ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА

16 лютого 2022 року м. ХарківСправа № 922/4077/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гадірову Туралу Рафіг огли

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" про відстрочення виконання судового рішення (вх. №2970 від 08.02.2022) по справі

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, просп. Московський, буд. 299) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9) про стягнення 652130064,88 грн. за участю представників:

стягувача - Киричук Р.П., довіреність б/н від 27.01.22;

боржника (заявника) - Бакулін А.С., (самопредставництво);

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2021 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Завод Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) на користь Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) - 13905350,84 доларів США заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 29-В/12/12/ЮО від 01.10.2012; 204657180,66 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту та 672167,87 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Сбербанк на рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2021 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Завод Електроважмаш на рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2021 задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2021 скасовано в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Сбербанк до Акціонерного товариства Завод Електроважмаш про стягнення 2386434,45 доларів США заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/12/ЮО від 01.10.2012 року, 19931778,2 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту та розподілу судових витрат, в цій частині прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог у зв`язку з чим викладено п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнуто з Акціонерного товариства Завод Електроважмаш (61089, м. Харків, пр.Московський 299, ідентифікаційний код 00213121) на користь Акціонерного товариства Сбербанк (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) 11518916,39 доларів США заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/12/ЮО від 01.10.2012 року, 184725402,49 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту та 573959,72 грн судового збору. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2021 залишено без змін. Крім того, стягнуто з Акціонерного товариства Сбербанк (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) на користь Акціонерного товариства Завод Електроважмаш (61089, м. Харків, пр. Московський 299, ідентифікаційний код 00213121) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 147306,60 грн.

05.01.2022 на примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 видано відповідні накази.

08.02.2022 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення (вх. №2970), в якій боржник просить суд відстрочити виконання судового рішення, а саме постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №922/4077/20 до 20.12.2022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2022 прийнято заяву Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" про відстрочення виконання судового рішення (вх. №2970 від 08.02.2022) до розгляду та призначено судове засідання на 16.02.2022 о 12:00.

09.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від АТ "Міжнародний резервний банк" зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду або поза межами приміщення суду (вх. №994).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2022 задоволено клопотання АТ "Міжнародний резервний банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду або поза межами приміщення суду (вх. №994 від 09.02.2022) та призначено проведення судового засідання на 16.02.2022 о 12:00 у режимі відеоконференції. Доручено господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/4077/20, призначеного на 16.02.2022 о 12:00 в режимі відеоконференції.

16.12.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від стягувача зареєстровано заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (вх. №1155), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Представник стягувача у судове засідання з`явився, заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення та просив суд відмовити в її задоволенні. Крім того, заявив усне клопотання про накладення арешту та заборони на майно боржника в межах розміру задоволених позовних вимог.

Представник боржника (заявника) у судове засідання з`явився, заяву про відстрочення виконання судового рішення підтримав та просив суд задовольнити.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення повідомлена судом своєчасно та належним чином.

В процесі розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2022 у справі №922/4077/20 залишено усне клопотання стягувача про накладення арешту або заборони на кошти та активи боржника в межах розміру задоволених позовних вимог без розгляду, оскільки таке клопотання позбавлено процесуального підґрунтя та виходить за межі розгляду заяви в порядку статті 331 ГПК України.

Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, з метою забезпечення дотримання присічного процесуального строку розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, враховуючи, що неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає її розгляду, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подану заяву, заслухавши позицію присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Принцип обов`язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні приписи містяться у статті 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Водночас, на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява № 6962/02).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналізуючи наведені норми суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом, наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв`язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Норми статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з тим, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 910/1180/19).

З огляду на вищевикладене, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. При цьому, винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Відтак, особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у даній справі до 20.12.2022, заявником зазначається наступне.

