ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа №240/44132/21

адміністративне провадження № К/990/25641/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 (колегія суддів у складі: Смілянця Е. С., Полотнянка Ю. П., Драчук Т. О.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 12.03.2021, винесеної в межах виконавчого провадження № 61318163, якою внесено виправлення до документу «Постанова про стягнення виконавчого збору».

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 апеляційну скаргу позивача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 позивачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що позивач є депутатом Оліївської сільської ради та здійснював свої повноваження також як заступник командира роти територіальної оборони під час дії воєнного стану, а його представник ОСОБА_2 з квітня по даний час здійснює активну волонтерську діяльність.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 240/44132/21.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк, пропущений скаржником є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що повний текст оскаржуваного рішення від 16.02.2022 отримано представником позивача 03.06.2022 та апеляційну скаргу подано лише 29.06.2022 (прийнято у відділення пошти 22.06.2022), тобто із порушенням строку встановленого частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (без зазначення причин такого зволікання). При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів вжиття позивачем чи представником позивача заходів, спрямованих на подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого статтею 287 КАС України. Також, суд апеляційної інстанції урахував, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан. Суд дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка «сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки») та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що повний текст рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 був отриманий його представником лише 03.06.2022 у приміщенні суду, про що він розписався на відповідній заяві про видачу судового рішення по справі. Скаржник наголошує на тому, що це пов`язано з тим, що 24.02.2022 Російська Федерація вчинила повномасштабне військове вторгнення на територію України. В цей час робота судів в Україні була обмежена, так само як і доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також інформації щодо стадій розгляду справ на офіційному веб-порталі Судова влада, а тому він та його представник не знали про наявність вказаного рішення суду та не могли його отримати раніше. Також скаржник наголошує на тому, що текст рішення ні йому, ні його представнику не відсилався поштовим відправленням.

Також скаржник зазначає, що враховуючи встановлений статтею 287 КАС України 10-денний строк оскарження рішення суду першої інстанції, ним було порушено строк звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду на 9 днів (апеляційна скарга була здана на пошту на 19 -й день після отримання рішення суду першої інстанції), що, на його думку, не є значним пропуском строку та не відповідає твердженням Сьомого апеляційного адміністративного суду про неспівмірність із встановленим на оскарження строком.

Окрім цього, скаржник зазначає про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження знаходиться у прямому зв`язку із воєнним станом, оскільки позивач є депутатом місцевої ради та здійснював свої повноваження також як заступник командира роти резерву територіальної оборони під час дії воєнного стану, а його представник здійснював та продовжує здійснювати активну волонтерську діяльність, що потребує значного часу та зусиль.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

21.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 240/44132/21.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені у статті 287 КАС України.

Частиною шостою статті 287 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до матеріалів справи, рішення суду першої інстанції від 16.02.2022 ухвалено у порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Відповідно до частин першої і п`ятої статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У матеріалах справи є копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції Житомирського окружного адміністративного суду, відповідно до якого представник позивача Кирилюк В. Л. по ордеру отримав копію рішення суду нарочно 03.06.2022 (а. с. 69).

Правом на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 позивач скористався 22.06.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, однією із підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі є визнання судом неповажними причини наведені скаржником.

У той же час, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення позивач, як встановлено судом апеляційної інстанції, посилається на те, що він є депутатом Оліївської сільської ради та здійснював свої повноваження також як заступник командира роти резерву територіальної оборони під час дії воєнного стану, а його представник ОСОБА_2 з квітня по даний час здійснює активну волонтерську діяльність.

Надаючи оцінку наведеним відповідачем підставам для поновлення строку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка «сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки») та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.

Щодо посилання скаржника як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення на рекомендації Ради Суддів України щодо роботи в умовах воєнного стану та наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022, відповідно до якого, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, Верховний Суд зазначає таке.

Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач лише робить посилання на рекомендації Ради Суддів України щодо роботи в умовах воєнного стану та наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022, але не обґрунтовує вплив такого стану на порушення ним строку звернення до суду з апеляційною скаргою після отримання його представником 03.06.2022 копії судового рішення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 580/2129/22.

Посилання позивача на те, що його представник з квітня 2022 року та по даний час здійснює волонтерську діяльність, а тому він не міг подати відповідну скаргу, Верховний Суд відхиляє, оскільки це не є об`єктивно непереборними обставинами, які не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не пов`язано з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Крім того Верховний Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Заявник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем не наведено та не доведено наявності непереборних обставин чи труднощив, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду із апеляційною скаргою, як і необґрунтовано поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законну і обґрунтовану ухвалу, постановлену з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Висновки щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько Н.М. Мартинюк