - тобто права, якому протистоїть обов`язок усіх та кожного утримуватися від дій, які порушують це право (право власності, право господарського-віддання, тощо). Іншими словами, як при порушенні права, встановленого правочином, так і при порушенні права, наданого та гарантованого законом (абсолютне право), особа має підстави вимагати відшкодування збитків, завданих таким порушенням.
Згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Тобто, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
З метою надійного забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, підвищення відповідальності за своєчасне проведення розрахунків Кабінетом Міністрів України 27.12.2001 року прийнято постанову №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», якою затверджено Порядок забезпечення споживачів природним газом.
В п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» (в редакції від 01.01.2006 на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова КМУ від 27.12.2001 № 1729) передбачено, що потреба населення в природному газі задовольняється з ресурсів газу, видобутого підприємствами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» та іншими господарськими товариствами, частка держави в статутному фонді яких перевищує 50 відсотків акцій, а також господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, та іншими господарськими товариствами, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, та з інших ресурсів природного газу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Постановою КМУ від 27.12.2001 № 1729 визначено, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» здійснює реалізацію природного газу населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємствам комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств (в обсягах, що використовуються на виробництво електричної енергії, а також теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій, за умови ведення ними окремого бухгалтерського обліку та приладового обліку тепла і гарячої води, поставлених зазначеним споживачам) через дочірню компанію «Газ України», дочірнє підприємство «Газ-тепло» та суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом.
У наказі НАК «Нафтогаз України» № 762 від 30.12.2005 року «Про порядок забезпечення споживачів природним газом у 2006 році» (т.2 а.с.11-14), який прийнятий на виконання постанови КМУ від 27.12.2001 №1729, визначено, що природний газ з ресурсів НАК «Нафтогаз України», що складається з газу, закупленого у газодобувних підприємств, які знаходяться в корпоративному управлінні Компанії, у інших газодобувних підприємств, та газу, отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, реалізовувати через дочірню компанію «Газ України», дочірнє підприємство «Газ-тепло», державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та за прямими договорами Компанії.
У наказі НАК «Нафтогаз України» № 762 від 30.12.2005 року також установлено, що потреба в природному газі населення, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, задовольняються з ресурсів газу НАК «Нафтогаз України», закупленого у газодобувних підприємств, які знаходяться в корпоративному управлінні НАК «Нафтогаз України» (в тому числі ДК «Укргазвидобування»), закупленого у інших газодобувних підприємств, а в разі його нестачі - з ресурсів газу НАК «Нафтогаз України», отриманого за зовнішньоекономічними контрактами.
19 грудня 2005 року між ВАТ «Полтавагаз» (правонаступником якого є AT «Полтавагаз») та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укладений договір на постачання природного газу № 06/05-1883 з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей (надалі Договір № 06/05-1883; т.1 а.с.55-61).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 06/05-1883 постачальник (ДК «Газ України») зобов`язується передати у власність покупцю (ВАТ «Полтавагаз») у 2006 році природний газ з урахуванням обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), надалі газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Пунктом 1.3. Договору № 06/05-1883 передбачено, газ що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе обсяги розбалансування газу (відтоків/притоків). Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом Договору.
Пунктом 2.1. Договору № 06/05-1883 визначено, що постачальник передає покупцеві у 2006 році газ, з урахуванням обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), в обсязі до 697 919,000 тис. куб. м., в тому числі: квітень 44 826,000 тис. куб. м., травень 21 002,000 тис. куб. м., червень - 12 762,000 тис. куб. м.
У пунктом 5.1 Договору № 06/05-1883 (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) сторони домовилися, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Розподіл коштів здійснюється покупцем відповідно до порядку, який встановлено постановою НКРЕ України від 30.09.05 №860 «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 12.07.00 № 759 «Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств». Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
До Договору № 06/05-1883 підписані додаткова угода № 1 від 25.04.2006 щодо ціни газу з 01 травня 2006 року, додаткова угода № 2 від 31.05.2006 щодо ціни газу з 01 червня 2006 року, додаткова угода № 3 від 23.06.2006 щодо ціни газу з 01 липня 2006 року, додаткова угода № 4 від 31.10.2006 щодо ціни газу з 01 листопада 2006 року (т.1 а.с.62-65).