Внаслідок надтяжкого епідеміологічного стану на підприємстві АТ "Завод Електроважмаш було винесено наказ, яким встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа, четвер, який має місце до цього часу. При цьому, встановлено режим неповного робочого часу у грудні 2020 року та робочими днями у січні 2021 року, а також прийняті накази щодо простою, який продовжується. У зв`язку із цим, у 2022 році повноцінна господарська діяльність не відновлена.

Наголошено, що АТ "Завод "Електроважмаш" не отримує ані бюджетного фінансування, ані будь-яких дотацій чи преференцій. У зв`язку із тяжкою економічною ситуацією, яка склалася не тільки у галузі важкого машинобудування, але й у всій державі, заявником було запроваджено низку операційних заходів, основною метою яких є збереження робочих місць, додержання соціальних гарантій працівників та своєчасного наповнення бюджету держави. У 2019 - 2021 роках на рахунки заявника вже декілька разів були накладені арешти, що сприяло зростанню заборгованості підприємства перед кредиторами, виникненню заборгованості по заробітній платі та по сплаті податків та соціальних внесків до Державного бюджету. Періодичне блокування господарської діяльності заявника, шляхом накладання арештів на всі його рахунки та кризовий стан в галузі машинобудування, сприяло виникненню ситуації коли заявник змушений здійснювати часткові виплати не тільки контрагентам, але і працівникам стосовно заробітної плати, платежів до бюджету та комунальних платежів з незалежних від нього причин.

Разом з тим, вказується, що важливе місце має питання дотримання прав працівників та вплив стягнення з підприємства водночас суми за рішенням суду. У заявника може виникнути критична ситуація в частині зростання заборгованості з заробітної плати, яка також може призвести до вимушеного скорочення штату працівників та соціального напруження в регіоні.

Вказується, що заявник усвідомлюючи свій обов`язок, робить все можливе для погашення заборгованості перед кредиторами, включаючи позивача, сплати податків та погашення заборгованості з заробітної плати, а також виконання обов`язкових поточних платежів, терміни сплати яких встановлені на законодавчому рівні, та платежі, які необхідні для нормальної роботи підприємства та недопущення припинення його роботи.

АТ "Завод "Електроважмаш" унікальне підприємство з розробки і виготовлення потужних гідрогенераторів, гідрогенераторів-двигунів, турбогенераторів для теплових та атомних електростанцій, електродвигунів. ДП Завод Електроважмаш включено до Постанови Кабінету Міністрів від 04.03.2015 №83 як об`єкт державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Поставка продукції заявника на українські електричні станції є вкрай необхідним для реалізації енергетичної стратегії України на період до 2035 року Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 р. № 605-р., реалізація якої у випадку зупинення діяльності заявника, може опинитися під загрозою зриву.

Одночасне стягнення коштів за рішенням суду по справі №922/4077/20 критично відобразиться на фінансовому становищі заявника та на фінансовому стані України, оскільки заявник належить до державного сектору економіки, таке стягнення також є загрозою для сталого економічного розвитку заявника - підприємства, що є стратегічним для держави, від якого залежить енергетична безпека та незалежність України.

Окрім того, звертається увага, що заявника згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 р. № 1801-р включено до переліку підприємств, державні пакети акцій яких підлягають приватизації, прийнятого у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України № 36- р. від 16.01.2019 р. Законом України Про приватизацію державного і комунального майна від 18.01.2018 №2269-VІІІ, передбачено ряд обмежень у здійсненні господарської діяльності суб`єктом (підприємством), щодо якого розпочато процедуру приватизації на весь період її проведення, а також особливий порядок розпорядження його майном.

Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 11.03.2021, введене в дію Указом Президента України №107/2021 від 19.03.2021, щодо АТ Сбербанк строком на три роки були застосовані обмежувальні заходи (санкції): інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов`язаних з банком осіб).

Таким чином, на думку заявника, виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №922/4077/20 без надання відстрочки призведе до реальних та потенційних загроз національним інтересам та економічній стабільності України, що свідчить про наявність обставин, які у своїй сукупності ускладнюють належне виконання судового рішення в господарській справі.

