Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/44132/21
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 12 березня 2021 року, винесену в межах виконавчого провадження № 61318163, якою внесено виправлення до документу «Постанова про стягнення виконавчого збору».
В обґрунтування позову зазначає, що 20.02.2020 року старшим державним виконавцем Богунського відділу ДВС у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61318163 щодо примусового виконання виконавчого листа № 806/5230/14, виданого 15.04.2015 року Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення податкового боргу у сумі 1553876,75 грн., де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - Головне управління ДПС у Житомирській області. 20.02.2020 року у межах ВП № 61318163 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з мене було стягнено виконавчий збір у розмірі 135,87 грн., стягувачем є Богунський відділ державної виконавчої служби.
Однак 12.03.2021 року у виконавчому провадженні № 61318163 винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, в мотивувальній частині якої зазначено, що державним виконавцем було допущено помилку під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а саме: не вірно зазначено суму стягнення та відповідно до даної постанови визначає наступне: внести виправлення до документу Постанова про стягнення виконавчого збору від 12.03.2021: виправити помилку у постанові про стягнення виконавчого збору, а саме: замість суми 135,87 грн. зазначити суму виконавчого збору 155387,67 грн.
Вважає, що не є арифметичними помилками, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 12.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилок у процесуальних документах, якою зазначено виправити помилку у постанові про стягнення виконавчого збору, а саме: замість суми 135,87 гри. зазначити суму виконаного збору 155387,67 грн. Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»: 1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим і документом, заборгованості із сплати аліментів. Згідно виконавчого документа сума боргу становить 1553876,74 грн., тоді сума виконавчого збору становить 155387,67 грн., тобто винесення постанови про виправлення помилок у процесуальних документах не змінюють змісту постанови про стягнення виконавчого збору. Відповідач вважає, що будь-які порушення з боку державного виконавця не виявлені. З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебували матеріали виконавчого провадження внесеного до Автоматизованої системи виконавчого провадження за №61318163 з примусового виконання виконавчого листа № 806/5230/14 від 15.04.2015, який виданий Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення на користь держави податкового боргу у сумі 1553876,74 грн.
18.02.2020 на виконання до відділу повторно надійшов виконавчий лист № 806/5230/14 від 15.04.2015, який виданий Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення на користь держави податкового боргу у сумі 1553876,74 грн.
20.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61318163 в якій пунктом третім зазначено про стягнення виконавчого збору в сумі 155387,67 грн.
20.02.2020, державним виконавцем керуючись ст. 3, 27, 40, 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 державним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 135,87 грн.
10.03.2021 на адресу відділу надійшов лист від Головного управління ДПС у Житомирській області у якому зазначено, що станом на 09.03.2021 відсутня заборгованість по виконавчому листу № 806/5230/14 від 15.04.2015, який виданий Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення па користь держави податкового боргу у сумі 1553876,74 грн.
12.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №61318163. У даній постанові пунктом четвертим зазначено про виділення в окреме виконавче провадження суми не стягнутого виконавчого збору.
12.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилок у процесуальних документах, якою зазначено виправити помилку у постанові про стягнення виконавчого збору, а саме: замість суми 135,87 гри. зазначити суму виконаного збору 155387,67 грн.
Позивач, не погоджуючись з правомірністю постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 12.03.2021, звернувся до суду із вимогою про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404), виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та становить сукупність дій визначених у цьому Законі органів та осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно частини першої статті 13 Закону № 1404, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Так, з матеріалів справи слідує, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження №61318163 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій пунктом третім зазначено про стягнення виконавчого збору в сумі 155387,67 грн. 20.02.2020 державним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 135,87 грн., а в подальшому прийнято постанову про виправлення суми стягнення виконавчого збору, а саме 155387,67 грн.
Суд погоджується з позицією відповідача щодо суми виконавчого збору 155387,67 грн., оскільки передача майна стягувачу є виконанням рішення майнового характеру, щодо суми з якої розраховано суму до стягнення з боржника виконавчого збору - 1553876,74 грн.
Так, відповідно до ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
У свою чергу, суд звертає увагу, що державним виконавцем відповідно вимог законодавства вирішено питання про стягнення виконавчого збору в розмірі 155387,67 грн одночасно з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем дій та рішень державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в адміністративному чи судовому порядку.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства про виконавче провадження, прийнята в межах повноважень, у спосіб та у формі, що визначені нормами чинного законодавства. Судом не встановлено належних правових підстав для скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі.
Таким чином, позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 12.03.2021 року, винесену в межах виконавчого провадження № 61318163, якою внесено виправлення до документу «Постанова про стягнення виконавчого збору», задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (м-н С.П.Корольова, 3/14,Житомир,10014, код ЄДРПОУ 35021511)про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