Відповідно до п. 10.1 Договору № 06/05-1883 цей договір набирає чинності з 01 січня 2006 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2006 року.
Доказів внесення змін до Договору № 06/05-1883 в частині зміни місяців постачання газу чи доказів дострокового розірвання або припинення дії договору сторони суду не надали, на існування таких обставин під час розгляду справи не посилалися. Відповідач у відзиві повідомив, що листи про розірвання цього договору до нього не надходили.
Таким чином, у спірний період існували договірні відносини між відповідачем та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», за якими остання взяла на себе зобов`язання забезпечити відповідача ресурсом газу для подальшої реалізації населенню, а відповідач взяв на себе зобов`язання по оплаті за поставленого газу.
Як свідчать матеріли справи, договір на поставку природного газу між відповідачем та ВАТ «Укрнафта» не укладався.
Пунктом 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 №1729, визначено, що НАК «Нафтогаз України» на основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу розробляє на кожний наступний місяць планові баланси поставок природного газу, які не пізніше ніж за 3 дні до початку місяця доводяться Раді міністрів Автономної Республіки Крим. обласним. Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.
Відповідно до п. 2.1. Порядку формування планових розподілів поставок природного газу споживачам та документального оформлення використаних обсягів газу учасниками газового ринку України, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» від 27.01.2004 №45 (далі - Порядок № 45; т. 1 а.с. 41-48) НАК «Нафтогаз України» на підставі прогнозних обсягів видобування газу ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та інших газодобувних підприємств, підтверджених наявних ресурсів у постачальників, а також планових обсягів газу, які Компанія отримує за зовнішньоекономічними контрактами та як плату за транзитне транспортування російського природного газу через територію України, до 22 числа місяця, що передує місяцю поставок газу, формує та затверджує баланс надходження та розподілу природного газу по Україні і надає його, зокрема, ОДУ ДК «Укртрансгаз».
Згідно з п. 2.2. Порядку № 45 постачальники газу (у т.ч. комісіонери) відповідно до затвердженого НАК «Нафтогаз України» балансу надходження та розподілу природного газу по Україні та в межах наявних у них ресурсів до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу (але не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку місяця поставки), надають ОДУ плановий розподіл ресурсів газу у розрізі регіонів та споживачів відповідно до укладених договорів про поставку газу за встановленою ОДУ формою.
АТ «НАК «Нафтогаз України» надавало до ДК «Укртрансгаз» розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу на квітень-червень 2006 року (т.1 а.с.99-104). Проте відсутні докази отримання прогнозних та підтверджених обсягів видобування газу на квітень-червень 2006 року від ВАТ «Укрнафта».
В п. 1.2 протоколу засідання правління НАК «Нафтогаз України» № 54 від 14.04.2006 (т.1 а.с.39-40) постановлено ДК «Газ України» в дводенний термін довести до відома ВАТ «Дніпропетровськгаз», ВАТ «Полтавагаз» та ВАТ «Сумигаз», що з квітня п.р. постачання газу для потреб населення Дніпропетровської, Полтавської та Сумської областей будуть здійснюватися з ресурсів ВАТ «Укрнафта».
Позивач надав лист НАК «Нафтогаз України» від 25.04.2006 № 37-1-202-3153 адресований, зокрема й ВАТ «Полтавагаз», в якому повідомлялося про рішення обсяги природного газу, видобуті ВАТ «Укрнафта», реалізовувати населенню через, зокрема, ВАТ «Полтавагаз» (т.1 а.с.95). Проте, доказів надсилання цього листа відповідачу позивач суду не надав. Отже, вказаний лист сам по собі не може бути визнаний судом як належний доказ повідомлення відповідача про зміну постачальника та умов постачання природного газу у квітні-червні 2006 року.