Заперечуючи проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення стягувач вказує про те, що з урахуванням чинних на 18.01.2022 судових рішень у справах №922/4076/20, 922/4053/20, 922/4077/20 загальна заборгованість АТ "Завод Елекетроважмаш" перед стягувачем за договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/12/ЮО від 01.10.2012, Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/12/ЮО від 01.10.2012 та Договором про відкриття кредитної лінії №05-Н/14/12/КЛ-Кб від 11.03.2014 становить 14710357,46 доларів США та 216 206 262,50 грн.

За укладеними між АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "МР Банк" договорами застави № 29-B/12/12/IOO/Z від 08.10.2012 р., за якими в заставу передавалось право вимоги на отримання грошової виручки в сумі 2 011 501480,59 рос. руб. за поставку електрообладнання для тепловозів та електровозів, яке існує та/або виникне в майбутньому у заставодавця за Контрактом №5/16 від 27.01.2016 р. укладеного між заставодавцем та Industrial Fields Limited № 5540210 (Об`єднане Королівство Великобританія, м. Лондон); застави № 30-B/11/12/IOO/Z від 02.11.2012 р. заяким взаставу передавалось право вимоги на отримання грошової виручки в сумі 670 500 493,53 рос. руб. за поставку електрообладнання для тепловозів та електровозів, яке існує та/аро виникне в майбутньому у заставодавця за Контрактом №5/16 від 27.01.2016 р. укладеного між заставодавцем та Industrial Fields Limited (№ 5540210) (Об`єднане Королівство Великобританія, м. Лондон); застави № 05-Н/14/12/КЛ-КБ/31 від 11.03.2014 р. за яким в заставу передавалось право вимоги на отримання грошової виручки в сумі 66 693 344,00 рос. руб. за поставку електрообладнання для тепловозів та електровозів, яке існує та/або виникне в майбутньому у заставодавця за Контрактом №5/16 від 27.01.2016 р. укладеного між заставодавцем та Industrial Fields Limited (№ 5540210) (Об`єднане Королівство Великобританія, м. Лондон); застави від 12,01.2017 р. за яким в заставу передано - товари в обігу, згідно Додатку 1, Додатку 2, заставна вартість яких складає 104 622 341,96 грн.

Згідно довідки AT "Завод Електроважмаш" за № 244/265 від 08.07.2021 контрагентом (Industrial Fields Limited) проведено оплату за поставлену AT "Завод Електроважмаш" продукцію (відвантажено/поставлено продукції на суму 7 402 737 469,60 рос. руб., і дебітором сплачено 7 402 737 469,60 рос, руб.

На думку стягувача, оскільки будь-яких нових поставок продукції AT "Завод Електроважмаш" за Контрактом № 5/16 від 27.01.2016 не відбувалось, акти прийому-передачі товару між покупцем та продавцем не підписувались, то в Industrial Fields Limited відсутній обов`язок сплати на користь AT "Завод Електроважмаш" грошових сум, що свідчить про відсутність майнових прав за договорами застави № 29-B/12/12/IOO/Z від 08.10.2012 р., № 30-B/11/12/IOO/Z від 02.11.2012 р. та № 05-Н/14/12/КЛ-КБ/31 від 11.03.2014 р. AT "Завод Електроважмаш" отримавши 7,4 млрд. рос. руб. мало можливість погасити зобов`язання перед АТ "МР Банк" за кредитними договорами. Фінансові результати боржника погіршуються, що на переконання стягувача зменшує імовірність задоволення вимог.

Крім того, на думку стягувача, отримавши право ще на рік використання грошових коштів, боржник отримує неправомірні переваги у конкуренції над іншими підприємствами, оскільки вони отримують такі кошти на оплатній основі під розмір процентної ставки.

Таким чином, стягувачем вказано про недоведеність боржником винятковості випадку та наявності правових підстав для відстрочення виконання рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки №261-22/431 від 06.12.2021 у боржника існує борг по виплаті заробітної плати працівникам (в т.ч. нарахування на заробітну плату 66,4 млн. грн; по пільговим пенсіям 8,9 млн. грн; за комунальні послуги 70,4 млн. грн; за земельний податок 2,7 млн. грн.