В п.1.3 протоколу засідання правління НАК «Нафтогаз України» № 54 від 14.04.2006 (т.1 а.с.39-40) постановлено ВАТ «Укрнафта» протягом 5 днів укласти договори з ВАТ «Дніпропетровськгаз», ВАТ «Івано-Франківськгаз», ВАТ «Миколаївгаз», ВАТ «Полтавагаз», ВАТ «Сумигаз», ВАТ «Черкасигаз» на поставку у 2006 році, починаючи з квітня, газу для потреб населення і ресурсів поточного видобутку ВАТ «Укрнафта».
Вказані договори між ВАТ «Укрнафта» та ВАТ «Полтавагаз» укладені не були.
АТ «НАК «Нафтогаз України» зверталося з позовом до ВАТ «Укрнафта» про укладення договору поставки щодо придбання обсягів природного газу видобутку 2006 року в судовому порядку; рішенням Господарського суду м. Києва від 30.05.2006 у справі №18/228, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2006, у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.28-31).
Таким чином, ВАТ «Полтавагаз» не був ініціатором постачання у спірний період природного газу, належного ВАТ «Укрнафта». Зміни до діючого договору постачання природного газу Договору № 06/05-1883 не вносилися. Інші постачальники не укладали з ВАТ «Полтавагаз» договорів на поставку газу населенню у спірний період.
У позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначає, що спірні збитки виникли у позивача з моменту відшкодування ним на користь АТ «Укртрансгаз» дефіциту природного газу згідно з актом № 1-ПР 538 від 29.12.2020.
У претензії №1001ВИХ-Н-20-1108 від 23.12.2020 АТ «Укртрансгаз» заявило вимогу до АТ «НАК «Нафтогаз України» про відшкодування завданої шкоди шляхом повернення природного газу в обсязі 517 734,748 тис. куб. м. природного газу, посилаючись на те, що внаслідок дій саме АТ «НАК «Нафтогаз України» та з вини останнього АТ «Укртрансгаз» понесло вказані збитки (т.1 а.с.81-91).
АТ «НАК «Нафтогаз України» у відповіді на претензію добровільно визнало вказані вимоги обґрунтованими (т.1 а.с 125-126). Погодження визнання претензії підтверджено витягом з протоколу засідання правління АТ «НАК «Нафтогаз України» № 538 від 23.12.2020 (т.1 а.с 127-135).
Суд враховує, що позивач у позові зазначає про те, що спірні обсяги природного газу реалізовувалися населенню, а не для власних потреб ВАТ «Полтавагаз». Постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 саме на НАК «Нафтогаз України» через Дочірню компанію «Газ України» покладено обов`язок здійснювати реалізацію природного газу населенню. Рішення правління НАК «Нафтогаз України», оформлене протоколом № 54 від 14.04.2006 року, є актом органу управління НАК «Нафтогаз України», а не актом чинного законодавства України
Доказів повідомлення ВАТ «Полтавагаз» про те, що спірні обсяги природного газу транспортуються та передаються поза межами Договору № 06/05-1883 та фактично належать ВАТ «Укрнафта» до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вище викладене та беручи до уваги наявність договірних відносини по забезпеченню газом населення на 2006 рік, які існували між ВАТ «Полтавагаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на виконання постанови КМУ № 1729 від 27.12.2001 р., в діях АТ «Полтавагаз» відсутня вина у заподіянні шкоди НАК «Нафтогаз України», яка є одним з трьох елементів складу цивільного правопорушення, що унеможливлює застосувати до відповідача цивільну відповідальність у вигляді стягнення збитків. Тому відсутні підстави для задоволення позову.
Таким чином, суд відмовляє у позові повністю.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України понесені позивачем судові витрати на сплату позивачем судового збору покладаються на позивача
Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 01.06.2022.
Суддя Т. М. Безрук