Окрім того, із матеріалів справи слідує, що на підприємстві боржника було винесено наказ №309 від 24.07.2020 Про встановлення неповного робочого тижня, яким з 01.10.2020 у заявника встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа, четвер (даний наказ діє до даного часу); наказ №427 від 21.10.2020 зі змінами згідно наказу №491 від 16.12.2020, наказ №498 від 17.12.2020, якими встановлено режим неповного робочого часу у грудні 2020 року та робочими днями у січні 2021 року; наказ №261-01/09 від 26.01.2021 щодо простою у лютому 2021 року, наказ №261-01/61 від 22.02.2021 про продовження простою у березні 2021 року, наказ №261-01/145 від 29.03.2021 про подовження простою у квітні 2021 року, наказ №261-01/230 від 22.04.2021 про продовження простою у травні 2021 року, наказ №261-01/381 від 28.05.2021 про подовження простою у червні 2021 року, наказ №261-01/546 від 24.06.2021 про продовження простою у липні 2021 року, наказ №261-01/722 від 22.07.2021 про продовження простою у серпні 2021 року , наказ №261-01/04 від 30.08.2021 про продовження простою у вересні 2021 року наказ №261-01/202 від 24.09.2021 про продовження простою у жовтні 2021 року, наказ №261-01/380 від 25.10.2021 про продовження простою у листопаді 2021 року, наказ №261-01/530 від 25.11.2021 про продовження простою у грудні 2021 року. У 2022 році у зв`язку з тим, що наказ №309 від 24.07.2020 продовжує діяти повноцінна господарська діяльність не відновлена.

Між тим, матеріали справи та відкриті відомості із Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать, що у 2019-2021 на рахунки боржника декілька разів були накладені арешти, що мало наслідком зростання заборгованості підприємства перед кредиторами, виникненню заборгованості по заробітній платі, сплаті податків та соціальних внесків до Державного бюджету.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2019 у справі №922/3692/19 за заявою АТ "Сбербанк" було накладено арешт на банківські рахунки ДП "Завод Електроважмаш", який було знято ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.04.2020 у справі №922/760/20 було накладено арешт на банківські рахунки боржника, які були скасовані постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4650/21 було накладено арешт на банківські рахунки боржника, який було скасовано постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2021.

Відтак, доводи боржника про те, що періодичне блокування його господарської діяльності шляхом накладення арештів на банківські рахунки призвело до виникнення ситуації, коли заявник змушений був здійснювати лише часткові виплати контрагентам, працівникам та комунальні платежі з незалежних від нього причин знайшли своє доказове підтвердження.

Разом з тим, судом взято до уваги, що господарська діяльність боржника має стратегічне значення для економіки та безпеки України, оскільки полягає у розробці та виготовленні потужних гідрогенераторів, електродвигунів, гідрогенераторів-двигунів, турбогенераторів для теплових та атомних електростанцій. Боржника включено до Постанови Кабінету Міністрів від 04.03.2015 №83 як об`єкт державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

При цьому, поставка продукції боржника на українські електричні станції є важливою для реалізації енергетичної стратегії України на період до 2035 року Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність, яка була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 р. № 605-р., позаяк судом вбачається, що ключовою метою зазначеної стратегії є забезпечення потреб суспільства та економіки в паливно-енергетичних ресурсах у технічно надійний, безпечний, економічно ефективний та екологічно прийнятний спосіб для гарантування поліпшення умов життєдіяльності суспільства. З наведеного слідує, що реалізація означеної стратегії у випадку зупинення діяльності боржника, може опинитися під загрозою зриву, що не сприятиме поставленій меті стратегії та належного виконання рішення суду, яке боржник просить суд відстрочити.

Окрім того, судом встановлено, що боржника згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 №1801-р включено до переліку підприємств, державні пакети акцій яких підлягають приватизації, прийнятого у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України №36-р від 16.01.2019.

Приписами частини 4 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено низку обмежень у здійсненні господарської діяльності суб`єктом (підприємством) щодо якого розпочато процедуру приватизації на весь період її проведення та особливий порядок розпорядження його майном. Наведене має наслідком уповільнення швидкості виконання господарських операцій боржником, що унеможливлює швидке виконання рішення суду у даній справі, тим більше з огляду на значний розмір коштів, які підлягають сплаті за рішенням суду.

З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної ними господарської діяльності, її суспільне значення, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів стягувача та боржника, а також зважаючи на те, що заявник наразі позбавлений можливості виконати рішення суду у зв`язку з своїм незадовільним, скрутним фінансовим станом, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви боржника та наявності правових та фактичних підстав для її часткового задоволення, що обумовлює доцільність та необхідність застосування дискреційних повноважень суду для відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №922/4077/20 до 20.08.2022 року.

Судом при розгляді заяви враховано, що боржник визнає наявність обов`язку виконання рішення у даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед стягувачем, однакне має змоги виконати рішення суду негайно.

Натомість стягувачем не доведено, що часткове задоволення заяви боржника та відстрочення виконання рішення суду в даній справі до 20.08.2022 призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. При цьому, твердження про те, що відстрочка виконання рішення суду є виключно тиском на стягувача щодо необов`язковості рішення суду для боржника та виведення боржником максимальної кількості активів, сировини та продукції, за рахунок яких можливо виконати рішення суду не може прийматися судом до уваги, оскільки є лише припущеннями, які не підтверджено жодними доказами.

Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення не є інструментом ухилення від виконання рішення та жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін. На цілковите переконання суду, виходячи із обставин справи та наявних доказів, відстрочення виконання судового рішення дасть боржнику можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити його банкрутства, що дозволить накопичити грошові кошти для погашення боргу перед кредитором без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів.

Більш того, беручи до уваги реальне незадовільне фінансове становище боржника, слід зауважити, що наразі виконання рішення суду може призвести до його неплатоспроможності, з огляду на що в даному випадку відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі.

При цьому, часткове відстрочення виконання рішення у даній справі не призведе до істотного порушення гарантованих ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі безумовно дотриманий. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Окрім того, позиція стягувача про те, що отримавши право ще на рік використання грошових коштів боржник отримує неправомірні переваги у конкуренції над іншими підприємствами є необгрунтованим та не відповідає обставинам справи. У даному разі заява про відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №922/4077/20 підлягає частковому задоволенню та відстроченню менше ніж на один рік з урахуванням імперативних приписів частини 5 статті 331 ГПК України.

Вказаний строк відстрочення виконання судового рішення не є надмірно тривалим і не може вважатися таким, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року та створить сприятливі умови для виконання боржником судового рішення, з урахуванням його реального майнового стану.

Також суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців).

Окрім того, відстрочка виконання рішення суду в подальшому призведе до реального виконання рішення суду, до того ж через досить нетривалий проміжок часу. Позаяк, не надання такої відстрочки може взагалі призвести до невиконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення та можливі у зв`язку з цим негативні наслідки, суд дійшов до цілком обґрунтованого та переконливого висновку, що часткове відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у даній справі є необхідним та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника та одночасного недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення, суд констатує, що наведені боржником в заяві про відстрочення виконання рішення обставини та представлені в обґрунтування заяви докази у своїй сукупності свідчать про винятковість розглядуваного випадку, наявність об`єктивних обставин, які мають надзвичайний характер в розумінні ст. 331 ГПК України, що виключають можливість боржника належним чином виконати свої зобов`язання перед стягувачем в разі ненадання відстрочки виконання рішення суду.

На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяви Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" про відстрочення виконання судового рішення (вх. №2970 від 08.02.2022) задовольнити частково.

Відстрочити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №922/4077/20 до 20.08.2022 року.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу підписано 17.02.2022 року.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.